Поствакцинна хвиля: чому COVID-19 накрив Болгарію, Румунію та Україну
Спецпроєкт
Естонія

Поствакцинна хвиля: чому COVID-19 накрив Болгарію, Румунію та Україну

Криза «вакцинної нерішучості» охопила сім країн Східної Європи і призвела до небувалого сплеску пандемії

Этот текст также доступен на русском
Поствакцинна хвиля: чому COVID-19 накрив Болгарію, Румунію та Україну
«Ковідне» відділення у шпиталі Бухареста
Фото: DR

Європа ще наприкінці літа пройшла критичну позначку, вакцинувавши від коронавірусу понад 70% дорослого населення. Це мало припинити експоненційне зростання кількості хворих у регіоні. Однак у деяких країнах Східної Європи показники захворюваності та смертності від COVID-19 знову стрімко підскочили та б'ють рекорди. Mind вивчив думки експертів з приводу того, чому так відбувається.

У жовтні 2021 року лідерами за кількістю нових заражень на одиницю населення стали країни Балтії (понад 1000 підтверджених випадків зараження щодня на 1 млн осіб), Румунія (775 випадків), Болгарія (615), Словаччина (510) та Україна (480).

За словами медичних експертів, нові сплески захворюваності у Східній Європі відбулися через масовий страх перед вакцинами, посилений високим рівнем недовіри до влади та циркуляцією конспірологічних теорій, про які Mind писав раніше.

«У Болгарії та Румунії лише близько 50% людей захищаються масками. На момент появи вакцин у цих країнах Східної Європи населення почало більше боятися щеплень, ніж вірусу. Люди відмовилися вакцинуватися через страхи появи побічних ефектів. У результаті ми отримали в Східній Європі поствакцинну хвилю пандемії. Через затримку державних програм вакцинації в проблемних країнах щеплені люди теж хворітимуть, адже захист від вірусу обмежений у часі. Він слабшатиме протягом нинішньої хвилі пандемії, яка затягнеться на всю зиму», – пояснює ситуацію Джуліан Танг, професор кафедри респіраторних наук англійського Лестерського університету.

«Бермудський трикутник» у Болгарії

У 7-мільйонній балканській державі боротьбу з пандемією підриває політична криза. Наступного місяця Болгарія готується провести треті парламентські вибори, оскільки після голосувань у квітні та липні щоразу складалася патова ситуація, і жоден уряд не був сформований.

У Болгарії зараз вакцинувалося лише 25% дорослого населення. Щоби змусити зробити щеплення решту людей, минулого тижня тимчасовий уряд обмежив доступ до громадських місць. Тепер у готелі, спортзали, салони краси, кафе й ресторани, кінотеатри та торгові центри дозволено вхід лише за «зеленими»перепустками. До таких належать сертифікати про щеплення, довідки про перенесене захворювання, ПЛР-тести з терміном не більше 72 годин або експрес-тести з терміном до 48 годин. Проте експерти вважають цей захід запізнілим.

«Ми у свого роду Бермудському трикутнику, – пояснює Радостіна Алєксандрова, вірусолог болгарської Академії наук. – По-перше, у нас Delta-варіант коронавірусу, який поширюється набагато швидше і подвоює ризик госпіталізації інфікованих. По-друге, ми маємо екстремально низьку кількість вакцинованих людей. По-третє, у наших шпиталях нестача персоналу, яку не здатні компенсувати жодні урядові заходи. І на додачу ми застрягли на шість місяців у виборчій кампанії, а це не допомагає розв’язанню проблем».

Фальшиві сертифікати – жах Румунії

«Країна вампірів» демонструє найвищий у Євросоюзі рівень смертності від COVID-19. У середині жовтня Румунія за добу фіксувала 1,45 померлих від коронавірусу на 100 000 населення. У сусідній Болгарії цей показник становив 1,23, а в середньому в Євросоюзі було 0,13 смертей на день.

У Румунії другий найгірший рівень вакцинації в Євросоюзі – лише 35% населення зробило обидва щеплення. І нещодавно епідеміологічну ситуацію у своїй країні президент Румунії Клаус Йоханніс назвав «справжньою катастрофою». Зважаючи на переповнення госпіталів коронавірусними пацієнтами їх доводилося розміщувати в коридорах і переправляти до лікарень сусідньої Угорщини. Румунія на місяць припинила виконувати несуттєві хірургічні операції, щоб забезпечити ліжко-місцями хворих на COVID.

З 26 жовтня в країні запроваджено нічну комендантську годину з 22:00. Ресторани, бари та нічні клуби закриті на місяць. Для входу до магазинів і громадських установ обов'язкове пред'явлення «зеленої» перепустки. Однак цю боротьбу уряду з COVID зводять нанівець торговці фальшивими сертифікатами, що заполонили Румунію.

Румунська влада, як пише Radio Free Europe, схоже, програє боротьбу проти шахраїв, які продають свідоцтва про вакцинацію від $100 до $354 за штуку. Щоби переконати населення купувати підроблені документи, продавці поширюють брехливу інформацію про побічні ефекти щеплень.

Соцопитування свідчать, що 40% населення сьогодні не довіряють місцевій системі охорони здоров'я. За словами експертів, звинувачувати в цьому слід не лише продавців підробок, а й священиків, журналістів та блогерів.

«Православна церква вела подвійну гру: з одного боку, вона проводила кампанію за вакцинацію в обмін на щедрі субсидії для церковних будівель; з іншого – вона сурмила парафіянам про прихід Сатани з вакцинними чіпами. До того ж журналісти та селебріті підвищували свої рейтинги, розпалюючи паніку серед населення шкідливою інформацією. Також було багато безвідповідальних лікарів та цілий батальйон негідників, які заробляли гроші на кризі», – пише румунська газета Libertatea.

Рухи антивакцинувальників у країнах Балтії

Уряди Латвії, Литви та Естонії також не змогли вакцинувати 70% населення та отримали найвищі в Європі показники зараження коронавірусною інфекцією. Спікер сейму Литви Вікторія Чміліте-Нільсен зазначає, що у двох сусідніх країнах проходили дуже схожі багатотисячні мітинги антивакцинувальників, яких, імовірно, координували зовнішні сили.

«Що зараз пов'язує Вільнюс та Ригу? Виявилося, що не лише гібридні погрози від Лукашенка, а й використання Зірки Давида, Голокосту та інших символів рухів антиприщепників», – цитує Lrt.lt Вікторію Чміліте-Нільсен.

За її словами, коли в серпні влада країн Балтії пропонувала запровадити обмеження для невакцинованих людей, то й у Литві, і в Латвії відразу ж поширилися однакові заклики до громадянської непокори. Провокатори почали доводити жителям балтійських країн, що їхні уряди схожі на нацистів, які переслідували євреїв.

Латвії довелося запровадити жорсткий локдаун із 21 жовтня до 15 листопада через небажання її населення вакцинуватися.

«Психологічний портрет цих людей міг би стати цікавою темою для соціологічного дослідження. Але навіть без дослідження можна виділити дві категорії антивакцинувальників. У перших – нестача віри в ефективність вакцин, віра в їхні побічні ефекти, а також віра в те, що їхня власна імунна система настільки сильна, що у вакцинації немає потреби. Інша група людей чинить опір вакцинації з принципу і демонструє ворожість до уряду і всіх тих, хто вакцинований», – пише латвійська газета Diena.

В Україні – «пандемія нещеплених»

В Україні вакциновано лише 7,1 млн осіб, або 17% населення. У країні до кінця року діє адаптивний карантин, за яким уся її територія ділиться на зони з різними обмеженнями. З 23 вересня всі регіони перейшли у «жовту». А з 15 жовтня до 26 жовтня одна за одною запровадили «червону» зону карантину Херсонська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Сумська, Рівненська та Миколаївська області. З 1 листопада до «червоної» зони офіційно може перейти і столиця.

Протягом однієї доби 27 жовтня в Україні було зафіксовано 26 071 новий випадок зараження, а також 576 смертей від коронавірусу, 5366 хворих довелося госпіталізувати.

Епідеміологічну ситуацію в нашій країні лікарі називають «пандемією нещеплених», стверджуючи, що 97% тяжких пацієнтів у лікарнях – це ті, хто не пройшов вакцинацію. Спалаху COVID, за твердженням ексміністра охорони здоров'я України Максима Степанова, сприяло те, що країна з нещепленим населенням поспіхом вийшла з карантину й жила без обмежень.

«Річ у тім, що потрібно мати колективний імунітет щонайменше 70% дорослого населення України. Це зрозуміла формула. У будь-якій іншій країні світу обережно знімають обмеження, коли вже досягли 70% вакцинованих. А в Україні влада починаючи з липня зняла всі карантинні обмеження і власним прикладом показувала, що навіть масочного режиму можна не дотримуватися. Це і є причина тієї катастрофи, яка зараз відбувається. На жаль, ті великі цифри, які бачимо – аж ніяк не кінець, і це ще не пік», – цитують Максима Степанова українські ЗМІ.

У середньому по Україні зайнятість COVID-ліжок становить 57%, однак у «червоних» зонах лікарні вже працюють на межі своїх потужностей. І тим, хто потребує реанімації, доводиться довго чекати, поки для них звільниться місце.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту editor@mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло