Роги дилеми: з чим Зеленський поїхав до Меркель
І що Україна зможе протиставити зацікавленості Німеччини в «Північному потоці – 2»
У президента України Володимира Зеленського сьогодні, 12 липня, другий – і основний – день робочого візиту до Німеччини. Вчора він уже спілкувався з Арміном Лашетом – прем'єр-міністром землі Північний Рейн-Вестфалія і головою правлячого Християнсько-демократичного союзу, від якого отримав мандат кандидата в канцлери.
Але головний захід нинішнього дня пов'язаний з чинним канцлером ФРН Ангелою Меркель. У вересні в Німеччині відбудуться вибори до бундестагу, від результату яких залежить, хто стане її наступником. Тому перемовини Меркель і Зеленського сьогодні обіцяють стати і політично значущою подією, і прощальною зустріччю лідерів двох країн. Mind проаналізував, як можуть бути розставлені акценти на переговорах.
Основна тема візиту президента України до Німеччини – спірний газопровід «Північний потік – 2» для постачань російського газу на європейський ринок. Проблема в тому, що запуск цього маршруту, будівництво якого ініціював «Газпром», позбавляє Україну транзитного статусу й підсилює розбіжності всередині Євросоюзу, пов'язані з безпекою та конкуренцією. Але досі жодні аргументи не змогли змусити Німеччину відмовитися від ролі головного лобіста СП-2 на Заході. Тому розмова Володимира Зеленського та Ангели Меркель буде непростою.
Ситуація ускладнюється тим, що в самій Україні на вищому політичному рівні серйозно замислилися над захистом національних інтересів, пов'язаних із забезпеченням транзиту російського газу до ЄС, на жаль, занадто пізно. І лише зараз, коли ризик знецінення українських магістральних газопроводів на європейській енергетичній карті виявився більш ніж реальним, влада системно підійшла до розв’язання проблеми. Але вона виникла не за один рік.
Коріння транзитної проблеми (як мінімум) сягають у січень 2009 року, коли «Газпром» уперше перекрив транспортування газу через Україну та погрожував «заморозити» Європу, безпідставно звинувачуючи Київ у порушенні транзитних зобов'язань. Відтоді російська монополія за політичної підтримки Кремля постійно працювала на руйнування довіри до України на європейському газовому ринку. Але офіційному Києву було до цього було.
Як тепер ставляться до проблеми на Печерських пагорбах?
Заступник глави Офісу Президента Ігор Жовква розповів, що Україна активізувала перемовини із західними партнерами про зупинку будівництва «Північного потоку – 2», незважаючи на плани «Газпрому» запустити експлуатацію проєкту до кінця 2021 року. «Будівництво газопроводу може бути зупинено на будь-якому етапі – так, як це трапилося 2019 року», – сказав він.
Заступник голови ОП також критично висловився про ідею, яку останнім часом озвучують німецькі політики – про виплату Україні компенсації за втрату доходів від газового транзиту. «Ми не торгуємо національними інтересами України, ми не торгуємо нашою енергетичною безпекою», – зазначив він.
Крім фінансових втрат, будівництво СП-2 для України пов'язане з загрозою військової ескалації на Донбасі: вона може зрости, якщо український маршрут транзиту газу для Росії втратить свою актуальність. Але не всі західноєвропейські країни це готові прийняти. Тому, за словами Ігоря Жовкви, «нам залишається дедалі інтенсивніше їх переконувати».
Чи скаже своє слово «Нафтогаз України»?
Держхолдинг «Нафтогаз» також має свій план, як відстояти національні інтереси країни в газовому транзиті. Він пов'язаний із використанням ринкових правил для того, щоби посилити безпеку та розвивати конкуренцію.
Деякі деталі розповів голова НАК Юрій Вітренко на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Міжнародна політика», що відбувся минулого тижня. Йшлося про те, щоб європейські компанії купували й отримували газ від «Газпрому» на кордоні України з Росією, а потім вирішували самостійно, коли і як його транспортувати до Європи.
«Зараз провідні німецькі компанії отримують газ від «Газпрому», і вони можуть перенести точки передачі газу на кордон України з Росією та забронювати потужності транзиту через Україну. Вони можуть цей газ зберігати в Україні влітку, а в Європу поставити його взимку, коли збільшується попит», – пояснив Вітренко.
Такий підхід дозволить гарантовано зберегти фізичний транзит газу через Україну після 2024 року, а також нівелює ризики співпраці з «Газпромом» і Росією, яка часто не дотримується контрактних зобов'язань. «Ми не хочемо ще одного Будапештського меморандуму», – зазначив топменеджер «Нафтогазу».
Що буде далі?
Нову динаміку політичної дискусії щодо «Північному потоку – 2» цього тижня додадуть не лише переговори Володимира Зеленського та Ангели Меркель у Берліні, а й зустріч канцлера Німеччини з президентом США Джо Байденом у Вашингтоні, запланована на четвер, 15 липня.
Mind продовжує стежити за розвитком подій у точці перетину енергетичних і політичних інтересів нашої країни на найвищих рівнях, і в подальших матеріалах розкриватиме суть основних зрушень.
Більше корисної інформації, новин та аналітики про світовий енергетичний ринок – на каналі Світлани Долінчук. Читайте тут про головні тренди в енергетиці та торгівлі енергоресурсами, нові технології в нафтогазовій галузі, енергопереході та декарбонізації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
