Українці об`єдналися: як бізнес допомагає відновити костел Святого Миколая
І чому споруда з дуже непростою історією має велике значення для Києва
На сьогодні, 6 вересня, в Міністерстві культури та інформаційної політики заплановано нараду з меценатами щодо державно-приватного партнерства у справі відновлення костелу Святого Миколая. Про це міністр Олександр Ткаченко напередодні повідомив на своїй сторінці у Facebook.
«Пожежа в костелі Святого Миколая об'єднала українців. З усієї країни отримуємо повідомлення та дзвінки з пропозиціями допомоги костелу», – підкреслив міністр. Він наголосив, що Національний будинок органної та камерної музики України є державною організацією. Відповідно, всі кошти, що надходять на його рахунки, отримують цільове призначення. І їх жодним чином неможливо використати на щось інше: на зарплати співробітників, оплату комунальних послуг, гастролі тощо.
За словами Ткаченка, повне відновлення споруди коштуватиме десятки мільйонів гривень. Так само, як і відновлення органу. Вже зібрано понад 20 млн грн.
Mind дослідив, чим важливий костел, якою була б його доля без пожежі, та хто зараз допомагає його реконструювати.
Що сталося?
3 вересня ввечері на першому та другому поверсі органного залу костелу Святого Миколая сталася пожежа, яка поширилася на покрівлю. Як поінформували в ДСНС, вогонь ліквідовано на площі 80 кв. м, жертв і постраждалих немає. За інформацією міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, попередньою причиною займання вважається коротке замикання в органі.
«Саме в той час, після 21.00 години, в костелі проводилася репетиція. Наразі слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 270 (Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) Кримінального кодексу України. Призначено низку експертиз. Упродовж тижня експерти мають дати кінцевий висновок причини загоряння», – сказав міністр внутрішніх справ. І додав, що вогнем пошкоджено внутрішнє оздоблення історичної будівлі та унікальний орган.
Чому костел є важливою пам’яткою архітектури та мистецтва?
Наприкінці XIX ст. католицька громада Києва налічувала понад 30 000 вірян. Костел св. Олександра міг вмістити лише до 1500 осіб, тож постало питання про будівництво нового. З проханням про це у 1886 році католики звернулися до імператора Миколая II під час його візиту до Києва після коронації. У 1887 році дозвіл на будівництво нового київського костелу отримав граф Міхал Пій Браницький, який також запропонував свою фінансову участь у будівництві. Кошти на спорудження збирали всією католицькою громадою – до справи долучилася як міська еліта, так і прості містяни. Серед меценатів були магнати Потоцькі, Браницькі, Олізари. Загалом було зібрано значну суму – 510 000 рублів.
Проєкт костелу обирали на архітектурному конкурсі. Переможцем став 23-річний студент Петербурзького інституту цивільних інженерів Станіслав Воловський, який запропонував споруду у стилі французької готики. Оскільки студент не мав достатньо досвіду, доопрацювання проєкту та керування будівництвом доручили Владиславу Городецькому, який вніс до нього низку змін.
У 1899 році розпочалося будівництво – на дуже складній ділянці, у долині річки Либідь, з вологими ґрунтами. Саме тут партнер Городецького Антон Страус вперше застосував інновацію – технологію набивних бетонних та залізобетонних паль для підсилення фундаментів будівель і споруд. На цю технологію, що сьогодні стала масовою, він отримав американський патент за номером 922,207 у 1909 році – в той рік, коли костел Святого Миколая було добудовано та освячено.
Городецький передбачив широке застосовування інноваційних на той час матеріалів: залізобетону, штучного граніту, каменеподібного тиньку, тощо. Костел був прикрашений як настінними розписами, так і вітражами, яких налічувалося 40 (до нинішнього часу не збереглися. – Mind).
Головний акцент композиції зосереджено на західному фасаді костелу з трьома порталами, величезним вітражованим круглим вікном-«трояндою», над яким підноситься трикутний фронтон. Окремою архітектурною цінністю є розташовані на фасаді численні скульптурні фігури роботи італійського майстра Еліо Саля.
Важливі віхи у житті костелу
1909 – костел освячено. На той час споруда була архітектурною домінантою району.
1917–1938 – репресії священиків, перешкоджання службам. Костел працює епізодично.
1938 – костел офіційно зачинено, у ньому розмістили склади.
1943 – костел постраждав від обстрілу, горів.
Після 1945 року – будівлю частково відреставровано та переобладнано під розміщення Київського державного обласного архіву.
1978 – рішенням Ради Міністрів УРСР у Києві створено Республіканський будинок органної та камерної музики Міністерства культури УРСР; для його концертної зали згодом переобладнано приміщення колишнього Миколаївського костелу. Проведено реставрацію та часткову реконструкцію; бюджет цих робіт склав близько 2 млн крб СРСР.
1981 – відкривається Будинок органної та камерної музики, розрахований на 748 посадочних місць. Орган був спеціально створений майстрами фірми Rieger-Kloss у місті Крнов (Чехословаччина).
З 1992 року в костелі відновлені богослужіння, що чергуються за домовленістю з концертною діяльністю Будинку органної музики.
17 листопада 1998 – Указом Президента України № 1254/98 Будинок органної та камерної музики України отримав статус національного.
З 2009 року – костел перебуває в управлінні Міністерства культури України.
Чому костел став предметом протистояння?
З 1992 року точилися дискусії щодо передачі костелу Святого Миколая римо-католицькій громаді та переносу органу до іншого приміщення. Після передачі храму віряни готові були взяти на себе ремонт приміщення.
Указом Президента №329 від 18.08.2020 року Кабмін зобов’язано реалізувати проєкт «Будинок Музики». Мінкульт до 2023 року повинен буде забезпечити будівництво Будинку Музики та переміщення в нього ДП «Національний Будинок органної та камерної музики», а також передачу костелу Святого Миколая релігійній громаді у постійне безоплатне користування. А також – передбачити спільне користування костелом з ДП «НБОКМ» до переїзду останнього. Але місце для розміщення Будинку Музики у столиці досі не визначено.
Після нещодавньої пожежі до передачі костелу релігійній громаді закликали віце-прем'єр-міністр України в Кабінеті Міністрів Павло Розенко, екснардеп Борислав Береза.
Яким був костел до пожежі?
Стан самої будівлі погіршувався щорічно, особливо на тлі активного будівництва навколо. Костел ще у нульові загубив свій статус архітектурної домінанти місцевості. До пожежі будівля костелу потерпала від декількох проблем, йдеться у Концептуальній записці державного інвестиційного проєкту «Реставрація фасадів пам'ятки архітектури національного значення – костелу Святого Миколая»:
- під костелом пролягає лінія метрополітену, і від постійних вібрацій стіни дають тріщини;
- внаслідок будівництва офісного центру в охоронній зоні костелу значно ускладнилася і без того вкрай складна гідрологічна ситуація, була порушена система дренажу і вентиляції;
- як наслідок цього будівництва була порушена стабільність ґрунтів, спостерігається їхній осад;
- виявились наслідки деяких прорахунків, що їх припустилися під час реставрації 1978-1981 років, зокрема у системі вентиляції шпилів.
Не можна казати, що жодних робіт не проводилось. Зокрема, протягом 2013-2016 років державним коштом було забезпечено гідроізоляцію підземних приміщень, ремонт даху будівлі, відновлення дренажних та вентиляційних систем. Але стан фасадів костелу фахівці та пересічні громадяни інакше як аварійним назвати не можуть. З фасаду навіть відпадали частини декору вагою близько 100 кг.
У 2020 році двічі оголошувався тендер на реставрацію фасадів, с бюджетом понад 142 млн грн. Але в квітні його було скасовано, й у жовтні він теж не відбувся.
Хто зараз допомагає відновити костел?
Пожежа може стати новою сторінкою у житті костелу Святого Миколая. Після того, як стало відомо про надзвичайну подію, українські бізнесмени почали перераховувати гроші на реставрацію храму. Першим про переказ у розмірі 1 млн грн заявив співзасновник та співвласник інтернет-магазину та маркетплейсу Rozetka.ua Владислав Чечоткін. До цієї ініціативи долучилися інші підприємці та компанії, які перерахували по 1 млн грн кожен:
Олег Гороховський та Monobank. Також у застосунку Monobank у розділі «Благодійність» з’явився пункт «Допомога костелу Святого Миколая».
Партнери компанії SD Capital Андрій Ставніцер та Філіп Грушко й Альфа-банк.
А компанія Ajax Systems ще додала до пакету допомоги пожежну сигналізацію.
Інвесткомпанія Quarter Partners Андрія Іванова та девелоперська компанія UDP (Андрій Іванов та Василь Хмельницький), девелоперська компанія SAGA Development Андрія Вавриша інвесткомпанія Dragon Capital Томаша Фіали, «Нова пошта» В'ячеслава Климова та Володимира Поперешнюка, девелоперська компанія Taryan Group Артура Мхитаряна, Райффайзен Банк, ПУМБ, Приватбанк, девелоперська компанія ENSO, Максим Шкіль з групою компаній «Автострада», Forum Property Management Group Влада Школьника, мережа торгівельних центрів Олександра та Галини Герег «Епіцентр К», девелоперська компанія Smile Development Андрія Журжія, фінансова компанія Blackshield Capital. Також до акції долучилися KAN Development Ігоря Ніконова та компанія Arricano. Айбокс Банк перерахував 1,8 млн грн.
За даними Владислава Чечоткіна, у неділю на реконструкцію костелу вже було зібрано понад 20 млн грн.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
