Захворіло у світі
96,906,712
Померло у світі
2,075,902
Вилікувалось у світі
53,431,108
Захворіло в Україні
1,177,621
Померло в Україні
21,499
Вилікувалось в Україні
914,730
Конституційна криза: чи такий страшний КСУ, як його малюють?

Конституційна криза: чи такий страшний КСУ, як його малюють?

Пояснює експерт Венеційської комісії Марина Ставнійчук

Цей матеріал також доступний російською
Конституційна криза: чи такий страшний КСУ, як його малюють?
Фото: nazk.gov.ua

Уже понад тиждень суспільство перебуває в турбулентності через рішення Конституційного Суду України  (КСУ) від 27 жовтня скасувати е-декларації,  відповідальність за незаконне збагачення та ще низку антикорупційних норм. З того часу у Верховній Раді ледь не щодня реєструються нові законопроєкти, у ЗМІ з’являються нові розслідування, а у фейсбуці нові обурливі дописи про так звану конституційну кризу.

Заслужений юрист України, ексчленкиня Венеційської комісії, а тепер її постійний експерт Марина Ставнійчук розповіла UKRLIFE.TV про те, чому навколо рішення КСУ здійнялася така колотнеча і як Україні вийти з цієї «конституційно кризи». Mind публікує основні тези.

Чому КСУ ухвалив таке рішення 

«Конституційний Суд ініціативно не працює. Його активність прямо пов'язана з якістю законодавчої роботи. Як тільки парламент, президент починають ухвалювати відповідні неякісні закони, політично заангажовані, непідготовлені, поспіхом просунуті в парламентській залі, без врахування фахової думки, без врахування позиції народу, відразу з'являються активно подання до Конституційного Суду... Ми сьогодні маємо саме таку активізацію роботи КСУ, яка напряму пов'язана з неякісністю законодавчого процесу в Україні».

Отже, останнім часом щодо ключових питань в Україні, зокрема щодо запровадження обігу землі та роботи антикорупційних органів, дочасних парламентських виборів тощо, було направлено низку подань до Конституційного Суду.

Проте, на думку Ставнійчук, адекватною реакцією влади на будь-яке рішення КСУ має бути зміна закону, щоб той не суперечив Конституції.

Щодо останнього рішення юристка пояснила: «Вони ж (судді КСУ. – Mind) не сказали у своєму рішенні, що декларації суддів не мають перевірятися чи достовірність декларації не має перевірятися. Вони кажуть, що повністю стоять на позиції декларування, але Конституційний Суд звертає увагу, що це декларування суддів має бути врегульовано в спеціальному законному порядку, який би не створював умов для тиску, для впливу, зокрема, на той же Конституційний Суд». 

Згідно з позицією КСУ, НАЗК, яке є частиною органів у системі виконавчої влади, своїми повноваженнями щодо перевірки декларацій суддів може тиснути на останніх, чим порушує закріплений Основним Законом України принцип незалежності судової влади.

КСУ приходить до висновку, що декларації суддів мав би перевіряти спеціально створений орган у системі судової гілки влади, а не виконавчої. Посилаючись саме на цей факт, КСУ скасував усі активні повноваження НАЗК.

Про причини ухвалення такого рішення КСУ

Водночас Ставнійчук пояснює ймовірні причини бурхливої реакції влади на рішення суду. Вона запевняє, що вони лежать у політичній площині. Цитуємо її.

Причина №1 «Встановлюються результати місцевих виборів, де прогнозовано партія влади потерпіла фіаско. Вони будуть присутні в багатьох органах місцевого самоврядування. Але це далеко не той результат, який дасть їм можливість впливати на діяльність органів місцевого самоврядування. По суті, центральна влада втрачає важелі впливу на регіональну й місцеву політику в державі. Це дуже хочеться приховати за іншими подіями інформаційного простору, які відвернуть на цей період увагу нашого суспільства». 

Причина №2 «Питання ст. 13, 14 Конституції України, питання землі. КСУ мав би бути поставлений у такі політичні умови, які унеможливили б розгляд цього питання». 

Йдеться про розгляд питання конституційності відкриття ринку землі. 2 листопада КСУ змінив порядок денний та скасував збори суддів, призначені на цей день, натомість розглядалося питання щодо конституційності закону України «Про ринок землі».

4 листопада суддя Конституційного Суду України Сергій Сас оприлюднив свою заяву та проєкт рішення суду про тлумачення земельних статей Основного Закону, яке суд ухвалив за основу 2 листопада.

Сас стверджує, що офіційне тлумачення положень Конституції щодо землі не дозволить позбавити українців «національного багатства, створення великих землевласників і латифундій, а також не допустить позбавлення права власності громадян України на землю».

Причина №3 «НАЗК встановило цілу низку фактів, які пов’язані з недобросовісним декларуванням самого президента Зеленського. Для того щоб приховати цей скандал, потрібно пустити інший скандал, який покриє питання недобросовісного декларування президента Зеленського»

Чому не можна звільнити весь склад суддів КСУ

Реакція влади і справді була блискавичною. Президент Зеленський скликав засідання РНБО. Кабінет Міністрів своїм рішенням зобов’язав НАЗК відкрити доступ до декларацій. А невдовзі президент вніс до Верховної Ради законопроєкт про припинення повноважень Конституційного Суду.

Ставнійчук запевнила, що президентський законопроєкт порушує Конституцію. Згідно з українським законодавством, судова влада позбавлена політичного впливу на звільнення суддів КСУ чи дочасне припинення їхніх повноважень. Таке рішення може прийняти лише сам суд, ба більше, стосовно кожного окремого судді. За словами Ставнійчук, це європейський досвід, що був рекомендований Венеціанською комісією.

«Дві третини суддів Конституційного Суду можуть вирішити питання щодо припинення діяльності достроково або звільнення з посади залежно від підстав (вони визначенні Конституціє і законом «Про Конституційний Суд України») окремо кожного судді. Тобто звільнити весь склад Конституційного Суду або дочасно припинити повноваження усього складу КСУ можливості конституційної, законної взагалі не передбачено, бо це суперечить правовій державі, бо це суперечить принципу верховенства права», – підсумовує юрист.

4 листопада голова парламентської фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія разом з іншими народними депутатами приніс до Конституційного Суду звернення до суддів, щоб ті добровільно подали у відставку. Свій підпис у заяві поставили понад 200 парламентаріїв. Це свідчить про те, що президентська політсила розуміє правові фейли законопроєкту, який подав Зеленський.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті