Пригоди інвесторів в Україні: веселі та не дуже кейси пошуку «інвестнянь»

Пригоди інвесторів в Україні: веселі та не дуже кейси пошуку «інвестнянь»

Що об'єднує «Ашан», «Нову пошту» і Philip Morris

Этот материал также доступен на русском языке
Пригоди інвесторів в Україні: веселі та не дуже кейси пошуку «інвестнянь»
Фото: depositphotos.com

У які проєкти готові вкладатися міжнародні інвестори? Чого вони чекають від чиновників? Як держава (не) киває п’ятами? Про це та багато іншого розповідали топ-менеджери та депутати на нещодавньому RAU Investment Forum 2021. Mind відібрав п'ять виступів спікерів як із позитивними, так і з трагікомічними історіями.

Олена Перцова, радниця AEQUO:

Пригоди інвесторів в Україні: веселі та не дуже кейси пошуку «інвестнянь»

– Американський інвестор купує стадіон «Чорноморець». Летить до нашої країни. В аеропорту «Бориспіль» чоловіка розвертають, оскільки СБУ наклала заборону на його в'їзд в Україну. Інвестор повертається до США. Намагається з'ясувати в держорганах України, що ж він такого накоїв.

Через півроку адвокати нарешті отримують текст рішення про заборону на в'їзд. Нас дуже складно чимось здивувати, але в даному випадку це вдалося. Цитую: «Купівля стадіону призведе до дискредитації правоохоронної системи і чинної влади, що дестабілізує суспільно-політичну ситуацію в Україні і підірве авторитет нашої держави на міжнародній арені. Отже, суперечить інтересам національної безпеки України».

Під час судових слухань СБУ не надала жодного документа з більш переконливими підставами для заборони на в'їзд: «Справу засекречено». Ми виграли в першій інстанції та чекали на апеляційну скаргу. І тут стається диво. Нам телефонують з СБУ і цікавляться, могли б адвокати зняти з них судовий збір (цілих 1800 грн). Ми погодилися в обмін на неподання апеляції з боку СБУ.

Це одна з небагатьох історій, в якій держорган оперативно усвідомив, що немає сенсу йти до останнього. У більшості ж кейсів ми стикаємося з тим, що держава не здатна визнавати свої помилки, чиновники побоюються брати на себе відповідальність, подаються безглузді скарги в очевидно програшній ситуації. Цей перелік можна продовжувати дуже довго.


Руслан Дубас, юридичний директор «Ашан Ритейл Україна»:

Пригоди інвесторів в Україні: веселі та не дуже кейси пошуку «інвестнянь»

– Багато гравців розуміють: якщо входиш в Україну, потрібно бути готовим захищати свої інвестиції. Головна перешкода – дуже тривалий і дорогий для бізнесу процес цього захисту. Наприклад, ми пройшли вже всі інстанції, обійшли всі держоргани, які могли б допомогти, вже три роки судимося (мова про кейс АРМА проти «Ашан». – Mind). Сподіваємося в жовтні отримати фінальне рішення Верховного суду. Наша штаб-квартира дивується, чому розгляд у ВР півроку переноситься. Такі історії насторожують іноземних інвесторів, тим більше європейців.

Ще один «баласт» – невизначеність у нарахуванні штрафів. Перевіряючі органи на свій розсуд можуть накласти як мінімальний, так і максимальний штраф – як у кейсі з «Новою поштою». Цей випадок став публічним, тому проблему швидко вирішили. Але є безліч інших непублічних прикладів. Компанію відправляють до суду, і вона замість того, щоб вкладати гроші в розвиток, концентрується на розборках.


Галина Янченко, голова тимчасової слідчої комісії з питань захисту прав інвесторів у Верховній Раді:

Пригоди інвесторів в Україні: веселі та не дуже кейси пошуку «інвестнянь»

– Нашу комісію створено понад рік тому. Складається вона з 13 депутатів різних фракцій, що дозволяє зберігати аполітичність і об'єктивність. У нас є інструмент парламентського контролю над усіма гілками влади. Це дозволяє оперативно реагувати на скарги бізнесу на силовиків, Держспоживслужбу тощо.

За багатьма кейсами найближчим часом очікуємо перемоги. Philip Morris vs АМКУ – в кінці вересня/на початку жовтня. «Ашан» vs АРМА – особисто для мене це знакова історія, якою займаюся півтора року. Кейс свідчить про те, наскільки важливо вирішувати не просто точкові проблеми конкретного бізнесу, а приймати системні рішення. «Ашан», на превеликий жаль, – не перший і, можливо, не останній великий іноземний інвестор, який зіткнувся зі специфічною поведінкою АРМА. Ми розробили і домоглися ухвалення закону, який обмежує повноваження цього «ганебного» агентства. Після вступу закону в силу, АРМА не зможе продати земельні ділянки, нерухомість та інші великі активи без рішення суду. Також було звільнено колишнє керівництво АРМА, їм вручені підозри.

У кейсі «Нова пошта» vs Держспоживслужба проблему, начебто, розв’язано. Але вона в будь-який час може виникнути і в інших компаній. Ми хочемо ухвалити системні рішення: готуємо законопроєкт, який регулює нарахування сум штрафів та процедури. Він дозволить позбавити бізнес драконівських і неадекватних санкцій.


Віталій Стефурак, директор з розвитку «McDonald’s Україна»:

Пригоди інвесторів в Україні: веселі та не дуже кейси пошуку «інвестнянь»

– Ми 25 років на ринку України. За цей час інвестували близько $ 300 млн. У найближчі роки плануємо збільшувати присутність. Україна – одна з небагатьох країн на мапі Європи, в яку можна інвестувати з набагато більшою прибутковістю.

Однак, міжнародні інвестори продовжують стикатися з викликами, державі необхідно прийняти непрості рішення. Хоча останнім часом ступінь адекватності держслужбовців та їхня доступність серйозно зросли.

Що потрібно робити місцевим органам влади? По-перше, не чекати, коли прийде інвестор, а самим ініціювати цікаві проєкти. Зараз мені вже телефонують мери і пропонують розвивати конкретні «речі». По-друге, інвесторам потрібні прозорі правила оренди земельних ділянок. Це можна зробити через аукціони. Законодавчі норми є, але чітко прописаного механізму поки немає.

По-третє, необхідні прозорі правила оренди комунального майна. Є величезний обсяг такої нерухомості. Виставляйте її на аукціони.

Четверте, генеральні плани забудови міста. Скільки ми говоримо про генплан Києва? Давайте нарешті його ухвалимо, щоб не було зловживань, закулісних домовленостей, скандалів при з'ясуванні: зона – під громадською або комерційною забудовою.

П'яте, найбільше інвесторів відлякує корупція. Її можна подолати лише цифровими технологіями. Цей процес триває. Але спостерігаємо, як окремі держструктури намагаються його пригальмувати. Державі важливо запустити механізми, які не дозволять у ручному режимі встромляти палиці в колеса.


Анна Лебединець, асоційований директор, старший банкір ЄБРР:

Пригоди інвесторів в Україні: веселі та не дуже кейси пошуку «інвестнянь»

– З 1991 року ЄБРР інвестував 14 млрд євро в 498 українських проєктів. При відборі нам важлива не лише окупність. Один із головних фокусів – розвиток «зеленої» економіки в різних галузях. Йдеться про енергоефективність, джерела відновлюваної енергії, використання води, протистояння змінам клімату тощо.

Ритейл – одна з індустрій, яка може зробити серйозний внесок в ці зміни поряд з металургією тощо. Компанії можуть споруджувати будівлі з енергоефективним обладнанням, в логістиці – мінімізувати транспортні витрати і, відповідно, знижувати викиди. «Правильна» упаковка та переробка відходів – теж сфера діяльності ритейлу. До того ж ритейл впливає на весь ланцюжок поставок.

Наведу кілька прикладів. Один з нещодавніх проєктів – фінансування групи Fozzy на $60 млн. Кредит виданий на розвиток мережі супермаркетів «Сільпо» і «Фора» з фокусом на енергоефективність. У рамках цього проєкту «Сільпо» вже відкрив «зелений» супермаркет. Встановлені сонячні панелі на даху, безфреонові холодильники, використовується рекуперація через системи вентиляції (вода нагрівається теплом, яке виділяють холодильники), електронні цінники (не потрібно друкувати паперові) тощо. Це перший «зелений» маркет в Україні. Хоча в Європі вони вже доволі поширені.

Ще один приклад – з Novus ми вже зробили три проєкти. Останній – кредит на $100 млн на розвиток мережі та будівництво дистрибуційного центру. Об'єкт теж буде побудований на основі «зелених» технологій.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті