Much-much money: у кого та скільки інвестують TA Ventures, Horizon, Dragon, Quarter Partners та інші фонди
Чому Україна може стати другим Китаєм для Європи
«2021 рік стане рекордним за кількістю та обсягом інвестицій», – зазначив засновник UVCA Андрій Колодюк на Ukrainian Private equity&Venture capital Summit.
UVCA (Українська асоціація венчурного та приватного капіталу) разом з Founders League 10 грудня провели в Києві Ukrainian Private equity & Venture capital Summit. На заході були присутні представники топ-20 венчурних та private equity фондів, відомі експерти інвестиційного ринку України, понад 200 гостей, серед яких приватні інвестори, керівники фондів та інвестиційних офісів, представники міжнародних фінансових та урядових організацій.
На Алеї Стартапів будуть представлені 10 кращих інноваційних проектів у різних сферах: Software Development, Devices, Fintech, Big data, Logistics). Mind виступив генеральним інформаційним партнером цього заходу.
Як пандемія підхльоснула цей рекорд? Коли реально запрацює Фонд фондів? Скільки Україна вкладає в індустріальні та технопарки? Чому у фандерів стартапів серйозно зросли очікування в оцінці їхніх проєктів? Про це та багато іншого розповіли спікери саміту. Mind вибрав найцікавіші – часом полярні – думки та факти.
Ігор Перція,
венчурний партнер TA Ventures:
– Нині на ринку дуже мало нормальних проєктів. І їм не надто потрібні інвестиції. Будь-який хороший стартап сьогодні може підняти гроші за тиждень-два. Такі фонди, як Andreessen Horowitz, відповідають на листи стартапів, що їх цікавлять, протягом 10 хвилин і готові закривати угоду з чеком $30–40 млн протягом декількох тижнів.
Отже, коли ми говоримо про інвестиції, ключове питання не в тому, де знайти гроші. Нині грошей дуже багато. Стратегія дуже проста: потрібно шукати найкращі компанії. Під поняттям «найкращі компанії» маю на увазі найкращих людей. Сьогодні не так важливо, який продукт робить стартап. Важливо, хто робить. Усі ми знаємо про маркетинг, що люди купують у людей та інвестують у людей. Ми також інвестуємо в людей.
Нещодавно спостерігав приголомшливу історію. Два фаундери із США підняли $70 млн при оцінці $500–600 млн, просто написавши абзац тексту, що вони збираються робити. Стояла черга з інвесторів. А раніше хлопці вивели на IPO інші свої компанії.
Тому, якщо до вас приходять по гроші – не давайте. На нинішньому ринку стартапи, які не можуть підняти інвестиції, викликають дуже великі побоювання. Ось як зараз виглядає стандартний дзвінок із нормальним фандером: 10 хвилин він описує свій проєкт – і годину я розповідаю про наш фонд. Не навпаки. Ми шукаємо найліпших людей на ринку і намагаємося їм всучити наші гроші всіма правдами та неправдами.
У нас близько 130 інвестицій, $50 млн під управлінням. Вкладаємо від $250 000 до $750 000 у кожну угоду. Часто цей чек подвоюють члени клубу ангельських інвесторів.
Руслан Фуртас,
принципал Horizon Capital:
– Horizon Capital працює в Україні 25 років. Ми розглядаємо всі індустрії: інвестували в агро, будівельні матеріали, ритейл, телеком, фармацевтику. Останні 10 років близько 70% наших інвестицій – у технологічні компанії. Думаю, найближчими роками це співвідношення збережеться чи збільшиться.
Для нас пандемія стала нагодою. Бачимо, що Україна стає більш зрозумілою та доступною для американських інвесторів. Раніше вони не дуже охоче розглядали цей регіон. Тепер діалог став більш продуктивним. Нині Україна в дуже гарній макроекономічній ситуації: ВВП зростає, золотовалютні резерви на рекорді, експорт до ЄС уже сягає 40%. Це перші інституційні показники, на які дивляться інвестори. Вони інвестори кажуть, що в Україні багато технологічних компаній, класних інженерів тощо.
На початку кожного року думаємо, що в Україні небагато компаній, у які можна інвестувати. Але в результаті завжди знаходимо проєкти, які варті уваги. У цьому плюс вітчизняного ринку: компанії в нових індустріях дуже динамічно зростають.
Наприклад, перед пандемією інвестували в Makeup – на той час невелику компанію – найменший чек $5 млн. За кілька років Makeup дуже швидко виріс із невеликої української фірми в лідера на європейських ринках. Вони вийшли на 20 ринків ЄС, продовжують розширюватися й запускати нові склади, зростають по 100% на рік. Попит у Європейському Союзі не менший, ніж в Україні. Ще один гарний приклад – компанія «Аврора». Незабаром у них буде близько 1000 магазинів, компания розглядає можливість експансії на ринки Центральної Європи.
Ще кілька років тому важко було припустити, що Gitlab, Grammarly, AirSlate та інші досягнуть такої капіталізації, стануть єдинорогами. У такій ситуації ми починаємо конкурувати з міжнародними фондами.
Андрій Носок,
керуючий директор напряму прямих інвестицій Dragon Capital:
– Останніми роками багато угод (що обговорюються та здійснюються) стосуються технологічних компаній. Причина проста: зростання нових ринків не можна порівняти з динамікою розвитку традиційних секторів. Можливостей у цих нішах набагато більше.
За останні два роки ми проінвестували в Private Equity десятки мільйонів доларів. Це п'ять-шість угод. Більшість було закрито 2021 року.
Переважна більшість компаній у нашому портфелі дуже добре пережили пандемію. Вони знайшли нові можливості. Наприклад, у локальних проєктів з'явилися можливості імпортозаміщення через зрив глобальних ланцюжків постачання. Для багатьох місцевих клієнтів постало питання вибору між українським виробником та імпортом. Це дозволило нашим портфельним компаніям збільшити частку ринку, витіснивши імпорт.
Чи може Україна у такій ситуації стати другим Китаєм для Європи? Так. Це та історія, яку ми продаємо інвесторам, і самі в неї віримо. Інвестуємо в компанії, які мають виробництво в Україні, орієнтоване на експорт. Географічне розташування України з мінімальним логістичним плечем, освічені та відносно недорогі фахівці – це досить серйозна перевага, яка має знайти свою реалізацію найближчими роками. Уже зараз західні гравці починають активно розвивати в Україні складальне виробництво.
А можливостей продати компанію під час пандемії поменшало. Аналогічна ситуація у фандрайзингу. Нездатність потенційних інвесторів приїхати в країну й на власні очі побачити, що вона собою являє, – істотно обмежує коло людей, які готові інвестувати в Україну. Більшість потенційних інвесторів, з якими ми контактуємо, знають про Україну лише з преси. А ця картинка найчастіше негативна.
Про динаміку мультиплікаторів. 2020 року в нас зірвалося кілька угод. Ми почали спілкуватися з компаніями, коли вони постраждали від пандемії, були в складній ситуації та шукали зовнішню фінансову підтримку. Але вони самостійно дуже швидко розібралися з проблемами, зрозуміли, що вплив ковіда – тимчасовий. І в них колосально зросли очікування щодо оцінки бізнесу. Капіталу на глобальних ринках побільшало. Компанії почали торгуватися щодо підвищення мультиплікаторів. Зрештою ми не змогли домовитися. Справедлива ціна – та, яку готові прийняти обидві сторони.
Артем Сачук,
старший проєктний менеджер Офісу реформ КМУ:
– Індустріальний парк – це по суті готель для інвесторів. У чому проблема? Коли ми заводимо в Україну велику компанію, зараз її фактично нема куди приземлити. Міністерство розвитку громад та територій створює такі майданчики: хоче збудувати 25 індустріальних парків протягом трьох років. Цього року виділено 72 млн грн на чотири «пілоти», а також 10 млн грн секторальної підтримки ЄС на підготовчі роботи. Наступного року парламент у законі «Про держбюджет» проголосував за внесення 400 млн грн. Ці гроші мають піти на на п'ять-сім «пілотів». Ми повинні вибрати майданчики, які дадуть результат, щоб за рік-два на них розпочалося будівництво заводів.
За законом №1710 передбачається, що до 2024 року держава фінансуватиме інфраструктуру створення індустріальних парків у розмірі не менше 2 млрд грн на рік.
Нині в нас головний скептик – Мінфін. Його представники просять показати індустріальні парки із резидентами. Тоді вони повірять в ідею. З власного досвіду можу сказати: спочатку курка – потім яйце. Спочатку ми маємо побудувати майданчики, а потім залучимо туди інвесторів. Поки що Україна не конкурентоспроможна. Останні п'ять років ми програвали Сербії. Інвестори спочатку приїжджали до нас, а потім їхали туди.
А технопарки – наступний крок. Вони стануть готелями для айтішників. У них мають бути лабораторії. У цю нішу держава також інвестує гроші. Цього року було виділено 100 млн грн на Центр креативної економіки, який зараз будується в Кривому Розі. На 2022-й заклали 200 млн грн.
Олександр Борняков,
заступник міністра цифрової трансформації:
– Фонд фондів – ініціатива, яка раніше дуже повільно рухалася. Але останнім часом багато зроблено для її просування. Парламент проголосував за виділення до Фонду фондів майже 300 млн грн у 2022 році. Це лише перший крок, а не розмір фонду. Він буде мультиплікований у багато разів.
Також чекаємо на ухвалення закону про віртуальні активи. Коли він почне працювати, отримаємо інвестиційний механізм, як заходити в Україну, будувати компанії з нової економіки. У NFТ, блокчейну є шалений інвестиційний потенціал у нашій країні.
Ольга Магалецька,
керівник Офісу Національної інвестиційної ради:
– Фонд фондів – велика скарбничка, з якої інвестиції розходитимуться на дрібніші фонди. А ті зі свого боку займуться фінансуванням своїх напрямів. Але не впевнена, що вже наступного року локальні фонди матимуть змогу його отримати.
Навіть попри те, що передбачено кошти у бюджеті. Це дуже оптимістичний прогноз. У у європейських країнах кожен фонд фондів створювався з окремим законодавством. А українське законодавство поки що не адаптоване.
Ольга Джелебова,
директор із маркетингу та комунікацій Quarter Partners:
– За останні два роки наш портфель (не враховуючи нерухомості) можна оцінити в $700 млн. Крім інвестування в наявні бізнеси, увійшли в чотири проєкти. Найвідоміший – завод «Більшовик».
Пандемія «підсвітила» нові напрями. Наприклад, бум у e-commerce підштовхнув зайти в нові логістичні проєкти. Загалом наш портфель досить різноманітний: є інвестиції в інфраструктуру, нерухомість, фарму, відновлювану енергетику. У кожному із цих секторів по-своєму пройшов період пандемії.
Найбільшого удару зазнала транспортна інфраструктура. У нашому портфелі є аеропорт «Київ». Для нього пандемія стала важким періодом. Лише зараз пасажиропотік відновився на 70%. Припускаємо, що до докризових показників він повернеться у 2022–2023 роках.
А для фармацевтичного ринку пандемія стала періодом можливостей. Наприклад, «Біофарма» увійшла в альянс компаній, які об'єдналися для створення ліків від ковіду. Один із препаратів «Біофарми» увійшов до протоколу лікування цього вірусу.
Щомісяця в нас на столі з'являється близько 15 потенційних проєктів для інвестування. Як правило, дуже різної якості. Коли власники завищують оцінку бізнесу, розбиваємо транш на кілька етапів. До цих етапів прив'язане виконання певних зобов'язань. Коли за якийсь час вони реалізуються – обговорюємо нову інвестицію.
Джейден Сейдж,
фаундер, CEO Celestial Ventures:
– Нова бульбашка можлива. Ключова причина: держави можуть втрутитися у сферу безпеки даних та обмежити сервіси. Як наслідок – ринок може впасти. Але надалі він знайде новий шлях і зростання поновиться.
Олена Волошина,
голова представництва IFC в Україні:
– Такі інституційні інвестори, як ми дуже не любимо First Private fund, One the country fund. Так, це ускладнює життя більшості українських фаундерів.
Ще одна проблема – Track record: в Україні небагато успішних екзитів за обсягом зароблених грошей. Також не так багато реальних інституційних Private Equity funds. 2019 року лише два фонди змогли підняти гроші: Dragon Capital та Horizon Capital. Ми зайшли до Horizon на третій фонд, загальна сума наших інвестицій у цю компанію – $35 млн. Ми дуже задоволені цією інвестицією. Не задоволені тим, що це в нас поки що єдина інвестиція в українські фонди. Нам хотілося б, щоб їх було більше.
А гарна новина полягає в тому, що IFC нещодавно створив спеціальний департамент, який дивиться на VC у tech. Не знаю, наскільки ми будемо ефективні в цій ніші, наш інститут є досить повільним і неповоротким, а цей сектор вимагає інших швидкостей.
Доведеться багато чого вчитися, але ми готові до цього.
Олег Хусаєнов,
засновник Zubr Capital:
– В Україні венчурний ринок не докапіталізовано. У Європі та США, навпаки, ми бачимо надлишок грошей. Все просто: пройшло не так багато часу, тут ще мало вдалих кейсів повернення інвестицій. Але, думаю, рано чи пізно ця історія станеться – у венчур підуть гроші, бо за професійного управління можна очікувати на дуже гарне повернення.
Ден Пасько,
співзасновник Diligent Capital:
– Ми знаходимося на початку шляху, протягом останніх трьох років проінвестували близько $50 млн. Підняти фонд – це як збудувати Стоунхендж. Коли кажеш, що вперше піднімаєш фонд, – отримуєш «чорну мітку»: 90% капіталу для тебе буде недоступним.
Фонд може відбутися, якщо в нього вирішать проінвестувати три великі організації, як-от IFC, ЄББР тощо. Якщо тільки дві, доводиться шукати інші джерела.
Основний виклик для України – у тому, що в країні майже немає інституційних інвесторів. Немає пенсійних фондів, страхових компаній.
Коли ми вийшли на ринок, почали їздити по всьому світові та пропонувати інвестувати в наш фонд. Побачили, що європейських та американських інвесторів практично не цікавить Україна. При цьому бачимо зацікавленість із боку українських інвесторів – підприємців, які раніше працювали із тим самим Horizon. Вони вже мали екзити, є ліквідність. Так виявили близько 30 українських інвесторів. Для них ризики, про які читають у новинах про Росію, не такі шокуючі, як, наприклад, для американського інвестора. Ми маємо мінімальний чек при вході – $500 000, максимальний – $10 млн.
Олексій Жабський,
керівник P2B CAPITAL:
– Наша платформа дає можливість приватним інвесторам із мінімальним кроком $5000 видавати позики малому та середньому бізнесу. Зараз на платформі – 1,2 млн активних угод. Інвестори отримали $400 000 виплат. Ми сконцентровані не на технологічних стартапах, а на малому та середньому бізнесі, що працює і зростає.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
