Кабельна лихоманка: як Мінекономіки «підставило» Мінцифру

З 15 жовтня імпорт кабелю в Україну обкладатиметься митом. Ця, на перший погляд, непримітна новина сколихнула телеком-індустрію. У чому проблема? Наскільки зросте капекс при будівництві мереж? Чи буде дефіцит кабелю? Чи вдарить протекціонізм по тарифах для абонентів мобільних операторів та інтернет-провайдерів? Чому запроваджено мито на види кабелю, який в Україні взагалі не виробляють? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.

Видання опитало українських виробників кабелю, імпортерів і телекомників. «Свідчення» та думки сторін полярно розділилися.

Що сталося? В Україні працює близько 80 виробників різних видів кабелю. Торік улітку два найбільших гравця – «Одескабель» і «Південкабель» – ініціювали проведення спеціального розслідування Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі. Нещодавно на сайті «Урядового кур'єра» з'явилися його результати. Комісія переглянула показники з 2017 до середини 2020 року й вирішила, що імпорт «завдає значної шкоди національному товаровиробнику». Такого висновку вона дійшла на підставі ось цих даних двох українських заводів:

• з липня 2019 до черня 2020 року обсяги виробництва скоротилися на 7,28%;
• обсяги продажів на внутрішньому ринку зменшилися на 8,57%;
• прибуток скоротився на 38,85% у гривні;
• ціни знизилися на 9,17%;
• собівартість зросла на 3,03%;
• рентабельність зменшилася на 30,77% (до якого обсягу – не зазначено);
• рівень продуктивності праці скоротився на 6,20%;
• запаси на складах до липня 2020 року збільшилися на 3,16%;
• рівень зайнятості зменшився на 1,12%;
• сума сплачених податків скоротилася на 16,25%.

Також комісія дійшла висновку, що обмеження імпорту не зашкодить споживачам. «На переконання національного виробника застосування спеціальних заходів відповідатиме інтересам споживачів. У цей час  потужності національного товаровиробника, за умови достатнього завантаження, можуть повністю задовольнити потреби України, навіть враховуючи можливе збільшення такої потреби в майбутньому. Більше того, якість товару, що випускається в Україні національним товаровиробником, відповідає світовим стандартам, тобто інтереси українських споживачів повністю захищені», – йдеться у вердикті.

В опитаних Mind В2В-покупців «дещо» інша думка, але про це трохи пізніше.

Дебати сторін. «Введення мита – зважене, грамотне та своєчасне рішення країни з метою відстоювання своїх національних інтересів! Аналогічні рішення вже давно імплементовані багатьма західними країнами», – запевняє директор із продажу та маркетингу «Одескабель» Олександр Симонов.

За його словами, нещодавно існування кабельної галузі опинилося під загрозою: «Після масового будівництва мереж 4G та 5G в Китаї спостерігається значний надлишок виробничих потужностей у найважливіших секторах, зокрема мідних, алюмінієвих та оптоволоконних кабелів. Китай використовує ту саму тактику, яку він застосовував для зниження цін на телекомунікаційне обладнання, щоб наповнити глобальні ринки оптоволоконними кабелями. Тому для національних виробників це життєво необхідне рішення, без якого фінальний колапс усієї індустрії стає лише питанням часу. Багато підприємств уже були змушені почати скорочення штату, а про надлишкові фінансові подушки для подолання довгострокових демпінгових війн на українських кабельних заводах взагалі не йдеться».

Представники «Південкабелю» поки не відповіли на запит Mind.

Проте імпортери та телекомники здивовані висновками комісії. «Ми, як учасник розслідування, направляли в Мінекономіки перелік показників. Зокрема, повідомляли, що, за даними Smida, у компаніях «Південкабель» і «Одескабель» з 2015 до 2019 року спостерігалося зростання фінансових показників і чисельності працівників. Також у нас багато питань щодо процедури розслідування, які, сподіваюся, надалі спливуть у судових справах. На засіданні комісії були взяти до уваги аргументи лише однієї сторони. По суті, ми стали свідками одностороннього монологу», – розповідає директор українського представництва «Lapp Україна» Максим Карпюк.

Директор із дистрибуції DEPS Геннадій Лебедєв доповнює: мито вводять на деякі види кабельної продукції, яку вітчизняні підприємства взагалі не виробляють. У цьому разі логічний зв'язок із «нанесенням значної шкоди національному виробникові» не встановлений.

Заступник голови комітету ВР з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко повідомив виданню, що направив заяви до НАБУ та СБУ. «Вважаю, рішення ухвалено досить кулуарно, як то кажуть, від нього тхне, у ньому є ознаки домовленостей і лобізму. Звичайно, національного виробника потрібно підтримувати. Але робити це не на шкоду для іншої галузі – телекомунікацій, яка зараз будує цифрову інфраструктуру. Наші виробники кабелю платять розмитнення, купуючи матеріали для виробництва. У сумі отримують приблизно ті самі 20% оподаткування. Тому я пропонував не вводити бар'єр на імпорт кабелю, а прибрати мито на матеріали для його виробництва», – пояснює Федієнко.

Адже кабелі, як оптичні, так і мідні, є основою не лише мереж фіксованого зв’язку, а й мобільного: «Зараз ми готуємо звернення до колег, у якому знову обґрунтуємо позицію. Сподіваємося на розуміння нового складу комісії.  Мито вводиться через 30 днів, гадаю, за цей час зможемо переконати колег і не допустити його введення в дію».

Схожі аргументи до Мінекономіки направляла й ІнАУ.

Що буде з «інтернетом у села»? Через (не)випадковий збіг обставин рішення про введення мита оголошено після проведення більшості тендерів на інтернет-субвенцію. Нагадаємо: держава виділяє телекомникам близько 500 млн грн на прокладання оптики в села. «Тепер виходить, що витрати провайдерів розраховані неправильно, адже в кабелю буде інша ціна. Мінекономіки підклало свиню Мінціфре для їхнього проєкту», – вважає глава правління ІнАУ, директор «Атраком» Олександр Савчук.

«Дійсно, рішення комісії несе ризики, і не тільки через зростання вартості», – говорить заступник міністра цифрової трансформації. Мінцифра вже отримує відгуки з ринку, що прискорене розгортання мереж і зростання попиту призвели до збільшення строків постачання кабелю з двох-трьох тижнів часом до двох-трьох місяців.

«Обмеження пропозиції шляхом введення мита збільшить цей строк, і оператори можуть просто не отримати кабеля до кінця року. Крім того, існує ймовірність дефіциту на окремі види кабельної продукції. Також для понад 2000 сіл, за якими закупівля вже завершена, оператори перераховуватимуть бізнес-кейси й оцінюватимуть рентабельність підключення вже «розіграних» сіл. Для незавершених тендерів ціна, безумовно, зросте», – пояснює Шелест.

Що закуповували телекомники до введення мита? «За нашими оцінками, близько 80% дрібних і середніх операторів (а таких в Україні близько 4000) купували імпортний оптичний кабель. Вирішальними факторами при виборі були якість, доступність товару на складі (сьогодні оформив замовлення – завтра отримав кабель у своєму місті), фінансові умови, консультації технічних фахівців, різноманітні сервіси (порізка, упаковка, відправлення, виготовлення патчкордів необхідної довжини тощо), ціна. Сумарно всі ці фактори впливали на вибір на користь імпорту. Вітчизняні виробники не могли або не вважали за потрібне поліпшувати свій сервіс. Після введення мита, думаю, не працюватимуть у цьому напрямку й поготів», – пояснює директор із дистрибуції DEPS Геннадій Лебедєв.

У «Vodafone Україна» розповідають, що для будівництва ВОЛЗ закуповують кабелі в українських виробників на тендерах. «А у вендорів придбаваємо пропрієтарні оптичні патчкорди разом з обладнанням транспортної мережі. Замінити їх вітчизняними аналогами поки неможливо: українські виробники їх не можуть виготовляти. Отже, очікуємо збільшення вартості будівництва мережі. До речі, торік Україна ввела мито на імпорт полімерів, які, зокрема, використовуються для виготовлення кабелів. За результатами тендерів, проведених після набуття цим рішенням чинності, бачимо зростання вартості. Залежно від конкретної позиції воно становить від 3 до 27%», – уточнюють у пресслужбі «червоного» оператора.

«Для розвитку мережі lifecell використовуємо продукцію «Одескабель», – повідомили в цій компанії.

Директор «Атракому» (найбільшого магістрального провайдера) розповідає, що його компанія частіше закуповувала кабель у вітчизняних виробників. «А інтернет-провайдери, думаю, більше придбавали імпортну продукцію», – говорить Савчук.

Співвласник інтернет-провайдера «Астра» (Львів) Назар Третяк підтверджує: до введення мита багато компаній купували імпортний кабель. «Він дешевше за ціною, а за якістю іноді краще. Якби вітчизняна продукція була дешевшою, ніхто б імпорт не купував – це ж очевидно. Український кабель ми купували хіба що під різні проєкти, де в специфікаціях було прописано конкретне найменування кабельної продукції», – зазначає Третяк.

Директор інтернет-провайдера «Павутина.Net» (Київ) Олександр Арутюнян розповідає, що його компанія частіше купувала імпортний кабель, як оптику, так і мідь. «Співвідношення ціна / якість було більш цікавим. Тепер все зміниться. Ми в будь-якому разі залишатимемося на якісному кабелі, національного або імпортного виробництва. Але за якість доведеться доплачувати. Так, у теорії можна купувати найдешевше та не піднімати ціни на свої послуги, але це не наш шлях. Ми краще втратимо частину клієнтів, але залишимося в ніші якісного оператора», – каже Арутюнян.

Директор департаменту корпоративних комунікацій «Укртелеком» Михайло Шуранов пояснює: при закупівлі компанія орієнтується на якість і здатність кабелю витримувати довготривалу експлуатацію зі збереженням своїх характеристик: «Використовуємо комбінацію закупівель й у вітчизняних, і в імпортних виробників у сегменті кабелю високої якості з огляду на виробничі потужності заводів».

Чи вже почалася на ринку «кабельна лихоманка»? «Паніки не спостерігаю. Думаю, основні дистриб'ютори зробили запаси на три-шість місяців. Ми збільшили свої замовлення на 10–15% залежно від виду кабелю», – розповідає засновник дистриб'ютора «Ромсат» Віктор Мазур.

«Осінь – час підвищеної бізнес-активності, на цей період збільшуємо наші товарні запаси. Так сталося й цього року. Крім того, запаси формувалися з урахуванням запуску інтернет-субвенції. Частину тендерів за цією програмою вже проведено, тому оператори-переможці зараз по максимуму закуповують кабель для реалізації проєктів за розрахованим кошторисом, адже, згідно з умовами тендеру, вони не можуть переглянути вартісні показники, а кабель зростатиме в ціні», – розповідає директор із дистрибуції DEPS .

За його словами, деякі гравці намагаються швидше закінчити розпочаті проєкти і також збільшили обсяги закупівель. «Частина операторів перераховують проєкти і ще думають про їхню доцільність. Прогноз на найближчий місяць – збільшення продажів оптичного кабелю та аксесуарів. Наші складські запаси здебільшого дозволять закрити потреби операторів на кілька наступних місяців», – зазначає Лебедєв.

Чи станеться в подальшому дефіцит українського кабеля? Представники «Одескабель» кажуть, що турбуватися нема про що. «Наявних виробничих потужностей підприємств кабельної індустрії країни цілком достатньо як для закриття власних потреб, так і для експорту в інші країни. На сьогодні більш актуальна проблема якраз простою цих потужностей. Звичайно, теоретично можуть виникнути затримки з виробництвом «екзотичних» конструкцій, які рідко застосовуються або є абсолютно новими, але практика показує, що такі завдання розв'язуються дуже швидко», – зазначає Симонов.

«Адже в Україні тільки два підприємства, які виробляють кабелі та дроти необхідної якості для телеком-галузі. Уже зараз, щоб отримати своє замовлення, ми змушені деякий час чекати. При введенні мита на імпорт ці строки збільшаться, що може призвести до вимушеного уповільнення розгортання 4G-мереж мобільних операторів. Вважаємо, що можна було просто зобов'язати всіх виробників сертифікувати свою продукцію – і тих, хто ввозить, і тих, хто виробляє в Україні. Міжнародного сертифіката відповідно до європейських стандартів було б достатньо», – розповідають у прес-службі «жовтого» оператора.

Директор із дистрибуції DEPS пояснює ситуацію в розрізі видів продукції:

Мідна вита пара від «Одескабель». «За нашими оцінками, на цю продукцію припадає до 70% ринку. Це зовсім не означає, що «Одескабель» закриє всі потреби України, бо часто підприємство відмовляло вітчизняним споживачам у товарі, мотивуючи великими експортними замовленнями. Насамперед – до Росії. Якщо подивитися на статистику Держмитслужби, експортні постачання кабельної продукції не тільки не скорочуються, а демонструють стабільне зростання. Думаю, що й у подальшому вони збільшуватимуться. Тому не виключаю, що кількість відмов внутрішнім покупцям також стане пропорційно зростати», – вважає Лебедєв.

Біметалева (Al-Cu) витаа пара. «Її місцеві заводи не виробляють, бо в них немає обладнання для отримання комбінованої жили Al-Cu. Цьому кабелю віддають перевагу як більшість невеликих провайдерів ФШСД, так і мобільні оператори», – розповідає директор із дистрибуції DEPS.

Оптичний кабель. «Цей ринок вітчизняні виробники закривали на 60%. Як швидко вони зможуть наростити обсяги, не готовий оцінити. Але деякі конструкції вони зовсім не можуть виробляти. Доступність товару для споживачів визначається не лише виробничими потужностями, а й налагодженим процесом збуту, маркетингу й супутнім сервісом. Українські оператори знають як «легко» купити кабель на вітчизняних заводах, скільки потрібно чекати на постачання, отмотку, відправлення», – пояснює спікер.

Оптичні аксесуари (патчкорди, піґтейли). «Ці товари виготовляють невеликі вітчизняні виробники. Раніше місцеві заводи закривали 20–25% потреб ринку України. Основний обсяг йшов від імпортерів», – підсумовує Лебедєв.

Третяк вважає, що найближчим часом дефіцит вірогідний: одразу після введення мита імпорт застрягне на митниці, а наші заводи навряд чи радикально збільшать потужності. «Через пару місяців все нормалізується, провайдери  спокійно купуватимуть кабельну продукцію, але за більш високими цінами».

Чи піднімуть ціни місцеві виробники та чи не погіршиться  якість? У компании «Одескабель» запевняють, що спеціальної зміни цін не заплановано. «Ціноутворення на готову продукцію визначається передусім вартістю матеріалів для виробництва. Також на ціну впливає курс національної валюти. Приклад: зараз вартість міді на Лондонській біржі металів – близько $9400 за тонну. Для цілої низки кабельної продукції на мідь припадає основна частка собівартості виробництва. Природно, при збільшенні біржової вартості міді ціна зростатиме і, навпаки, при зменшенні – знижуватиметься», – розповідає Симонов.

А опоненти сумніваються. На думку Лебедєва, українські гравці отримають можливість підняти ціни на 20%, збільшивши свій прибуток. «Виробникові не потрібно буде замислюватися про ефективність виробництва, маркетингу та працювати зі своїми витратами. Проблема в тому, що такі рішення стають стандартними на державному рівні, як наслідок, українські виробництва залишаться на тому самому технологічному рівні. Україна не отримає вітчизняних виробників, які зможуть гідно грати на світовому ринку», – припускає директор із дистрибуції DEPS.

Федієнко прогнозує зростання вартості вітчизняної продукції на 23% (розмір мита). «Деякі українські заводи виробляють відмінний кабель. Наприклад, мідна продукція «Одескабель» – еталон якості. У Чернігівського заводу – гарні відгуки. І зараз наші підприємства розраховують на зростання попиту на свою продукцію. Це могло б статися, якби клієнтам не доводилося чекати в черзі. Є ринок виробництва, а є – інтеграції, не має бути стримувальних факторів. Тому слабо вірю, що обсяг імпорту суттєво просяде: оператори знову прийдуть до імпортерів за кабелем», – вважає нардеп.

На думку директора «Lapp Україна», завдяки введенню мита «Південкабель» і «Одескабель» можуть стати монополістами з окремих позицій. «Так, в індустрії працює багато заводів. Але весь спектр кабельної продукції не виробляє жодне з українських підприємств. Сумніваюся, що зниження конкуренції підвищить якість вітчизняного продукту й сервісу. Найімовірніше, обмеження імпорту призведе до зростання цін або отримання додаткового прибутку місцевими гравцями», – вважає Карпюк.

Мазур доповнює, що позитиву для України в цій історії небагато: місцеві виробники зароблять більше, можливо, створять нові робочі місця, але «при цьому ймовірні перебої в постачаннях, падіння якості української продукції через ослаблення конкуренції, скорочення робочих місць в імпортерів».

На думку Третяка, деякі продавці скористаються ситуацією і найближчим часом піднімуть ціни навіть на ту продукцію, яка була куплена до введення мит: «Це ж «український» бізнес».

«Додаткові витрати «Київстар» можуть скласти десятки мільйонів гривень, оскільки вартість імпортного кабелю, очевидно, зросте, а гарантій, що національний виробник також не підніме ціни, – немає. При виборі постачальника найголовніше для нас – співвідношення ціна/якість. Це не має досягатися штучно, за допомогою  додаткових мит. Держава має створювати стимули для виробників модернізувати виробництво й поліпшувати якість, знижуючи собівартість продукту, а не вводити загороджувальні бар'єри», – говорить провідний радник із регуляторних питань «Київстар» Артем Фреюк.

На думку Шуранова, введення мита в ІІІ кварталі – коли значна частина інвестпроєктів уже реалізується або запланована, а ринок напередодні масштабного будівництва в рамках субвенції – призведе до зростання цін на оптичний кабель не тільки в імпортних, а й у вітчизняних виробників. «Для нас це означає приріст витрат на матеріали та деяке збільшення строків окупності наших проєктів», – уточнює директор департаменту корпоративних комунікацій «Укртелекому».

Наскільки зі свого боку збільшать тарифи для абонентів мобільні оператори та інтернет-провайдери? Різкого й великого зростання абонплати на висококонкурентному ринку навряд чи варто очікувати. Опитані спікери поки не ризикують називати конкретних цифр.

«Від такого захисту інтересів кабельних виробників постраждають і кінцеві споживачі: зростуть як ціни на послуги, так і час відновлення їх надання», – вважає Шелест.

Телеком-експерт Олександр Глущенко каже, що бізнес не готовий опускатися в маржі. «По ланцюжку всі учасники процесу: імпортери, наші виробники, оператори – підвищать ціни. Подібні печерні схеми, коли не розвиваємо ринок, а закручуємо гайки, однаково «ефективні» для кінцевого споживача».

Арутюнян вважає, що піднімуть ціни всі: інтернет-провайдери, охоронні компанії та інші споживачі кабелю. «А в результаті мито сплатить кінцевий споживач. Ми поповнили свої склади за «старими цінами», щоб відстрочити підвищення тарифів на свої послуги. Але надовго цього не вистачить. Найімовірніше, взимку доведеться переглянути як регулярні тарифи на послуги, так і вартість підключення. Думаю, так само вчинили багато хто з колег. Але так чи інакше – це все тимчасові заходи. Збільшення витрат у провайдерів не уникнути», – попереджає директор «Павутина.Net».

А в компанії «Одескабель» вважають, що новини про зростання тарифів – інтриги дистриб'юторів. «Більшість імпортерів, на наш погляд, негативно розцінять введення мита, оскільки це не сприяє реалізації їхньої бізнес-мети – подальшій експансії на ринку України. Ба більше, вони вже роблять і робитимуть у подальшому спроби протидіяти такому рішенню, використовуючи різні методи. Наприклад, один з улюблених методів – спроби «залякати» громадськість підвищенням тарифів на послуги інтернету. Або «загрози» неможливості створити в подальшому мережі 5G. Як перше, так і друге не більш ніж просто маніпуляції, що виявляються повністю неспроможними при докладному вивченні питання», – вважає Симонов.

За його словами, введення мита матиме «виключно позитивні наслідки для абонентів». «Насамперед завдяки зниженню частки низькоякісного й нерідко небезпечного для їхнього життя і здоров'я кабелю. У кінцевому підсумку абонент отримає більш якісний сервіс», – упевнений директор із продажу та маркетингу «Одескабель».

Чи є додаткові ризики для телекомників? На думку заступника міністра цифровий трансформації, через мита сповільниться поширення 4G і введення 5G: «Мобільний зв'язок, особливо останні покоління, потребує надійної опорної мережі, яка будується на оптиці».

За підрахунками Мазура, вартість CAPEXа мереж підніметься на 10–15%.

«Оператори отримають менший вибір, більш високу ціну, за деякими конструкціями – гіршу якість, погіршення фінансових умов роботи і проблеми з термінами виробництва. Як наслідок – нереалізацію або затягування строків виконання проєктів», – вважає Лебедєв.

І додає: якщо оператори не дотримуватимуться термінів підключення, то зросте його вартість і абонплата: «Віддалені населені пункти з ще меншою ймовірністю отримають доступ до оптичного інтернету, збільшиться час на підключення, бо дрібні та середні оператори не можуть собі дозволити робити запаси обладнання і матеріалів заздалегідь. Також збільшиться вартість СКС-проєктів для організацій».

В українських виробників кабелю знову-таки протилежна думка. «Для операторів та провайдерів, на наш погляд, плюсів буде набагато більше, ніж мінусів. Строки постачання знизяться, якість продукції зросте. Ті учасники телеком-ринку, які дбають про якість послуг, про свою репутацію та не використовують у своїх мережах продукцію сумнівного походження, особливо прихильно оцінять таке рішення, оскільки їм буде легше конкурувати з недобросовісними провайдерами», – припускає Симонов.