Поза грою: чому держава не зможе контролювати індустрію азарту

Поза грою: чому держава не зможе контролювати індустрію азарту

І чому трафік онлайн-казино виріс більш ніж на 50% за останній місяць

Цей матеріал також доступний російською
Поза грою: чому держава не зможе контролювати індустрію азарту

16 січня парламент має намір повторно розглянути в першому читанні доопрацьований законопроєкт №2285-д про легалізацію грального бізнесу. Цього разу депутати навряд чи ризикнуть  не «послухатися» президента Володимира Зеленського і провалити його «доручення» вивести азартний бізнес з тіні.

Хоча їм знову доведеться голосувати за сирий документ. Після доопрацювання в законопроєкті залишилися спірні норми, прописані під різні «групи впливу». Які «новації» викликають найбільші побоювання експертів? Чому легалізація може виявитися уявною? Чому в новій редакції так і не з'явився прозорий механізм розподілу доходів? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.

Легалізація без контролю. Найдивовижніша норма залишилася в прикінцевих та перехідних положеннях. У ній йдеться про відстрочення запуску системи онлайн-моніторингу грального бізнесу на два роки. По суті, це означає, що в найближчі роки держава навряд чи зможе контролювати фактичний оборот грального бізнесу.

«У теорії легалізація ринку означає взяття його під контроль. Базис, на якому цей контроль будується, – єдина електронна система моніторингу. Іншого ефективного інструменту на цьому ринку немає. На практиці ж ми отримаємо два роки безконтрольної роботи», – пояснює ексдержавна уповноважена АМКУ Агія Загребельська.

На її думку, цей «сприятливий» період може розтягнутися на більш тривалий термін. «Компанії, що займаються гральним бізнесом, мають широкі можливості для лобізму, враховуючи їх величезний оборот, зокрема й готівки. Якщо ми відразу не запустимо ефективний контроль, то через два роки азартний ринок включить усе своє лобі, щоб отримати ще одне відтермінування. Ми це вже бачили на прикладі ліцензійних умов лотерейної діяльності, які ніяк не можуть прийняти близько восьми років», – каже експерт.

«Прозорий» механізм. У пояснювальній записці до документа його автори підкреслюють, що внаслідок заборони грального бізнесу держбюджет щорічно не отримував близько 10 млрд грн. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук та міністр фінансів Оксана Маркарова раніше заявляли, що вже у 2020 році розраховують отримати від легалізації грального бізнесу від 3 до 9 млрд грн.

Однак в самому законопроєкті йдеться про те, що надходження від азартного бізнесу направлятимуться в спецфонд на підтримку спорту, медицини та освіти. Глава громадської організації Підтримки легалізації грального бізнесу в Україні Олена Мочалова уточнила Mind, що до спецфонду піде тільки частина доходів. Яка саме – поки невідомо. Ця «дрібниця» затверджуватиметься окремим підзаконним актом.

«Ідея спецфонду – правильна. Така практика є в розвинених країнах. Гроші направляються на фінансування соціально важливих проєктів – будівництво стадіонів, навчання талановитих дітей, лікування і т. д. Але в законопроєкті не прописано чіткого механізму розподілу коштів і контролю над їх витрачанням. Тому є ризик, що благої мети спецфонду не буде досягнуто», – вважає Агія Загребельська.

Бізнес для «своїх». Ще одна спірна норма, що перекочувала в доопрацьований законопроєкт, – вимога використовувати гральні автомати не старші 2019 року. На думку Олени Мочалової, вона прописана під «свого» виробника обладнання: «Сумніваюся, що знайдеться світова компанія, готова оперативно поставити на ринок 40 000 гральних автоматів. До того ж нові версії обладнання у світових виробників коштують від $20 000 до $50 000. Для ринку – це занадто висока ціна».

На думку анонімного джерела видання, відкрити нове виробництво зможуть співробітники силових структур, що раніше вилучали гральні автомати: «Старі деталі – нова збірка – своя сертифікація – високомаржинальний бізнес».

Косметичний «ремонт». Олена Мочалова розповіла Mind, що під час засідань робочих груп експерти пропонували внести в законопроєкт сотні правок. За словами партнера Sports&Gaming Lawyers Ірини Сергієнко, у доопрацьований текст потрапили лише дві.

Перша: відвідувачами та працівниками гральних закладів не можуть бути особи до 21 року (в першій версії – до 18 років).

Другою правкою букмекерським конторам і залам гральних автоматів заборонили розміщуватися в окремих нежитлових приміщеннях. Тепер тільки в 3-, 4-, 5-зіркових готелях.

Олена Мочалова вважає: це обмеження може спонукати частину ринку залишитися в тіні. Агія Загребельська опонує: «Збереження нелегального сектору може бути тільки внаслідок відсутності контролю з боку держави. У більшості розвинених країн діють більш жорсткі обмеження: гральні автомати – «кокаїн» азартного ранка – можуть розміщуватися лише в казино».

Чи є шанси, що до другого читання законопроєкт доопрацюють до адекватного рівня? Опитані спікери в цьому сумніваються.

«Кілька місяців експерти наполягали на внесенні правок. Їх не почули. І навряд чи почують у майбутньому. Чому? Думаю, свою роль зіграли два чинники. Перший: припускаю, були включені лобістські можливості (адмінресурс і примітивні хабарі). Другий: непрофесіоналізм. На жаль, влада не має фахівців, що добре знаються на цьому бізнесі. Лобістам вдалося легко ввести в оману чиновників і депутатів. А слухати експертів вони не захотіли», – пояснює Агія Загребельська.

У Олени Мочалової схожа думка: шанси отримати на виході адекватний закон дуже низькі. Навіть більше, вона побоюється, що до другого читання в документ можуть внести й інші «побажання» окремих груп. Наприклад, адміністрування системи онлайн-моніторингу можуть передати в приватні руки.

«Таку норму вже намагалися внести в законопроєкт. Поки вона не пройшла, але до другого читання не виключені «сюрпризи». Вже є приватна компанія, яка готова адмініструвати систему за 1% від обороту ринку – 70 млн грн на місяць (за нашими підрахунками, гральний бізнес щомісяця заробляє близько 7 млрд грн). Не складно уявити, які маніпуляції може використовувати приватна структура, що має доступ до відомостей про обіг кожної установи і персональних даних гравців», – припускає Олена Мочалова.

Під брендом «Зачинено». Поки депутати ламали списи, а СБУ і Нацполіція рапортували про закриття сотень і тисяч гральних закладів, нелегальний азартний ринок продовжував процвітати. За даними SimilarWeb, у грудні 2019 року відвідуваність Рarimatch зросла порівняно з листопадом на 14%, до 35 млн. Трафік Favbet збільшився на 98%, до 6,3 млн, «Космолота» – на 52%, до 1,5 млн, 1xbetua – на 31%, до 1,1 млн. Падіння (на 24%) спостерігалося тільки у «Фаворит спорт», проте воно не завадило ресурсу посісти другий рядок рейтингу найвідвідуваніших букмекерських контор і онлайн-казино з результатом у 15,7 млн. Понад 90% відвідувачів цих ресурсів – з України.

11 січня Олексій Гончарук доручив правоохоронцям «продовжити боротьбу», зокрема, «відстежувати ситуацію зі спробами переходу нелегального грального бізнесу в онлайн». Наступного дня Нацполіція відрапортувала, що кіберполіція закрила декілька онлайн-казино. Яких саме – невідомо. У департаменті кіберполіції поки не відповіли на це та інші питання Mind.

Редакція промониторила близько 20 рейтингових онлайн-казино. Усі працюють. Судячи з опублікованих «картинок», кіберполіція закрила два російські ресурси, що не заблокували доступ відвідувачам з нашої країни (більшість іноземних онлайн-казино не пускають на сайти користувачів з країн, в яких заборонено гральний бізнес). Вітчизняні казино давно працюють з адаптованою україномовною версією і не повідомляють про акції в російських рублях.

Поза грою: чому держава не зможе контролювати індустрію азарту

«Тим часом почали поширюватися чутки, що згори спущено вказівку наземним гральним залам: з 15 січня відкриватися і продовжувати працювати «в чорну». У їх достовірність можна повірити: деякі «закриті» офлайн-заклади ще до 15 січня почали приймати гостей під вивіскою «Караоке», – розповідає співрозмовник Mind на ринку.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті