Геополітичний огляд тижня: авіакатастрофа в Ірані, протести в Абхазії та мирний діалог у Лівії

Геополітичний огляд тижня: авіакатастрофа в Ірані, протести в Абхазії та мирний діалог у Лівії

Аналіз ключових подій у геополітиці та їхнього впливу на Україну

Цей матеріал також доступний російською
Геополітичний огляд тижня: авіакатастрофа в Ірані, протести в Абхазії та мирний діалог у Лівії
Фото: скриншот twitter @PMcanadien / @iranian_rcs / kremlin.ru/ @RFERL / @orbanviktor

1. Канада та Великобританія заявили, що в авіакатастрофі українського літака винний Іран. У четвер, 9 січня, прем'єри Канади і Великобританії встигли виступити і вказати на Іран як на винуватця загибелі українського цивільного літака в Тегерані.

Раніше майже з тим самим посланням виступив Дональд Трамп. Але якось дивно – натякаючи на винність Ірану, він позначав цю подію як випадковість, яку, ймовірно, можна зрозуміти і пробачити.

На цьому тлі сотні журналістів з усього світу знайшли безліч деталей і подробиць трагедії, і версія про те, що літак МАУ збила революційна гвардія Ірану, яка не вміє як слід поводитися з російським ППО, що їм раніше закупили, – стала основною.

Чого чекати далі? Суворий тон заяв Канади і Великобританії в розрахунок брати не варто. На жаль, це не ті країни, які можуть влаштувати Ірану реальні неприємності. Тон ж президента США був аномально м'яким щодо винуватця. І з огляду на те, що буквально днями Тегерану пробачили обстріл двох баз США в Іраку, ситуація погана.

Так, формально Трамп заявив, що він уже посилив санкції проти Ірану, але це не та реакція, якої очікували у відповідь на прямий військовий удар по військах найсильнішої країни світу.

При цьому українське керівництво, як відомо, в досить поганих відносинах з лідерами Заходу, щоб через них змусити Тегеран відповісти за вчинене.

Так що поки ніщо не вказує на те, що Іран серйозно відповідатиме за знищення українського цивільного літака.

Читайте також: Трамп: США запровадять нові санкції проти Ірану

2. Демократи шукають нову спробу атакувати Трампа. У США після того, як скандал з імпічментом Трампа остаточно інформаційно зів'яв на тлі подій навколо Ірану, демократи кинулися в нову атаку. І ухвалили в Палаті представників декларацію про те, що Трамп не повинен мати права вводити війська в Іран без схвалення Конгресу.

Фактично руки Трампу це поки ніяк не зв'язує. Однак добре показує награність скандалу навколо імпічменту – який зник просто враз. А замість нього з'явилося раптом прагнення демократів захищати хороший Іран від поганого Трампа. Що немов дуже в дусі внутрішньої боротьби двох партій, але з боку виглядає вкрай дико.

Читайте також: Американський Конгрес заборонив Трампу атакувати Іран, але ще має голосувати Сенат

3. Тим часом у РФ рішенням суду практично зірвано будівництво звалища в околицях міста Шиїс в Архангельській області. Цей вердикт ставить остаточну крапку в перемозі місцевого руху опору, який після сотень сутичок з Росгвардією і каральними загонами МВС домігся свого.

Пару тижнів тому звалище під Шиїсом виключили з плану звалищ Москви, а тепер і заблокували судово. Така перемога стала можливою завдяки винятковій мужності та відвазі жителів міста і навколишніх сіл. Вони понад рік постійно атакували загони силових органів і будівельників, часто навіть меншими силами, ніж у супротивника. Учасники опору зробили тисячі підпалів, шкідництв та інших акцій, спрямованих на псування майна і коштів будівельників і силовиків.

І все це робили не дещо розпещені свободою москвичі, а жителі глибинки, незважаючи на традиційний у тих місцях кримінально-адміністративний тиск на громадян. У результаті ми бачимо першу за багато років у РФ масову акцію протесту і опору, яка закінчилася успіхом.

4. Протест спалахнув і в окупованій Росією Абхазії. На захопленій у Грузії території влітку минулого року пройшли вибори. У результаті їх фальсифікації представник опозиції не зміг перемогти. І днями суд остаточно визнав фальсифікацію законною. Рішення суду викликало протест, який закінчився штурмом місцевої адміністрації і сутичками протестувальників із силовиками.

І немає сумніву в тому, що протести триватимуть. Адже всі абхазці добре бачать рівень економічного розвитку та добробуту людей у сусідній Грузії, з якою їх роз'єднало вторгнення військ РФ понад 10 років тому. Після чого регіон, що колись процвітав, скотився у важку економічну депресію. Безвихідь з якої гарантують розташовані в регіоні війська РФ.

5. Президент Угорщини Орбан раптом захотів зустрітися із Зеленським. Україна поки не відповіла на його послання. І потрібно сказати, що це той випадок, коли зустрічатися і не потрібно.

Адже яка вихідна ситуація? Є людина, політичний союзник Путіна, який роками розвалює відносини всередині НАТО, ЄС, намагається розв'язати політичний і військовий конфлікт у Закарпатті, прагне і підтримує переділення кордонів у Європі.

Тобто, якщо не дивитися на фотографію, Орбан взагалі нічим не відрізняється від якогось польового командира Талібану. І немає сумнівів, що на можливих переговорах він обов'язково спробує підписати якийсь провокаційно-двозначний документ, що моментально почне трактувати так, ніби Україна здала Угорщині Закарпаття.

Подібний фінт ми кожного разу бачимо від РФ. Коли в Мінську підписують будь-який другорядний папір, а на інший день у всіх газетах світу можна прочитати, що Україна, виявляється, погодилася практично на всі побажання РФ щодо Донбасу.

Тому Україні вигідніше чекати, поки Орбан продовжуватиме ходити з квітами і короваєм уздовж прикордонних стовпів.

6. Тим часом стартувала чергова спроба запустити мирний діалог у Лівії. У Путіна з місцевим генералом Хафтаром було понад року, щоб захопити столицю Триполі разом з визнаним на міжнародному рівні урядом. Але ПВК Вагнера, різні види спецназу РФ і солдати Хафтара, незважаючи на величезний потік зброї та грошей для операцій, із завданням не впоралися.

Частково тому, що Триполі підтримують США і ЄС. А РФ та її найманці – все ж не та величина, щоб перемагати провідні країни світу в них під носом.

У результаті всередині західного світу дозрів консенсус, і тиждень тому Ердоган рушив на захист Триполі свої війська. Усвідомивши, що після зустрічі з турками, від ПВК Вагнера і Хафтара може залишитися не так вже й багато, Путін поспішив зустрітися з Ердоганом. Але явно не був почутий, бо Туреччина своїх планів не змінила. При цьому США і ЄС як би зробили зауваження Анкарі за вторгнення в конфлікт. Але далі слів не пішло, що говорить про їх неформальну згоду.

Таким чином, Путіна перед лицем неминучого розгрому вже вдалося посадити за стіл переговорів – він разом з Туреччиною закликав до припинення вогню і початку діалогу. Але Хафтар, що скаче десь на коні пустелею, гнівно відповів відмовою.

Тобто РФ знову намагається грати в гру «хороший Кремль, погана і агресивна ДНР». Але через те, що ця схема читається всіма учасниками процесу, результативність прокислої комбінації Москви викликає сумніви.

7. У Китаю проблеми із зовнішніми інфраструктурними проектами. Все більше скандалів відбувається через те, що Китай не може виконувати раніше заявлені амбітні плани з будівництва інфраструктури в інших країнах. Днями Грузія розірвала угоду з Пекіном про будівництво глибоководного порту на $2,5 млрд.

Раніше подібні ситуації були в РФ, Казахстані, Пакистані та інших країнах. З чого видно, що уповільнення економіки Китаю змушує його все частіше відмовлятися від своїх амбіцій.

8. Декілька днів залишилося до виборів на Тайвані, та останні два місяці країну просто трусить від фактів і побоювань втручання Китаю в цей процес. Відбулися вже і спровоковані ззовні бунти окремих територій, і масові поїздки шпигунів за підробленими документами, і скандал зі шпигуном, який проник на досить високий політичний рівень. З усього видно – цього разу Китай випробовує всі прийоми гібридного вторгнення на Тайвань, і дуже активно.

І хоча ймовірність військової акції зараз невисока, проте немає сумнівів, що свій новий інструментарій Китай незабаром задіє і в інших цікавих йому країнах регіону: Південній Кореї, Японії, Індонезії, Філіппінах. Так само не викликає сумнівів, що новий інструментарій у Китаю з'явився після успіхів у гібридних війнах РФ, з якою Пекін веде все більш щільне військове співробітництво і обмін технологіями.

9. Пакистан розпочав будівництво нових літаків. У зв'язку з тим, що Індія поки не домовилася із США про придбання нових літаків F-35, а так само поки не купує нові літаки у РФ, Пакистан вирішив використати свій шанс. Лише за п'ять місяців у країні швидко зібрали вісім сучасних винищувачів з великою кількістю китайських комплектуючих. На 2020 рік – так само є великі плани.

Тобто Пакистан терміново намагається надолужити своє відставання у авіації від сусіда. А враховуючи, що останній повітряний бій літаків двох країн відбувся лише в лютому 2019 року і в ньому був збитий індійський літак, то навіть пара десятків нових машин можуть підштовхнути Пакистан на подвиги.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті