Захворіло у світі
41,228,181
Померло у світі
1,131,339
Вилікувалось у світі
28,122,798
Захворіло в Україні
322,879
Померло в Україні
6,043
Вилікувалось в Україні
134,898
Карабах: остаточне вирішення питання або чергове загострення?

Карабах: остаточне вирішення питання або чергове загострення?

Чому саме зараз сторони почали з'ясовувати давні стосунки

Цей матеріал також доступний російською
Карабах: остаточне вирішення питання або чергове загострення?

Днями на кордоні між Азербайджаном та Вірменією відбулися зіткнення. Загиблі та поранені є з обох сторін. Міноборони Азербайджану напередодні повідомило про знищення до 20 осіб та кількох одиниць бойової техніки противника. Натомість міністр оборони Вірменії Давид Тоноян наголосив, що азербайджанська сторона має багато поранених і постраждалих. За його словами посягання азербайджанської сторони щодо кордонів Республіки Вірменія в районі Нагорного Карабаху присікаються всіма доступними силами й засобами. 

Чого очікувати від цього конфлікту і як він вплине на Україну, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.

Історія конфлікту

На території колишнього Радянського Союзу, що розвалився вже майже 30 років тому, немає більш заплутаного й давнього конфлікту, ніж конфлікт між Вірменією і Азербайджаном за територію Нагірного Карабаху. Почався він ще 1988 року, продовжився кривавою повноцінною війною 1992–1994 років, перейшов у стадію «холодного» і нині час від часу спалахує сутичками по всій лінії розмежування.

Так було у 2014 році, коли в листопаді був збитий вірменський бойовий вертоліт Мі-24, так було у квітні 2016 року. Причому в останньому випадку обидві сторони активно використовували повний спектр озброєння – від танків до авіації.

І ось буквально днями азербайджанський УАЗ помилково заїхав не на той бік і був розстріляний вірменами, що стало приводом для повномасштабної військової операції.

Причому цього разу, ймовірно, все дуже серйозно, і на тлі заяв тієї ж Анкари, яка підтримує Баку в цьому конфлікті, прикордонні бої можуть перерости в повномасштабну війну з остаточним вирішенням питання приналежності Карабаху (де-юре він належить Азербайджану, але де-факто його контролює Вірменія, яка спирається на російський контингент у країні).

Чому саме зараз?

Цілком очевидно, що за останні роки завдяки високій ціні на нафту Азербайджан зміг значно наростити свої військові м'язи. Адже на піку форми Баку на імпорт озброєнь на рік виділяло $1,4 млрд, а всього на оборону витрачало до 6,2% ВВП, що є взагалі недосяжним для скромного вірменського бюджету. Причому декілька разів у останні роки оборонний бюджет Азербайджану перевищував увесь бюджет Вірменії!

Азербайджанські офіційні особи не приховують, що їхній арсенал має виключно наступальний потенціал. Глава МЗС країни з цього приводу не так давно заявив: «...Розмова йде про те, що окуповано 20% території Азербайджану. Як ви думаєте, десятимільйонна, багата, розвинена інфраструктурно, озброєна країна дозволятиме, аби її територія була окупованою нескінченну кількість часу? Це ж неможливо...»

Союзники

При цьому Азербайджан цілком і повністю спирається на підтримку Туреччини. Наприклад, у країн є угода, за якою у разі будь-якої військової активності в Нагірному Карабасі Баку негайно повідомить свого союзника. Є і плани спільних дій із відновлення територіальної цілісності.

Вірменія ж спирається виключно на Росію, яка починаючи з 1992 року займає в цьому конфлікті досить дивну позицію: достатньо згадати, що останнім часом вона поставляє новітнє озброєння не тільки Вірменії, але й Азербайджану. Водночас Вірменія входить в антинатовський такий собі мертвонароджений проєкт ОДКБ, і в разі початку повномасштабної війни Росія зобов'язана буде надати допомогу своєму союзнику. Що автоматично ставить Кремль у досить делікатну ситуацію. Спроба «примусити до миру» Азербайджан призведе до розриву нормальних взаємин з Баку. При цьому Москва не може кинути і Єреван. Виходить чергова «геополітична розтяжка».

У разі якщо реально почнуться повномасштабні бойові дії між Вірменією і Азербайджаном, Росія отримає ще одну точку гарячого протистояння з Туреччиною – адже ні для кого не є таємницею, що в Сирії та Лівії закулісна війна Ердогана й Путіна вже йде на повний хід.

Нині ж ситуація в Азербайджані настільки загострилася, що в країні проходять багатотисячні мітинги з вимогою до керівництва країни оголосити військовий стан і почати загальну мобілізацію! Закінчиться це черговим «пшиком» або переросте в щось серйозне, покажуть буквально найближчі кілька днів.

Позиція України

Що стосується нашої держави, то Україна в карабаському питанні займала й займає чітку позицію, що і підтвердила заява нашого МЗС, у якій пролунав заклик до «дотримання суверенітету і територіальної цілісності Азербайджанської Республіки в її міжнародно визнаних кордонах». І для цього є всі підстави: Вірменія йде чітко у фарватері російської політики і є однією з небагатьох країн, яка підтримує Москву в анексії Криму на міжнародній арені. Варто тільки згадати голосування Єревана в ООН проти всіх (!) резолюцій про ситуацію з прав людини на території окупованого Криму, про мілітаризацію Криму.

І вже зараз почалася жорстка реакція вірменського МЗС. Офіційно ввечері 14 липня український посол у Вірменії отримав ноту протесту, а неофіційно – 15 липня молодіжне крило вкрай правої партії «Дашнакцутюн» провело акцію протесту біля посольства України в Єревані. Протестувальники не знайшли нічого більш оригінального, ніж на знак протесту облити вхід до посольства борщем.

У молодих людей у руках були плакати українською та англійською мовами з гаслами «Ганьба Україні», «Україна + Азербайджан», «Не будь як Україна», вони скандували «Україна, не провокуй», «Не підтримуйте агресора». Проте акція була, по-перше, досить малолюдною, а по-друге, явно спрямованою на внутрішнього споживача.

Діаспора

Набагато більшою проблемою для України може виявитися загострення відносин між вірменською та азербайджанською діаспорою, які є досить численними й впливовими. І перші дзвіночки можливих проблем вже є.

Майже одночасно з акцією в Єревані в Одесі місцева поліція запобігла автопробігу на підтримку Азербайджану. Ну як запобігла – просто відпрацювала «наводку».

Справа в тому, що, за неофіційними даними, лідери діаспор від самого початку зіткнення були попереджені, що проводити будь-які акції на підтримку війни між Вірменією та Азербайджаном в Україні заборонено. Однак в Одесі якась група активу радикальної молоді азербайджанського походження вирішила самоорганізуватися і провести автопробіг і мітинг, попри заборону офіційного керівництва діаспори. Однак частина діаспори, яка виступає за «тишу», повідомила поліції про те, що готується така акція. Як підсумок – поліція після профілактичної бесіди поставила собі на заслугу запобігання незаконному мітингу.

Співпраця з Україною

З іншого боку, при належному рівні менеджменту «Укроборонпрому» нинішня ситуація може бути вигідна країні у фінансовому відношенні. Адже після кожного подібного загострення Азербайджан починав скуповувати по світу різноманітне озброєння. А до деяких зразків української військової промисловості у Баку є давній інтерес, який цілком може бути реалізований. Головне вчасно монетизувати свою чітку міжнародну позицію та показати азербайджанським генералам нашу зброю з кращого боку. Тим паче що реально багато зразків обкатані в бойових діях на Донбасі проти російської зброї, якою озброєні їхні противники.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті