Володимир Тафтай: «Уже 2024 року Україна може запустити першу ракету з власного космодрому»

За 3,5 року в Державному космічному агентстві України змінилося чотири керівники. Наприкінці лютого 2021-го черговим – п'ятим – головою Держкосмосу став Володимир Тафтай. Він претендував на посаду очільника ДКАУ ще 2019 року, але тоді це крісло зайняв Володимир Усов, якого незабаром нардепи з різних фракцій звинуватили у відсутності стратегії розвитку підприємства та в можливій причетності до корупційних схем. В інтерв'ю Mind Володимир Тафтай розповів про будівництво першого вітчизняного космодрому, про співпрацю з Ілоном Маском, участь у будівництві поселення на Місяці та про неможливість реанімації «Морського старту».

Mind публікує 11 тез з інтерв'ю. Повна версія розмови доступна тут.

---

[Розрив контрактів з РФ] спонукав нас робити те, чим ми не займалися раніше, – створювати українські ракети. Зараз у нашій Космічній програмі закладено проєкт зі створення ракетоносія «Зеніт-1SМ» – за принципом плавучого космодрому «Морський старт», але в менших обсягах.

---

Активізували відносини з великою кількістю міжнародних партнерів – США, ЄС, Китаєм, Канадою, Кореєю та іншими країнами. Звісно, це не той масштаб, як раніше.

---

Не можу сказати, що ми змогли на сьогодні компенсувати втрати від розриву співпраці з РФ.

---

 [...] ми маємо серйозні технології та чудові технічні рішення, що дозволять нам досить активно повернутися на ринок.

---

Розв’язання будь-якого питання має носити системний характер. І одна з найсерйозніших наших проблем – відсутність Космічної програми. Ми вже переробили Космічну програму в ключі орієнтації на практичний результат. Вона пройшла публічні слухання і повторно направлена ​​на погодження до центральних органів виконавчої влади.

---

Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма на 2021–2025 роки значною мірою має практичне значення.

---

Якщо говорити про запуск семи супутників до 2024 року (у межах програми) – вони вирішуватимуть певний перелік завдань із дистанційного зондування, оборони та безпеки, зокрема й з економічної безпеки (сільгосп, природні та неприродні катастрофи, збереження ресурсів, зокрема й лісових, корисних копалин). Супутники дозволяють нам контролювати несанкціоновану вирубку лісів, розливи річок, використання кар'єрів і звалищ.

---

Якщо подивитися фінансові звіти по нашій космічній галузі – при всіх її збитках, складнощах, затримках із виплатою зарплат, ця сфера залишається експортноорієнтованою.

---

Для будівництва українського космодрому необхідно 4,8 млрд грн. Це невелика сума порівняно з вартістю запуску аналогічних проєктів – середня вартість створення космодрому – від $1 млрд. [...] Гадаю, на початку 2024 року зі свого космодрому ми запустимо першу ракету, за умови старту держфінансування цьогоріч.

---

Зараз триває активна робота із запуску супутника дистанційного зондування землі «Січ-2-30». Президентом поставлено завдання: вивести його на орбіту цього року. Ми провели пошук можливих постачальників послуг, і було визначено оператора – американську компанію Ілона Маска SpaceX, на ракеті якої – Falcon-9 – ми проведемо запуск нашого супутника в грудні.

---

Наша співпраця в рамках місячної програми «Артеміда» передбачає будівництво поселення на Місяці та фінансується урядом США. Це дуже серйозний, глобальний проєкт, який вимагатиме кооперації багатьох країн. Україна долучилася до нього наприкінці 2020 року: в його рамках ми зможемо співпрацювати і з Ілоном Маском, і з NASA.