Зворотний бік Європи: чим завершиться скандал з експлуатацією трудових мігрантів
Заробітчанин зі Східної Європи може отримувати зарплату на 40–50% нижчу, ніж його європейський колега, що працює на тому самому підприємстві в ЄС
«Працівники на м'ясокомбінат, Німеччина, зарплатня 9,50 євро/брутто на годину». «Робота в Фінляндії пакувальник на птахофабриці, оплата 15 євро за робочу годину». Подібними оголошеннями рясніє український сегмент інтернету, а Google за запитом «робота в Європі» видає 46 млн результатів.
Інтерес до таких вакансій настільки великий, що виник цілий сервіс із їх акумуляції, перекладу та надання відомостей за винагороду. Але при цьому різниця в оплаті праці між «місцевими» та «приїжджими» настільки велика, що аналітики (вперше за довгий час) заговорили про дискримінацію та навіть «нове рабство».
Хто з наших – на чужих «полях»? Станом на 2019 рік, згідно з оцінкою Мінсоцполітики, за кордоном на постійній основі працювало 3,2 млн трудових мігрантів з України. У період сезонних робіт їхня кількість зростала до 7–9 млн осіб. Пандемія COVID-19 внесла корективи до міграційного процесу, але несуттєві: 2021 року, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, кількість трудових мігрантів з України становить 2,5-3 млн.
У 2020 році обсяг приватних грошових переказів до України з-за кордону сягнув $12,121 млрд. Це на $200 млн більше, ніж роком раніше ($11,921 млрд). У деяких країнах грошові перекази від наших співгромадян лідирують серед усіх трансакцій, здійснених іноземцями. Так, у Чехії за 2018 рік із 1,8 млрд євро, перерахованих трудовими мігрантами на батьківщину, третина припала на українців.
Де працюють і що не так? Підприємства м'ясної промисловості в Європі – одні з найактивніших роботодавців для українських трудових мігрантів. Через усе ще високу частку ручної праці, а також важкі умови роботи цей сегмент перебуває в постійному пошуку робочої сили. Пропозицію «вільних рук» скорочує також та обставина, що для частини працівників з Азії робота із сирим м'ясом і кров'ю неприпустима з релігійних міркувань.
Тиждень тому європейську м'ясну промисловість накрив грандіозний скандал. Він залишився майже проігнорований за межами галузі, оскільки на перших шпальтах панували теми газової кризи та офшорних викриттів. Однак його наслідки навряд чи залишаться непоміченими, зокрема й українськими трудовими мігрантами.
Як виявило розслідування британської газети the Guardian, європейські м'ясні компанії, що наймають працівників за межами Євросоюзу, дотримуються подвійних стандартів в умовах праці – залежно від країни, з якої походить працівник.
Використовуючи для наймання посередницькі агентства, що виступають стороною договору з працівниками, м’ясопромисловці можуть прописати які завгодно жорсткі умови роботи – і при цьому не нести жодної юридичної відповідальності.
Чим це загрожує? У результаті складається кричуща ситуація: найняті у такий спосіб працівники отримують зарплатню на 40–50% нижчу, ніж працівники того самого підприємства, що виконують ті самі функції, але найняті безпосередньо з дотриманням усіх європейських нормативів щодо охорони праці.
Зарплата ж тих співробітників, які у відомостях проходять як «нестандартні», часто опускається нижче мінімально встановленого рівня. Крім того, на них не поширюються соціальні пільги, лікарняні та іноді – навіть вихідні дні. Роботодавець, схильний до наймання робочої сили без знання мови країни місцезнаходження підприємства, робить перебування працівників ще більш безправним.
Обсяг м'ясної промисловості в ЄС при цьому оцінюється в 190 млрд євро; у ній задіяно щонайменше 1 млн осіб, тисячі з них – переважно зі Східної Європи, В'єтнаму, Казахстану – працевлаштовані через посередників.
Чим завершиться скандал? Наслідки скандалу лише почали проявлятися. Але ніхто не сумнівається, що вони набиратимуть обертів.
Так, низка мереж супермаркетів і професійних об'єднань, зокрема й Британський консорціум працівників торгівлі, ініціювали власні перевірки. Вони поспіхом розробили нові правила щодо роботи з постачальниками м'ясної продукції, зажадавши зрівняти умови в оплаті праці всіх співробітників, інакше погрожують розірвати співпрацю з ритейлерами.
Варто зазначити два важливих чинники, які визначать майбутнє м'ясної індустрії в ЄС після скандалу.
Перший – Євросоюз, й особливо Великобританія, переживають найгострішу кризу робочої сили, спричинену обмеженнями на переміщення через COVID-19 і змінами в міграційному законодавстві після Brexit. Тож умови наймання працівників вимушено поліпшуватимуться у зв’язку з попитом, що зростає. А скандал через дворівневу систему наймання стане лише додатковим аргументом для їхнього пом'якшення.
Другий – те, що м'ясна промисловість не випадково опинилася під ударом, хоча аналогічні зловживання з великою ймовірністю трапляються на європейських заводах з інших секторів економіки. Розслідування – елемент тиску на м'ясну галузь, яку вважають відповідальною за значну частку викидів CO2, і цей тиск лише зростатиме.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
