Російський слід «плівок Деркача»: як за репутацію Трампа з РФ розрахувалися «мирним атомом» України

19 травня молодший офіцер діючого резерву (ОДР СБУ), нардеп від лобі ФСБ в Україні Андрій Деркач спробував підірвати медіа-простір аудіозаписами переговорів колишнього віце-президента США Джо Байдена з експрезидентом України Петром Порошенком. Як часто відбувається у цього персонажа, граната виявилася учбовою: розмова не стала сюрпризом після оприлюдненого півроку тому запису бесіди нинішніх глав двох держав – Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Виникає питання: чому нев'їзний до США ще з середини нульових Деркач «веде» американську тему? Щоб відповісти на нього, варто докладно згадати той саме запис переговорів діючих президентів США і України. А заодно і проаналізувати, як ці «плівки» вплинули на зовнішньополітичний імідж нашої країни.

Що змінила для України публікація стенограми переговорів Трампа із Зеленським? Вона практично зірвала виступ президента України на Генеральній Асамблеї ООН.

Виступ було призначено на 9:00 25 вересня 2019 року. Цей час – максимально невдалий як для ділового істеблішменту (на кінець вересня припадає закінчення фінансового року в США), так і для політиків. О 9 ранку в залі Генасамблеї збираються або випадкові люди, або ж ті, хто дійсно зацікавлений послухати конкретного оратора. Призначений час відразу показує оцінку апаратом ООН політичної ваги оратора, теми та змісту його виступу. А також – актуальне місце країни, яку він представляє, у світовій «табелі про ранги».

Проте, в цю протокольну деталь спробував вдихнути життя сам Дональд Трамп: напередодні кулуарами ООН і в дипломатичному середовищі «блискавкою» промайнула інформація про те, що він буде особисто присутнім під час виступу Володимира Зеленського. І навіть підійде «на пару слів» до українського президента. Зрозуміло, така новина зібрала б у залі більшу кількість слухачів і значно підвищила б рейтинг України.

Чи відбулася зустріч президентів і що стало її предметом після скандалу з записами? Так, зустріч двох президентів відбулася. Але вже в іншому режимі. Куди з будівлі ООН, де є величезна кількість різних залів, обладнаних системами зв'язку, безпеки та ін. можна перенести зустріч не двох політиків, а двох команд, що включають дипломатичних радників, офіційних перекладачів та решти персоналу? Президенти зустрілися в готелі Intercontinental New York Times Square і витратили цілих 18 хвилин на спільний брифінг, під час якого більше пояснювали або виправдовувалися з приводу своєї скандальної телефонної розмови, ніж говорили. Тема війни на Донбасі та причин припинення американської технічної, військової та фінансової допомоги Україні відійшла на цьому тлі на другий план.

А про що президенти говорили без диктофонів? Як повідомив офіс Зеленського, головними темами бесіди «не під запис» стали ситуація на Донбасі та в окупованому Криму; боротьба з корупцією в Україні, енергетична безпека – закінчення будівництва «Північного потоку – 2» і контракт з РФ щодо транзиту газу в Європу.

При цьому ОП забув повідомити про прохання української сторони допомогти з кредитом МВФ під, так би мовити, особисті гарантії Зеленського нещадно «боротися з корупцією» та «реформувати економіку». Також, за словами джерел Mind, пролунало настійливе прохання американської сторони «провести перевірку використання фінансової та військової допомоги Україні з метою збільшення ефективності її використання».

Як саме Трамп просив висвітлювати цю тему? Запис розмови Зеленського з Трампом українській стороні порадили висвітлювати ретроспективно, починаючи з 27 червня 2015 року, коли в Лос-Анжелес прилетів Генеральний прокурор України Віктор Шокін. При перетині кордону він вказав свої контакти в США: 304, North Edinburgh av., LA, Ca., 90048. Це одноповерховий будиночок на дві спальні, з однією ванною кімнатою і скромною, майже радянською обстановкою «for rent». Тоді ж там з'явився резидент США Євген Афінеєвський, президент компанії New Generation Films.

Ту ж адресу вказали ще двоє громадян України, які прибули до Лос-Анжелеса одним із Шокіним рейсом. Це – Сергій Думчев, голова Наглядової ради банку «Преміум», з рахунків якого в той період 58 фірм-клієнтів цього банку вивели близько 1,7 млрд грн у латвійський Regionala investiciji banka. А також цивільна дружина Шокіна Оксана Гриневич. Усі троє – Шокін, Гриневич і Думчев – задекларували своє перебування в США з 27 червня по 4 липня 2015 року. І всі троє (дивний збіг) перенесли виліт в Україну на 8 липня.

Саме наприкінці червня – в перших числах липня 2015-го начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України Віктор Трепак і заступники Генпрокуратури Давид Сакварелідзе та Віталій Касько провели операцію із затримання «діамантових прокурорів» – заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця і першого заступника начальника головного слідчого управління ГПУ Володимира Шапакіна. Шапакін і Корнієць входили до найближчого оточення Шокіна.

Чому тоді Шокін вийшов сухим з води? Відповідь на це питання зараз стає очевидним з огляду на справу Burisma Holdings, контроль над якою було покладено саме на Генпрокуратуру. Нагадаємо, Burismа – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, яка перебувала у власності ексміністра екології Миколи Злочевського. Ліцензії на розробку газових родовищ фірмам Злочевського, зокрема, компанії Burismа, погоджувало міністерство, яке він сам і очолював у 2010 – 2012 рр. До ради директорів Burismа входили експрезидент Польщі Олександр Кваснєвський, а до квітня 2019 року, за даними The New York Times, – молодший син колишнього віце-президента США Джо Байдена. Американське видання писало, що Хантер Байден отримував у Burisma до $50 000 на місяць.

У грудні 2014 року, за інформацією Bloomberg, з офісу Генпрокурора США було направлено лист до ГПУ про відсутність співпраці в розслідуванні кримінальної справи щодо Миколи Злочевського, яке ініціювала українська сторона.

У період з лютого по грудень 2015 року, як сьогодні стверджують окремі політики, Віктор Шокін не розслідував, а гальмував кримінальні провадження щодо Burisma Holdings. За їхніми словами, він робив усе можливе, щоб урятувати Burisma Holdings і сім'ю Байденів від гучного скандалу, який міг би перешкодити участі Байдена-старшого у президентській виборчій кампанії 2016-2017 років.

За інформацією джерел Mind, добре знайомих із ситуацією, в червні 2015-го Шокін реально побоювався притягнення до кримінальної відповідальності у справі так званих «діамантових прокурорів». «Ні для кого не було секретом, що в ГПУ на той час була побудована система збору хабарів «на місцях» і передачі грошей «нагору». Злякавшись, Шокін вирішив, по-перше, вивезти з України готівкові долари. І, по-друге, «пересидіти» в США найгостріший момент: арешти й обшуки. Але він і гадки не мав, які документи і скільки грошей знайдуть у «діамантових прокурорів»», – розповів екс-співробітник Генпрокуратури, який побажав залишитися неназваним.

Проте, за його словами, на початку липня 2015 року Шокін не лише повернувся в Україну, але і продовжував очолювати Генеральну прокуратуру більш ніж півроку. «Під зобов'язання «спустити на гальмах» справу Burisma Holdings Шокіну і Думчеву запросто  могли пробачити «фінансові пустощі» і не розслідувати джерела походження грошей, які в США «інвестувала» донька Шокіна Аліна, яка давно живе в Лос-Анжелесі», – уточнив співрозмовник видання.

Неузгодженість №1. Чому в грудні-2015 віце-президент Байден зажадав звільнити Шокіна? Як відомо, в ході візиту до Києва 7-8 грудня 2015 року Джо Байден висунув Петрові Порошенку і Арсенію Яценюку вимогу звільнити Шокіна «в обмін» на мільярдний кредит: «Я подивився на них і сказав: «Я їду через шість годин. Якщо прокурора [Шокіна] не буде звільнено, ви не отримаєте гроші... Ну, сучий син... Його звільнили!».

Одна з версій: Шокін просто обдурив сімейство Байденів, «зістрибнувши» зі справи Burisma Holdings, передавши всі кримінальні провадження в НАБУ. На користь цієї версії, як не дивно, свідчить попередній «злив» від згаданого на початку статті Андрія Деркача, що відбувся одразу після зустрічі Трампа із Зеленським, де було досягнуто домовленості розкручувати справу Байдена.

За версією Деркача, Шокін неодноразово звертався до директора НАБУ Артема Ситника в рамках кримінального провадження щодо Burisma, але постійно отримував формальні відписки. Однак тут Андрій Деркач явно лукавить: як писалося вище, попереднику Шокіна – Віталію Яремі – займатися справою Злочевського «погане НАБУ» аж ніяк не заважало. Більш того, як повідомляють джерела Mind, «у грудні 2015 року ГПУ передала кримінальні провадження, в яких фігурували Злочевський, Burisma і Байден-молодший, до НАБУ під контроль Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). А сам Шокін «умив руки», чим поставив під загрозу всю подальшу кар'єру Байдена. Точніше, повністю усунув його з публічної політики США».

Як відомо, у передвиборчих президентських перегонах 2016 року Джо Байден практично не брав участі і навіть утримувався від публічної підтримки кандидатів від Демократичної партії, тобто Хілларі Клінтон і Берні Сандерса. А вибори зрештою виграв кандидат-республіканець Дональд Трамп.

Неузгодженість №2. Чи можна повірити у версію Андрія Деркача про «державну зраду» Порошенка, якщо навіть після ультимативної вимоги Джо Байдена негайно звільнити Шокіна, останній протримався на своїй посаді ще чотири місяці?

Верховна Рада 289 голосами проголосувала за відставку Віктора Шокіна лише наприкінці березня 2016 року. Президент Петро Порошенко ж до його відставки повертався двічі – 3 квітня 2016 року підписав указ про звільнення без чіткого обґрунтування, «відповідно до постанови Верховної Ради»; 23 червня 2016 – попередній указ було доповнено формулюванням «згідно з поданою заявою».

І ось у США стартувала наступна президентська кампанія. Про це Україні алегорично нагадали експосли США, назвавши оприлюднення запису телефонної розмови п'ятого президента Петра Порошенка з екс-віце-президентом США Джозефом Байденом спробою втягнути Україну в американську внутрішню політику.

І ось, власне, ми повертаємося до питання, поставленого на самому початку статті.

Навіщо плівки розмов Порошенка з Байденом оприлюднили саме зараз? Причому не легальним способом, як розмова Зеленського з Трампом – через відповідні запити і провідні ЗМІ, а через народного депутата, відомого своєю проросійською позицією.

Правильно поставлене запитання вже містить у собі значну частину відповіді. І відповідь напрошується така: щоб задовольнити і вимогу Трампа – продовжувати розкручувати тему «Байден – Порошенко», і амбіції Зеленського, які дивним чином збігаються з бажаннями РФ – максимально дискредитувати його попередника, п'ятого президента України.

Сам Андрій Деркач у своїх звинуваченнях говорить про державну зраду на вищому рівні і зовнішньому керуванні з боку США. Ця ж риторика широко використовується прокремлівськими медіа. Але в даному випадку озвучує її син генерала України напередодні приїзду генерала армії США в якості нового посла в Україні. Невідомо, за яку саме з наданих двох послуг заробив свої бонуси Андрій Деркач, але можна припустити, що російський вплив на Україну посилюватиметься.

Як пишуть ЗМІ, йдеться про оператора українських АЕС – держпідприємство НАЕК «Енергоатом». Компанія з 2014 року реалізувала багато проектів зі скорочення залежності України від РФ, зокрема – провела диверсифікацію поставок ядерного палива, частково замінивши американською Westinghouse традиційного російського постачальника ТВЕЛ.

З призначенням Василя Володіна губернатором Київської області під вплив Деркача потрапила і цей регіон, до якого належить Чорнобильська зона відчуження. Тут «Енергоатомом» спільно з іншою американською компанією – Holtec International – реалізується ще один ключовий для скорочення залежності від РФ проект – Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Він повинен бути введений в експлуатацію до кінця року, але роботи на будівництві практично не ведуться з моменту відставки президента «Енергоатому» Юрія Недашковського в грудні 2019 року.

Непомітно пройшла ротація кадрів і на держпідприємстві «Ізотоп», яке займається іонізуючими джерелами випромінювання. Нове керівництво теж пов'язують з фігурою Андрія Деркача.

Таким чином під «патронат» Деркача йде багатомільярдний бюджет «Енергоатому» (дохід компанії в 2019 році склав майже 54 млрд грн), контрабандні схеми і міжнародні інвестиції в Чорнобильській зоні.

Наскільки Україна з точки зору зовнішньої, а не внутрішньою, передвиборної політики США цікавить особисто Трампа, буде зрозуміло вже зовсім скоро. Однак позиція Сполучених Штатів в українсько-російському питанні залишається незмінною, що вкотре підтвердив постійний представник США при ОБСЄ посол Джеймс С. Гілмор III, виступаючи 21 травня у Відні. Він закликав Росію негайно зупинити призов до Збройних Сил РФ жителів Криму, припинити інші зловживання і повернути Україні контроль над півостровом. Джеймс Гілмор вчергове озвучив позицію своєї країни: США не визнаЮть і ніколи не вИзнають спробу Росії анексувати Крим.