Антиметеоризм для корів і ще 5 високотехнологічних винаходів в АПК

Минулого тижня голландська Royal DSM повідомила про реєстрацію добавки Bovaer, яка обмежує вироблення метану у великої рогатої худоби. Метан, вироблений жуйними тваринами, – одна з причин глобального потепління. Через це м'ясна промисловість останніми роками опинилася під жорстким пресингом екологів. На вирощування тварин припадає близько 15% світових викидів. Метан за своїми парниковим властивостями перевищує вуглекислий газ у 28 разів.

Виробник заявляє, що добавка зменшує вироблення метану твариною на 30%, не впливаючи при цьому на раціон корів. Торік Всесвітній інститут ресурсів (Вашингтон, США), виділив Bovaer як одну з 10 проривних технологій, які «можуть допомогти прогодувати світ, не руйнуючи його».

«Усе ще зростає попит на білки тваринного походження, – каже Джеральдін Матчетт, співвиконавчий директор DSM, додаючи, що продукт викликав «великий інтерес» із боку молочних компаній. – Ми вивчаємо, як зробити ці білки менш шкідливими для навколишнього середовища, одночасно надаючи людям харчові переваги».

Реєстраційні формальності щодо добавки будуть завершені протягом двох років – і в 2022-му Bovaer надійде в продаж на європейському ринку.

Mind відібрав ще п'ять високотехнологічних винаходів, які покликані поліпшити світ та полегшити життя аграрію.

Вчені Вашингтонського університету розробили мінідрон, який кріпиться на спину джмелям. Система Living IoT містить датчики й антену, що збирають і передають дані про стан посівів, рівень вологості, освітлення та екологію. Щоночі джмелі повертаються до вулика, де відбувається перезарядка, а також зчитується накопичена за день інформація.

Оскільки політ джмеля неконтрольований, то система збирає дані про територію, яку комаха фактично «проінспектувала», і наносить їх на мапу.

Винахід покликаний знизити енерговитрати на моніторинг безпілотниками. Комахи можуть триматися в повітрі до семи годин, тоді як звичайний дрон без підзарядки – набагато менше.

Джмелі були обрані за їхній досить великий розмір і здатність переносити акумулятор. Щоб помістити обладнання на комаху, її присипляють, поміщаючи в холодну камеру.

Дрони відносно давно й вдало застосовуються в сільському господарстві, а сфера їхньої дії постійно розширюється. Так, окрім уже звичного моніторингу полів та внесення добрив, безпілотники були спрямовані на боротьбу з мишами-полівками. Відповідні дослідження проводилися в Інституті проблем управління РАН.

Апарати спочатку дистанційно виявляють мишачу колонію на полі, а потім вибудовується оптимальний маршрут, за яким доставляються – знову ж дронами – засоби для боротьби з гризунами.

За 20 хвилин один мультикоптер здатен обробити 60 колоній шкідників. Такий спосіб не шкодить посівам, тому що не вимагає виведення важкої техніки на поле й дозволяє досягати більшої точності внесення препаратів.

Один із білків, що містяться в молоці, – бета-казеїн – може існувати у двох формах, А1 і А2, які відрізняються однією амінокислотою. Існує думка, що бета-казеїн А1 відповідальний за весь спектр неприємних відчуттів і проблем із травленням, які виникають при споживанні молока дорослими людьми.

Як правило, молоко містить обидва цих типи, але є окремі тварини, які виробляють лише А2-молоко.

Компанія з Нової Зеландії – А2 Milk – розробила генетичний тест, який дозволяє виявити таких корів. І відповідно сепарувати молоко різних типів, продаючи «правильне» з премією. При цьому слід зауважити, що національний аграрний регулятор Нової Зеландії виступає проти твердження, що молоко А1 шкідливе, а тому забороняє використовувати цю тезу в рекламі.

Національний інститут сільськогосподарських технологій Аргентини розробив так званий fartpack – резервуар для збору газів, що виділяються коровами. Він являє собою ємність, яка кріпиться до спини тварини, і трубку, введеної в рубець (травний тракт).

За день у резервуар відводиться до 300 літрів метану.

Зміст винаходу не тільки екологічний, а й економічний. Передбачається, що зібраний метан може бути використаний при виробленні енергії для потреб ферми.

Американська компанія HerdDogg придумала «розумну» бирку для ВРХ. На відміну від звичайної бирки, на якій вказані базові параметри тварини й порядковий номер у реєстрі, HerdDogg працює на передачу інформації в реальному часі. Апарат аналізує параметри тварини – здоров'я, вагу, хвороби, переміщення, навколишній мікроклімат – і передає інформацію до централізованої системи, яка адмініструється на фермі.

У такий спосіб менеджмент може оперативно реагувати на загрози для тварини, а також точно знає, де перебуває стадо.

«Розумна» бирка застосовується не лише в сільському господарстві, а й у наукових дослідженнях. Її кріплять на корів, кіз, овець і лосів.