Кошторис енергонезалежності: як Україні збільшити видобуток власного газу

Кошторис енергонезалежності: як Україні збільшити видобуток власного газу

Та чи стане нинішнє десятиліття проривним у цьому сегменті

Этот материал также доступен на русском
Кошторис енергонезалежності: як Україні збільшити видобуток власного газу
Фото: depositphotos.com

Природний газ залишатиметься одним із головних видів палива в Україні – принаймні 10 наступних років. Це випливає з «Національної економічної стратегії України до 2030 року», яку уряд затвердив 3 березня 2021-го і яка передбачає збільшення власного видобутку газу до 30 млрд кубометрів на рік. У програмі братимуть участь як державні, так і приватні компанії.

Плани Кабміну мають сприяти вирішенню трьох головних завдань. По-перше, повністю забезпечити потреби України газом власного видобутку, щоб досягти енергетичної незалежності. Сьогодні це відбувається лише на дві третини: ми видобуваємо 20 млрд кубів на рік. По-друге, мати ресурси на час перехідного періоду від використання викопного палива до «зеленої» енергетики. Цей період може тривати 10 років і більше, все залежить від розвитку технологій. По-третє, галузь газонафтовидобутку здатна створити десятки тисяч нових робочих місць. А оскільки ринок праці найближчими роками активно змінюватиметься, і багато людей втратять звичні робочі місця, це – один із шляхів боротьби з безробіттям.

Щоб досягти мети – видобутку 30 млрд кубів газу на рік, компанії-видобувники повинні мати певні фіскальні пріоритети на період дії стратегії. Асоціація газовидобувних компаній (АГК) підготувала пропозиції зі зменшення ренти для нових інвестиційних проєктів у сфері видобутку вуглеводнів. Найбільший зиск від цього матиме група компаній «Нафтогаз», на яку припадає понад 70% видобутку газу в країні. Вона ж стане й найбільшим бенефіціаром зі створення нових робочих місць.

Документи щодо зменшення ренти для нових інвестпроєктів АГК разом із видобувниками найближчим часом передадуть до Мінфіну та профільних комітетів Верховної Ради – енергетичного й податкового. Під ці розрахунки було підготовлено звіт компанії KPMG щодо впливу розвитку газовидобутку на загальну економіку країни. А компанії провели розрахунки щодо кожної перспективної ділянки. Mind пропонує ознайомитися з деякими прикладами.

Чому Україні треба розвивати власний газовидобуток?

За останні п’ять років Україна витратила $35 млрд на закупівлю енергоресурсів, адже країна на 35% залежить від імпорту газу і на 70% – від імпорту нафтопродуктів. Імпортери закупили 56 млрд кубів газу на $14 млрд і майже 15 млн тонн нафтопродуктів на $21 млрд: це бензин, дизпаливо та скраплений газ.

Сьогодні світ починає відновлюватися після пандемії та викликаного нею падіння економіки, а разом із цим починають зростати ціни на всі продукти, зокрема й на паливо. 2020 року світовий газовидобуток зазнав чи не найбільшого історично падіння – зниження склало 140 млрд кубів, а суми скорочення інвестицій та капітальних вкладень становлять трильйони доларів. Утім, за розрахунками McKinsey, вже на початку 2022 року світове споживання газу вийде на докризовий період; нафти і нафтопродуктів – трохи пізніше, бо автомобільне сполучення та авіаперевезення так швидко не відновляться.

Україна має можливість увійти в загальносвітовий тренд відновлення газовидобутку та інвестиційної активності саме в цій галузі, бо має найбільші поклади газу в Європі. Оскільки ціни на газ найближчим часом зростатимуть.

«Якщо ми порахуємо показники вже затверджених балансових видобувних запасів на наших родовищах та площах, то зрозуміємо, що, навіть, за умови збільшення видобутку, протягом 25 років зможемо їх видобувати та покривати потреби України власним ресурсом», – повідомив Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній.

Інвестиційна можливість багатьох наших компаній обмежена, але, запевняє пан Петренко, запуск лише наявних восьми проєктів на основі угод про розподіл продукції (УРП) гарантує інвестиції на початкових етапах на рівні $400 млн.

Звідки можуть прийти додаткові сотні мільярдів у бюджет?

У своєму дослідженні KPMG обмежила розрахунки 10 роками – з 2020-го до 2030-го, а як «нові» розглядала лише ті проєкти, які давно відомі, контифіковані з погляду геологічних та економічних параметрів, що є досяжними. Але розробляти їх у компаній із різних причин «не доходили руки». У дослідженні виведено два сценарії: песимістичний та оптимістичний.

«Перший прогноз: «Нафтогаз» не здійснює видобуток на нових проєктах; відбувається лише підтримка наявних, щоб забезпечити зменшення падіння видобутку. Приватні ж компанії підтримують наявні та розвивають нові проєкти, які мають у своїх портфелях. Тоді ми отримаємо потенційне падіння видобутку газу з 20 млрд куб. м у 2021-му до 12 млрд куб. м до 2030-го», – розповідає сценарії Олег Неплях, керівник галузевої практики енергетики та природних ресурсів KPMG  в Україні.

Другий прогноз, за його словами, виглядає так: якщо Нацстратегію буде імплементовано та втілено в життя, Україна отримає можливість наростити видобуток газу з 20 млрд кубів у 2020 році до 32 млрд кубів у 2030-му. І не імпортувати природний газ узагалі.

За другим прогнозом економіка України протягом 10 років додатково зможе отримати 285 млрд грн ВВП, більша частина якого формуватиметься в галузях, які обслуговують газовидобуток. Наприклад, компанії ПЕК купують газ і виробляють тепло та електроенергію; харчові підприємства виробляють продукти харчування й постачають буровим бригадам. Фіскальні доходи та збори для місцевих і національного бюджетыв додатково можуть становити майже 350 млрд грн. Крім того, за наступні 10 років буде створено продуктів та послуг на 1,5 трлн грн більше, ніж без реалізації стратегії.  

До 2030 року можуть з’явитися нові поклади та проєкти, і вони здатні працювати й далеко після цього десятиліття. Отже, ефект від нинішньої стратегії розвитку газовидобутку може бути набагато більший.

Чому та як нова Нацстратегія може спрацювати?

Провал так званої програми 20/20, якою передбачалося, що НАК «Нафтогаз України» 2020 року вийде на власний видобуток 20 млрд куб.м на рік, у компанії пояснили відсутністю ліцензій на перспективні площі та родовища. Відповідно не було що бурити і розробляти. Наразі Кабмін Дениса Шмигаля зробив крок назустріч.

«Наш уряд визнав, що національна компанія повинна очолити кілька перспективних проєктів. Тож ми вже почали працювати з новими ліцензіями, у нас є декілька дуже великих блоків. Йдеться про Юзівську площу, ділянки на Чорному морі та про чотири великі ділянки, щодо яких підписані угоди про розподіл продукції. Протягом останнього року ми набрали в нашу команду по видобутку нових людей, які працюватимуть на нових родовищах», – повідомив Отто Ватерландер, головний виконавчий директор з трансформації Групи «Нафтогаз».

За його словами, у наступні 10 років ГК планує інвестувати в проєкти $20 млрд. Але у групи зараз є приблизно половина цієї суми, тому «Нафтогаз» працюватиме над залученням партнерів, які внесуть другу половину. Разом із тим у НАК теж сподіваються, що уряд піде назустріч видобувникам – і зменшить фіскальне навантаження на нові проєкти.

«Усі наші великі проєкти дуже логічно розділяються між усіма регіонами України. Я назву ті, у яких ми плануємо розробляти як наявні балансові запаси, так і нові перспективні ресурси, отримані нещодавно», – зазначив Олександр Романюк, директор дивізіону «Нафтогаз Розвідка та Видобування».

Найбільші сподівання України з газовидобутку

Проєкти за умовами УРП знаходяться в трьох областях: Львівській,  Харківській, й один – більшою частиною в Дніпропетровській області. Загальний потенціал усіх УРП дозволить додатково поставити на баланс НАК 50–60 млрд кубів газу. У найближчі 10 років там вдасться видобути до 10 млрд куб. м. Інвестиції складуть до 70 млрд грн капітальних витрат та до 7 млрд грн операційних витрат.

За оцінками експертів, загальна кількість додаткових робочих місць, враховуючі сам газовидобуток і всю сервісну інфраструктуру, складе: для Харківської області – до 30 000 робочих місць; для Львівської – до 7000 робочих місць, для Дніпропетровської – 3000–4000 робочих місць.

Родовища газу щільних колекторів, чи пісковиків, які вже є на балансі НАК. Це близько 15 спеціальних дозволів у різних регіонах, здебільшого в Харківській та Полтавській областях. Перспективні поклади оцінюються у 20–30 млрд кубометрів, інвестиції також становитимуть до 70 млрд грн, створення нових робочих місць – кілька десятків тисяч.  

Щодо Карпатського регіону, де також є ліцензії, йде вивчення площ. У Львівській та Івано-Франківській областях є суттєвий потенціал ресурсів – від 20 до 60 млрд кубів, зараз точніше визначити складно. Якщо будуть відкриті та ліцензовані нові родовища, перспективи видобутку там становитимуть до 2 млрд кубів на рік. Інвестиції – до 10 млрд грн; нові робочі місця – від 1000 до 5000 залежно від області.

Юзівська ділянка. Більша її частина розташована в Донецькій області, менша – у Харківській. Перспективні ресурси оцінюються у 150–200 млрд кубометрів – це змішані поклади традиційного газу та ущільнених пісковиків.

Потенціал видобутку на наступні 10 років перевищує 10 млрд кубометрів, інвестиції – близько 80 млрд грн. Нові робочі місця лише в Донецькій області – до 30 000. Близкість з окупованими територіями може вплинути на розробку Юзівської площі. Проте попередні п’ять років НАК працював та вводив нові об’єкти на території Донецької області.

Ділянки Чорного моря. Спеціальні дозволи на них НАК отримав нещодавно. Компанія вбачає там найбільший потенціал серед усіх інших своїх проєктів з погляду ресурсів та запасів. Достатньо подивитися, як активно на сусідніх ділянках на шельфі в Чорному морі працюють Туреччина, Румунія та Болгарія. Так, днями Туреччина оголосила про відкриття нового потужного родовища з покладами в 135 млрд куб. м газу. Отже, запаси відкритих чорноморських родовищ країни сягнули 540 млрд кубів.

Оскільки всю українську газовидобувну інфраструктуру – разом із «вишками Бойка» на шельфі Чорного моря – було анексовано Росією 2014 року, цей проєкт буде абсолютно новим з погляду як  інфраструктури, так і  створення робочих місць.

Проєкт має потенціал для десятків тисяч робочих місць; супутні інвестиції – понад $10 млрд, значна частина яких припадатиме на розробку шельфу. Уже найближчим часом НАК збирається проводити там пошуково-розвідувальні та сейсмічні роботи,  щоб максимально точно визначити, де саме розташовані найбільші поклади та як максимально доцільно їх розвивати й залучати інвестиційних партнерів.

Чому Україні потрібне фіскальне стимулювання нових проєктів? З 2018 року в Україні діє зменшена рента на нові проєкти в галузі газовидобутку – 6–12% для свердловин глибиною до 5 км і понад 5 км відповідно. За цей час державні та приватні компанії заклали понад 300 нових свердловин. «Протягом трьох років ці свердловини стали ключовим чинником, який допомагав боротися з природним падінням на виснажених родовищах України: вони дали більш ніж 4,5 млрд кубометрів газу. Але дія цієї ренти закінчується до 2023 року», – зазначає Артем Петренко.

Асоціація газовидобувників України пропонує уряду продовжити до 2030 року таку саму рентну ставку – 6–12%, але розширити її і на видобуток нафти, газового конденсату та палива з нетрадиційних покладів і покладів щільних порід.

Часто трапляється, що бурять свердловину заради газу, а знаходять газовий конденсат або нафту. Не відмовлятися ж від них – Україна потребує всіх видів палива. Тим більше якщо ці поклади вже розвідані. Їх просто треба вилучити з надр, а це додаткові надходження до державного та місцевих бюджетів, робочі місця, додаткова продукція та підвищення енергонезалежності України.

P.S. Mind віддає пошану всім незалежним видобувникам вуглеводнів України: без їхньої роботи країна не змогла би втримати ті 20 млрд кубів видобутку на рік, які ми маємо за підсумками 2020-го. Проте порівнювати перспективи державної компанії та навіть десятки найбільших приватних компаній – вкрай некоректно. Тим більше що в приватних компаній є своє бачення та напрями розвитку газовидобутку. І це дуже цікаво в перспективі нових технологічних викликів. Ми готові розповісти про плани цих компаній, якщо вони згодні їх оприлюднити.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті