«Ера Байдена»: топ-7 найочікуваніших політичних змін

В середу, 20 січня, у США відбулася передача влади 78-річному демократу Джо Байдену. Новий лідер США виголосив довгу інавгураційну промову й позначив пріоритети свого президентства – боротьбу з пандемією, а також з викликаними нею економічною кризою і расовою несправедливістю.

Серією указів Байден скасував ключові рішення свого попередника: заморозив зведення «стіни Трампа» на кордоні з Мексикою, зняв заборону на в'їзд до Штатів громадян низки мусульманських країн, повернув Штати в Паризьку климитичну угоду та скасував вихід із Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Проаналізувавши заяви й дії Байдена, експерти висловили думки про принесені новим лідером США політичні зміни. Mind пропонує дізнатися про сім головних очікувань від президентства Джо Байдена.

«Повернення до нормальності»

Білий дім тепер має стати більш передбачуваним. Як написало видання The Conversation у статті «Президентство Байдена означає повернення до нормальності після хаотичного строка Трампа», новий лідер США діятиме більш цивілізовано, аніж його попередник.

Це означає, що адміністрація Байдена матиме більш ясну мету і стратегії, приділятиме більше уваги країнам – союзникам США, а підписання ключових указів проводитиметься «без фанфар» і показної підтримки однопартійців, які оточували Трампа в Овальному кабінеті.

Команда Байдена – віцепрезидентка Камала Гарріс, міністри та співробітники Білого дому – відіграватиме велику роль у зв'язках із громадськістю й донесенні президентського порядку на противагу Трампу, який відтягує фокус уваги на себе. А у твітах нового президента стане більше закликів до єднання та соціальної згуртованості.

«Я знаю, що в наші дні розмови про єдність можуть звучати для когось як дурні фантазії. Я знаю, що сили, які поділяють нас, глибокі, і вони реальні. Але я також знаю, що вони не нові... Всі ми створені рівними, а сувора, потворна реальність, расизм, нативізм, страх, демонізація давно розривали нас на частини» – так Байден описав проблему роз'єднання нації у своїй інавгураційній промові.

Форсована боротьба з COVID-19

Політичні та медичні експерти затято критикували Трампа за зневажливе ставлення до пандемії. Його бездіяльність посприяла тому, що США посіли перше місце у світі по числу жертв від COVID-19. З початку пандемії в Штатах було зареєстровано майже 25 млн випадків інфікування коронавірусом, понад 400 000 американців померли від наслідків зараження.

На відміну від Трампа, який часто применшував серйозність пандемії, Байден поставив боротьбу з COVID-19 на перше місце в переліку найважливіших завдань своєї адміністрації. У четвер він підписав 10 виконавчих указів, що мають сприяти прискоренню виробництва вакцин і тестів на коронавірус, а також зобов'язують населення дотримуватися стоденного маскового режиму, соціального дистанціювання та інших санітарних заходів у громадських приміщеннях і транспорті.

Гігантські емісії доларів

Днями Джо Байден презентував перший пакет заходів зі стимулювання постраждалої від COVID-19 американської економіки. Його обсяг становить $1,9 трлн і містить у собі прямі одномоментні виплати громадянам у розмірі $1400 на людину, підвищення до $400 і продовження до вересня надбавок з допомоги по безробіттю, подвоєння до $15 за годину мінімальної зарплати, фінансування оплачуваної відпустки через хворобу й догляду за хворими.

Якщо Конгрес схвалить запропонований Байденом план допомоги, то $350 млрд будуть спрямовані на поповнення бюджетів штатів і муніципалітетів, $170 млрд – на відновлення навчального процесу в школах і коледжах, $160 млрд – на державну програму вакцинації населення з тестуванням і дистрибуцією.

Вслід за першим величезним пакетом стимулювання економіки презентують принаймні ще один дорогий план створення робочих місць і розвитку інфраструктури США. І в цих величезних грошових вливань будуть наслідки, оцінити які непросто. Деякі експерти висловлюють побоювання, що економіка може перегрітися, а долар подешевшати.

«Зелений» курс

Трамп неодноразово висловлював сумніви в тому, що зміна клімату відбувається через вплив людини. У червні 2017 року він оголосив про вихід Штатів із Паризької кліматичної угоди, бо виконання її положень могло обернутися для країни втратою 2,7 млн ​​робочих місць до 2025 року.

У середу, відразу після інавгурації, Байден підписав указ про повторний вступ США в Паризьку кліматичну угоду. Документ набере чинності 19 лютого. Штати повинні будуть покласти на себе нові зобов'язання зі скорочення емісії парникових газів до 2030 року. За прогнозами експертів, Білий дім поставить собі амбітну екологічну мету й почне радикально переводити економіку США на «зелені» рейки, а також тиснути на інші країни, щоб вони робили те саме.

«Джо Байден бажає, щоб США визначали глобальну політику зміни клімату. Зокрема, він хоче називати й соромити тих, хто порушує екологічні зобов'язання... Раніше Штати мали намір зменшити емісію парникових газів на 26–28% до 2025 року в порівнянні з 2005 роком. Тепер екологи сподіваються, що Байден збільшить цю мету до 40% або навіть до 50% скорочень до 2030 року», – пише новозеландське видання Newsroom.

Пом'якшення імміграційної політики

Президентство Байдена дало надію на отримання законного статусу для приблизно 12 млн нелегалів, які проживають у США. Його адміністрація направила в Конгрес законопроєкт про надання можливості отримання громадянства «людям, що живуть у США десятиліттями і старанно працюють». Новий президент також розпорядився зупинити на найближчі 100 днів депортацію нелегальних мігрантів, щоб підвищити ефективність державних органів у «гасінні» пандемії COVID-19, і доручив захистити від депортації близько 650 000 молодих людей, які прибули в США ще будучи дітьми.

Політику Трампа щодо іммігрантів експерти називали жорстокою й негуманною, а його попередник Барак Обама отримав прізвисько «головний депортатор» за те, що під час його президентства влада США вислала з країни понад 2 млн людей.

У перших указах Байдена експерти бачать ясний сигнал про те, що він проводитиме протилежну політику щодо мігрантів. Легалізація людей, що працюють у країні, виведе їх з тіні й позитивно вплине на економіку. Однак, якщо м'якість Байдена обернеться на кордоні з Мексикою караванами мігрантів, і вони стануть прориватися на територію США, це може негативно позначитися на політичному рейтингу демократів і посприяти реваншу Трампа.

Створення альянсу проти Китаю

Експерти з геополітики, опитані виданням CNBC, вважають, що Байден не стане згортати розв'язану Трампом економічну війну проти Huawei та інших технологічних корпорацій Китаю.

«У президента США не надто багато варіантів. Або він допустить технологічне домінування Китаю у світі, або кине Пекіну виклик», – констатує CNBC.

Однак Байден змінить стратегію. Він звузить фронт боротьби з Китаєм до кількох технологій, як-от штучний інтелект і квантові обчислення, контроль над якими необхідний для захисту національної безпеки. Також президенту США для ефективної протидії китайським технологічним компаніям доведеться поліпшити співпрацю з європейськими й азіатськими країнами-союзниками.

«Будучи президентом, Трамп спеціалізувався на залякуванні та паплюженні союзників. А Байден, навпаки, пообіцяв ставитися до них з повагою і увагою... На щастя, двері для нього залишилися відчинені. Після чотирьох років Трампа союзники США і в Європі, і в Азії з нетерпінням хочуть почати нову еру співпраці із США», – пише Financial Times.

Ядерна угода з Іраном

Протистояння з Іраном, за твердженням Американського інституту миру, стане для Байдена найбільшим зовнішньополітичним викликом на Близькому Сході. 2015 року американська адміністрація Барака Обами переконала Ісламську Республіку погодитися на згортання ядерної програми в обмін на зняття економічних санкцій. За часів Трампа ця угода зірвалася, і Іран, щоб помститися за застосовану до нього «політику максимального тиску», рухається до створення атомної бомби, нарощує арсенал балістичних ракет, підтримує екстремістські угруповання й розпалює з їхньою допомогою регіональні конфлікти.

Під час своєї виборчої кампанії Байден обіцяв повернути США в ядерну угоду з Іраном. Про готовність виконувати умови укладеної 2015 року угоди днями заявив і президент Ірану Хасан Рухані. Але перезапустити договір, незважаючи на згоду обох сторін, буде надзвичайно складно. Іранці хочуть помститися Штатам за вбивство в січні 2020 року їхнього військового лідера Касема Сулеймані. Вони, за припущенням багатьох експертів, намагатимуться продовжувати розроблення ядерної зброї, навіть якщо Байден виконає їхню вимогу й першим зніме санкції.