Президентка Нафтогазової Асоціації України: «40% ринку пального бере участь у «скрутках»»

Президентка Нафтогазової Асоціації України: «40% ринку пального бере участь у «скрутках»»

Неля Привалова – про те, як змінилися обриси «чорного» ринку бензинів та до чого тут фіктивні рахунки

Этот материал также доступен на русском
Президентка Нафтогазової Асоціації України: «40% ринку пального бере участь у «скрутках»»

Кожні 10 днів в Україні змінюється ціна пального. На жаль, усі котирування зростають, адже зростає світова ціна нафти. Уряд Дениса Шмигаля винайшов таку собі «формулу», щоб хоч якось стримувати ціни та передбачати їхню динаміку.

Втім, є ще декілька складових, які б могли значно очистити вітчизняний ринок пального і зробити його набагато прозорішим. Розв’язувати цю проблему ще у 2019 році активно взялася Нафтогазова Асоціація України. У лютому 2019-го було презентовано результат спільної роботи Асоціації та Податкової служби – «Карту нелегальних АЗС».

Проте, окрім «чорного-сірого» ринку, за 2020 рік в Україні з’явилися й нові схеми. Боротися з ними наразі не вдається. Як учасники галузі намагаються очистити «правила гри», що цьому заважає та що треба зробити, щоб подолати наявні й імовірні протиріччя? На ці запитання відповідає президент Нафтогазової Асоціації України Неля Привалова, яка має досвід роботи як у Податковій службі (спеціалізація – законотворча діяльність), так і в приватних компаніях на топпосадах. Наша співбесідниця знає роботу АЗС зсередини – отже, може оцінювати цю сферу максимально об’єктивно. Mind обговорив з Нелею Приваловою ті аспекти роботи ринку українських нафтопродуктів, на які зазвичай ніхто не звертає уваги: чому АЗС такі різні та чого чекати від кожного з «різновидів»; як формується ціна нафтопродуктів; коли й чому може подешевшати пальне тощо.

Про трансформацію нелегального паливного бізнесу

– Нелю Євгенівно, чи є якісь успіхи відтоді, як ви публічно презентували карту нелегальних АЗС і запропонували шляхи боротьби з «чорним» ринком пального?

– До початку 2019 року ми створили інтерактивну карту нелегальних місць роздрібного продажу пального в Україні, яка налічувала близько 1500 «чорних» АЗС. Усі активні громадяни могли заносити туди інформацію про те, де працюють невраховані «чорні» заправки, щоб ініціювати перевірки. Минуло два роки, ситуація змінилася, але сказати, що вона значно покращилася, наразі не можна. Нелегальний ринок розрісся й видозмінився протягом 2020–2021 років.

– Що саме змінилося?

– Низка системних законодавчих ініціатив, підготовлених, зокрема й нашою Асоціацією, дозволила провести масові перевірки, внаслідок яких повністю «чорних» АЗС в Україні практично не залишилося. Вони або самі демонтувались, або їх демонтували правоохоронці.

Але значна частина мімікрувала під легальні станції. Вони, не будучи нормально спроєктованими та введеними в експлуатацію з дотриманням усіх нормативних вимог (містобудівних, санітарних, екологічних, земельних, податкових, протипожежних), із незрозумілих причин отримали ліцензії. Хоча, як і раніше, залишаються тими самими «пересувними бочками», або, як ми їх називаємо, «сірими точками». На сьогодні їх залишається близько 600–800 штук.

– Які негативні нововведення отримав ринок пального за 2020 рік?

– Збільшення обсягів виробництва «бодяги» на міні-НПЗ. В Україні «міні-НПЗ» може називатися будь-яка нафтобаза, де є можливість змішувати «щось» із «чимось». При цьому її розташування, виробниче обладнання, технологічна інфраструктура здебільшого не відповідають промисловим вимогам до виробництва пального.

Там може перероблятися якась частина нафтогазової сировини – купленої або вкраденої. Але технологія все одно не дозволяє виготовити з неї якісне пальне, що відповідає стандарту євро-5, прийнятому в Україні. Тому міні-НПЗ для підвищення октанового числа своєї продукції використовують різні добавки, присадки, суміші. Отриманий «продукт» у документах від міні-НПЗ називається по-різному: десь – «бензин» або «дизель», і продається на АЗС повз каси, а десь – «розчинник», і з такими документами їде до кінцевих споживачів.

Це робиться з метою «дуже великої економії» у вигляді несплати податків – акцизу та ПДВ. Однак дозволяє мати неконкурентну цінову перевагу перед іншими учасниками й заробляти більше, ніж ті, хто дотримується стандартів якості та сплачує податки.

– Скільки виробляють міні-НПЗ?

– За експертними оцінками, за 2020 рік обсяг виробництва міні-НПЗ становив близько 300 000 тонн «нафтопродуктів». Втрати ж бюджету України у вигляді акцизу та ПДВ сягнули майже 4 млрд грн.

– У всього ринку на слуху нова схема – «скрутки». Що це?

– «Скрутки» і раніше були, але не в таких масштабах. Ця проблема «розрослася» якраз у 2020 році та створила найбільшу «сіру пляму» в частині схем продажів і недоотримання коштів до бюджетів на ринку нафтопродуктів.

Схема «скрутки» на АЗС. Людина приїжджає на АЗС заправити машину. Віддає касиру готівку, але через касовий апарат цю операцію або взагалі не проводять, або проводять з підміненими даними покупця, тобто видають «лівий» чек. Фактично пальне продано за готівку, а по документах воно пішло промисловим споживачам, які нібито купили його в оптового трейдера й використали у своїй господарській діяльності.

Єдина мета цієї «скрутки» – не сплачувати ПДВ і податок на прибуток до бюджету. Така собі «вигода» для реального сектору економіки. Але задіяні в схемі АЗС отримують неконкурентну цінову перевагу. Їхня ціна може бути нижчою за рахунок заробітку не на пальному, а на продажі документів на «липові» нафтопродукти. А страждаємо всі ми.

Втрати бюджету від таких схем сягають близько 15–20 млрд грн на рік. Особливих успіхів у боротьбі з такими зловживаннями ми так само не відчуваємо.

– АЗС, які торгують нормальним пальним, можуть займатися «скрутками»?

– Теоретично будь-які АЗС можуть це робити. 40% ринку бере участь у «скрутках» – від «сірої» бочки десь під парканом до великих мереж пристойного вигляду. Але здебільшого мережі АЗС, що реалізують пальне високої якості, платять усі податки і декларують усі продажі.

Про те, як формуються ціни на бензин і дизель в Україні, хто відповідає за їхній контроль, де побачити розрахунки найближчої декади та що робити з «бодягою» на вітчизняних заправках – читайте тут.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті