Захворіло у світі
33,652,960
Померло у світі
1,007,922
Вилікувалось у світі
23,402,148
Захворіло в Україні
208,959
Померло в Україні
4,129
Вилікувалось в Україні
92,360
Лас-Вегаса не буде: чому легалізацію азартних ігор поставили на паузу

Лас-Вегаса не буде: чому легалізацію азартних ігор поставили на паузу

Що не так із законопроектом про гральний бізнес

Цей матеріал також доступний російською
Лас-Вегаса не буде: чому легалізацію азартних ігор поставили на паузу
Фото: pixabay.com

Верховна Рада в четвер, 19 грудня, не змогла прийняти в першому читанні проект закону про легалізацію азартних ігор. Законопроект №2285-д отримав 213 голосів «за» і 88 голосів «проти», і його відправили на доопрацювання.

20 грудня парламент засідав востаннє в 2019 році. Тому вже можна сказати, що депутати провалили доручення Володимира Зеленського – вирішити питання з регулюванням ринку азартних ігор до 2020 року. Це засмутить не лише президента, а й прем'єр-міністра Олексія Гончарука разом з міністром фінансів Оксаною Маркаровою: вже в новому році вони розраховували отримати від легалізації грального бізнесу від 3 до 9 млрд грн.

Як тривала робота над законопроектом? Mind уже писав, що Кабінет Міністрів у жовтні зареєстрував проект закону про легалізацію азартних ігор під №2285. Його ключові положення: надати можливість розміщувати казино лише в «п'ятизіркових» готелях; виділити онлайн-букмекерам і казино максимум 10 ліцензій, а на лотерейний ринок допустити лише одного оператора; для нагляду створити спеціальну Комісію з розвитку і регулювання азартних ігор, яка буде підпорядкована Кабміну.

Законопроект був розкритикований експертним співтовариством і учасниками лотерейного ринку. Перш за все, за безліч технічних нестиковок. Наприклад, він не дає чіткого розуміння, чи будуть допущені до організації азартних ігор іноземні компанії, як відбуватиметься оподаткування виграшів. Незрозуміло також, за яким принципом розподілені квоти на видачу ліцензій і чому законодавці хочуть монополізувати лотерейний бізнес.

Представники Антимонопольного комітету, наприклад, заявили, що законопроект змішує азартні ігри і лотерейну діяльність, що може призвести до подальшого переходу цього сектора в «тінь».

Втім, доопрацюванням законопроекту протягом більш ніж двох місяців, по суті, ніхто не займався. За даними джерел Mind у парламенті, урядова концепція реформування грального ринку не знайшла підтримки серед депутатів і, серед іншого, у членів профільного комітету з податкової, митної та фінансової політики. Зокрема, голова комітету Данило Гетманцев повідомив виданню, що в принципі відмовився брати участь в обговоренні цього законопроекту.

Читайте також: Ставки зроблено: що принесе Україні легалізація букмекерства

Які були альтернативи? До початку грудня в Раді було зареєстровано сім альтернативних законопроектів на тему азартних ігор. Що примітно, шість з них подали представники правлячої партії «Слуга народу», і лише один – під №2285-5 – депутати від партії «Опозиційна платформа – За життя».

Причому, документ від ОПЗЖ, який зареєстрували Наталія Королевська і Юрій Солод, спрямований не на легалізацію азартних ігор, а на збереження мораторію на їхнє проведення. Королевська та Солод наполягають на посиленні відповідальності за порушення цієї заборони, а також пропонують зобов'язати Кабмін у разі ухвалення закону в місячний термін після набрання ним чинності розробити і прийняти ліцензійні умови проведення лотерейної діяльності в Україні.

Законопроекти від депутатів «Слуги народу» схожі між собою як дві краплі води. Більш того, багато їхніх норм дублюють законопроект Кабміну №2285.

Наприклад, згідно із законопроектом №2285-1 авторства Олега Марусяка, всі суб'єкти ринку отримуватимуть ліцензії за допомогою електронного аукціону (таку ж модель запропонував і уряд). Обмеження на кількість ліцензій для казино немає, але розміщення можливе лише в готелях рівня «п'ять» зірок з кількістю номерів від 50.

Для букмекерів буде передбачено 80 ліцензій, кожна з яких дає право на розміщення п'яти букмекерських пунктів. Гральні автомати можуть розміщуватися як у готелях, так і в нежитлових приміщеннях площею від 100 кв. м. Всього в Україні може бути до 40 000 гральних автоматів.

Вартість ліцензій: для казино – 10-50 тис. мінімальних зарплат (МЗП); для онлайн-казино – 1600 МЗП; для букмекерів – 30 000 МЗП; для гральних автоматів – 900 МЗП; для покерних клубів – 1500 МЗП.

На суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри без ліцензії, накладається стягнення у вигляді штрафу в подвійному розмірі плати за ліцензію, а отриманий дохід повністю йде в держбюджет.

Законопроект №2285-2 депутатів Романа Мулика і Вадима Струневича – один з найліберальніших. Як таких обмежень на кількість ліцензій у сфері азартних ігор – немає, в тому числі і для лотерейної діяльності.

Організатор азартних ігор має бути створений на території України, дані про необхідну мінімальну суму статутного фонду – відсутні. Ліцензії видаватиме уповноважений орган без аукціонів – спеціальна Комісія з нагляду за ринком. Процедура видачі ліцензій – платна, від 10 до 750 МЗП в залежності від виду діяльності. Ще стягуватиметься і плата за саму ліцензію.

Вартість ліцензії на лотерейну діяльність, на ігри, які передбачають ставки на випадкові події – 6500 МЗП на п'ять років і 13 000 МЗП на 10 років; для гральних автоматів – 650 МЗП на п'ять років і 1300 МЗП на 10 років; для казино – 3900 МЗП на п'ять років і 7800 МЗП на 10 років; для азартних ігор онлайн – 6500 МЗП на п'ять років і 13 000 МЗП на 10 років; на виробництво і продаж грального обладнання – 6500 МЗП на п'ять років і 13 000 МЗП на 10 років.

Депутат Олександр Дубінський в законопроекті №2285-3 пропонує встановити плату за ліцензії від 55 до 390 тис. МЗП для казино; 80 000 МЗП для інтернет-казино; 130-265 тис. МЗП для букмекерів; від 19 000 МЗП для гральних автоматів; 1400 МЗП для покерних клубів. Термін дії ліцензії – п'ять років.

Модель регулювання лотерейного ринку за версією Дубінського озвучена доволі дивно. Лише в прикінцевих положеннях сказано, що всі нинішні учасники цього ринку до 1 січня 2020 року зобов'язані припинити свою діяльність.

Крім того, згадано якийсь Фонд підтримки медицини, спорту та культури, який наповнюватимуть за рахунок ліцензійних платежів учасників ринку азартних ігор (він фігурує і в законопроекті Марусяка).

Найбільш «дивний» законопроект зареєстровано за №2285-7, він належить авторству Ганни Лічман. Документ схожий на конструктор Lego, який зібрано з норм проектів Кабміну й інших депутатів. При цьому в ньому відсутні цілі блоки і статті, необхідні за логікою.

Наприклад, вартість ліцензії для казино – 12 400 або 18 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ПМ), для залів гральних автоматів – 3750 ПМ. Інформація про ціну ліцензій для букмекерів і онлайн-казино відсутня. Казино отримуватимуть ліцензії через аукціон, а як усі інші учасники ринку – невідомо.

У чому сходяться думки авторів усіх законопроектів, так це в тому, що для регулювання грального бізнесу потрібно створювати окрему структуру – певну комісію, підпорядковану Кабміну, з повноваженнями проводити перевірки і штрафувати за порушення.

Що в підсумку розглядав парламент? Жоден з перерахованих законопроектів до сесійної зали так і не потрапив. Профільний комітет 18 грудня, напередодні голосування, нашвидкоруч підготував дев'ятий законопроект №2285-д, в його основу лягли пропозиції депутата Марусяка і Дубінського.

У документі сказано, що ліцензії учасникам ринку видаватимуться після проведення аукціону. Казино допустять лише в «п'ятизіркові» готелі з платою за ліцензію в розмірі до 120 000 МЗП. Інтернет-казино заплатять за ліцензії до 12 500 МЗП, букмекери – до 120 000 МЗП, зали гральних автоматів – 750 МЗП, покерні онлайн-клуби – 2500 МЗП, лотерейний оператор (він буде один) – 76 000 МЗП. Термін дії ліцензій – п'ять років.

Наглядатиме за ринком Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор. Крім цього, з'явиться система онлайн-моніторингу, призначена для відстеження діяльності організаторів азартних ігор. Також у фінальному законопроекті залишилася стаття про Фонд підтримки медицини, спорту та культури, який наповнюватиметься за рахунок учасників ринку.

Перед голосуванням Олександр Дубінський назвав законопроект №2285-д «епохальним» і заявив, що він пройшов безліч обговорень у фінансовому комітеті. При цьому депутат забув згадати, що документ «народився» менше ніж за добу до засідання Верховної Ради.

Після Дубінського виступила Наталія Королевська, яка закликала депутатів не допустити повернення азартних ігор в Україну, а замість цього запропонувала «...надати зараз правоохоронцям усі повноваження ... для того, щоб вони викорінили з нашої країни цей сором».

Розкритикував законопроект і член парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький, назвавши його примітивним. На думку Княжицького, головні недоліки – занадто м'які умови для залів гральних автоматів, відсутність бар'єрів, які захистять від азартних ігор в інтернеті дітей, невиразний механізм фінансування того самого Фонду підтримки медицини, спорту та культури.

Найбільше голосів – 200 – законопроект №2285-д отримав від партії «Слуга народу», сім голосів надала депутатська група «Довіра», три голоси – депутатська група «За майбутнє» і ще стільки ж – позафракційні депутати.

Втім, експерти та деякі депутати, з якими спілкувався Mind, вважають, що законопроект не мав шансів. По-перше, він вкрай «сирий» і недопрацьований. По-друге, є опір з боку певних осіб, яким невигідно, щоб «тіньовий» азартний бізнес вийшов на «світ білий». По-третє, вкрай обурені ідеями монополізувати ринок і віддати його під крило держави організатори лотерей.

Як відреагував президент? Володимир Зеленський, як і очікувалося, був украй незадоволений провальним голосуванням за законопроект про азартні ігри. «Не хочете грати за прозорими правилами, працювати цивілізовано і платити в бюджет? Що ж, давайте по-іншому. З сьогоднішнього дня негайно закриваємо всі гральні зали», – написав президент він в своєму Twitter 20 грудня.

На його заяву моментально відреагував прем'єр-міністр Олексій Гончарук, який поставив завдання міністру внутрішніх справ Арсену Авакову до 16:00 20 грудня закрити всі гральні заклади, які функціонують під виглядом держлотерей.

«У нас заборонений гральний бізнес, але дозволені державні лотереї. І під їхнім виглядом вони прикриваються. Ми думали, що буде розроблений закон, який нормалізує цю екосистему. Але коли ми зрозуміли, що рішення затягується, ми за завданням президента вирішили поламати їх юридичну конструкцію, і поламали», – пояснив Олексій Гончарук.

Арсен Аваков зі свого боку пообіцяв, що Нацполіція в терміновому порядку виконуватиме доручення Кабміну.

Дії уряду і поліції підтримали організатори лотерей. Представники оператора «М.С.Л.» згодні з тим, що багато компаній просто мімікрують під лотерейний бізнес, і їхню діяльність слід припинити. У той же час, в «М.С.Л.» вважають, що Мінфін має розробити і впровадити нові ліцензійні умови для операторів державних лотерей, які приберуть будь-яку можливість використовувати лотереї для поширення незаконних азартних ігор.

Читайте також: Наразі правоохоронці, які мали б протидіяти «гральному бізнесу», його очолюють – Рябошапка

Що буде далі? Представники грального бізнесу, тим часом, висловлюють стурбованість фактом, що депутати затягують легалізацію ринку азартних ігор. У розпорядженні Mind є заява Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства, в якій сказано, що жоден зі згаданих законопроектів не має підтримки народних депутатів і суспільства. «Відсутність єдиного підходу і думки до легалізації, боротьба різних політичних і бізнес-інтересів призводить до того, що ціла галузь знаходиться в тіньовому секторі і приносить прибуток нелегальним організаторам азартних ігор», – йдеться в повідомленні організації.

При цьому букмекери більше схиляються до законопроекту голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитра Наталуха, зареєстрованому під №2285-6, називаючи його найбільш збалансованим і ліберальним. Хоча аналіз документа показує, що він практично повністю дублює проект Олександра Дубінського.

На думку Наталуха, організатором азартних ігор може бути юридична особа з українською реєстрацією, розмір статутного капіталу якої дорівнює або перевищує суму в 30 млн грн. Ліцензії видаватимуть на аукціоні. А ринок контролюватиме уповноважений орган, підпорядкований Кабміну.

Додатково від казино зажадають витрачати на зарплати співробітникам не менше 5 млн євро на рік, на рекламу – не менше 2 млн євро на рік, на покупку товарів і послуг українського виробництва – не менше 10 млн євро на рік. Вартість ліцензій для казино – від 40 до 390 тис. МЗП; для онлайн-казино – 15 000 МЗП; для букмекерів – 30 000 МЗП; для гральних автоматів – 9000 МЗП; для покерних клубів – 850 МЗП; для лотерейного оператора – 570 000 МЗП. Лотерейний ринок буде монополізований, дозволені лише державні лотереї.

Знову-таки, є згадка про Фонд підтримки медицини, спорту та культури, який наповнюватимуть за рахунок ліцензійних платежів учасників ринку азартних ігор.

«Головні завдання, які повинна виконати легалізація грального бізнесу – прибрати гральні зали з вулиць міст і селищ; створити такі умови, які не впливали б негативним чином на соціальні об'єкти, об'єкти шкільної інфраструктури, дитячі садки і які б не стимулювали ігроманію», – пояснює Наталуха. І додає, що за найпесимістичнішими розрахунками, мінімальні надходження від легалізації гральної галузі складуть близько 30 млрд грн.

Олександр Дубінський продовжує наполягати на тому, що його спільний з Марусяком законопроект – найоптимальніший варіант. У документі, який подав Кабмін, Дубінського найбільше обурила норма, що дозволяє уряду створювати особливі гральні зони, що, на думку депутата, може призвести до неконтрольованого «розмноження» казино і залів гральних автоматів. «Це чисто лобістський закон», – заявив Дубінський.

У будь-якому випадку, депутатам не варто зволікати у вирішенні питання з азартними іграми. І справа навіть не у вимозі президента, а в тому, що проблема з нелегальним гральним бізнесом в Україні давно потребує розв’язання. І якщо законодавці все-таки зможуть запропонувати працездатну модель регулювання цього ринку – виграють усі. І держава, і суспільство, і бізнес.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті