Страховка vs COVID: як бізнесу захиститися від епідемій і пандемій

Страховка vs COVID: як бізнесу захиститися від епідемій і пандемій

І чому страхові компанії не хочуть компенсувати «коронавірусні» збитки

Цей матеріал також доступний російською
Страховка vs COVID: як бізнесу захиститися від епідемій і пандемій
Фото: pixabay

Карантин став несподіванкою для українського бізнесу. Жодна компанія не була готова до того, щоби на два місяці практично повністю згорнути свою роботу. Тому багато галузей опинилися у великому «мінусі». Туристична індустрія України, за оцінками Кабінету Міністрів, через епідемію втратить близько 40 млрд грн. Торгово-розважальні центри оцінюють свої збитки за період карантину в 7 млрд грн, а орендарі ТРЦ позбулися товарообігу на суму понад 50 млрд грн.

Але навіть зняття карантинних обмежень, яке намічено на червень, не гарантує, що бізнес одразу повернеться до нормального існування. Економіка відчуватиме на собі наслідки епідемії ще довгі місяці.

І цілком резонно, що у власників компаній виникає питання, як можна компенсувати завдані подібними подіями збитки, хоча б частково? Один із варіантів – придбання страхового полісу. Причому, програми, які захищають бізнес від втрати прибутку, існують у багатьох країнах. Тільки ось в умовах епідемії вони практично марні. У всякому разі, поки що. Mind розбирався, чому.

Чи існує захист? Компанії в країнах Західної Європи та США давно набувають програми страхування business interruption (BI), що в перекладі з англійської означає «перерва у виробництві». Такий продукт покриває можливі збитки від вимушеного припинення діяльності, що може статися внаслідок майнової шкоди.

Наприклад, згорів цех з обладнанням, у результаті чого підприємство не може випускати продукцію доти, доки не відновить виробничі потужності. На це може піти місяць, а може – і більше. Або ж сталося руйнування складу в результаті урагану. Втрачено всю сировину, призначену для виробництва. А на закупівлю і поставку нової необхідно кілька тижнів. Ось весь цей час, поки компанія простоює, страховик компенсує недоотриманий прибуток.

В Україні договори BI теж є. Але в основному у великих підприємств, що страхують великі майнові комплекси, виробництво, обладнання, які, якщо будуть зруйновані або зупинені, можуть надовго заблокувати роботу бізнесу.

Чому не платять? Втім, наявність поліса зовсім не гарантує, що страхова компанія покриє простій бізнесу в період карантину. Хоча фактично – це той же BI. Справа в тім, що в більшості договорів будь-які епідемії та пандемії є винятком. Але навіть за тими договорами, в яких подібного застереження немає (отже, формально, поліс від такого ризику захищає), страховики відмовляють.

Наприклад, у ЄС і США такі відмови в березні-квітні стали повсюдним явищем. З ними зіткнулися організатори масових заходів (концертів, фестивалів), які постраждали через введений в багатьох країнах карантин, а також ресторатори. Аргументація проста: якщо в полісі не вказано, від якого саме вірусу він захищає, страхова компанія має право не компенсувати збитки.

Зі свого боку оливи у вогонь підлив Lloyd's of London – одна з найстаріших і найвпливовіших у світі організацій у сфері страхування і перестрахування. Lloyd's затвердив застереження про виключення будь-яких ризиків, що пов'язані з пандемією коронавірусу. Якщо перефразувати, то це означає, що страхові та перестрахувальні компанії не компенсуватимуть збитки, безпосередньо спровоковані COVID-2019.

Позицію Lloyd's підтвердило і рейтингове агентство Fitch. На початку травня Fitch опублікував дослідження, в якому сказано, що пандемія була і залишається стандартним винятком при перестрахуванні ризиків за договорами BI.

«У першу чергу страхові компанії пропонують захист на випадок, коли зупинка діяльності викликана фізичним знищенням або пошкодженням майна, яке задіяне у такій діяльності, неможливістю доступу до майна або перервою в діяльності у постачальників застрахованого підприємства», – пояснює Аліна Демченко, керівник відділу андеррайтингу страхової компанії «ІНГО».

Разом із тим, карантин і епідемія до фізичного збитку жодного відношення не мають. Саме тому BI продається виключно в зв'язці зі страхуванням майна, і ніяк інакше. «Адже якщо говорити про бізнес, який зав'язаний на офісній діяльності, то ймовірність настання перерви мінімальна. При неможливості експлуатувати існуюче офісне приміщення та обладнання, компанія може легко переїхати в інший орендований офіс і продовжити роботу в існуючому темпі, або ж, як це відбувається зараз, працювати дистанційно», – каже Аліна Демченко.

Як відреагує ринок? Страховики мотивують свою позицію наступним чином: ринок у принципі не має досвіду страхування пандемічних ризиків. А тим більше в умовах «загальнонаціонального карантину», з яким український бізнес ще ніколи не стикався.

Проте, під тиском претензій, які почнуть висувати постраждалі від епідемії компанії, страховики будуть змушені переглядати свої програми. Згаданий уже Lloyd's підрахував, що очікуваний обсяг страхових і перестрахувальних вимог, пов'язаних з пандемією коронавірусу, може досягти $107 млрд. А в Fitch кажуть, що страхову індустрію неминуче накриє вал претензій і позовів з боку компаній, які будуть вимагати компенсацію за завдані пандемією збитки. Причому обсяг цих претензій передбачити неможливо.

Хто готовий компенсувати? Одними з перших про страхування бізнесу від «вірусних» ризиків замислилися китайці. Ще в лютому в провінції Хайнань з'явилася програма страхування бізнесу від втрат, пов'язаних з епідемією «корони». Загальний обсяг покриття склав 12 млн юанів, що еквівалентно $1,7 млн. Страховики компенсуватимуть збитки, пов'язані з виснаженням запасів сировини, витратами на зарплату співробітників, введенням карантинних заходів та іншими втратами.

Але це лише локальна ініціатива. А для появи стандартизованих продуктів необхідна консолідація страхового бізнесу з різних країн і розробка якихось єдиних правил страхування.

«Як приклад, після подій «9/11» був організований пул зі страхування від терористичних актів. Можливо, і зараз створять певну структуру – пул зі страхування пандемічних ризиків. Інший варіант – параметричне страхування, на зразок індексного страхування сільгоспризиків. Буде визначено якийсь параметр – тригер і поріг його спрацьовування. І коли подія досягає рівня такого тригера, для страхувальника і страховика настає страховий випадок», – наводить приклад Антоніна Яковенко, заступник голови правління СК «Арсенал Страхування».

А що з кіберризиками? За прогнозами експертів, зросте попит на інші види страхового захисту бізнесу. Наприклад, на страхування від кіберризиків. Це пов'язано з тим, що після пандемії багато компаній прийняли рішення перейти на віддалений формат роботи. Відповідно, виникає потреба в захисті персональних даних.

Олександра Гладишевська, керівник страхового брокера «Інсарт», розповідає, що через швидкий перехід в онлайн-режим компанії часто нехтували основними принципами кібербезпеки. Наприклад, надавали своїм співробітникам доступ до серверів безпосередньо, використовували незахищені канали для обміну даними. Все це призвело до уразливості бізнесу. Європол (поліцейська служба Євросоюзу. – Mind) відзначає зростання кількості кіберзлочинів і випадків цифрового шахрайства, в тому числі – поширення різних програм-вимагачів та іншого шкідливого софту.

«На тлі цього ринки спостерігають різкий попит на кіберстрахування. За одним із прогнозів, у зв'язку з COVID-19 сфера кіберстрахування до кінця 2020 року сягне $230 млрд, а середньорічний темп її зростання складе 12%», – коментує Олександра Гладишевська.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті