Ефект доміно: як азербайджано-вірменські бої розпалили антагонізм Туреччини та Росії

Ефект доміно: як азербайджано-вірменські бої розпалили антагонізм Туреччини та Росії

Смертельні артобстріли на кордоні Вірменії та Азербайджану загострили конфронтацію Путіна й Ердогана

Этот материал также доступен на русском языке
Ефект доміно: як азербайджано-вірменські бої розпалили антагонізм Туреччини та Росії
Президенти Туреччини та РФ - Реджеп Тайїп Ердоган і Владімір Путін
Фото: DR

Дві колишні радянські республіки на цьому тижні обмінюються вишуканими образами і звинувачують одна одну в обстрілі мирних сіл. Водночас більш тонку гру загроз і попереджень ведуть між собою Анкара, яка протегує Азербайджану, і Москва, що підтримує Вірменію. Антагонізм між двома регіональними полюсами – Росією і Туреччиною – сягнув небувалого розмаху.

Що сталося між Вірменією і Азербайджаном

У неділю, 12 липня, на кордоні двох кавказьких країн раптово спалахнули бойові дії, у яких обидві сторони задіяли артилерію, бронетехніку й ударні дрони. До полудня вівторка загинуло щонайменше 16 осіб, зокрема азербайджанські генерал, полковник, два майори й сім солдатів. Вірменська сторона підтвердила загибель двох своїх офіцерів і двох солдатів, а також поранення в десяти чоловік.

Кровопролитний інцидент стався після чотирьох років відносного затишшя на кордоні двох країн. Причому він стався там, де ніхто не чекав – на міжнародно визнаній ділянці кордону, віддаленій на сотні кілометрів від спірного регіону Нагірний Карабах, біля якого зазвичай відбуваються зіткнення. Хто спровокував збройний конфлікт – незрозуміло, сторони перекладають одна на одну провину за «грубе порушення режиму припинення вогню».

За офіційною версією Єревану, 12 липня о 12:30 група азербайджанських солдатів на автомобілі УАЗ спробувала прорватися через кордон до Вірменії. Почувши попереджувальні постріли, вони кинули машину й повернулися на свою територію, після чого о 13:45 на територію Вірменії обрушилися залпи артилерійського вогню.

За версією Баку, вірменські військові першими застосували артилерію з метою прориву кордону й захоплення азербайджанських позицій, але були відкинуті назад вогнем у відповідь і зазнали втрат.

Ефект доміно: як азербайджано-вірменські бої розпалили антагонізм Туреччини та Росії

Представники Азербайджану відреагували на інцидент вкрай войовничо. Міноборони цієї країни пригрозило завдати точного ракетного удару по вірменської Мецаморської атомної електростанції і створити радіоактивну катастрофу, якщо противник спробує зруйнувати греблю Мінгечевірського водосховища з метою затоплення азербайджанських територій.

У середу в центрі Баку, як пише вірменське видання Asbarez, близько 50 000 азербайджанців провели провоєнний мітинг із гаслами «Кінчайте карантин, починайте війну!», «Накажіть нам йти на війну!» і «Смерть вірменам!».

Як відреагували Анкара й Москва

З самого початку азербайджано-вірменських бойових зіткнень перші особи Туреччині зайняли сильну проазербайджанську позицію. Вони почали покладати на Єреван провину за зіткнення на кордоні й заявляти про готовність втрутитися у військовий конфлікт на боці Азербайджану.

У своїх заявах президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, глава МЗС Мевлют Чавушоглу та міністр оборони Туреччини Хулуси Акар наголошували, що саме Вірменія спровокувала прикордонний збройний конфлікт «для створення нового вогнища напруженості в регіоні».

Реджеп Ердоган назвав зіткнення, що сталися, «дією, яка відбувається не на рівні Вірменії», і пообіцяв Азербайджану підтримку Туреччини «проти будь-яких форм агресії». Зі свого боку Мевлют Чавушоглу оголосив про намір «підтримати будь-яке рішення Азербайджану, що б той не прийняв», а також зазначив необхідність зміцнювати відносини Туреччини з Азербайджаном за принципом «одна нація – дві держави».

Яструбина риторика Анкари спричинила заклики Москви не розпалювати конфлікт. Росія, як зазначають спостерігачі, зробила Туреччині два непрямих попередження. Перше з них 13 липня опублікувало російське МЗС після переговорів Сергія Лаврова з міністрами закордонних справ Вірменії та Азербайджану. У ньому «Росія наголосила на важливості всіх членів Мінської групи ОБСЄ продемонструвати відповідальний підхід до оцінки конфлікту й уникнути декларацій або дій, здатних спровокувати подальшу ескалацію напруженості». Однією з країн – учасниць Мінської групи ОБСЄ, створеної на початку 1990-х років для врегулювання карабаського конфлікту, є Туреччина.

Друге непряме попередження Туреччині озвучив 16 липня заступник міністра закордонних справ РФ Андрій Руденко, вказавши, що «країни, які межують із цим регіоном [Вірменією й Азербайджаном], повинні проявляти максимум виваженості, відповідальності та стриманості, зокрема, у публічній риториці».

Антагонізм небувалого розмаху

Анкара й Москва вже залучені у два проксі-конфлікти: вони підтримують протиборчі сторони у двох громадянських війнах у Лівії і Сирії. Вірменія і Азербайджан, схоже, створюють на своєму кордоні наступну гарячу точку, куди Туреччина обіцяє направити свою армію, а російський військовий контингент там вже присутній. У вірменському місті Гюмрі біля турецького кордону розташована 102-а російська військова база, у якій дислоковано близько 5000 чоловік.

«Туреччина – єдиний гравець у кавказькому регіоні, який представляє в певній мірі цінності й інтереси Заходу і здатний перешкодити домінуванню Росії та Ірану, – наводить американське видання Voice of America думку експерта по Росії з Боннського університету Заура Гасимова. – Туреччина, яка імпортує 98% споживаного газу, змушена платити за нього «Газпрому» майже вдвічі більшу ціну, ніж інші країни Євросоюзу. Вона намагається зменшити закупівлі газу в Росії».

Заур Гасимов вважає підозрілим, що артобстріли почалися на ділянці вірмено-азербайджанського кордону близько від Південно-Кавказького газопроводу, що доставляє азербайджанський газ до Туреччини і грає ключову роль у зусиллях Анкари зі зменшення залежності від російської енергії.

«Недавні зіткнення на Кавказі можуть бути меседжем для Туреччини, що їй доведеться заплатити ціну за ребалансінг зв'язків із Росією», – робить висновок Voice of America.

За спостереженням французького військового експерта Фабріціо Вольфа, поява на Кавказі третьої (після Лівії та Сирії) зони протистояння Москви й Анкари «кристалізувало їхній антагонізм».

Якщо Туреччина й Росія в першому своєму гібридному конфлікті на території Сирії намагалися утримуватися від бойових зіткнень одна з одною, то в другій зоні антагоністи почали поводитися зовсім інакше. Як писав Mind у статті «Як «новий Каддафі» і 800 російських найманців завойовують Лівію», Москва через приватну військову компанію «Вагнер» направила велику кількість високопрофесійних снайперів і техніків для знищення захисників Триполі і турків, що їх підтримують. Фабріціо Вольф висловлює побоювання, що в разі різкої ескалації вірмено-азербайджанського прикордонного конфлікту зіткнення Туреччини й Росії можуть виявитися ще більш прямими.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті