Захворіло у світі
96,906,712
Померло у світі
2,075,902
Вилікувалось у світі
53,431,108
Захворіло в Україні
1,177,621
Померло в Україні
21,499
Вилікувалось в Україні
914,730
Контроль на лінії: як держава прагне поліпшити якість мобільного зв'язку

Контроль на лінії: як держава прагне поліпшити якість мобільного зв'язку

Чи настільки нова ця «послуга» і навіщо витрачати на неї 400 млн грн

Цей матеріал також доступний російською
Контроль на лінії: як держава прагне поліпшити якість мобільного зв'язку
Фото: pixabay

«Попри новітні технології зв’язку на його якість або взагалі відсутність часто-густо справедливо нарікають споживачі. Вирішити такі проблеми могла б система моніторингу якості послуг мобільного зв’язку, яка мала б працювати з моменту першого дзвінка – вже понад 27 років» – так нещодавно анонсували її створення в Українському державному центрі радіочастот (УДЦР).

Коли ця система моніторингу запрацює? Як саме зможе зменшити кількість скарг на перебої в мережі, низьку швидкість інтернету тощо? З якої «тумбочки» держава дістане гроші для її запуску й адміністрування? На ці та інші запитання шукав відповіді Mind.

У чому полягає суть продукту? Як розповіли Mind в УДЦР, система моніторингу міститиме в собі два компоненти: вимірювальні комплекси (переносні та на транспортній базі) і програмне забезпечення.

«За допомогою вимірювальних комплексів відбуватимуться тестові дзвінки і завантаження/вивантаження в інтернет/з інтернету масивів даних. Вони допоможуть виміряти всі можливі параметри, які характеризують якість зв'язку. Вимірювання проводитимуться в різних точках: містах, селах, на дорогах, всередині будівель тощо. Їхні результати акумулюватимуться в базі даних вимірювань, аналізуватимуться спеціальним програмним забезпеченням, і на їхній основі будуть зроблені висновки про якість послуг, що надаються операторами мобільного зв'язку», – пояснює виконавчий директор УДЦР Вадим Гулько.

Які саме параметри підпадуть під моніторинг? Наразі достеменно не відомо. «Показники якості та їх граничні нормовані показники затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку №147 від 19 березня 2010 року. Найближчим часом цей наказ планується оновити і включити до нього додаткові показники, що характеризують якість надання послуг зв'язку за допомогою сучасних технологій 3G і 4G», – каже Гулько.

Коли стартує створення продукту? «Спільно з НКРЗІ ми вже працюємо над технічним складом системи. Паралельно займаємося удосконаленням законодавчої бази з урахуванням функціонування системи», – зазначають в УДЦР.

Коли вона почне працювати? Орієнтовно – з травня наступного року. «Після проведення тендеру перше постачання обладнання планується не раніше березня-квітня 2021 року. Відповідно, через 2–3 тижні після цього система вже зможе почати функціонувати в обмеженому режимі», – розповідає Гулько.

Як завдяки системі усуватимуться проблеми якості голосового та дата-зв'язку? Відповідь на це запитання наразі є туманною. Річ у тому, що мобільні оператори періодично діагностують ключові показники самостійно або замовляють моніторинг у сторонніх підрядчиків. Також «велика трійка» оперативно бачить збої на своїх мережах. А жорстка конкуренція на ринку стимулює гравців швидко латати виявлені «дірки».

«Наші власні системи моніторингу якості негайно інформують у разі аварії. Ми керуємося SLA – це час, за який має бути відновлена ​​штатна робота, один з основних інструментів оцінки та управління якістю послуг», – пояснюють у прес-службі «Vodafone Україна».

Оператор уточнює, що зміна рівня надання послуг не обов'язково пов'язана з аварією: «Вона може бути викликана низкою чинників, наприклад, масовим скупченням людей. Безумовно, ми заздалегідь забезпечуємо додаткові ємності мережі за допомогою спеціального обладнання й точкових налаштувань мережі на час заходу. При цьому всі вони працюють у межах того спектру, який є в оператора. Якщо фізично кількість активних користувачів перевищує ємність такого спектру, то забезпечити максимальною швидкістю абсолютно всіх клієнтів у цй точці оператор не зможе».

Як же аналогічні дані держсистеми допоможуть операторам? Mind попросив фахівців УДЦР пояснити це на прикладі кількох ситуацій. Припустимо, система виявила:

  • збій мережі;
  • відсутність (дуже низьку швидкість) інтернету в певній точці міжнародної траси;
  • різке падіння швидкості в центрі міста під час масових святкувань чи мітингу.

В УДЦР зізналися, що система не усуватиме проблеми якості та не буде миттєво реагувати на погіршення показників. «Вона стане фіксувати рівні досягнутих показників якості за результатами вимірювань і їхнього оброблення. У операторів є свої системи діагностики, які відстежують критичні зміни стану мережі», – відповідає Гулько.

Навіщо тоді проводити моніторинг? Його матеріали використовуватимуться держнаглядом НКРЗІ під час перевірок, кажуть в УДЦР. Іронія в тому, що телеком-регулятор і до запуску системи мав доступ до періодично замірюваних параметрів.

Контроль на лінії: як держава прагне поліпшити якість мобільного зв'язку

Джерело: НКРЗІ

Оператори зобов'язані щоквартально звітувати про показники якості. Дані для звітів гравці беруть не зі стелі, а від сертифікованих вимірників: власних лабораторій або сторонніх підрядчиків. До переліку останніх входить і УДЦР. З 2008 року.

На сайті держпідприємства вже багато років поспіль публікуються тарифи за таку роботу.

Контроль на лінії: як держава прагне поліпшити якість мобільного зв'язку

Джерело: УДЦР. В останньому стовпці – тарифи в гривнях, без ПДВ.

У що оцінюється «нова» система моніторингу? За попередніми розрахунками УДЦР, орієнтовна вартість необхідного обладнання – 400 млн грн. На адміністрування та підтримку щорічно знадобиться ще близько 10 млн грн.

Звідки «візьмуться» гроші? При пошуку відповіді на це запитання також виникли непорозуміння. Нещодавно Кабмін затвердив постанову № 1093 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями». 

У перекладі «людською мовою» – у документі йдеться, що в найближчі чотири роки (з 2020 по 2023) УДЦР отримав право перераховувати до держбюджету не 80%, а 30% свого чистого прибутку. За однієї умови: держпідприємство зобов'язане ці недоотримані казною 50% направляти на «створення матеріально-технічної бази, необхідної для проведення моніторингу якості послуг рухомого (мобільного) зв'язку та доступу в інтернет».

Однак останніми роками чистий прибуток УДЦР коливалася в межах 44–45 млн грн. Тобто за чотири роки підприємство не зможе нашкребти потрібну суму.

«До 2023 року УДЦР справді не знайде 400 млн грн. За нашими оцінками, до кінця 2021 року зможемо виділити близько 76 млн грн. І ще 60 млн грн протягом 2022–2023 років. Решта суми або буде профінансована з держбюджету, або купимо неповний обсяг обладнання, через що проведення моніторингу буде значно довшим», – пояснює нестиковку Гулько.

Яка реакція «великої трійки» на ідею запуску системи? В УДЦР стверджують, що поки не отримали від операторів жодного запитання або коментаря. Самі гравці дуже обережно оцінюють цю «багатоходівку». У коментарях для Mind вони кажуть, що операторів ще не знайомили з деталями проєкту. У «Київстар» поки що більше запитань, ніж відповідей.

У «Vodafone Україна» наголошують на необхідності прозорого доступу до інформації як кожного оператора, так і бенчмаркінгу. «При створенні системи важливо, щоб програми, у яких збиратимуться дані моніторингу, були релевантні українському ринку. Також необхідна наявність достатньої кількості вимірювань за всіма географічними й кількісними показниками – для того щоб зробити ці виміри порівнянними й достатніми для визначення якості. Тому важливо, щоб оператори виступили консультантами в процесі організації системи. У нас велика експертиза в питанні вимірювань якості, якою ми готові ділитися з НКРЗІ для впровадження якісної платформи», – кажуть у «Vodafone Україна».

«Червоний» оператор пропонує вивчити іноземний досвід. «У країнах Європи (Литва, Латвія) є живі приклади, коли держава закуповує платформу, обладнання, а потім разом з операторами розробляє методологію. Ба більше, якщо з'являються білі плями, де в клієнтів недостатня якість зв'язку, а для операторів будівництво збиткове, – держава власним коштом будує вежі з готовою інфраструктурою або прокладає оптоволокно, щоб оператор поставив своє обладнання. У такий спосіб знаходять рішення», – зазначають у «Vodafone Україна».

У lifecell схожа думка. «Вимоги та порядок вимірювання показників якості має затверджувати ЦОВЗ (центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку. – Mind). Ми готові долучитися до обговорення та створення таких стандартів. Оператори в рамках запуску LTE900 вже погодили певні технічні параметри мереж, за якими ми надаємо звіти. Лише після обговорення і вирішення всіх цих питань можна говорити про систему моніторингу і те, як вона працюватиме», – наголошують у компанії.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті