Радість користувача: як регуляторні органи Китаю завдають нового удару по ІТ-компаніях
І чого вони прагнуть
Правоохоронні служби Китаю на початку осені запустили нову програму з боротьби з шахрайством, але використовують її, щоб перевіряти китайців, які відвідували зарубіжні сайти фінансових новин. Примушують встановити застосунок, який збирає та передає всю інформацію про дії. Проте вже в листопаді ситуація стала більш жорсткою. Як Китай змінив тактику щодо IT та до чого прагнуть регуляторні органи країни, розповіла професорка юриспруденції, директор Центру вивчення законодавства Китаю при Гонконгському університеті Анжела Хуюе Чзан (Angela Huyue Zhang) у матеріалі для Project syndicate, переклад якого пропонує Mind.
Матеріал підготовлений у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».
Коли компанія Apple почала питати користувачів iPhone, чи хочуть вони відмовитися від відстеження даних, 84% надали ствердну відповідь. Це завдало серйозного удару по платформах, бізнес-моделі яких залежать від збору та продажу даних користувачів. Зловісний знак для китайських IT-компаній, яких очікують набагато суворіші закони про збірання та обробку даних.
ByteDance, материнська компанія популярної соціальної мережі TikTok, має не таку вже й секретну зброю. Її потужні алгоритми здатні точно прогнозувати вподобання користувачів і рекомендувати контент, який вони дійсно хочуть бачити – тобто той, який утримуватиме їх біля екранів. Однак компанії, можливо, скоро доведеться скласти цю зброю або принаймні зменшити її ефективність.
Що змінилося в законодавстві Китаю
Компанії, що керують інтернет-платформами в Китаї, зіткнулися з величезною кількістю нових положень про збірання та обробку даних, які можуть обмежити використання рекомендаційних технологій. У листопаді набрав чинності закон «Про захист персональної інформації»; він вимагає, щоб інтернет-платформи дозволили користувачам відмовлятися від персоналізованого контенту й таргетованої реклами.
Втім, Китай скоро може закрутити гайки ще міцніше. Національний інтернет-регулятор, Китайська адміністрація кіберпростору (КАК), нещодавно видав новий проєкт правил, який передбачає низку обмежень щодо збирання й обробки даних та їх передачі через кордон.
Також слід зазначити те, що мобільним застосункам доведеться отримувати пряму згоду користувачів, перш ніж збирати чи використовувати дані для персоналізації рекомендацій. Інакше кажучи, приватні особи мають свідомо обрати персоналізацію (за чинними нормами вони, навпаки, мають можливість відмовитися від неї).
На кого впливає ця політика
Ця політика може негативно вплинути на бізнес-моделі таких платформ, як Douyin (китайська версія TikTok) і Taobao (платформа онлайн-шопінгу, яка належить групі компаній Group), і потенційно має серйозні наслідки для майбутніх інновацій у китайському ІТ-секторі. Причина проста: якщо користувачів питати про дозвіл на обробку даних, багато хто з них вирішить, що персоналізація не варта відмови від конфіденційності.
Уся різниця полягає в тому, що тепер про дозвіл питатимуть напряму. Коли Apple поховала функцію відмови від відстеження десь у глибинах заплутаних налаштувань конфіденційності, лише 25% користувачів не шкодували часу, щоб відшукати та скористатися нею. Однак, коли компанія запропонувала користувачам iPhone можливість відмовитися від відстеження, 84% погодились.
Нові правила Apple щодо відмови від відстеження, запроваджені минулого квітня в операційній системі iPhone iOS, виявилися руйнівними для американських ІТ-компаній на кшталт Facebook, оскільки їхні бізнес-моделі побудовані на зборі даних про користувачів і продажі таргетованої реклами.
Згідно з однією оцінкою, зміна політики Apple коштувала соцмережам Facebook, Snap, Twitter та YouTube разом майже $10 млрд втрачених доходів (або 12% від загального обсягу) у другій половині 2021 року. Онлайн-рекламодавці, які наразі вимушені платити більше, щоб осягнути потенційних клієнтів, панікують.
Це лиховісний знак для китайських ІТ-компаній, і не тільки тому, що проєкт нових правил КАК набагато жорсткіший, ніж нова політика Apple. Якщо Apple вимагає, щоб мобільні застосунки одержали дозвіл на передачу даних користувача третім особам, за новим китайським регламентом такий дозвіл треба мати навіть на саме використання даних.
Навіщо отримувати згоду користувача?
Запропонована Китаєм вимога виглядає навіть суворішою, ніж Загальний регламент із захисту даних, ухвалений у Європейському Союзі, а він вважається одним з найжорсткіших законів про захист конфіденційності у світі. Згідно із цим регламентом, інтернет-платформи повинні одержати згоду користувача на збір та обробку даних, але він не вимагає окремої згоди для увімкнення сервісу рекомендацій.
Поки неясно, як китайські платформи відреагують на запропонований регламент. Вони майже стовідсотково прохатимуть уряд не впроваджувати його взагалі. Якщо він не дослухається до цього прохання, платформи, вірогідно, спробують обійти правила, переробивши функції застосунків. На це піде якийсь час, і при цьому може виникнути серйозний ризик порушення закону.
Однак КАК навряд чи дуже перейматиметься проблемами приватних ІТ-компаній. Поки неможливо сказати, які саме фактори було враховано в аналізі витрат і вигод, проведеному цим органом стосовно запропонованої вимоги. Але вже очевидно, що мандат КАК не унеможливлює стимулювання росту бізнесу й розвиток технологічних інновацій.
Яку мкту переслідує ця адміністрація?
Щоб дати відповідь на це запитання, необхідно розглянути її бюрократичну місію, культуру та структуру. Оскільки в Китаї адміністративне регулювання характеризується залежністю від обраного шляху розвитку (так званого ефекту колії), ми також маємо врахувати поведінку КАК у минулому, а особливо її статус як одного з урядових департаментів, надзвичайно схильних до втручання.
КАК працює під наглядом Центральної комісії в справах кіберпростору, керівної групи на чолі з головою держави Сі Цзіньпіном. Спочатку до її повноважень належали гарантування кібербезпеки та регулювання інтернет-контенту. Однак з 2013 року ця адміністрація значно розширилася, не в останню чергу шляхом поглинання інших відомств, які займалися питаннями кібербезпеки.
У липні КАК потрапила на перші шпальти, коли провела раптову інспекцію кібербезпеки в компанії Didi Chuxing (аналог української BlaBlaCar) лише через два дні після первинного розміщення акцій компанії на біржі в Нью-Йорку.
Пізніше КАК вдалася до перевірки кібербезпеки в усіх китайських ІТ-компаніях, які планували вихід на закордонні біржі та мали великі об’єми даних. Цим вона фактично перетворилася на цербера, що контролює спроби залучити капітал за кордоном.
Оскільки дані лежать в основі економіки інтернет-платформ, КАК має значний простір для розширення своїх бюрократичних повноважень. І, якщо судити за новим проєктом регулювання, вона планує саме це й робити – ламати стіни навколо «огороджених садів» інтернет-платформ, забороняти алгоритмічну цінову дискримінацію та боротися з іншими нечесними методами ціноутворення.
Ці зусилля, безсумнівно, чудово збігаються з мандатом китайського антимонопольного органу – Державного управління з регулювання ринку. Але це несуттєво. КАК має величезні регуляторні амбіції, підживлені вимогами уряду щодо встановлення жорсткого контролю над технологічними гігантами. У наступні роки спроби реалізувати ці вимоги відіграватимуть ключову роль у визначенні шляху розвитку бізнесу інтернет-платформ і технологічних інновацій у Китаї.
Матеріал підготовлений у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
