Очікування vs реальність: яка освіта насправді потрібна аграріям майбутнього

Бізнес-менеджер New Holland в Україні та Молдові Станіслав Сторожук у дитинстві мріяв піти стопами батька та стати інженером-механіком сільського господарства. Тоді він не міг навіть уявити, що через багато років його фах вимагатиме не меншого знання технологій, ніж престижна IT-галузь. А на посаді керівника великого аграрного підприємства він матиме вплив на одну з найважливіших галузей української економіки.

Президент IMMER Group Ірина Мірошник зацікавилась агротехнологіями через розуміння їхньої важливої ролі у майбутньому населення світу і зараз її підприємство працює над удосконаленням технологій упаковки продуктів. І без постійного навчання її задум неможливо було б здійснити.

Олександр Вержиховський зміг знайти справу за інтересами завдяки старанному навчанню на кількох освітніх програмах та вузах. Наразі він операційний директор IMK, хоча починав навчатися на ветеринара. Освіта відкриває будь-які можливості перед людиною незалежно від того, наскільки «престижною» вважається її професія у суспільстві.

Сьогодні в аграрному секторі України задіяно майже 3 млн людей. Це близько 18% офіційно працевлаштованого населення країни. Фахівців із агро готують у 36 вищих навчальних закладах, де саме зараз навчається близько 250 000 студентів. Для багатьох із них може стати відкриттям, якою є реальна робота аграрія. Адже вона потребує нових знань, умінь та компетенцій, які неможливо отримати в межах базової вищої освіти. Особливо гостро галузь відчуває дефіцит якісних управлінців.

У спільному проекті з магістерською програмою «Агрокебети» Mind.ua з'ясував, яка освіта насправді потрібна аграріям, щоб стати кращими з кращих. Про свій професійний шлях розповіли топ-менеджери агрокомпаній та партнери проекту «Агрокебети» – президент IMMER Group Ірина Мірошник, бізнес-менеджер New Holland в Україні та Молдові Станіслав Сторожук та операційний директор ІМК Олександр Вержиховський.

Де навчаються найкращі. Реальні історії топ-менеджерів

Ірина Мірошник вже кілька років очолює компанію IMMER Group. Вона входить до списку 100 бізнес-амбасадорів України, 100 найвпливовіших жінок України, а також є ментором освітньої програми «Агрокебети». Очолювана Іриною компанія вже близько 25 років виробляє упаковку, тому виступає важливою частиною ланцюжка виробництва продуктів харчування. Київське підприємство IMMER УКРПЛАСТИК випускає різні види складних плівок і продуктів. У тому числі – єдині в Україні в своєму сегменті біорозкладані плівки для мульчування, які пройшли міжнародну сертифікацію і вважаються екологічним та інноваційним рішенням.

Аграрна галузь зацікавила Ірину саме через глобальне значення, особливо в умовах зміни клімату та зростання кількості населення.

«Сьогодні кожен має тією чи іншою мірою цікавитись агробізнесом – адже саме агросектор годує 7 млрд людей на планеті. Тому вважаю наш вибір цілком виправданим і соціально відповідальним».

Втім, президент IMMER Group в університеті навчалась не на аграрія. Ірина Мірошник здобула вищу освіту в Київському національному університеті ім. Шевченка та Інституті економіки та прогнозування НАН України. Має дипломи «прикладна математика» та «право», а також вчений ступінь доктора філософії в галузі права. Вона вважає, що в освіті немає кінцевої зупинки, а академічної профільної освіти недостатньо, щоб стати кваліфікованим фахівцем у своїй галузі. Світ швидко змінюється, а знання стрімко застарівають. «Деякі фермери й досі мислять категоріями ХІХ сторіччя. Але насправді ця галузь за технологічністю та інноваціями може дати фору багатьом традиційно наукомістким сферам. І в університетах про це не розкажуть», – вважає Ірина. Радить тим, хто хоче бути в авангарді, шукати додаткові джерела знань, зокрема і з інших галузей.

Ще один ментор освітньої програми «Агрокебети», бізнес-менеджер New Holland в Україні та Молдові Станіслав Сторожук починав кар'єру в агро з роботи трактористом. Він виріс у родині інженера-механіка сільського господарства, тому вибір спеціальності зробив свідомо. Отриманих в Аграрному університеті на факультеті механізації сільського господарства знань було достатньо, щоб розпочати роботу в галузі. Однак на цьому Станіслав не зупинився, після Аграрного він протягом трьох років проходив практику за кордоном – у Великобританії та Данії. Потім отримав другу вищу освіту в Київському національному університеті ім. Шевченка на відділенні правознавства, де вивчав земельне право.

«Сьогодні “трактористи” New Holland проводять день за керуванням десятьма машинами одночасно через планшет. Трактори та комбайни працюють у полі, а управління, задання параметрів роботи, зчитування інформації та корекція режимів відбувається віддалено».

Такий рівень задач розв'язують сучасні аграрії, однак у вузах цього не навчають. Не навчають і тому, як модернізувати аграрну компанію.

Операційний директор IMK і ментор освітньої програми «Агрокебети» Олександр Вержиховський має кілька профільних освіт. Дипломи з ветеринарної медицини та якості, стандартизації та сертифікації отримав в Україні, а з  управління якістю і процесами – в Німеччині. На керівній посаді у підприємстві, що займається виробництвом зернових та олійних культур, а також молочним тваринництвом, йому стали у пригоді всі три.

Олександр не планував працювати в агросекторі. Хотів піти стопами батька та стати лікарем ветеринарної медицини. Навіть у юнацтві, багато років тому, майбутній директор IMK під час навчання зрозумів, що його знання про професію ветеринарного лікаря відрізняються від того, чим вона є насправді. А що казати про сучасність, коли потреби галузі змінюються в рази швидше. Олександру пощастило: у процесі навчання зацікавився бізнесом та виробничими процесами, і це визначило його професійний шлях.

Операційний директор IMK також переконаний, що виключно вищої академічної освіти недостатньо для того, щоб отримати керівну посаду в агросекторі та високу заробітну плату. Проте навіть після університету кандидат може претендувати на посаду будь-якого рівня. Якщо роботодавець вбачає у кандидаті перспективного керівника, він може запропонувати посаду працівника проміжної ланки.

«Якщо кандидат швидко досягне проміжних цілей та доведе, що перше враження не було хибним, досить швидко, в деяких випадках – навіть впродовж кількох місяців, він зможе дійти до бажаного рівня посади».

Роботодавець оцінить навички спілкування, вміння доводити свою думку, здатність адаптуватись до динамічного середовища. Однак вчитись професії також доведеться дуже швидко.

Як швидко підвищити кваліфікацію?

Найкориснішою навичкою сучасного керівника Олександр вважає вміння знаходити потрібну інформацію та відокремлювати першочергове від другорядного. Знання і навички, котрими кожен із нас володіє і котрі становлять нашу цінність на ринку праці сьогодні, завтра можуть бути замінені комп’ютерною програмою.

Щодо джерел інформації, операційний директор IMK радить вчорашнім випускникам  на першому етапі «витиснути» максимум із досвідченіших колег. «Не соромтесь їх запитувати, цікавитись, супроводжувати. У багатьох компаніях (у тому числі й в нашій) цей процес формалізований. Молодим спеціалістам призначають кураторів, готових ділитись знаннями», – розповідає Олександр Вержиховський. Якщо такої людини в компанії немає, ставити запитання можна і потрібно безпосередньому керівнику.

Станіслав Сторожук вважає, що основи професії можливо отримати в університетах, а закріплювати знання потрібно на практиці. «Як на мене, було б добре повчитись пару років, а потім попрацювати в профільній сфері – це було б корисно для того, щоб зрозуміти, на що варто звертати увагу при подальшому навчанні», – розповідає він. Додаткові курси і тренінги ніколи не будуть зайвими, але практика дає набагато більше.

Ірина Мірошник які приклад такої збалансованої та виваженої освіти для аграріїв, що дозволить швидко підняти кваліфікацію, наводить магістерську програму «Агрокебети».

Навіщо аграріям власна магістерська програма

Магістерська програма «Агрокебети» з’явилася через брак кадрів, а ще завдяки розумінню, що традиційна освіта в Україні не здатна забезпечити всі потреби галузі. Особливо на керівних посадах. Аграрії вирішили виховувати фахівців самостійно. За словами Станіслава Сторожука, агрокомпанії зацікавленні в отриманні позитивних результатів від навчання спеціалістів за цією програмою.

Менторами та викладачами програми є топ-менеджери агрокомпаній України та компаній, що пов'язані з цим бізнесом, таких як Corteva Agriscience, МХП, Immer Group, IMK, New Holland, Cygnet Agrocompany та ін., науковці та представники державного сектору. Саме тут студенти отримують з перших рук інформацію про нові бізнес-підходи в галузі, що підвищуватимуть конкурентоздатність української економіки в світовому масштабі. Зокрема, Ірина Мірошник як один з менторів освітньої програми, розповідає про свій досвід побудови експортноорієнтованого бізнесу та навчає інтеграції принципів сталого розвитку в бізнес-модель компанії.

Олександр Вержиховський прийняв пропозицію стати ментором на проекті через те, що хотів, щоб у сучасних студентів була можливість, якої свого часу не було у нього –  паралельно з теоретичною підготовкою мати доступ до практиків, реальних керівників реальних агропідприємств. Тільки так можна отримати відповідь на запитання, які базуються на практичному досвіді, а не на знаннях, отриманих з книжок.

Перспективними навчальними програмами Олександр Вержиховський вважає все, що пов’язане із автоматизацією виробничих та бізнес-процесів, а також із інноваціями в агросекторі. Зокрема те, що стосується оптимізації документообігу, переведення всіх процесів на ІТ-рейки, запровадження нових програмних рішень в агровиробництво, робототехніки, впровадження всіх можливих елементів точного землеробства.

Ірина Мірошник, зі свого боку, радить кілька освітніх програм для майбутніх фахівців у агросфері. По-перше, проект Глобального договору ООН «UN Global Compact Academy». Він створений для бізнесу і допомагає компаніям якісно та послідовно впроваджувати принципи та цілі сталого розвитку в повсякденній діяльності, каже експерт. По-друге, бізнес-школи при відомих американських університетах, зокрема, The University of Chicago Booth School of Business. По-третє, МВА-програми від Київської школи економіки.