Недоречні торги «Енергоатома»: чому людей Деркача можуть прибрати з атомної галузі
І до чого тут вибори президента США
«Тривожні та загрозливі події відбуваються на ринку електричної енергії», – написав Андрій Герус, голова профільного комітету ВР, на своїй фейсбук-сторінці у п’ятницю, 11 вересня. У такий спосіб він прокоментував результати чергового аукціону, на який вийшов «Енергоатом» з електроенергією, що вироблятиметься АЕС у жовтні – листопаді. Електроенергію було продано у форматі двосторонніх договорів за ціною у 1 грн 12 копійок за кіловат-годину великими лотами по 1 465 МВт-год.
Але подив експертів ринку викликали не результати аукціону – адже не вперше «Енергоатом» продає електроенергію за заниженою ціною компаніям Ігоря Коломойського. Здивувала критична реакція Геруса, який фактично звинуватив керівництво Енергоатома у «мародерстві». І це при тому, що саме він весь попередній час лобіював інтереси нинішньої команди керівників «Енергоатома», яку пов’язують із кремлівським лобістом Андрієм Деркачем.
Хто ж або що змусило народного депутата, який навіть створив міжфракційне об’єднання «За розвиток атомної енергетики» – небачене у стінах парламенту явище, раптом змінити свою позицію, розбирався Mind.
Яка подія на аукціоні 11 вересня викликала резонанс та навіть змусила Українську енергетичну біржу оприлюднити перебіг торгів?
Як на багатьох спостерігачів – технічно нічого нового: «Енергоатом» вийшов на аукціон з великими лотами, які продав за ціною, нижчою від пропозиції ринку. Причому не лише значно нижче поточної ціни на ринку на добу наперед (РДН), а навіть нижчою за пропозиції окремих учасників аукціону (як видно з графіку, що оприлюднила ТБ «Українська енергетична біржа»). Знов, як це вже неодноразово було, продав електроенергію ТОВ «Юнайтед Енерджі» з групи «Приват» Ігоря Коломойського.
Як писав Mind, таке вже траплялося. Щоправда, обсяги були менші, але суть залишалася та сама – трейдери Коломойського скуповували енергію в «Енергоатома» (іноді навіть по 95–99 коп за кВт*год) і перепродавали вже за ринковими цінами – від 1 грн 30 коп.
Ба більше, за незрозумілих для зовнішнього спостерігача причин в однакових умовах трейдери – бувало й таке, що відмовлялися від двосторонніх договорів і скуповували ту саму електроенергію на балансуючому ринку зі значним дисконтом.
Так, 18 червня 2020 року відбувся перший аукціон із продажу електроенергії «Енергоатомом» за двосторонніми довгостроковими контрактами. На ці торги, які мали стати взірцево-показовими, про що були попереджені «свої» трейдери, зібралися всі очільники компанії, було викликано фотографа та відеооператора, аби зафіксувати історичний момент. Але аукціон завершився без результатів. Пройшло три місяці – і 10 вересня знов не продано жодного кіловату з виставленої генерації за два місяці (жовтень – грудень).
Тому нинішні торги не здивували би ані ціною (так, на 7 копійок дешевше за серпневі показники, але відтоді ціни зросли, та й тоді виставлялася електроенергія лише на тиждень), ані акцептуванням лише «потрібних» гравців. Якби не одне але...
Їх розкритикував сам Герус, який до минулої п’ятниці публічно підтримував позицію керівників «Енергоатома», якою би безглуздою вона не була. Наприклад, саме він «відкрив» для атомників експортний потенціал у білоруському напрямку по 76 коп за кВт*год (це, як писав Mind, з вирахуванням обов'язкових платежів «Укренерго»). Щоправда, його не вистачило пробити законодавчі зміни, які б дозволили «Енергоатому» продавати напряму, а не через «Нафтогаз», аби не виглядати як посміховисько. Хоча, вочевидь, і сам «Енергоатом» з цього приводу не надто переймався.
Що не так із «продажною» стратегією? Загалом політика продажів атомниками своєї електроенергії не надто хвилює Андрія Геруса. Ми не бачимо його реакції на черговий антирекорд, який «Енергоатом» зробив у третій декаді серпня, коли небаланси склали 590,9 млн грн, а загальний борг сторін, відповідальних за баланс та послуги з балансування, атомникам сягнув майже 2 млрд грн. На цей борг «Енергоатом» чомусь публічно не скаржиться, адже відразу ж виникне питання: як ви торгуєте, що у вас така кількість небалансів? Нагадаємо, останні місяці роботи нового керівництва небаланси перевищували 60% обсягів, що підпадали під продаж на ринках.
Не переймався голова парламентського комітету з питань енергетики та ЖКП і через збитки «Енергоатома», які склали 2,6 млрд грн у першому півріччі, що більш ніж втричі гірше за минулорічний показник (принаймні жодних ініціатив з цього приводу ми не бачимо). І через скорочення витрат компанії на модернізацію та розвиток виробничих потужностей, які на 4,3 млрд гривень (це майже вдвічі) менше, ніж у першому півріччі 2019 року.
До речі, щодо модернізації. Не вразила голову профільного парламентського комітету навіть готовність ЄБРР об’явити дефолт за кредитом «Енергоатому» у 16,5 млн євро на модернізацію та підвищення безпеки, який атомна компанія отримала 2015 року. Претензії ЄБРР виникли через відмову керівництва «Енергоатома» сплачувати відсотки та тіло кредиту. Якби не втручання прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та міністра енергетики Ольги Буславець, після чого керівництво «Енергоатома» пообіцяло таки розрахуватися з ЄБРР, скандал був би безпрецедентний.
Крім іміджу держави та компанії, постраждали б і блоки АЕС, які ядерний регулятор ДІЯРУ просто не зміг би випустити з ремонтів – адже виконання заходів Комплексної програми з підвищення безпеки, яку співфінансує ЄБРР, є обов’язковим. Сьогодні, 14 вересня – останній день для перерахування коштів.
Повністю проігнорований і «злив» позиції компанії в НКРЕКП стосовно неврахування в оплаті послуг «Укренерго» за двома віртуальними точками комерційного обліку, де відсутні підключення до мереж ОЕС. Відтак тепер завдяки бездіяльності НКРЕКП та безініціативній позиції поточного керівництва «Енергоатома» компанії доведеться разово сплатити оператору ОЕС 35 млн грн та щомісяця – 7 млн грн.
І це за те, що Ташлицька ГАЕС (входить до складу «Енергоатому») використовує електроенергію ЮУАЕС (теж входить до складу атомної компанії). І парламентським лобістам атомної енергетики байдуже, що на території Южноукраїнського енергокомплексу, до якого належать обидва об'єкти, між двома електростанціями відсутні будь-які мережі операторів системи передач та систем розподілу.
Як зреагував «Енергоатом»? Настільки агресивну реакцію з боку колеги та лобіста Андрія Геруса на перемогу, якою здавався керівникам «Енергоатома» аукціон, не очікували навіть вони самі. Інакше відразу ж після завершення торгів на сайті не було б оприлюднено черговий «переможний» прес-реліз – як гарно компанія спрацювала на ринку двосторонніх договорів.
Втім після реакції Геруса цей реліз довелося прибрати. І видати вже апеляційну до критики нардепа позицію. Зокрема, відповісти на звинувачення в тому, що до зниження ціни призвело укрупнення лотів до 1000 МВт. Щоправда, пояснили цей факт не надто вміло. Мовляв, дрібні лоти дають можливість «недобросовісним учасникам ринку скуповувати електроенергію, вироблену атомними електростанціями, для подальших спекуляцій». Забувши сказати, хто заважає тим самим спекулянтам дробити закуплені обсяги для подальшого перепродажу, адже в контрактах «Енергоатома» такої заборони нема. Як нема і заборони перепродавати свою електроенергію, куплену на ринку двосторонніх договорів, у подальшому на РДН, де ціни вищі. Наприклад, «Гарантований покупець» такі умови передбачив.
Відтак виникає питання: чому послідовний прибічник нинішнього керівництва «Енергоатома» Андрій Герус публічно відхрестився від них, та ще й пришив «зраду» й корупцію? І зробив це після «переможного» візиту 9 вересня президента Володимира Зеленського на Хмельницьку АЕС, де останній мав змогу багато наобіцяти атомникам – себто можна було б поставити це в «плюс» своїм зусиллям.
Що пообіцяв президент? По-перше, перепідпорядкування «Енергоатома» Кабміну замість Міненерго, що суперечить вимогам законів «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та «Про Кабінет Міністрів України». А також – не «в’яжеться» з міжнародними зобов’язаннями нашої держави, що випливають із Конвенції про ядерну безпеку та Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами.
До всього іншого – такий крок суперечить вимогам кредитної угоди з ЄБРР, оскільки ядерний регулятор і оператор АЕС не можуть бути підпорядковані одному органу влади.
Навіщо перепідпорядкування лобіює «Енергоатом», зрозуміло: фахівців із галузі в апараті КМУ давно не залишилося, а відтак контролювати роботу компанії нема кому.
Чи знають у компанії про незаконність та можливі проблеми, які виникнуть та міжнародному рівні? Переконані, що так. Адже навіть такий напрям, як розвиток атомної енергетики, очолює заслужений юрист України Герман Галущенко, який уже вдруге працює в «Енергоатомі». Тож чи не підрив довіри європейської спільноти до оператора АЕС є насправді мотиваційним для керівництва атомної компанії?
По-друге, добудову 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС, про які атомники мріють з середини «нульових», коли завершили будувати останні – другий «хмельницький» та четвертий «рівненський». Президент пообіцяв дати команду уряду, аби той знайшов гроші, й «Енергоатом» за п’ять років добудував два блоки та створив 100 000 робочих місць. Усі цифри малореальні, але готували їх, як ми розуміємо, самі атомники. Тож нехай разом із Кабміном і виконують.
І по-третє, розв’язати проблему боргів. Точніше, дати команду тим, кому треба. Але це ми, здається, вже проходили: і прем’єр, і міністр уже отримували доручення президента врегулювати цю проблему, ще коли заходили в уряд.
Як «Енергоатом» опинився вплетеним у «залаштункові ігри» світової політики? Загалом підсумки візиту Зеленського – непогані. Та й президент, здається, поїхав задоволений, пообіцявши за пару днів видати відповідний указ. А вже на другий день після візиту президента України на ХАЕС провідні світові ЗМІ оприлюднили новину про те, що Управління мінфіну США з контролю за іноземними активами ввело санкції проти чотирьох пов’язаних із Росією осіб – за спроби вплинути на виборчий процес.
Причому ключовою фігурою, як згадується у відповідній заяві, названо громадянина України, колишнього випускника академії ФСБ Андрія Деркача. «Деркач, депутат українського парламенту, понад десять років був активним російським агентом, підтримуючи тісні зв'язки з російськими спецслужбами. Деркач прямо чи побічно брав участь, спонсорував або іншим чином причетний до іноземного втручання в спробі підірвати майбутні президентські вибори в США 2020 року. Сьогоднішні санкції проти Деркача націлені на викриття російських кампаній зловмисного впливу й захист наших майбутніх виборів від іноземного втручання. Ця акція є чітким сигналом для Москви та її довірених осіб про неприпустимість подібної діяльності. Адміністрація працює з урядом США, а також з партнерами з державного, місцевого та приватного секторів», – зазначено в документі.
Крім того, держсекретар США Стівен Т. Мнучін заявив: «Андрій Деркач та інші російські агенти використовують маніпуляції й обман, аби спробувати вплинути на вибори в США й інших країнах світу… Сполучені Штати продовжуватимуть використовувати всі наявні в їхньому розпорядженні інструменти для протидії цим російським кампаніям дезінформації та захисту цілісності нашої виборчої системи».
Тож після введення санкцій було б дивним, якби в партії влади продовжували дотримуватися режиму лояльності як до персони Деркача, так і до його оточення, яке наразі очолює низку підприємств в атомній галузі, включаючи оператора АЕС – НАЕК «Енергоатом». На думку опитаних Mind експертів та учасників ринку електроенергії, це найбільш імовірна причина настільки різкої зміни настроїв Андрія Геруса щодо керівництва «Енергоатома».
Якщо ця версія справедлива, то замість президентського указу на «Енергоатом» чекають кадрові зміни. Точніше, скоріш за все, нові тимчасові виконувачі обов’язків його керівників.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
