«Ахрана, знов атмєна»: чому почало стягуватися мито на імпорт кабелю

«Ахрана, знов атмєна»: чому почало стягуватися мито на імпорт кабелю

Хоча його ветувало Мінекономіки; і до чого тут імовірний «італійський страйк» чиновників

Этот материал также доступен на русском языке
«Ахрана, знов атмєна»: чому почало стягуватися мито на імпорт кабелю
Фото: depositphotos.com

2 листопада на митні пости України надійшло розпорядження: стягувати 23,5%-ве мито на імпорт кабелю. Хоча 11 жовтня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) це мито скасувала. Що сталося? У чому «Одескабель» і «Південкабель» звинувачують Мінекономіки? Якими є подальші сценарії розвитку конфлікту? На ці та інші запитання шукав відповіді Mind.

Хронологія конфлікту

У липні 2020 року два великі підприємства – «Одескабель» та «Південкабель» – ініціювали проведення спеціального розслідування Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі. Позивачі запевняли, що через зростання імпорту існування української кабельної галузі під загрозою.

14 вересня 2021 року на сайті «Урядового кур'єра» з'явилося рішення про введення мита (як і результати розслідування). Комісія дійшла висновку, що імпорт «завдає значної шкоди національному товаровиробнику»: з липня 2019 року до червня 2020 року обсяг виробництва двох українських заводів скоротився на 7,28%; продажі – на 8,57% тощо. Також у документі наголошувалося, що обмеження імпорту не зашкодить споживачам.

Невдовзі спалахнув скандал. Заступник голови комітету ВР з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко скерував заяви до НАБУ та СБУ.

На думку депутата, у рішенні – ознаки домовленостей та лобізму. Імпортери заявили, що розслідування було фікцією, їхні аргументи та статдані комісія відправила «в сад». Мінцифра наголосила, що введення мита несе ризики для розвитку всієї телеком-галузі. Мобільні оператори та інтернет-провайдери докладно розповіли Mind про них.

23 вересня МКМТ розпочала перегляд рішення з ініціативи Мінцифри.

24 вересня асоціація «Укрелектрокабель» звинуватила Мінцифру у знищенні національного виробника та підіграванні імпортерам. Подібні звинувачення з'явилися в деяких медіа й на адресу Федієнка. У відповідь кілька телеком-асоціацій заявили про «джинсу» та порушення цими ЗМІ журналістських стандартів.

11 жовтня МКМТ скасувала своє рішення щодо запровадження мита.

Але незабаром виявилося, що це лише завершення першого сезону трагікомічного серіалу.

Як стартував другий сезон?

«Одескабель» та «Южкабель» подали до суду на Мінекоміки та МКМТ за протиправні дії.

Позивачі вважають:

  • Комісія не мала права переглядати рішення з ініціативи Мінцифри, оскільки це міністерство «не може бути суб'єктом звернення щодо перегляду спеціальних заходів».
  • Не було дотримано процедури, яка передбачає проведення семи етапів: публічні слухання, публікація детального звіту за результатами перегляду, забезпечення можливості надання доказів та поглядів іншими сторонами.

Що вважають обвинувачені – наразі невідомо. Голова МКМТ Тарас Качка ще не відповів на запит Mind.

Зав'язка сюжету. 28 жовтня Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив два рішення на користь «Одескабель» та «Південкабель».

Перше. Суд відкрив справу про визнання протиправним і нечинним останнє рішення МКМТ. У перекладі людською мовою, позивачі просять повернути мито.

Цікаво, що справа розглядатиметься за скороченою процедурою, без дебатів сторін. «Дослідивши характер спірних правовідносин, склад учасників справи, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи», – йдеться в рішенні.

Обвинувачені можуть лише надіслати до суду письмові роз'яснення.

Друге й важливіше. Суд задовольнив заяву «Одескабель» та «Южкабель» про забезпечення позову, тобто тимчасово «забанив» останнє рішення МКМТ. Це означає, що тепер митниця має право стягувати мито за імпортний кабель.

Суддя пояснив свій вердикт так: «Забезпечення позову допускається … якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача… 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю».

Можливі сценарії кульмінації

Перший: наразі обезголовлене Мінекономіки «прокидається» та оскаржує позов. Мито скасовують. Поки Тарас Качка ще не відповів Mind, чи оскаржуватиме комісія звинувачення. Також видання чекає на відповідь від Мінцифри.

Другий: аргументи Мінекономіки (або їхня відсутність) не переконають суддю. Суд ухвалить остаточне рішення про повернення мита.

Третій: «італійський страйк» чиновників. На думку одного з гравців телеком-ринку, може бути розіграний саме такий сценарій. «Перше рішення МКМТ щодо запуску мита здивувало. Виникли підозри в лобізмі з боку кабельників. Але після скандалу Мінекономіці довелося здати назад. По суті, членів комісії майже прямо звинувачували в корупції. Припускаю, що тепер замовник зажадав повернути «дарунки» або усунути проблему. Ймовірно, вирішили розіграти просту схему: позов до суду – МКМТ через непереборні обставини не знаходить часу його оскаржити – і з чиновників нічого не візьмеш», – вважає спікер.


Уже після публікації материалу редакція Mind отримала відповідь на запит від заступника міністра цифрової трансформації Олександра Шелеста:

«Ми не згодні з тим, що не могли бути суб'єктом звернення. Відповідно до закону, подати звернення може «Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, національний товаровиробник або відповідний орган виконавчої влади».

Мінцифри однозначно є ЦОВВ, сподіваюся це не викликає ні кого сумнівів. Відповідно до положення про Мінцифри, затверджене постановою КМУ, «Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сфері розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до інтернету та телекомунікацій».

Тож дуже шкода, що за ініціативи окремих компаній на підключення сіл до інтернету за допомогою ШСД, та й на вартість послуг у містах, впливає сумнозвісний ОАСК».

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло