Все серйозно: як депутати перекроюють податкове законодавство
Спецпроект
Податкова реформа
Проект реалізує Mind спільно з громадським об’єднанням «Інтерньюз-Україна», за підтримки Посольства Фінляндії в Україні

Все серйозно: як депутати перекроюють податкове законодавство

І чим це загрожує платникам податків

Цей матеріал також доступний російською
Все серйозно: як депутати перекроюють податкове законодавство
Фото: НБУ / flickr

Влада продовжує педалювати податкову реформу: Верховна Рада 16 січня прийняла в другому читанні законопроєкти №1209-1 і №1210 про вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.

Парламентарії мали намір затвердити ці два документи ще восени 2019 року. Але вони зазнали жорсткої критики з боку як бізнесу, так і експертів, що були вкрай незадоволені прагненням законодавців зробити більш жорсткими умови діяльності контрольованих іноземних компаній (КІК), розширити повноваження Державної податкової служби та збільшити строки проведення перевірок платників податків.

Міністр фінансів Оксана Маркарова навіть заявила, що проти нових норм протестують якраз ті компанії, що зацікавлені у виведенні своїх грошей у «тихі гавані».

У результаті глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пообіцяв, що законопроєкти будуть серйозно доопрацьовані.

Проте, в першому читанні Рада все одно голосувала за початковий варіант законопроєкту №1210, який подав сам Гетманцев. Із №1209 історія трохи інша: на заміну йому депутат від «Слуги народу» Олексій Ковальов вніс альтернативний під №1209-1, і парламент розглядав цю версію.

До другого читання обидва законопроєкти істотно змінилися. Хоча були враховані далеко не всі поправки і побажання. «Остаточна редакція законопроєктів не така погана, як первісна. У них з 10 критичних зауважень шість точно усунуто. І впровадження частини норм перенесено на 2021 рік», – заявив Данило Монін, аналітик Українського інституту майбутнього.

Mind розібрався, до яких змін варто готуватися бізнесу. Уточнимо, що частину поправок парламентарії внесли під час голосування. І фінальних текстів ані №1209-1, ані №1210 досі немає. Тому остаточні версії обох документів вже з'являться після того, як їх підпише президент. Точніше, якщо підпише.

План BEPS и КІК. Головна ідея законопроєктів – боротьба з офшорами і відтоком капіталу в низькоподаткові юрисдикції. З цією метою вводяться правила оподаткування КІК (контрольованих іноземних компаній), так званий третій крок плану BEPS, якому присвячена нова стаття 392 в Податковому кодексі.

«Це один із дієвих заходів щодо боротьби з розмиванням податкової бази, яка існує в багатьох розвинених країнах і демонструє свою ефективність. Згідно з новими правилами оподаткування, кінцевий бенефіціар буде зобов'язаний декларувати і платити податки з доходів юридичних осіб, які зареєстровані в офшорних юрисдикціях, що змусить суттєво переглянути доцільність утримання таких бізнес-конструкцій», – розповідає Олег Добровольський, партнер ID Legal Group.

При цьому визначені підстави для звільнення від сплати податку. Наприклад, якщо сукупний дохід від усіх КІК не перевищує 2 млн євро на кінець звітного року. «Але звіт все одно подавати доведеться», – попереджає Наталія Радченко, партнер юридичної компанії Legal House.

За недотримання законодавства про КІК передбачені відчутні штрафи. За неподання звіту з КІК очікується відповідальність у розмірі понад 210 000 грн, за невідображення доходу контрольованої компанії або неподання документації з КІК – 3% від суми доходу або 25% від прибутку такого підприємства, за приховування інформації про придбання або відчуження частки в іноземній компанії – понад 600 000 грн.

Впровадження норм про оподаткування КІК заплановано на 2021 рік. «Але я вважаю, що краще відтермінувати запуск КІК на два-три роки, щоб наші бізнесмени масово не почали міняти громадянство», – вважає Данило Монін.

ТЦО та ділова мета. Буде істотно посилено контроль за трансфертним ціноутворенням та звітністю компаній, які проводять контрольовані операції. Це 8–10 кроки BEPS.

У пресслужбі Міністерства фінансів пояснюють, що вводиться трирівнева структура звітності для міжнародних груп компаній, яка включає документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) і звіт у розрізі країн (country-by-country reporting).

Це істотно розширить можливості контролюючого органу для отримання відомостей про функціональне призначення кожного учасника міжнародної групи компаній і дозволить податківцям зробити висновки щодо доцільності та наявності ділової мети в кожній із контрольованих операцій.

«Тепер наявність ділової мети (розумної економічної причини) є вирішальним фактором у питанні, чи будуть у платника податку витрати за такими контрольованим операціями, або вони в повному обсязі будуть виключені з обліку платника податків, що в підсумку призведе до збільшення бази оподаткування», – пояснює Олег Добровольський.

Тобто відсутність ділової мети може стати для податкової приводом переглядати мало не кожну операцію платника, наслідком якої стало зменшення оподатковуваного прибутку.

Крім того, впроваджено концепцію оподаткування прирівняних до дивідендів платежів. Вона передбачає коригування в межах контролю ТЦО при проведенні операцій з нерезидентами.

Правда, «прирівняні до дивідендів платежі» – досить розмите поняття, оскільки йдеться про оподаткування не отриманого доходу у вигляді дивідендів, а вигод акціонера від участі в компанії. Юристи вважають, що Мінфін повинен дати роз'яснення з цього питання, щоб податківці не змогли трактувати його собі на користь.

Податківці зможуть залучати платників податків-порушників до відповідальності не просто за порушення, а за «умисне невиконання (неналежне виконання) вимог податкового законодавства».

Наприклад, у разі несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання при простроченні до 30 днів застосовується штраф у розмірі 5% від суми, понад 30 днів – 10% від суми податкового боргу.

«Але, якщо посадова особа контролюючого органу побачить намір у діях платника податків при порушенні податкового законодавства, останнього чекає сюрприз у вигляді значного збільшення суми штрафів», – попереджає В'ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації (ISET). У ситуації з несплатою узгодженого зобов'язання штраф зросте до 25–50% від суми податкового боргу.

Розширено повноваження податкових органів при перевірках. Наприклад, представники ДПС, проводячи перевірку дотримання правил щодо контрольованих іноземних компаній, мають право проводити опитування посадових осіб або працівників КІК. При неможливості опитування на території України платник податків зобов'язаний організувати інтерв'ю за допомогою відеоконференції.

«А представництва або інші підрозділи нерезидентів, які, на думку податківців, відповідають ознакам постійного представництва, можуть очікувати на візити фіскалів без попередження і з істотними наслідками. Аж до примусового поставлення на облік з нарахуванням істотних сум штрафів та арешту майна нерезидента. Інакше кажучи, міжнародні інвестори «Welcome!», – наводить приклад Олег Добровольський.

Водночас у пресслужбі Мінфіну розповідають, що законодавство тепер вимагає, щоб рішення контролюючих органів про накладення штрафів було мотивованим; був закріплений перелік податкових правопорушень контролюючих органів, серед яких недотримання процедури реєстрації платників податку або порушення у сфері відшкодування ПДВ; передбачена матеріальна відповідальність за неправомірні дії посадових осіб податкової.

«Тобто податкова буде зобов'язана щодо низки правопорушень доводити провину платника; визначені обставини, що можуть дати можливість звільнитися від фінансових санкцій; закріплені реальні штрафні санкції на адресу податкової за зловживання щодо платників податків. Але подивимося, як ці норми працюватимуть», – коментує Наталія Радченко.

Відтепер не є підставою для проведення документальної позапланової перевірки і рішення слідчого судді, а сам акт перевірки не може розглядатися як заява про кримінальне правопорушення в частині ухилення від сплати податків.

Данило Гетманцев уточнив, що із законопроєкту №1210 також виключений пункт 44.9, що давав податківцям право без жодних наслідків трактувати на свій розсуд норми законодавства.

Але, на жаль, депутати не підтримали створення Апеляційної комісії з питань розгляду скарг платників податків при Мінфіні, яка дала б платникам податків можливість скористатися двома рівнями адміністративного оскарження рішень податкового органу.

СПД і нерухомість. Серед позитивних змін – збільшення річних лімітів для підприємців на єдиному податку. Як повідомила депутат від «Слуги народу» Роксолана Підласа, граничний оборот СПД першої групи ЄП зросте з 300 000 грн до 1 млн грн на рік, другої – з 2,5 млн грн до 5 млн грн, третьої групи – з 5 млн грн до 7 млн грн на рік.

Крім цього, депутати дозволили бути платниками єдиного податку четвертої групи сільгоспвиробникам, утвореним шляхом злиття, коли частка агровиробництва усіма компаніями, які брали участь у їхньому створенні, за попередній рік дорівнює або перевищує 75%.

Ще депутати мали намір посилити оподаткування операцій із нерухомістю. У редакції законопроєкту №1210, що пройшла перше читання, містилася норма, яка передбачала оподаткування операцій із продажу більш ніж двох об'єктів нерухомості на рік ПДФО за ставкою 18%.

Але до другого читання цю норму із законопроєкту вилучили. Зараз дохід від продажу першого об'єкта нерухомості протягом року не обкладається ПДФО, за продаж більш ніж одного об'єкта доведеться сплатити 5% податку.

Не підтримав парламент і норму про введення відповідальності для нотаріусів та рієлторів за порушення, пов'язані з укладанням договорів оренди нерухомості та їх нотаріальним посвідченням. За перше порушення депутати пропонували штрафувати на 340 грн, за друге протягом року – на 1020 грн.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті