Що відбувається з Укрексімбанком
І як він пройшов шлях від основи міжнародних банківських відносин України до «ручного» банку провладних структур
Роками Укрексімбанк був одним із найбільш закритих і найцікавіших українських банків. Ринок волів не звертати уваги на постійні скандали навколо нього, пов'язані з олігархами та впливовими політиками. Хоча саме на основі «Укрексіму» на початку епохи своєї незалежності Україна вибудовувала перші зовнішньоекономічні контакти зі світовою банківською системою.
Однак час перетворив цю установу на «ручний» банк для влади. Ні незалежна спостережна рада з провідними міжнародними фінансистами, ні політика відкритості, яку банк почав вести з 2019 року, поки що не змогли нейтралізувати імідж установи, що тісно пов'язана з особистими інтересами можновладців. А скандал із журналістами програми «Схеми» лише актуалізував питання про те, що ж насправді відбувається з «Укрексімом».
Спадщина минулого
З часів СРСР на території України зберігалися філії низки банківських установ, серед яких – Агропромисловий банк, Жилсоцбанк, Ощадбанк та інші. Вони спеціалізувалися на обслуговуванні певних секторів економіки. Зовнішні фінансові операції міг здійснювати лише Зовнішекономбанк СРСР.
«Основною відмінністю Зовнішекономбанку в СРСР було те, що він мав монополію на валютні операції. Усі міжнародні угоди з валютою здійснювалися лише Зовнішекономбанком, який пізніше перейменували на Експортно-Імпортний банк. Його важливість була в тому, що він був спеціалізованим», – розповів у коментарі Mind Сергій Яременко, ексзаступник голови Нацбанку, який став першим головою правління Укрексімбанку у 1991–1995 роках.
Як повідомили Mind у самому Укрексімбанку, 3 січня 1992 року президент України Леонід Кравчук підписав Указ №29 про створення Державного експортно-імпортного банку з оголошеним статутним фондом 1 млрд крб та $200 млн. «Від Зовнішекономбанку СРСР Укрексімбанку перейшли будівлі та персонал. Первинна мережа банку мала вісім колишніх відділень Зовнішекономбанку СРСР у Києві, Одесі, Львові, Ужгороді, Ізмаїлі, Ялті, Донецьку та Дніпропетровську», – уточнюють в «Укрексімі».
До завдань команди Сергія Яременка входило об'єднання восьми українських філій Зовнішекономбанку СРСР. Ці відділення пов'язані або з великими індустріальними центрами, або з портовими установами.
«У спадок із часів СРСР ми отримали нерухомість і ноу-хау у вигляді унікальних для України фахівців із валютних операцій. Через особливості радянської економіки такі фахівці були лише у філіях Зовнішекономбанку, і всі вони виявилися нашими співробітниками», – каже Яременко.
І додає: «Для об'єднання філій у новий банк я встановив жорстку диктатуру, що дозволило перевести управління процесами на Київ».
До 1991 року кореспондентські операції з іноземними банками йшли через Москву. А потім іноземні банки почали встановлювати кореспондентські рахунки з Україною.
«На початку 1990-х Укрексімбанк дав можливість фінансовій системі без тривалого періоду застою стартувати з операціями за кордоном. Одразу після здобуття Україною незалежності цей банк отримав акредитацію в найбільших EXIM-банках та агентствах зі страхування експорту в Європі та Північній Америці», – ділиться член Ради НБУ Віталій Шапран.
Свій перший іноземний коррахунок «Укрексім» відкрив у Dresdner Bank. Наприкінці першого року роботи було встановлено кореспондентські зв'язки зі 102 провідними банками зарубіжних країн. «За дорученням уряду банк став вести рахунки Кабінету Міністрів України, Державного валютного фонду, валютні рахунки міністерств та відомств. Крім того, що банк фактично став найбільшою спеціалізованою установою з обслуговування учасників зовнішньоекономічної діяльності, на нього було покладено функції агента уряду України щодо залучення та обслуговування міждержавних кредитних ліній», – кажуть в Укрексімбанку.
За словами Віталія Шапрана, на початку становлення банківської системи Укрексімбанк був місточком, який не дозволив обірвати операції з торговельного фінансування. І, по суті, понад 10 років, поки на український ринок не вийшли іноземні банки, майже ніхто з українських банків не робив нічого подібного.
В «Укрексімі» згадують, що кількість клієнтів лише за перший рік зросла більш ніж у 1,5 раза і становила майже 5500. Протягом першого року роботи банк активно розвивав мережу – було відкрито філії в Миколаєві, Кривому Розі та Харкові.
Небезпечні зв'язки з владою
На експертизі «Укрексіму» на початку 1990-х будувалися кореспондентські відносини з іноземними банками для молодої банківської системи України. Але цей вдалий старт у наступні роки часто не виправдовував себе через небезпечну наближеність до влади в корумпованій країні, орієнтацію на великі державні замовлення та закритість.
За принципом «тише їдеш – далі будеш» Укрексімбанк використовувався своїм «адмінресурсом» для реалізації власної мети. Це призвело до того, що фінустанова, яка стала основою міжнародних відносин усієї банківської системи України на початку 1990-х, поступово перетворилася на криницю «поганих» кредитів. А в переліку проблемних позичальників були імена Павла Лазаренка, Юрія Іванющенка тощо.
До 2020 року безнадійні позики бізнесу в портфелі «Укрексіму» перевищили 72 млрд грн.
«І з досвіду роботи подібних банків в інших країнах, і за задумом української влади, Укрексімбанк мав взаємодіяти з Експортно-кредитною агенцією (ЕКА), створювати програми розвитку експортерів. Але насправді наші експортери підтримуються слабо», – розповідає фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.
За його словами, кредитування експорту є дуже небезпечною темою для банків. На стрибках валютного курсу компанії можуть зазнати відчутних збитків, через що зростає портфель негативно класифікованих кредитів.
Проблемне сьогодення
Кожна з владних команд прагнула привести до Укрексімбанку своє керівництво та спостережну раду, які видавали кредити «своїм» людям. І ніхто фактично за це не був відповідальним.
«З 2008 року «Укрексім» зробили по суті звичайним комерційним банком. У нього утворився величезний портфель негативно класифікованих активів. Вони намагалися працювати з роздрібною торгівлею, але не дуже успішно. А списання збитків банку відбувалося за рахунок постійної докапіталізації з боку держави», – зазначає Анатолій Дробязко.
За даними Укрексімбанку, з початку 2021 року проведено реструктуризацію кредитної заборгованості низки великих проєктів, серед яких – група «Перша приватна пивоварня», «Міжнародно-діловий центр» (забудовник, власник активів та операційна компанія з обслуговування готельно-офісного комплексу з житловими апартами п'ятизіркового готелю під керівництвом міжнародного оператора Hilton Worldwide), один із найбільших виноградарсько-виноробних підприємств та виробників повного циклу міцних алкогольних напоїв АТ ДМК «Таврія» тощо. Йде реструктуризація боргів ТОВ «Теркурій-2» із Тернополя, власника найбільшого ТРЦ «Подоляни».
У березні 2020 року головою правління Укрексімбанку став Євген Мецгер, якого пов'язують з орбітою президента Володимира Зеленського. Команда, яку очолює Євген Мецгер, постаралася сфокусуватися на очищенні портфеля банку. З 1 серпня 2020 року до 1 серпня 2021 року частка NPL у портфелі «Укрексіму» скоротилася з 57,33% до 53,15%. У цьому періоді частка безнадійних кредитів зменшилася до 52,7 млрд грн.
Подібна робота над скороченням портфеля «поганих» боргів із 2014 року проходила й у державному Ощадбанку.
Туманне майбутнє
«Оновлена стратегія Укрексімбанку відповідає принципам, закладеним у стратегію реформування банків державного сектору. Відповідно до неї банк залишається основною фінансовою установою для проведення експортно-імпортних операцій, підтримки українського експорту та розвитку інфраструктури всередині країни», – наголошують в «Укрексімі».
Проте Сергій Яременко вже не схильний вважати «Укрексім» установою, яка сприяє просуванню експортної продукції. «У банку немає для цього особливого статусу, що визначається в інших країнах окремим законом. «Укрексім» – це такий самий банк, як і всі інші», – пояснює він.
За словами Яременка, якщо експортно-імпортний банк виконує загальні правила, то в жодному разі не може виконувати спеціалізовані експортно-імпортні операції, оскільки вони мають специфічні ризики, що потребують особливих правил гри та нормативів, відмінних від інших банків. Тодіі на подібний банк покладаються специфічні функції розвитку експорту. «Але Україна йде шляхом спрощення фінансового сектору, ліберальної економіки, припускаючи, що спеціалізовані установи не потрібні», – резюмує він.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
