ЗЕД в епоху пандемії: як малому та середньому бізнесу залишитися на плаву

Український малий і середній бізнес адаптується до нових реалій, продиктованих пандемією COVID-19. Всупереч поширеним «страхіттям» вітчизняні підприємці не поспішають здавати свої позиції. Новаторські ідеї, проекти та форми взаємодії приходять на зміну всьому тому, що було прописано в бізнес-планах одно- і дворічної давності. Санитайзер замість парфумерії, захисні костюми й маски замість спортінвентарю, плексигласові щити для касових стійок замість дитячих іграшок – така сьогодні «дорожня карта» реагування пропозицією на попит.

Причому подібна активність не замкнена в межах конкретної галузі або країни. Українські бізнесмени продовжують зовнішньоекономічну діяльність, пропонуючи свої товари за кордоном або закуповуючи необхідну українцям продукцію на зовнішніх ринках. Безумовно, коронавірус вніс свої корективи. Так, у I кварталі нинішнього року Україні хоча і вдалося утримати експорт практично на колишньому рівні (-0,2% щодо I кварталу 2019-го), але імпорт скоротився на 3,4%. За підсумками ІІ кварталу статистика може бути менш радісною, але й не настільки провальною, як пророкують багато скептиків.

У таких умовах особливого значення набувають зусилля представників МСБ. Вони часто більш мобільні, сміливі й активні в пошуку власного шляху, ніж їхні колеги з великого бізнесу. Але для успішного розвитку їм необхідна підтримка партнерів з інших секторів. Зокрема, з банківської сфери.

Що таке «свій» банк в розумінні сучасного малого та середнього бізнесу? Це фінустанова, яка готова не тільки оперативно прокредитувати на зрозумілих і прозорих умовах, але й супроводити правочини у різних валютах, а також виступити гарантом «чистоти» кожної трансакції. Тут важливо враховувати безліч факторів, починаючи з надійності банку і закінчуючи всіма нюансами послуг, що надаються. А коли справа стосується ЗЕД і поготів.

Наприклад, якщо йдеться про кредитування, то підприємцям є сенс звернути увагу на держпрограму доступних кредитів «5–7–9». Претендувати на такі позики мають право як фізособи-підприємці, так і компанії з річним оборотом не більше ніж 100 млн грн. Якщо заявлена мета кредиту відповідає прописаному програмою, бізнес може розраховувати на п'ятирічну кредитну лінію від 200 000 грн до 3 млн грн, частину процентного навантаження за якими бере на себе держава.

Як зазначають у банку «Альянс», який одним із перших комерційних фінустанов став уповноваженим банком цієї програми, окремим рядком у переліку цільового призначення позик проходить виробництво ліків, медичних виробів та/або медобладнання. Використовувати отримані гроші компанії зможуть не тільки для того, щоб продовжити випуск своєї продукції, а й на покриття заборгованості, що виникла під час їхньої роботи.

Також на кредити можуть розраховувати підприємці, що активно включилися у боротьбу з поширенням коронавірусу та ліквідацію його спалахів. Їм банк надає фінансування на строк до двох років. Подати заявку на таку допомогу дуже легко – достатньо заповнити форму на сайті банку.

Якщо ж бізнес потребує валютного «підживлення» або більш вільних/різноманітних умов кредитування, то в банку готові обговорювати й такі заявки.

А як, торгуючи із закордоном, не порушити норм і законів? Адже вимоги до чистоти капіталів і трансакцій із кожним днем стають все суворіше. І грамотне ведення ЗЕД передбачає перш за все валютний контроль щодо відповідності документів і заявок українському та міжнародному законодавствам. «Неправильно заповнена клієнтом онлайн-заявка – це втрачений час, затримка платежів і ризик підвести своїх контрагентів», – зазначає директор департаменту МСБ АТ «Банк «Альянс» Руслан Кисельов.

Не кожна фінустанова готова оперативно відреагувати на такі ситуації, а допомагати у виправленні помилок і поготів. У банку «Альянс» намагаються уникнути накладок ще на старті кожної операції. «Щоб уникнути помилок ще на стадії подачі фахівці банку скрупульозно розглядають заявку, виправляючи всі неточності, аж до орфографічних помилок. Комунікація з клієнтами МСБ, або їхніми уповноваженими особами дозволяє в найкоротші строки внести виправлення й подати документи в належному вигляді. У такий спосіб підприємці встигають подати заявку без порушення регламенту й уникнути додаткових ризиків», – наголошує Руслан Кисельов.

Крім того, експерти банку допомагають клієнтам розібратися у всіх тонкощах міжбанківського ринку, валютних операціях і курсових коливаннях. На сьогодні в банку працює одна з найсильніших казначейських команд. Як підтвердження – нагорода Best Dealing Desk 2019, отримана торік банком від Refinitiv (раніше – підрозділ Thomson Reuters).

Як пояснюють у банку «Альянс», клієнта, що активно працює із зарубіжними партнерами і відповідно проводить валютні операції, супроводжує персональний дилер. «У великих компаніях для цього працює спеціальний штат співробітників, що аналізують ринок, готують інформацію для прийняття управлінських рішень. А малий і середній бізнес, як правило, не може собі дозволити подібний департамент, тому допомога банку буде дуже доречною», – говорить директор департаменту МСБ.

Якщо потрібно просто «запастися» валютою? «Альянс» – один із небагатьох українських банків, готовий купувати валюту для своїх клієнтів на міжбанківському валютному ринку. «Ми виводимо всі заявки своїх клієнтів на міжбанківський валютний ринок. Отже, курс для підприємців завжди прозорий і в «коридорі» ринку».

Паралельно з цим у клієнтів є можливість заощадити на комісійних відрахуваннях. Зокрема, акція «50% CASHBACK від валютних комісій» не має аналогів в Україні. За її умовами на кожні $10 000 операцій кешбек становитиме $200.

Як наголошують у банку «Альянс», працюючи з представниками МСБ, його співробітники прагнуть бути єдиною командою зі своїми клієнтами. «Ми не просто партнери на витягнутій руці. Наші менеджери заточені насамперед на те, щоб розібратися в питаннях і завданнях клієнта, максимально прибрати всі процедурні вузли на шляху його взаємодії з банківськими структурами. Це наше бачення банку», – резюмує Руслан Кисельов.