Виконавчий директор GR Capital: «Glovo – одна із зірок нашого портфеля. Наразі не збираємося розлучатися з нею»
Максим Філіппов – про те, чому в кризу інвесторам легше знаходити гідні проекти
За останній місяць у світових ЗМІ продовжують з'являтися новини про залучення стартапами значних інвестицій. Лише українські проекти заявили про закриття декількох угод. У Zakaz.ua влили 5 млн євро, в Allset – $8,25 млн, у Preply – $10 млн. Ці новини свідчать про те, що пандемія поки що не дуже вдарила по венчурній індустрії. Втім, фаундери почали перемовини з інвесторами ще до кризи. Що буде далі? Чи варто стартапам хвилюватися за майбутнє фінансування? Які ніші наразі цікаві інвесторам? Про це та багато іншого в інтерв'ю Mind розповів виконавчий директор венчурного фонду GR Capital Максим Філіппов.
GR Capital управляє активами в розмірі $70 млн. За 3,5 роки роботи перший фонд GR Capital інвестував $25 млн, зараз до портфелю входить 10 стартапів – Glovo, Deliveroo, Lime, Azimo, WeFox, McMakler, Meero, Owlet, Lofelt, Victor. Компанія в процесі підняття наступного фонду на $100–150 млн.
– Як пандемія вплинула на ринок венчурних інвестицій?
– З одного боку, вже істотно впали мультиплікатори як на публічних, так і на приватних ринках. З іншого боку, венчур – загартована індустрія, яка давно звикла працювати в умовах невизначеності. Тут свої кризи можуть відбуватися кожні два місяці. Фонди навчилися прогнозувати ризики. Криза зміцнить і старпати: вони зіткнулися з необхідністю не просто демонструвати зростання, а стати ефективними, довести інвесторам, що їхні послуги дійсно потрібні споживачам. Якщо не в період карантину, то після виходу з кризи.
– Наскільки складніше фондам тепер залучати капітал?
– Венчур – одна з найризикованіших галузей для інвестицій. Зараз дедалі менше проактивних інвесторів, що вкладають і у фонди, і в компанії. Тепер вони більше займають вичікувальну позицію.
Багато інвесторів у фонди зараз вирішують свої більш значні проблеми на публічних ринках і шукають стабільніші «гавані». Багато інвестиційних фондів загрузли в проблемах своїх портфельних компаній і не роблять нових інвестицій. Але це тимчасова ситуація. Як правило, інвестори оперативно повертаються до венчура, тому що він пропонує нові інноваційні, більш захищені бізнес-моделі.
– Кількість фондів знизиться?
– Ймовірно, хтось вийде з ринку, комусь не вдасться підняти наступний фонд. Але, гадаю, побачимо й нових гравців, тому що завжди відкриваються нові можливості там, де старі «вмирають». Ми для себе бачимо більше перспектив, ніж негативу.
– Стартапам зараз краще затягнути пояси й не розраховувати на великі угоди?
– Дійсно, стартапи урізують багато статей витрат. Але їм важливо залишатися готовими з подвійним завзяттям вискочити з кризи, не «вирізати» економією свої «м'язи». Якщо фаундери бачать, що грошей вистачить менше, ніж на рік, то загальна практика – спробувати зібрати внутрішній раунд у поточних інвесторів.
Утім, криза створює можливості для фондів зайти в цікаві стартапи, які раніше не були готові залучати зовнішніх інвесторів. Скажімо, у них було все добре з фондуванням, а тут раптом у одного з інвесторів зникла можливість підтримати капіталом у цей момент.
– Як останні події відбилися на діяльності вашого фонду?
– По-перше, ми давно готувалися до кризи. Про ймовірну корекцію на ринку експерти говорили вже не перший рік. Хоча ніхто не очікував її у вигляді епідемії. До того ж венчурне інвестування – вкладення мінімум на 5-7 років, а частіше – і на 10–15. Не передбачити на цьому циклі кризи було б нерозумно. Тому ми дуже обережно інвестували й вибирали кризостійкі бізнеси.
По-друге, заздалегідь провели аудит компаній у портфелі: до кризи виявили, у кого можуть виникнути проблеми. Ці компанії вже закрили або закривають свої внутрішні раунди. У наших стартапів тепер достатньо грошей на розвиток. Не бачимо ризиків банкрутства у зв'язку з кризою. А в галузі доставки зараз, навпаки, спостерігаємо бум. Glovo і Deliveroo ледве справляються зі зростаючим попитом. Навіть беручи до уваги проблеми в Іспанії та Італії.
По-третє, проаналізували ніші, які зростатимуть. Наразі у нас в роботі дві угоди, які, сподіваюся, зможемо закрити й оголосити в травні. На найближчі півроку пригледіли 10–15 перспективних компаній, у 2–3 з них, ймовірно, інвестуватимемо. Наша мета – у цьому році закрити 3–4 угоди і закінчити інвестувати з першого фонду. Плюс зараз піднімаємо другий фонд на $100–150 млн.
– Можете розкрити імена двох стартапів, угоди з якими незабаром закриєте?
– Поки можу лише сказати, що це німецькі компанії, що працюють у сфері доставки та логістики. Ми ще працюємо з ними, щоб структурувати раунд.
Наша загальна стратегія не змінюється. І зараз, і до кризи ми інвестуємо в стартапи, пов'язані з фінансами, житлом, здоров'ям, доставкою та логістикою. Такі сервіси людям будуть потрібні завжди. Зараз нам навіть легше знаходити ефективні моделі: криза вже показала, хто є хто.
– У які медтех-стартапи ви готові вкладатися?
– У нашому портфелі поки один health-стартап із США – Owlet. Це пристрій для трекінгу здоров'я малюка. У нього ми інвестували три роки тому, бо вже тоді розуміли, що попит на девайс зростатиме, а команда забезпечить міжнародні продажі.
Зараз нам дуже цікава модель телемедицини. Такі стартапи пильно розглядали останні пару років. В один з них вже були готові вкладатися, але не знайшли точки дотику. Хоча знаємо, що за останній рік цей проект дуже серйозно зріс. Подібних стартапів досить багато, але більшість із них – на ранній стадії розвитку. Ми стежимо за їхнім зростанням і готові в майбутньому долучитися до фінансування.
Також нам цікаві проекти на стику медицини і страхування. Зараз цей бізнес в основному – в офлайні. Надалі він перейде в онлайн.
Ще одна перспективна ніша – менеджмент лікарень. Це колосальна індустрія для розробки софту. Поки в клініках багато що менеджерується через застаріле обладнання, пересилання один одному листів, записів на CD-дисках тощо. Хоча все це можна вести в хмарі в єдиному зручному форматі для всіх лікарів. Сюди підключається призначення візитів, усі результати аналізів. І кількість відвідувань клініки зводиться до мінімуму, а безцільно витрачений час – до нуля.
Також розглядаємо застосунки для wellness, які пішли глибше. Наприклад, адаптовані для боротьби з хронічними недугами. Для людей за 40 років такі захворювання стають проблемою. Вони витрачають багато грошей на консультації та вправи. А в застосунку можна підібрати необхідні вправи, встановити графік тощо. Такі сервіси, які можна реалізувати простою технологією і швидко масштабувати, нас цікавлять.
– Чи розглядаєте українські стартапи, наприклад Cardiomo, Raccoon?
– Це цікаві компанії. Вони вирішують важливі проблеми. Але для нас поки це вузькі ніші. Плюс ми обережні з hardware-стартапами і намагаємося не «лізти» в медичні дослідження, розробки. Це доля спеціалізованих інвесторів.
У нашому пріоритеті – компанії, що дуже швидко зростають. Нам потрібно показати 3X зростання всього портфеля по першому фонду за сім років.
– У вашому портфелі немає жодного українського стартапу. Чому?
– По-перше, ми інвестуємо в стартапи на пізній стадії. В Україні таких компаній небагато.
По-друге, наша цінність для стартапів полягає в тому, що ми допомагаємо їм виходити на ринки Східної Європи, запускати тут R&D-центри. Наприклад, ми відкривали ринок України для Glovo. А для українських компаній, навпаки, важливо відкриття західних ринків. Вітчизняні успішні стартапи Allset, Preply, Petcube тощо бачать основним ринком США, тому і знаходять відповідних інвесторів.
– Тобто українським проектам до вас звертатися марно?
– Ні в якому разі. Ми консультуємо вітчизняні компанії, допомагаємо їм знаходити інвесторів. Наприклад, зараз працюємо зі стартапом Axdraft, який має намір вийти на американський ринок. Якщо український проект бачить у середньостроковій перспективі пріоритетними ринки ЄС і вже залучав раунд від інституційних інвесторів (Series A), то нам є про що поговорити.
– Ви говорили про відкриття R&D-центрів. Хтось із ваших портфельних компаній збирається найближчим часом запускати їх в Україні?
– Такі плани є. Поки не можу розкривати деталі. З кожним стартапом, у який інвестуємо, розробляємо окремий кейс виходу на ринки Східної Європи і відкриття R&D. Але компанія сама повинна прийняти рішення, коли буде готова.
Зараз три проекти розглядають створення R&D. Ми виступаємо за Україну. Але скажу чесно, не завжди компанії ухвалюють рішення на користь нашої країни. Ми – не чарівники, можемо відкрити багато дверей, показати всі плюси, але мінуси України теж відомі.
Нам доводиться дуже сильно конкурувати з Польщею та іншими країнами. Тому поки не можу сказати, де будуть відкриті R&D-центри. Але ми намагаємося, щоб кожна наша компанія була присутня в Україні.
– Як конкуруєте з Польщею, Білоруссю і доводите, що варто виходити в нашу країну?
– По-перше, в Україні найкраща ситуація з доступом до талантів. Дуже багато розумних фахівців, які до того ж вільно говорять англійською.
По-друге, в нашій країні дешевше найняти цих фахівців. По-третє, наразі у нас досить гнучке законодавство, що стосується найму. По-четверте, нижчі ціни на оренду нерухомості та інші адміністративні «дрібниці». У підсумку можна заощадити чимало грошей.
– Наприкінці грудня ви відкрили офіс у Лондоні. Навіщо?
– У першу чергу – для фандрайзингу другого фонду. Наша мета – стати більш міжнародною компанією, залучити інвесторів із різних країн. Для них зрозуміліше, якщо ти перебуваєш ближче до них. Обрали Лондон, тому що він як і раніше залишається європейською столицею венчуру, незважаючи на Brexit.
– Зараз не збираєтеся відправити офіс на «канікули»?
– Ні. Наші плани не змінюються. Фандрайзинг не зупиняється. До того ж ми не відкривали величезне представництво на 300 осіб. Це невеликий офіс у центрі Лондона, у якому працює один партнер, і ми періодично туди приїжджаємо.
Офіс венчурного фонду – це як велика конспіративна квартира, куди можна зайти попрацювати й запросити партнерів на зустріч. Надалі у нас є плани відкрити офіси і в інших європейських країнах: Німеччині, Франції та Іспанії.
– Навіщо?
– Зі зростанням активів під управлінням ми хочемо більше фокусуватися по країнам. Зараз у нас достатньо збалансований портфель, і ми хочемо заглиблюватися. Відповідно ефективніше наймати людей на місцях. Хоча подивимося. Зараз дехто почав прогнозувати, що після кризи індустрія офісів може піти в минуле. Люди навчилися працювати вдома. А венчурні інвестори вже давно звикли працювати в поїздах і літаках.
– Поки у вас був лише один екзит? Чи збираються найближчим часом виходити з інших проектів? Наприклад, з Glovo, чия вартість напевно серйозно зросла за останні місяці?
– Наш перший екзит був технічним: американський стартап Maple викупила Deliveroo, а ми отримали акції компанії. Нашому фонду лише 3,5 роки, термін його життя – сім років. Тому виходи почнемо проводити в найближчі пару років.
Так, Glovo – одна із зірок нашого портфеля. Поки не збираємося розлучатися з ним: бачимо дуже великий потенціал компанії і після кризи. Під час карантину споживачі масово почали користуватися доставкою. Думаю, люди звикнуть і робитимуть це й надалі. Тому в найближчі 2–3 роки – поки в нас є час до виходу – чекаємо, що Glovo покаже ще кращі результати. Просадка мультиплікаторів зараз компенсується зростанням продажів. А в перспективі 2–3 років мультиплікатори повинні відновитися до рівня, якій був рік тому, і який дозволить нам ще відмінно дозаробити.
– Восени 2019-го Lime (сервіс прокату електроскутерів) заявляв про плани вийти на український ринок цьогоріч. А нещодавно повідомив про тимчасове припинення роботи в 23 країнах. З цим стартапом ви теж не збираєтеся розлучатися?
– Це найбільш постраждалий проект у портфелі. Карантин став великим випробуванням для них і для всієї галузі. Але ми віримо, що ніша micro mobility активно зростатиме в найближчі 5–10 років. Лише в Європі проінвестовано понад п’ять таких компаній.
Ми обрали Lime, оскільки він глобально лідирує в своїй ніші, залучив кошти від найсильніших інвесторів, мав кращу команду на ринку. Гадаю, з таким набором переваг вони будуть першими, хто після кризи оперативно надолужить згаяне. Не виключаю активні M&A в цій сфері.
– Вихід Lime до України відкладено на «після кризи»?
– Поки рішення немає. Ми надаємо їм всю потрібну інформацію по ринку. Україна залишається на мапі потенційних країн. Вони знають про успіх Glovo, Uber у нашій країні (Uber серед інвесторів Lime. – Mind). Ми віримо, що електроскутери можуть стати популярними у великих містах України.
– Восени минулого року конкурент Lime – Bolt запустив сервіс у тестовому режимі на території київського UNIT.City.
– Ми знайомі з цим рішенням. Bolt стане гідним конкурентом Lime. Їхні скутери дешевші, надійні, антивандальні. Для українських реалій вони більше пасують.
– Давайте підсумуємо. Чи можна сьогодні хоча б орієнтовно прогнозувати, з якими злетами і падіннями венчурна індустрія переживе 2020 рік?
– Це лише початок кризи. Поки ми не знаємо всіх чинників. На обрії маячить зростання кількості безробітних у США, прихована статистика Італії та Іспанії, яку ми дізнаємося пізніше, тощо. Думаю, лише до кінця літа стане зрозуміла глибина провалля, у якому ми опинимося. У будь-якому разі будуть переможці і переможені.
Переможцями, скоріш за все, виявляться не ті, попит на чиї товари/послуги різко зріс під час кризи, тому що не завжди зрозуміло, що буде потім і чи залишиться все так само добре. Справжніми переможцями стануть ті, хто ще до кризи був готовий до поганих ситуацій, мав план Б і резерви за спиною. При цьому також побачимо багато несподіваних «вдалих» історій. Цим криза й цікава.
Життя не спиняється. Просто потрібно адаптуватися до нових умов, шукати свою нішу, сильні сторони. Тоді всі разом вийдемо з кризи набагато раніше.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
