У черзі за корисними копалинами: що змінилося в отриманні ліцензій
На торги вже вийшов бурштин, на черзі – золото, літій і титан
В Україні впав попит на нові нафтогазові ділянки. Натомість значно зріс на поклади корисних копалин, які можна використати в будівництві та оздоблюванні. Вперше відбулися відкриті аукціони на бурштинові ділянки, ціна на які зросла зі стартових 600 000 грн до 41 млн грн.
Державна служба геології та надр (Держгеонадра) оприлюднила підсумки продажу спецдозволів на корисні копалини у І півріччі 2020 року. Перші 25 спецдозволів принесли до державного бюджету 135 млн грн, приріст цін на лоти становив від 2% до 2700%. У серпні-вересні планується продати ще 20 ліцензій зі стартовою ціною 270 млн грн.
Наразі в Міністерстві захисту довкілля і природних ресурсів знаходиться на погодженні понад 150 ліцензійних заявок, серед яких 75% – на проведення аукціонів. Інші – на надання спецдозволів поза конкурсом, продовження, розширення та переведення ділянок в інші статуси.
Серед заявлених ліцензій є вельми цікаві лоти. Завдяки ним до кінця 2020 року Держгеонадра збирається залучити до бюджету 1 млрд грн. Як заявляють у відомстві, воно продовжує роботу над спрощенням та вдосконаленням регуляторної бази, яка має полегшити пошук потенційних інвесторів та надати їм більше можливостей.
Mind дослідив, які зміни відбулися у видобувних вподобаннях інвесторів та за рахунок чого держава планує збільшувати їхнє коло.
Що видобувають в період загальносвітової економічної кризи? Найбільшим попитом в Україні наразі користуються корисні копалини, що не вимагають великих капітальних вкладень, і розробку яких можна розпочати найближчим часом. Інвестори купують поклади піску, вапняку, глини, пегматиту, каоліну, андезиту. Їх можна швидко використати у будівництві, ремонті, недорогому оздоблюванні.
Дорожчі копалини залишаються без належної уваги. Так, один з лотів на граніт довелося виставляти на аукціон двічі. Ціна зросла, але несуттєво – з 404 000 грн до 620 000 грн.
А от європейські компанії готові купувати українські поклади каоліну та пегматиту для виробництва різноманітної кераміки. ТОВ «Церсаніт Мінералз», дочірнє підприємство польського концерну Cersanit, придбало аж дві ліцензії на поклади каоліну в Житомирській області. Свого часу компанія зайняла принципову позицію: придбати ділянки виключно на відкритому аукціоні. Тож, зараз готова додатково вкласти 50 млн євро для розширення промислового виробництва в Україні.
Результати торгів на е-аукціонах у 2020 році (станом на 20 липня)
Джерело: пресслужба Держгеонадра
Цікава ситуація з рідкісними рудними копалинами. Попри гучні заяви про технологічний розвиток, цифрове майбутнє, автоматизацію та роботизацію, займатися розвідкою та вивченням покладів ніобію, танталу та цирконію в Україні охочих не знайшлося. Ділянки на мідь, нікель і кобальт – основу електронних плат та промислових акумуляторів – купили з 50% знижкою з другого разу.
Як цивілізується видобуток бурштину? За останні пів року було продано три бурштинові ділянки на загальну суму 58 млн грн. Одна з них, за старою нормативною базою, – за 17 млн грн. А дві – за новою, яка прописана в оновленому Кодексі про надра та в законі «Про оцінку впливу на довколишнє середовище», що почав діяти у 2019 році. Дві ділянки номінувала на аукціон одна компанія, а виграли їх зовсім інші фірми, що дали найвищу ціну. Стартова ціна лотів зросла з 600 000 грн до 41 млн грн за 20 га, це в 17 разів, або на 2700%, більше.
Нові правила передбачають, що номінувати ділянки на відкритий аукціон може будь-яка компанія, але купити їх теж може будь-хто, аби заплатив більше. На погодженні в Міндовкілля перебуває ще 40 бурштиноносних ділянок.
Робота з підготовки бурштинових ділянок почалася у лютому 2020 року. Держгеонадра звернулася до очільників обласних адміністрацій Житомирщини, Рівненщини та Волині з пропозицією визначити площі для потенційного винесення на аукціони. Регіональні керівники сподіваються, що продажі ліцензій допоможуть створити офіційні робочі місця для місцевих мешканців та зупинять екологічну катастрофу на цих територіях.
Дерджгеонадра зібрала пропозиції та ініціювала їх винесення на аукціони за вимогами нових правил. Але є й певні проблеми. «Залишається низка питань щодо початку робіт по видобутку бурштину. Це територія лісових господарств, тож необхідно погодити методику компенсації збитків за вирубку лісів, використання водних ресурсів. Зараз йдуть консультації з Міндовкілля та Держлісгоспом», – каже голова Служби Роман Опімах.
Ці проблеми необхідно вирішити, бо вони стосуватимуться й інших корисних копалин. Наразі готуються ділянки на золото, титан, літій, графіт. Їх планують виставити восени, але поки не називають місцезнаходження.
Чому нікому не потрібні нові вуглеводневі поклади? Продати спецдозволи на вивчення нових нафтогазових ділянок все складніше, попит на них невеликий. Деякі аукціони взагалі не відбуваються і доходять до третьої стадії продажу – зі статусом «пониження ціни», або як їх називають – «голландські» аукціони. За історію реалізації до цієї стадії дійшло лише три ділянки, а відбувся лише один аукціон. Наступний «голландський» аукціон заплановано на 8 серпня. Проте, чи будуть потенційні покупці задоволені його цінами, все ще під питанням.
«Як визначається базова ціна при винесенні лоту: основна складова – це вартість ресурсу, що продається. Та ціна на нафту і газ впала втричі, і це позначається на оцінці лоту, бо є часовий лаг, який береться за основу – три місяці. На жаль, ділянки, що ми виставляємо, проблемні. Тож, навіть за таких умов порівнювати їхню вартість з їхньою якістю важко, вона неспівставна. Коли обидва показники зійдуться, тоді будуть покупці», – розмірковує Роман Опімах.
Втім, у Держгеонадрах вважають нафтогазовий напрямок перспективним. По-перше, в Україні ще залишилися так звані «золоті карти» на кшталт Будищансько-Чутівської площі в Полтавській області. Геологи називають її найбільш вивченою ділянкою за останні 10 років: там є серйозний потенціал ресурсної бази, запаси, свердловини, достатня геологічна інформація. Аукціон відбудеться 31 серпня, і на ньому очікується серйозна конкурентна боротьба.
По-друге, залишаються проєкти на умовах угоди про розподіл продукції (УРП), їх також виставляють на аукціони. Останній приклад – компанія Європейський енергохолдинг (ЄPH), яка перемогла у двох конкурсах. Наразі йдуть переговори щодо укладання УРП, мінімальні інвестиційні зобов’язання складуть 60 млн євро.
Як рента допоможе збільшенню інвестицій у вуглеводні? У 2019 році нафтогазовидобувні компанії сплатили до бюджетів усіх рівнів понад 40 млрд грн ренти. Цього року сума буде значно меншою, бо, як зазначалося вище, ціна на вуглеводні впала втричі. 5% ренти надходить місцевим громадам. Вони найкраще знають, як використовувати ці кошти, але і їм доведеться заощаджувати.
Сьогодні видобувники ведуть перемовини з урядом і галузевими міністерствами щодо підтримки української нафтогазової галузі. Чинні ставки у 29–31% для свердловин до 5 км, і 14–16% – на понад 5 км, не дозволяють компаніям вкладати ресурси у нові поклади. Міжнародний досвід свідчить, що для підтримки нових інвестицій необхідно впроваджувати менші ставки ренти.
Йдеться як про нові свердловини на нафту і газ, так і про відновлення фонду, який був законсервований чи ліквідований. Таких свердловин в країні нараховується понад 3 000, частину з яких можна відновити.
«Зараз там нульова рента, і нуль газу чи нафти. Давайте стимулювати, щоб такі свердловини розроблялися. Держава наглядає за цими об’єктами, є відповідний перелік і реєстр. Те саме стосується і нетрадиційного газу, розробка якого наразі не ведеться, а поклади великі, і їх потрібно стимулювати», – пояснює Роман Опімах.
Позитивне рішення стане поштовхом для відновлення роботи бурильного флоту, велика частина якого сьогодні простоює, бо немає попиту, і ціни на послуги впали. Також, це одне з рішень для досягнення енергетичної незалежності країни, покращення економічного балансу та створення нових робочих місць.
Як спростити узгодження для надрокористувачів? Держгеонадра разом із Комітетом ВР з питань екології та Офісом простих рішень вже мають певні напрацювання щодо регуляторної бази для надрокористувачів.
Перший крок: кількість спецдозволів має скоротитися до двох: наскрізні – на розвідку і видобуток; і просто на видобуток – у разі наявності запасів на держбалансі. Другий крок: залишити два шляхи отримання спецдозволів – через аукціон та без проведення аукціону, задля яких відпрацьовується вісім поважних причин.
Серед цих причин є такі: користувач провів геологорозвідку, захистив запаси, тож має право отримати спецдозвіл з геологорозвідки поза аукціоном, сплативши його вартість до державного бюджету. Або, якщо водоканал на своїй території бурить свердловини для видобутку води. Навряд чи з’являться конкуренти у цій царині, тому змушувати таке підприємство йти на аукціон – довго і витратно. Надрокористувач має право якнайшвидше отримати ліцензію і працювати.
Джерело: пресслужба Держгеонадра
Окреме питання – спрощення правил для малого надрокористування. Необхідність його вирішення Роман Опімах анонсував ще під час свого призначення у листопаді 2019 року. Тоді він пропонував за спрощеною процедурою віддавати на розробку громадам корисні копалини місцевого значення. Сьогодні пропозиції отримали певні контури.
По-перше, власник земельної ділянки до 25 га, на якій є поклади, може претендувати на отримання спецдозволу на розробку місцевої корисної копалини поза аукціоном; по-друге, місцеві гравці мають першочергове право на проведення робіт з рекультивації земель, які були порушені бурштинокопачами. По-третє, місцеві ж компанії мають право на розчищення та розширення русел гірських і малих річок з попутним вилученням піщано-гравійної суміші, що має мінімізувати негативні наслідки катаклізмів, які розбивають прибережні зони і наносять вели шкоду поселенням вздовж річок. Це також дасть додаткові робочі місця в регіонах.
Про регуляторні ініціативи щодо спрощення робіт. Болючим питанням залишаються «сплячі ліцензії» – компанії їх тримають у себе, але не провадять жодних робіт, хоча, спецдозвіл видається на п’ять років. Під кожну ліцензію є конкретна програма робіт, яку треба виконувати чітко за термінами. Перевірки ліцензій відбуваються в чинному правовому полі: невиконання робіт призводить до приписів з боку геологічного контролю, а неусунення приписів – до анулювання спецдозволу через суд. Це важка й довготривала процедура, тому був запропонований новий механізм – відстрочення плати за ліцензію.
Суть нововведення така: якщо спецдозвіл у результаті аукціону коштуватиме понад 25 млн грн, то переможець має право сплатити 50% відразу, а решту – рівними частинами протягом 3-4 років, враховуючи індексацію НБУ; спецдозвіл вартістю понад 100 млн або 300 млн грн передбачає відтермінування остаточної сплати на ще більший період. Пропозиція зараз на обговорені та стосується лише ліцензій, які продаватимуться з 2021 року.
Такий підхід дозволить впровадити певну лібералізацію обігу спецдозволів, наприклад, на ринку цінних паперів. Крім того, це пов’язано і з проблемою доступу до оформлення землі під ділянкою. Отримати її, як правило, дуже важко, тому паралельно відпрацьовуються законодавчі ініціативи щодо попереднього резервування ділянок за надрокористувачами.
Ще один виклик – методика оцінки початкової ціни спецдозволу. Держгеонадра вже розробила формули, що дозволять надрокористувачам самостійно вирахувати вартість спецдозволу із застосуванням електронного калькулятора. Її запровадження на офіційному сайті вже погоджено усіма профільними урядовими установами. Залишається отримати «так» від Міндовкілля, і остаточно затвердити на засіданні Кабінету Міністрів.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
