Філософія творення: як ідеї та їхнє втілення змінюють особистість

Бекґраунд. Створення чогось нового – запровадження нової ідеї, започаткування бізнесу або навіть створення нової держави – ґрунтується на бажанні конкретних людей зробити це. Саме так було створено у XX столітті державу Ізраїль. Завдяки бажанню і правильним діям конкретних людей країна отримала право на існування.

Так, цей багатостраждальний народ прагнув мати бодай невеличку територію, яку можна буде назвати Батьківщиною. Всі, хто народився по різні боки океанів, кому довелося шукати прихисток в інших країнах, і всі, хто не дожив до моменту возз’єднання всього народу на одній землі, всі – прагнули цього.

Також, окрім просто бажання, потрібно мати ще й сміливість, зухвалість та силу йти до мети. Такий підхід завжди дає результат, чим би не займалася людина і чого б вона не прагнула. Звісно, що для втілення мети в реальності мають ще збігтися й зовнішні фактори. Проте історія всього народу й ця книга доводять, що найперше – це саме бажання робити й не зупинятись, а решта – обов’язково з’явиться у потрібний час.

Отже діяти можуть сміливі люди, хто не дуже морочиться питаннями «Що ж про мене подумають», «Як буде правильно», адже правильно – саме так, як вважає сміливець.

У історії зійшлися ці два чинники, а отже, мети було досягнуто. Держава вже понад 70 років відзначає річницю створення й наразі може похвалитися багатьма досягненнями у різних сферах життя.

Одним з тих, кого не лякали будь-які складнощі на шляху до мети, хто боровся за існування своєї держави, став Шимон Перес. Він був свідком багатьох криз, які довелося пережити Ізраїлю, ще тоді, коли цієї держави навіть не було на мапі світу. Боровся за її існування від самого початку і знаходив вірні рішення, що допомогли втілити мрію багатьох євреїв у реальність.

Цей приклад може стати в пригоді тим, хто планує започаткувати нове, та досі не наважився на це. Він надихає на великі звершення.

Оригінальна назва: No room for small dreams

Видавництво: BookChef

Наклад: 2000 примірників

Сюжет. Дев’ятий президент Ізраїлю (2007–2014), лауреат Нобелівської премії миру, Шимон Перес розповідає про започаткування «землі обітованої». Як це було, з якими складнощам довелося зіткнутися його народу для того, щоб отримати бажане. Легкою і простою мовою він розповідає безліч реальних історій, що і як відбувалося напередодні створення держави та протягом усього її існування й до наших днів.

Книга надихає і дає розуміння, що здійснити можна все. Головне – робити й не боятися нічого. Всі події, про які розповідає автор, – це реальні кейси, які стануть у пригоді тим, хто хоче досягти мети. Це твір про те, як перетворити себе на лідера.

«Для мене особисто це був час глибокого розвитку – час, коли під надзвичайним тиском, як алмаз у глибинах земної мантії, формувалася мудрість. Я дізнався, яка важлива уява і яка потужна сила творчого доходження рішень. (…) Ми були швидкі, креативні та амбітні аж за край, і в цьому ми знайшли свою нагороду. Проте я також дізнався, що мрії мають свою ціну. Спочатку з моїх ідей насміхалися (…) На мене напали і скинули з рахунків, сприймали як небезпечно наївного й звинувачували в усіх смертних гріхах», – пише автор. Проте, як зазначає Шимон Перес, складнощі загартували його лідерські якості.

«Переживши все це, я зрозумів, який вибір лежить в основі лідерства: втілювати велики мрії та терпіти наслідки, або зменшувати свої амбіції, намагаючись ужитися і не висовуватися. Для мене був лише один вибір. Я не знав жодного способу стати кимось іншім, і тому вирішив бути самим собою і робити це й служити справі, більшій за мене. (…) Я хотів, щоб ця держава досягла свого розквіту, була справедливою, мирною і високоморальною. І я дозволив собі мріяти й відмовився віддаватися цинізму».

До того ж було місце і для розчарувань, поразок. «Через такі великі мрії в мене були безсонні ночі й неспокійні дні. Через них я кілька разів програвав вибори. Через них я також втратив кількох друзів. Проте вони (розчарування) ніколи не позбавляли мене уяви. Успіх збудував мою впевненість. Невдачі зміцнили хребет».

Перес наголошує на необхідності завжди дивитись на світ з оптимізмом. «Усе моє життя мене багато хто звинувачував (різними мовами) у тому, що я занадто оптимістичний – що в мене занадто безхмарне уявлення про світ і людей у ньому. Я кажу таким людям, що зрештою помре й оптиміст, і песиміст, але оптиміст має життя, повне надії та щастя, а песиміст проводить дні, пригнічений і сповнений цинізму. Це зависока ціна.

Крім того, оптимізм – це обов’язкова умова прогресу. Він дає натхнення, якого ми потребуємо, особливо у скрутні часи. І він дає необхідний стимул, що наказує нам втілювати найбільші амбіції замість замикати їх у тихих закапелках розуму».

Автор також розповідає про власне дитинство та змальовує всі найголовніші принципи виховання: любити чимдуж свою дитину, вірити в неї, вміти підтримати та хвалити.

«Мій батько, Іцхак (відомий як Гецль), був добросердним і щедрим (…) Він завжди підбадьорював мене і радів моїм досягненням. Його любов надала мені впевненості, а моя впевненість дала мені здатність літати. Я почувався глибоко благословенним. Мої батьки ростили мене без будь-яких обмежень і рамок, ніколи не казали мені, що робити, завжди довіряли, що моя допитливість приведе мене на правильну стежку».

Таке ставлення до вмінь і бажань нащадка дає можливість виховати врівноважену людину, що вміє ухвалювати рішення та вірить у себе, знає свої можливості.

Завдяки прагненню для своєї держави миру Шимон Перес неодноразово ухвалював сильні рішення. «Минуло вже понад 20 років, як я стояв на сцені в Осло і разом із Рабином і Арафатом приймав Нобелівську премію миру. Відтоді змінилося чимало, але моє основне повідомлення залишається незмінним: країни більше не можуть дозволити собі ділити світ на друзів і ворогів. Наші вороги тепер спільні – бідність і голод, радикалізація і терор. Вони не знають кордонів і загрожують усім країнам».

Вам сподобається, якщо вам потрібна додаткова мотивація, щоб почати діяти. Крім того, книга дає можливість подивитися на власний світ та стосунки з людьми з іншого боку – відкриває нові аспекти людського життя.

Крім того, ті чи інші рішення та історії, що потрапили в книгу, стануть у пригоді й бізнесу. Адже немає значення, чим займатись – чи будувати державу, чи будувати бізнес. Основні принципи лишаються незмінними.

Вам не сподобається якщо: ви не любите автобіографічні твори.

Головна причина прочитати: відчути натхнення, чим би ви не планували зайнятись.

---

У тому ж дусі:

1. «Becoming/Становлення» Мішель Обама

Мішель Обама – одна з найвідоміших жінок світу. Перша афроамериканка в ролі першої леді США описує своє життя від дитинства до Білого дому.

Книга про вміння підтримувати, пишатись і залишатись жінкою, гостинною господинею будь-якого дому, а надто і Білого дому у Вашингтоні.

У мемуарах Мішель Обама відверто й дотепно описує свої тріумфи та розчарування – як публічні, так і  особисті, розповідає свою яскраву історію – своїми словами, невгамовно кидаючи виклик очікуванням, надихаючи нас робити це саме.

---

2. «Листи Безоса. 14 принципів зростання бізнесу від Amazon» Стів Андерсон, Карен Андерсон

Підприємці дивуються успіху Amazon і шукають, у чому ж секрет Джеффа Безоса.

Відповідь прямо під носом: усе про ведення бізнесу Безос розповідає у своїх щорічних листах до акціонерів.

Стів Андерсон уважно вивчив усі листи й на їхній основі виділив 14 принципів зростання, які щодня використовують у компанії Amazon.

---

3. «Дмитро Дубілет. Бізнес на здоровому глузді. 50 ідей, як домогтися свого» Тімур Ворона

Книга «Дмитро Дубілет. Бізнес на здоровому глузді» містить 10 розділів, заснованих на особистому досвіді Дмитра, про практичні речі та про те, що надихає. Тут йдеться про розробку бізнес-ідей, побудову команди, маркетинг, продажі, а також міститься 50 ідей, як втілити принципи Дубілета й домогтися свого.