Третій путч у Західній Африці: особливості військового перевороту в Гвінеї

Третій путч у Західній Африці: особливості військового перевороту в Гвінеї

Солдати відібрали владу у 83-річного лідера «з синдромом третього президентського терміну»

Этот материал также доступен на русском языке
Третій путч у Західній Африці: особливості військового перевороту в Гвінеї
Фото: https://english.lematinal.media/

У Західній Африці сталося третє за п'ять місяців силове захоплення влади. У неділю, 5 вересня, військові на чолі з колишнім французьким легіонером Мамаді Думбуя оголосили про розпуск уряду 13-мільйонної держави Гвінея, арешт 83-річного президента Альфа Конде, скасування Конституції та закриття кордонів.

«Соціальна, політична та економічна ситуація у Гвінеї виявилася настільки важкою, що солдати вирішили взяти на себе відповідальність за майбутнє країни», – оголосив Мамаді Думбуя. Він виступив в ефірі державного телебачення, загорнувшись у національний прапор, оточений вісьмома озброєними людьми в камуфляжі.

За його словами, лідери Гвінеї погано керували країною з часів здобуття нею незалежності від Франції 1958 року.

«Якщо ви подивитеся на стан наших доріг, якщо ви подивитеся на наші лікарні, то ви зрозумієте, що після 72 років настав час прокинутися. Ми прокинулися, – повідомив у своїй промові Мамаді Думбуя. – Ми розпустили уряд та інститути. Ми збираємося разом переписати Конституцію. Ми також закрили сухопутні та повітряні кордони Гвінеї, і скоро сформуємо перехідний уряд. Ми більше не будемо довіряти владу одній людині. Ми довіримо її народу».

Путчисти назвали себе Національним комітетом зі згуртування та розвитку і зобов'язалися повернути Гвінею на демократичний шлях, з якого зійшов нинішній президент.

Хто такий Альфа Конде?

Третій путч у Західній Африці: особливості військового перевороту в Гвінеї
Заарештований президент Гвінеї Альфа Конде
Фото: AFP

Альфа Конде був політичним активістом і одним з лідерів африканського продемократичного руху з 1970-х років. Його переслідували як контрреволюціонера при авторитарному режимі Секу Туре (1958-1984), і ув'язнювали (1998-2001) за часів військової диктатури Лансана Конте (1984-2008).

У 2010 році Альфа Конде, що на той час прославився як дисидент, виграв президентські вибори, проведені в Гвінеї вперше за 52-річну історію республіки. Його порівнювали зі знаменитим політиком Франсуа Міттераном, який «злетів» від лідера французького опору до лідера країни, і називали «гвінейським Манделою».

Однак надії на те, що Альфа Конде стане творчим керівником країни, не виправдалися. Гвінея останнє десятиліття демонструє стійке економічне зростання, завдяки збільшенню доходів від експорту бокситів, залізної руди, золота й алмазів. Але жителі країни скаржаться, що не відчувають на собі поліпшень рівня життя.

«Хоча президент усюди проголошував, що він керуватиме по-іншому, викорінюючи корупцію, але масштаби казнокрадства зросли. Нові багатії насміхаються над нами», – цитує агентство Reuters жителя гвінейської столиці Конакрі Алассане Діалло.

Невдоволення президентом у Гвінеї переросло в обурення після того, як у березні 2020 року він змінив Конституцію, щоб отримати право переобратися на третій термін. У жовтні 2020-го, після перемоги Альфа Конде в першому турі виборів, опозиціонери звинуватили його у фальсифікації голосування. Країною прокотилися вуличні антиурядові протести, під час придушення яких десятки демонстрантів були вбиті, а багато знаних опозиціонерів заарештовано за розпалювання заворушень.

«Гвінейці називають дії президента «синдромом третього президентського терміну». Альфа Конде перекреслив більшу частину прогресу, досягнутого африканськими борцями за демократію протягом останніх трьох десятиліть. Іронія в тому, що Конде, змінивши Конституцію, повторив ті недемократичні практики Лансана Конте, проти яких він боровся і за це був ув'язнений... Гвінея пройшла по повному колу – від повсюдної соціально-політичної жорстокості та відчаю до демократичного управління. А потім – знов до автократії та жорстоких репресій», – описує ситуацію у Гвінеї «Італійський інститут вивчення міжнародної політики».

Як демократія в'яне у Західній Африці

За словами аналітиків, від демократії відсувається не сама лише Гвінея, а весь західноафриканський регіон. У ньому намітився чіткий тренд: слабкі уряди узурпують владу, після чого їх скидають військові.

Як писав Mind, у квітні 2021 року «династичний путч» стався в 16-мільйонній державі Чад, а в травні 2021-го повторний військовий переворот відбувся у 20-мільйонній країні Малі. Ще одна невдала спроба повалити владу в березні 2021 року мала місце в Нігері, де група солдатів зі стріляниною штурмувала президентський палац.

«Фундаментальні права 400 мільйонного населення Західної Африки дедалі сильніше порушуються, в той час як геополітична важливість цього регіону зростає, – описує тенденцію Американська неурядова організація Freedom House. – Посилення авторитаризму й обмеження індивідуальних свобод спостерігається по всій земній кулі. Але швидше за всіх деградує Західна Африка, яка раніше протягом 25 років демонструвала кращі у світі темпи демократичного прогресу. Загальні відкриті вибори та регулярна передача влади наблизилися до норми в Західній Африці. Розворот цього тренду спричинить суворі наслідки».

На відео, зафільмованих 5 вересня в Конакрі, можна побачити, як мешканці гвінейської столиці вітають солдатів, що з'явилися на міських вулицях, і щиро радіють поваленню уряду. Однак, як правило, організатори військових переворотів не виконують своїх обіцянок, і рівень життя пересічних громадян погіршується.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті