Виживають не всі: чому COVID-19 поверне увагу до боротьби з бактеріями

Олені Д. 42 роки й у неї підтверджено коронавірусну інфекцію. Терапевт прописав їй антибіотик. Жодних аналізів, крім тесту на визначення COVID-19, Олена не здавала. Що тут не так?

COVID-19 – це вірус. Антибіотики не діють проти вірусів, такі препарати потрібні тільки при приєднанні бактеріальної інфекції до основного захворювання. За даними ВООЗ, у випадку з «короною» таке відбувається менш ніж у 10% випадків. Для того щоб підтвердити приєднання бактеріальної інфекції, потрібно здавати аналіз крові.

Проте подібних призначень при лікуванні коронавірусу – в Україні тисячі. Антибіотики виписують без відповідних показань, просто «на випередження».

Так страхуються не лише українські лікарі. У травні цього року ВООЗ провела опитування і з'ясувала, що з 2000 госпіталізованих пацієнтів з COVID-19 у всьому світі 70% отримували антибіотики, хоча тільки в 10% було зареєстровано бактеріальну або грибкову інфекцію.

Необґрунтоване застосування антибіотиків поширене в разі не тільки коронавірусу, а й безлічі інших захворювань. Днями у ВООЗ заявили, що неконтрольований прийом антибіотиків може стати причиною нової пандемії. І її наслідки для людства будуть набагато гірше, ніж від епідемії короновірусної інфекції.

Mind розбирався, до чого може призвести масштабна антибіотикотерапія і хто в цьому зацікавлений.

Чим загрожує безконтрольне застосування антибіотиків? Бактерії виробляють стійкість до антибіотиків, і це нормально. Але неправильне використання препаратів прискорює цей процес. Бактерії, які отримали антибіотикову резистентність (АБР), можуть заражати інших людей. «Все більше інфекцій – наприклад, пневмонію, туберкульоз, зараження крові, гонорею, захворювання харчового походження – стає важче, а іноді й неможливо лікувати через зниження ефективності антибіотиків», – йдеться на сайті ВООЗ.

Одна з найбільш стійких бактерій – мультирезистентний золотистий стафілокок (MRSA), що викликає сепсис і пневмонію. Найчастіше ним заражаються пацієнти, які потрапили до лікарні з іншим діагнозом, тобто стійкий стафілокок виявляється як внутрілікарняна інфекція – так було в доантибіотикову еру.

Згідно зі статистикою, від MRSA у світі щорічно помирає майже 18 000 людей. Всього у світі від бактеріальних інфекцій, що погано піддаються лікуванню антибіотиками, вмирає близько 700 000 людей на рік.

За розрахунками британського дослідження Review on Antimicrobial Resistance, до 2050 року від АБР вмиратиме більше людей, ніж від раку та діабету разом узятих – приблизно 10 млн осіб на рік. Це дослідження британці провели за кілька років до пришестя коронавірусної пандемії, яка сильно збільшила масштаби застосування антибіотиків у терапії.

Стійкість до антибіотиків виникає, коли бактерія перемагає ліки, призначені для її знищення. Стійкі до препаратів бактерії можуть передаватися від людини до людини, від тварин людині і через навколишнє середовище: воду, ґрунт тощо.

Джерело: Centers for Disease Control and Prevention (CDC)

Період для вироблення резистентності до кожного антибактеріального препарату може становити як кілька десятків років, так і один рік.

До дії антибіотиків бактерії пристосовуються по-різному. Це може бути посилення клітинної стінки – тоді діюча речовина не може проникнути всередину клітини. Або, наприклад, деякі бактерії навчаються «викачувати» антибіотики з клітин за допомогою спеціалізованих білкових «насосів», і тому ліки не встигають на них подіяти.

Деякі мікроби, які стали нечутливими до дії антибіотиків з часом

Назва антибіотику	Рік випуску	Стійкий мікроб	Рік визначення резистентності
Пеніцилін	1941	Стафілокок золотистий	1942
		Пневмокок	1967
		Гонокок	1976
Ванкоміцин	1958	Ентерококи феціум	1988
		Стафілокок золотистий	2002
Амфотерицин В	1959	Candida auris (грибок, збудник кандидозу)	2016
Метицилін	1960	Стафілокок золотистий	1960
Розширений спектр  Цефалоспоринів	1980 (Цефотаксим)	Кишкова паличка	1983
Азитроміцин	1980	Гонокок	2011
Іміпенем	1985	Паличка Фрідлендера	1996
Ципрофлоксацин	1987	Гонокок	2007
Флуконазол	1990	Кандіда	1988
Каспофунгін	2001	Кандіда	2004
Даптоміцин	2003	Стафілокок золотистий	2004
Цефтазидим / Авібактам	2015	Паличка Фрідлендера	2015

Джерело: Центр з контролю та профілактики захворювань у США

Новий антибіотик може допомогти? Може, але поки прогрес у розробленні антибіотиків нового покоління йде значно повільніше вироблення резистентності у бактерій. Взяти, наприклад, перший у світі антибіотик – пеніцилін. Шотландський мікробіолог Александер Флемінг винайшов його 1928 року, а вже в 40-х роках минулого століття бактерії почали виробляти стійкість до цих ліків. Тобто це сталося приблизно тоді, коли цей препарат почали широко застосовувати в лікуванні. Вже 1942 року в госпіталізованих пацієнтів було виявлено чотири штами золотистого стафілокока, які були нечутливі до дії антибіотика.

Зараз пеніцилін природного походження (синтезований пліснявими грибами) практично ніде не використовується – він є неефективним. На заміну йому прийшли напівсинтетичні пеніциліни й амінопеніциліни з розширеним спектром активності – це ціла група так званого ряду пеніциліну, яка поділяється на препарати другого, третього й четвертого покоління.

Так відбувалося до 1999 року – кожні чотири роки з'являлося приблизно 11 нових антибіотиків. Уже в 2000–2004 роках їхня кількість зменшилася майже втричі – до чотирьох найменувань, у 2005–2009 – до трьох. У наступні роки кількість нових препаратів зросла несуттєво, і цього явно недостатньо.

Які розроблення ведуться? Зараз, по даним ВООЗ, у світі розробляється 50 антибіотиків, з яких 32 націлені на пріоритетні для медицини патогени. Але лише два розроблюваних препарати, імовірно, будуть активні проти грамнегативних бактерій із множинною лікарською стійкістю. Більшість інших розроблюваних препаратів матимуть обмежені переваги в порівнянні з антибіотиками, що вже існують. Простіше кажучи, нові препарати дадуть людству незначну перевагу в боротьбі з бактеріальними інфекціями, які швидко можуть бути нівельовані АБР, що розвивається.

При цьому не факт, що найближчіми роками світ побачить на ринку хоча б частину таких препаратів – процес дослідження й допуск таких ліків на ринок тривалий і вкрай складний.

Клінічні дослідження потрібно буде проводити на пацієнтах із бактеріальними інфекціями. Зазвичай такі інфекції розвиваються швидко і становлять загрозу для життя, і це завжди великий ризик – вибрати перевірений препарат, але з меншою ефективністю, або використовувати новий, де результати ще не підтверджені.

Але навіть успішне тестування на людях не завжди означає дозвіл на застосування таких ліків. За даними The Pew Charitable Trusts, некомерційної організації, у чию сферу діяльності входить моніторинг системи охорони здоров'я, після тестування на людях регулюючі органи схвалюють лише один з п'яти антибіотиків.

У чому ще проблема? «Великій фарме» не вигідні розробки і дослідження в сфері антибіотиків. Останні десять років ними переважно займаються малі та середні підприємства, великі фармацевтичні концерни йдуть із цього ринку: скорочують фінансування своїх програм або зовсім їх закривають. Наприклад, за останні кілька років від розроблення відмовилися Novartis, Allergan, Johnson & Johnson, Pfizer, Roche, Bristol-Myers Squibb, Eli Lilly, AstraZeneca.

Сьогодні на ринку лише кілька великих компаній, які продовжують займатися дослідженнями в цій сфері. Всі вони отримують фінансову допомогу від уряду своїх країн для проведення таких робіт.

Скільки коштує розроблення антибіотика? Шлях до пошуку нових антибіотиків і перетворення їх у ліки є довгим і дорогим. Виведення нового препарату на ринок коштує від $800 млн до $1 млрд, і в середньому потрібно понад 10 років, щоб він потрапив у клініку.

Саме тому зараз і ВООЗ, і безлічі інших медичних організацій знову піднімають на пріоритетний рівень питання розроблення протибактеріальних препаратів. У згаданому на початку статті дослідженні Review on Antimicrobial Resistance йдеться про те, що витрати на боротьбу з АБР до 2050 року обійдуться світу до 3,5% від його загального ВВП, що становитиме приблизно $100 трлн. Втрати, якщо розгорнеться справжня бактеріальна пандемія, будуть значно більшими, а в групі ризику виявиться все людство.