Захворіло у світі
31,605,656
Померло у світі
970,934
Вилікувалось у світі
21,747,491
Захворіло в Україні
184,734
Померло в Україні
3,705
Вилікувалось в Україні
81,670
Сергій Шкарлет: «Зараз лише 74 школи в Україні не підключено до інтернету»

Сергій Шкарлет: «Зараз лише 74 школи в Україні не підключено до інтернету»

В. о. міністра освіти і науки – про особливості перших днів нового навчального року в умовах пандемії

Цей матеріал також доступний російською
Сергій Шкарлет: «Зараз лише 74 школи в Україні не підключено до інтернету»
Сергій Шкарлет
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

З 25 червня цього року Ганну Новосад у кріслі очільника МОН змінив Сергій Шкарлет. Його призначено тимчасово виконувачем обов’язків міністра освіти і науки та заступником міністра освіти і науки з питань євроінтеграції. До цього Шкарлет працював ректором Чернігівського державного технологічного університету (з травня 2010-го). У 2004 та 2010 роках підтримував на президентських виборах Віктора Януковича й Партію регіонів. А 2015 року балотувався до Чернігівської обласної ради як представник Блоку Петра Порошенка, але вибори програв.

Сергій Шкарлет, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, наразі перебуває на випробувальному терміні як в. о. міністра, на це йому відводиться декілька місяців. І початок навчального року за умов карантину, вочевидь, став одним з найсуттєвіших випробувань. Одразу після його старту Mind поговорив із очільником «освітнього» міністерства про специфіку дистанційного навчання в сучасних реаліях, цифровізацію освіти та реформування вишів. 

Раніше ми наводили 14 головних тез із цієї бесіди, а тепер пропонуємо повний текст інтерв'ю.

Нетрадиційне 1 вересня

– Захворюваність на коронавірус зростає. Міністерство охорони здоров’я періодично змінює «зони» (залежно від рівня захворюваності). Як організовуватимете продуктивний навчальний процес в цих умовах?

– Ми переживаємо цей непростий період, як і весь світ. Застороги, висловлені вами, притаманні всім країнам, бо пандемія нікого не залишила осторонь. Наше міністерство і я, а також президент і прем’єр наполягають, щоб освіта була в традиційному очному форматі. Ніхто дистанційне навчання не розцінює як 100% альтернативу. Лише як додаток, форму певного змішаного навчання, як інструмент набуття додаткових знань з інформаційного простору, аби підсилити свої навички й здібності.

Сергій Шкарлет: «Зараз лише 74 школи в Україні не підключені до інтернету»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Міністерство, як і пересічні українці, сприймає ситуацію з деякою тривогою: «стрибки» з червоної до помаранчевої, жовтої чи зеленої зон можуть вносити певний дискомфорт в освітній процес. Та головне – здоров’я дітей і батьків. На жаль, на 1 вересня в Україні 19 «червоних» зон. Але сподіваюся, що, коли українці сумлінно виконуватимуть карантинні вимоги , буде менше таких зон.

– А як в «червоних» зонах дистанційно навчатимуть першокласників?

– Дистанційне навчання першокласників – нонсенс. Звичайно, діти мають піти до школи, відчути її «дух», соціалізацію. Але, як навчати дистанційно першокласників – це питання педагогічної майстерності вчителів. Згадаємо перше весняне півріччя і те, як працювали в тих умовах викладачі: спочатку було певне неприйняття дистанційного формату, ступор. Та життя не стоїть на місці, і я вдячний нашим педагогам і педпрацівникам за те, що вони адаптувалися. Для цього є різні засоби зв’язку, численні електронні освітні платформи.

Я сподіваюся, що до жовтня 2020 року ми запустимо Національну електронну освітню платформу на Open edX, яку наразі активно створюємо з Міністерством цифрової трансформації. У нас є напрацювання щодо наповнення її освітнім контентом: телевізійні уроки, інформаційні матеріали, закачані підручники й навчальні посібники. Є засоби звичайного зв’язку, електронна пошта. Також це можуть бути заняття за індивідуальною системою, сімейною, патронатною системою освіти. Тобто на сьогодні є рекомендації щодо розробки навчального процесу.

Сергій Шкарлет: «Зараз лише 74 школи в Україні не підключені до інтернету»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Увесь світ працює так, і Україна не пасе задніх у впровадженні технологій змішаного або дистанційного навчання. Ми використовуємо кращі світові практики, зокрема ЮНІСЕФ, співпрацю зі Швейцарською Конфедерацією тощо. Також разом із нашими закордонними колегами ми розробили курс (онлайн-платформу) для вчителів щодо певних навичок дистанційного навчання.

Інтернет у школах – не проблема, проблема – провайдери                

– Країна технічно не готова до дистанційного навчання: не у всіх вдома є інтернет або якісний  інтернет, не всі батьки можуть придбати дитині ноутбук. Мінцифри каже, що досі понад 6000 шкіл не мають нормального підключення до інтернету…  Як вирішується проблема? 

– Це не правда. На сьогодні, за результатами нашого аудиту, лише 74 школи не забезпечені засобами інтернет-зв’язку.

– Тобто заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест, який 31 серпня озвучив цю інформацію ЗМІ, подає хибні дані?

– Це ви спитаєте в нього. Я ж заявляю: лише 74 школи зараз не підключено до інтернету. На початок 2020 року їх було близько 750, на початок літа – 600, у липні-серпні – 254. Тому не все так погано. А багато говорити й «розганяти зраду», можна легко. Якщо ж йдеться про понад 6000 шкіл, що не мають надшвидкісного інтернету, то й в мене його немає…  У мене навіть ні планшета, ні ноутбука немає. Мені вистачає телефона.

 –   І все ж уточніть, що робити дітям, чиї батьки не можуть придбати ноутбуки і планшети для дистанційного навчання. Чи є якась програма?

– Вчитель дає роздруковані додаткові матеріали, наприклад, на тиждень і тримає зв’язок телефоном, дає завдання, пояснює. Тобто підтримує контакт усіма можливими способами. Тут надважливе значення мають підручники, а забезпечення підручниками вже відбулося. Наприклад, 7 класи забезпечено на 90%.

Сергій Шкарлет: «Зараз лише 74 школи в Україні не підключені до інтернету»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Ми ведемо перемовини про додаткові можливі варіанти, розуміємо, що це важливо. І будемо робити все можливе, аби діти в різних умовах і з різними можливостями отримували освіту.

– Повертаємося до шкіл без інтернету. У яких регіонах вони розташовуються?

– Це гірські райони, північні, є регіони Одеської області. Там, де інтернет-провайдеру у зв’язку з малою щільністю населення не вигідно встановлювати певні підсилювачі, вишки тощо.

– За чий кошт відбувається інтернет-оснащення шкіл? Хто контролює процес?

– Програму підтримує держава, і на наступний рік ми теж заклали субвенцію на інтернетизацію (дистанційне навчання). На сьогодні на спільну програму з Міністерством цифрової трансформації закладено доволі великий обсяг коштів – на формування інформаційної мережі, включно з інтернет-забезпеченням шкіл.

– Великий обсяг коштів – це скільки?

– Лише 15 вересня вийде проєкт бюджету, тому про «шкуру невбитого ведмедя» на сьогодні говорити некоректно.

– А яка сума потрібна для 74 шкіл без інтернету, щоб і вони мали змогу долучитися до цілісного процесу навчання?

– Усе залежить від роботи з операторами або від кількості спецзасобів, які туди слід провести. Я не готовий озвучувати цифри, тому що це робота договірна, і не кожен оператор стільникового зв’язку хоче заходити в такі регіони.

– Коли ці 74 школи долучаться до інших, бо 1 вересня вже пройшло? 

– Найближчим часом. Але, якщо говорити про дистанційне навчання, передусім це не інтернет у школі, а його якість у вчителя й учня вдома.

Сергій Шкарлет: «Зараз лише 74 школи в Україні не підключені до інтернету»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Сьогодні значна проблема дистанційного навчання – у великих містах, де переповнені класи і слід робити їх поділ. Для маленьких шкіл і навіть не для всіх шкіл обласних центрів це питання є проблемою. Сільські ж школи, школи маленьких містечок – не всі заповнені до максимального рівня, і тому навчання там може бути в повних класах (виняток – «червона» зона).

Механізми організації «ковідного» навчального процесу

– Ви наголосили, що Україна не пасе задніх у нинішній ситуації з навчальним процесом. Але в тій же Польщі для успішного дистанційного навчання учням, батьки яких не можуть купити спеціальні засоби: ноутбуки, гаджети, принтери тощо – все це школа безкоштовно видає в оренду на період навчання. А в Україні?   

– Давайте уточнимо. Я мав на увазі, що ми не пасемо задніх у частині організації освітнього процесу: соціальне дистанціювання, розмежовування в часі проведення занять тощо. Я не казав, що Україна так само технічно чи фінансово готова, як і весь світ.

Сергій Шкарлет: «Зараз лише 74 школи в Україні не підключені до інтернету»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Щодо фінансового й матеріально-технічного забезпечення, я маю абсолютно чітке уявлення: якщо навіть давати по мільярду, все одно 20 копійок не вистачить.

– Ви спочатку дайте цей мільярд, 20 копійок ми самі докладемо…

– Освітня субвенція – 80 млрд грн. На сьогодні 3,3 млрд грн ще не розподілено, й органи місцевого самоврядування можуть їх використати на освітні потреби.

– Якщо все добре й кошти є, то чому у більшості випадків забезпечення масками, антисептиками й іншими антиковідними засобами гігієни в школах перекладено на плечі батьків учнів? Чому вчителі й персонал школи, який повинен забезпечуватися за державний кошт захисними масками (одна маска на три робочі години) і щитками, змушені купувати все це на свою мізерну зарплату?

– Добре. Але хіба така ситуація по всій Україні і для всіх батьків? Не розганяйте, будь ласка, зраду! Є окремі школи, які, дійсно, не слідують рекомендаціям нашого міністерства… 

– У якому стані забезпечення шкіл автобусами для перевезення учнів? Є ресурси?

– Є цільова субвенція держави. Наприкінці 2019 року резерв освітньої субвенції та залишки інших бюджетних програм були спрямовані, зокрема, і на автобуси (600 млн грн), що розподілено на всі області, і тендери йдуть по всіх регіонах. На 2020 рік виділено 426 шкільних автобусів. І на сьогодні вже понад 50% тендерів відбулося, а до кінця року вся субвенція буде використана. 

Державний вибір: бюджетники чи контрактники

– У «помаранчевій» зоні виші заборонено відвідувати групами в кількості понад 20 осіб. Деякі виші ввели лише для першокурсників очну форму навчання, що викликає невдоволення батьків студентів, особливо контрактників. Які ще карантинні обмеження чекають на студентів?

– Все відбувається згідно з постановою №50 головного санітарного лікаря і постановою №641 Кабміну. Щодо вишів: як автономні заклади, вони самі обирають форму навчання для того чи іншого курсу. Але батьки і студенти мають право заявити про свою незгоду на вченій раді й вести розмову про зміну організації освітнього процесу.

– Яку частку наразі складають бюджетники для вузів, чи буде вона зменшуватися, і яка політика ціноутворення?

– Залежить від спеціальності. Є 28 000 грн, а є 36 000 грн на рік. Інженерні й ІТ-спеціальності – дорожчі, гуманітарні – дешевше. Вартість ще залежить від навчального плану й обсягу освітньої програми, наповнення викладачів: числа кандидатів, докторів наук, доцентів, професорів чи звичайних викладачів, що читають предмети, кількості лекційних і практичних занять, кількості студентів у виші. Економіка освіти дуже конкретна й чітка.

– Ваше міністерство ніяк не контролює контрактне ціноутворення?

– Є постанова КМУ від 3 березня 2020 року №191. Вона визначає вартість підготовки фахівців, які навчаються у закладах вищої освіти державної та комунальної форм власності за окремими спеціальностями (31 із 121) за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб, – так звану індикативну собівартість.

Сергій Шкарлет: «Зараз лише 74 школи в Україні не підключені до інтернету»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

У 2020 році мінімальний розмір плати за навчання для студентів 1 курсу контрактної форми за цими (31) спеціальностями становить 60% цієї собівартості. У разі якщо 60% індикативної собівартості є меншими за три середньомісячні заробітні плати штатних працівників у межах області розташування ЗВО, то вартість навчання дорівнюватиме цим трьом середньомісячним заробітним платам.

На наступний рік планується вже 70% індикативної собівартості незалежно від навчального плану й наповнення освітньої програми.  

–  Отже ціна контракту зростатиме. Як це відобразиться на ринку вишів?

– Наразі поширеною серед закладів вищої освіти є практика демпінгу – заниження плати, що зумовлене прагненням університетів в умовах конкуренції на ринку освітніх послуг залучити якомога більше здобувачів освіти для навчання за контрактом. Відтак істотна частина фактично понесених витрат на надання освітньої послуги не покривається платою, передбаченою договорами. Такі деформації у встановленні плати за навчання є можливими через те, що заклади освіти паралельно отримують фінансування з державного (місцевих) бюджету. Збереження цієї ситуації в умовах розширення фінансової автономії закладів вищої освіти створює ризики перекладання частини витрат, що мають покриватися здобувачами освіти згідно з договорами, на бюджет.

Поетапне підвищення вартості контрактного навчання в університетах матиме наслідком приведення вартості підготовки фахівців за кон’юнктурними спеціальностями за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб у відповідність до ресурсних потреб закладів вищої освіти. Запровадження індикативної собівартості застосовується лише для 31 зі 121 спеціальности, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, тобто лише ¼ від всіх спеціальностей, за якими здійснюється підготовка в закладах вищої освіти, на решту спеціальностей порядок не поширюється.

Завдяки запровадженню індикативної собівартості університети матимуть достатньо фінансового ресурсу для забезпечення якісного освітнього процесу. Індикативна собівартість стимулюватиме економічно раціональну поведінку закладів вищої освіти та матиме позитивний вплив на якість освітніх послуг, що вони надають, і як наслідок – сприятиме конкурентоспроможності закладів вищої освіти на міжнародному ринку освітніх послуг та підвищенню якості вищої освіти.

Сергій Шкарлет: «Зараз лише 74 школи в Україні не підключені до інтернету»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

Що ж до питання про частку бюджетників у вишах, то все залежить від закладу освіти: це може бути 30:70%, 40:60% чи 50:50% (відповідно бюджетників і контрактників). У середньому по вишах – 55:45%. Цього року державне замовлення на 11% більше, ніж 2019 року. Стосовно зменшення чи збільшення – не можу точно сказати, адже питання організації держзамовлення формується у травні – червні. Наразі, рано говорити. До то ж, ще немає бюджету на 2021 рік.

Показники державного замовлення на підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів

Освітній ступень

Постанова 2019

Показники 2020

% 2020 до 2019               

усього

денна

усього

денна

усього

денна

 Фаховий молодший бакалавр (Молодший спеціаліст 2019)

36854

33840

34901

31867

-5,30

-5,83

Бакалавр

79929

72677

84655

77569

5,91

6,73

Молодший бакалавр

1130

1122

Магістр на основі повної загальної середньої освіти

5804

5804

6044

6044

4,14

4,14

Молодший бакалавр + Бакалавр + Магістр на основі ПЗСО

85733

78481

91829

84735

7,11

7,97

Магістр на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

55932

46209

45011

38003

-19,53

-17,76

Усього ФМБ+МБ+Б+М

178519

158530

171741

154605

-3,80

-2,48

Аспірантура

4346

3557

4288

3500

-1,33

-1,60

Докторантура

459

459

431

431

-6,10

-6,10

Усього

183324

162546

176460

158536

-3,74

-2,47

– А що стосовно пільгового кредитування?

– Законодавчою основою пільгового кредитування здобуття професійно-технічної та вищої освіти є: ч. 6 ст. 11 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», ч. 7 ст. 56 Закону України «Про освіту», ч. 17 ст. 44, пункт 26 частини першої ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» та ст. 44 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 673 затверджено Порядок пільгового кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти. Пільговий довгостроковий кредит для здобуття вищої освіти може бути надано студентам закладів вищої освіти незалежно від форми власності та курсантам невійськових закладів вищої освіти цивільної авіації, морського і річкового транспорту, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року № 506, до досягнення ними 35 років.

– Які умови повернення кредиту?

–  Сума кредиту повертається зі сплатою 3% річних від суми заборгованості за кредитом протягом 15 років, починаючи з дванадцятого місяця після здобуття одержувачем кредиту в установленому порядку відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня. Для осіб окремих категорій, як-то інваліди І групи, особи, які мають одну дитину чи декілька дітей, діють пільгові умови щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування ним.

На підставі запитів закладів вищої освіти наказом Міністерства освіти і науки України від 03.12.2019 № 1511 «Про внесення змін до обсягів коштів пільгових довгострокових кредитів для закладів вищої освіти у 2019 році» затверджено обсяги коштів пільгових довгострокових кредитів на загальну суму 3 011 214,0 грн, що забезпечило покриття всіх запитів закладів вищої освіти 2019 року.

Обсяг фактично використаних коштів пільгових довгострокових кредитів 2019 року становить 2 726 429,00 грн. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» бюджетною програмою КПКВ 2201210 «Надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти» передбачено надання коштів на загальну суму 2 200 000,0 грн. Станом на 08.09.2020 обсяги коштів пільгових довгострокових кредитів для закладів вищої освіти у 2020 році не затверджено.

   – Ваше міністерство розробило концепцію реформування оплати праці педагогів, виконання якої призведе до   скорочення їх зарплат. Навіщо? Йде про постанови №22 від 22.01.2018 і №36 від 23.01.2019 про  підвищення посадових окладів педагогічних працівників на 10% і на 11% – науково-педагогічних працівників.  Також Міносвіти пропонує виконувати норму закону про освіту щодо найменшого окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікації на рівні 4 прожиткових мінімумів лише за умови фінансової спроможності. Крім того, пропонується знизити надбавки за престижність педагогічної праці з 30% до 15% від окладу…

– Усі наші роз’яснення щодо цього питання викладені на нашому сайті

Дистанційне навчання: за чи проти

–  Які результати ЗНО за підсумками дистанційного навчання 2020 року? Гірше чи краще в порівнянні з 2019 роком?

–  Порівняємо по кількості осіб, що склали предмети на 200 балів. Кількість осіб, які набрали максимальний тестовий бал та отримали оцінку 200 балів цього року – 430, у 2019 році – 274 особи (це більше на 63,7%, ніж торік).

–  Це маніпуляція даними… Який середній бал за підсумками ЗНО-2020, а який – за 2019 рік? Або яка частка учнів мали 180 балів торік і цього року?

– Це не маніпуляція даними. Це результат дітей. Невже це дані, які не варто брати до уваги? Я порівняв статистику двох років суто по максимально набраних балах. Тому не розумію, що ви хочете почути і знайти у моїх відповідях. Подолали порогові бали «склав/не склав» й отримали оцінку за шкалою 100–200 балів 97% осіб.

Предмет тестування

Пороговий бал і частка осіб,

які його подолали

2019 рік

2020 рік

бал

% осіб

бал

% осіб

Історія України

27

84,0 %

25

86,8 %

Географія

26

89,6 %

24

94,4 %

Українська мова і література

23

84,0 %

22

91,7 %

Біологія

23

91,0 %

22

94,5 %

Англійська мова

19

87,3 %

17

92,6 %

Німецька мова

19

87,7 %

17

88,6 %

Французька мова

19

79,4 %

17

92,3 %

Іспанська мова

19

83,3 %

17

88,7 %

Хімія

16

86,0 %

13

89,9 %

Фізика

13

85,0 %

12

92,3 %

Математика

11

81,5 %

9

87,3 %

– Які мінуси української дистанційної освіти, на ваш погляд?

– Давайте менше шукати мінусів. Про них ви й без мене почуєте: достатньо відкрити інтернет.

– Добре, перефразую питання. Назвіть мінуси дистанційної освіти, які ми можемо швидко перетворити на плюси? Для того, щоб ми через певний час могли прийти до вас і перевірити…

– Ви коли захочете, тоді й прийдете до мене.

Сергій Шкарлет: «Зараз лише 74 школи в Україні не підключені до інтернету»
Фото: Тетяна Довгань/Mind.UA

А мінус перетворити на плюс не важко. Формально, лише додати одну паличку. Якщо серйозно: хто хоче – шукає можливості, хто не хоче – шукає причин. Я по життю оптиміст.

                                                                                      

   

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті