Вадим Місюра: «Наш Фонд прагне стати частиною тієї «благодійної сім'ї», яка протягом багатьох років створювалася та працює в Україні»
Директор представництва міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation в Україні – про створення стратегії Фонду, принципи соціального інвестування та важливість розвитку покоління Z для майбутнього процвітання держави
Чому реалізація цілей сталого розвитку має лягати на плечі соціально відповідального бізнесу, вирішення якої із соціальних проблем є ключовим для майбутнього України, для чого великій корпорації окрема структура благодійного фонду – про це в ексклюзивному інтерв'ю Mind розповів директор представництва міжнародного благодійного фонду Parimatch Foundation в Україні Вадим Місюра.
– Компанія Parimatch не перший десяток років займається благодійністю та меценатством. Як виникла ідея створення та реєстрації в Україні Parimatch Foundation?
– Міжнародний благодійний фонд Parimatch Foundation було створено у 2019 році. Для компанії Parimatch його діяльність – ще один важливий напрям та вагома складова глобальної стратегії сталого розвитку. Так, компанія інвестує в українське суспільство, у громадян тієї країни, де базується бізнес. Місія Фонду – покращити здоров'я та підвищити добробут суспільства насамперед через створення рівних можливостей для всіх дітей у занятті спортом та фізкультурою.
Фонд реалізує в Україні три комплексні програми: «Так, я можу!», «Спортивний наставник» та «Нова фізична культура». У кожній з них ми наголошуємо, що спорт – це не лише інструмент для покращення здоров'я, а й найважливіший елемент адаптації дітей у суспільстві. У своїй діяльності ми прагнемо якісних системних соціальних перетворень, а також впровадження принципів сталого розвитку.
Наприкінці жовтня Parimatch Ukraine стала учасником Глобального договору ООН, тим самим зобов'язавшись дотримуватися десяти Принципів Глобального договору. Основні цілі сталого розвитку для нас – це забезпечення здорового способу життя та благополуччя людей; сприяння сталому економічному зростанню, продуктивній зайнятості та гідній роботі; забезпечення якісної освіти та заохочення навчання; боротьба зі змінами клімату та їх наслідками, а також активізація глобального партнерства на користь сталого розвитку.
– Чи все намічене в організаційній площині на перші роки становлення Фонду було реалізовано?
– Головне – у 2021 році Міжнародний Фонд Parimatch Foundation відкрив офіційне представництво в Україні. Безумовно, ми могли б і надалі працювати як міжнародний фонд, але нам не вистачало саме організаційної структури всередині юрисдикції України. Це дозволило вирішити низку організаційно-правових питань та розширити взаємодію з локальними партнерами – як державними інституціями, так і громадськими організаціями. Ми йшли до цього два роки.
Звичайно ж, наш Фонд прагне стати частиною тієї «благодійної сім'ї», яка протягом багатьох років створювалася та працює в Україні. Тому в майбутньому ми маємо приділити більше уваги комунікаціям та пошуку партнерів для реалізації наших програм. Уже очевидно, що глобальні плани щодо вирішення проблем у суспільстві слід реалізовувати спільно.
– Ви чекаєте на якусь допомогу чи участь від держави?
– Зрозуміло, головним двигуном процесів у цій сфері має бути держава. У її компетенції – турбота про добробут і здоров'я громадян, а також створення правил для інших учасників цих процесів. Наприклад, на сьогодні вже прийнято та реалізовується кілька стратегічно важливих програм: зі створення безбар'єрного та інклюзивного простору, щодо фінансування стратегічної програми розвитку спорту до 2028 року та з будівництва спортивних майданчиків і «активних парків» – у межах загальнонаціональної програми «Здорова Україна», ініційованої Президентом України Володимиром Зеленським. Усе це можна здійснювати спільно, коли для досягнення цілей об'єднуються разом держава, відповідальний бізнес та громадський сектор. І сьогодні ми можемо констатувати, що рух у цьому напрямі є, і ми хочемо брати в ньому участь, тому що ми соціально відповідальні та розуміємо, що наша допомога потрібна.
– Соціальна відповідальність в Україні – тема відносно нова і, на жаль, не всі вірять у її щирість…
– Якщо детально дослідити будь-який різновид виробничої діяльності, у більшості сфер ви знайдете різноманітні ризики для людини, соціуму, екології. Тому ми повинні бути усвідомлено відповідальними за вплив, який чинимо на довкілля з погляду бізнесу. Управління таким впливом дозволяє покращити взаємовідносини із зацікавленими сторонами та підвищити ефективність управління ризиками.
Важливо з нашого боку забезпечити необхідну увагу місцевим співтовариствам та групам ризику, інтереси яких можуть порушуватися в результаті діяльності компанії, намагатися вирішувати їхні проблеми. Так ми стаємо частиною екосистеми. Тож я переконаний, що згодом скептиків буде набагато менше.
Насправді, саме тому ми й стали членами глобального договору ООН, добровільно взяли на себе конкретні зобов'язання та задекларували наші певні цінності. Таким чином ми хочемо не просто роздавати якусь допомогу, а масштабно впливати на вирішення ключових проблем суспільства. Зрештою, ми живемо в цьому суспільстві та цінуємо свою репутацію.
Розвивати потенціал кожної дитини
– На що спиралися у компанії при формуванні стратегії роботи Фонду та виборі напрямів діяльності?
– Ще до розробки стратегії ми визначили цільову аудиторію, уважно проаналізували основні соціальні проблеми та разом з експертами окреслили кілька ключових, на наш погляд, напрямів майбутньої діяльності: спорт, інноваційна освіта, здоров'я та благополуччя дітей. Таке рішення стало дуже органічним та однозначним, хоча, звісно, спектр сфер, які потребують підтримки благодійних фондів, у нашій країні є широким.
Наш вибір багато в чому був обґрунтований невтішною статистикою: в Україні вкрай низький рівень залучення дітей, у тому числі – дітей з інвалідністю та особливими освітніми потребами, до заняття спортом. До речі, для нашої країни це є загальна проблема для всіх вікових категорій населення.
Тому ми у Фонді переконані: розвивати потенціал кожної дитини дуже важливо. Нещодавно президент Parimatch Foundation Катерина Білоруська в одному з інтерв'ю наголосила: програми, спрямовані на забезпечення здорового та повноцінного розвитку дітей, – це прямі інвестиції у соціально-економічний добробут країни. Вкладаючи в дитину кошти та ресурси, ми скорочуємо кількість тих, кому загрожувала перспектива опинитися серед соціально незахищених груп населення і кого потім суспільство буде змушене підтримувати. Ми прагнемо максимально запобігти такому сценарію розвитку подій та допомогти представникам покоління Z стати здоровими, інтелектуально та соціально компетентними громадянами.
– Перші два роки роботи Фонду в Україні припали на період пандемії та карантинних обмежень. Це позначилося на вашій роботі?
– Так, це був непростий період становлення. На початку пандемії наш фокус змістився на допомогу лікарям та опорним лікарням України. Але невдовзі наша команда повернулася до початкового вектора. Відзначу три основні програми: «Так, я можу!», спрямовану на залучення до спорту дітей з інвалідністю та особливостями ментального розвитку; «Спортивний наставник», що дає можливість дітям, незалежно від їхніх життєвих обставин, знаходити себе у спорті завдяки підтримці небайдужих людей; «Нова фізична культура» – інноваційний освітній проєкт для викладачів фізкультури. Детальніше про кожну програму можна почитати на нашому сайті.
За два роки в межах цих проєктів Фонд провів сотні активностей у понад 20 регіонах України. Одержувачами стали близько 2 тисяч дітей, об'єднаних у більш ніж 50 спортивних груп та секцій. А на курс «Нова фізична культура», що складається з дев'яти теоретичних та шести практичних освітніх модулів, підписалося понад 25 тисяч осіб.
Звичайно, пандемія внесла корективи: більшість освітніх проєктів відбулися онлайн. Тим не менш, вони викликали великий інтерес та отримали масштабний відгук. Найяскравіший приклад – проведені у 2020 та 2021 роках спільно з Інститутом модернізації змісту освіти онлайн-конференції «Інновації тіловиховання». Основною метою було надихнути вчителів до оволодіння сучасними методиками викладання і в такий спосіб змінити ставлення школярів до уроків фізкультури. У ході конференцій своїм досвідом зі слухачами ділилися 23 експерти, серед яких були спортсмени, заслужені вчителі України та професійні тренери. Результат був відмінний: понад 10 тисяч зареєстрованих, понад 22 тисячі переглядів у прямому ефірі та створена у Facebook спільнота вчителів-новаторів, що об'єднала понад чотири з половиною тисячі викладачів фізкультури для обміну досвідом та ідеями.
STEM-лабораторії та гранти переможцям олімпіад
– Які проєкти зараз розвиває Parimatch Foundation в Україні?
– Нещодавно Parimatch Foundation та Parimatch Tech Academy підписали меморандум із Міністерством освіти і науки України про створення електронної системи SportYouth, яка допоможе акумулювати в одному місці актуальну інформацію про фізичну культуру та спорт. В системі буде окремий додаток «Нова фізична культура» з календарем заходів у межах цього напряму. Це дозволить цифровізувати освітній процес та зробити предмет фізкультури цікавим, зручним та доступним як для учнів, так і для вчителів.
Уже третій рік поспіль Parimatch Foundation виплачує 30 щорічних стипендій дітям з інвалідністю, які досягають результатів у спорті. У 2021 році ми стартували із соціальною кампанією «Стоп, дискримінаціє! Кожен має право на спорт». Вона охопила всі регіони України, лідери думок транслюють її місію, яка звучить так: «Кожен має право займатися спортом незалежно від статі, віку, раси, зовнішніх ознак».
– На 2022 рік намічено розвиток нових напрямів?
– У наступному році Parimatch Foundation розпочинає реалізацію програми STEM-освіти (Science, Technology, Engineering, Mathematics – методологія в галузі освіти з метою підвищення конкурентоспроможності у сфері розвитку науки та технологій. – Mind). Ми направимо зусилля на її популяризацію: запустимо кілька пілотних проєктів зі створення STEM-лабораторій у загальноосвітніх школах та одному виші; організуємо підвищення рівня компетенцій українських учителів за участю зарубіжних експертів. У планах також підтримка шкільних олімпіад з математики, інформатики та астрономії, зокрема надання грантів від Parimatch Foundation на участь у міжнародних олімпіадах переможцям всеукраїнських олімпіад.
Загалом ми збираємося масштабувати свою присутність у вже наявних проєктах і розвивати функціональність трикутника «суспільство – бізнес – держава» у вирішенні гострих соціальних проблем. Наш досвід підтверджує, що така синергія дає найбільш якісний системний результат.
«Благодійність зашито в генну структуру людини»
– Уже дев'ять років ви безпосередньо пов'язані зі студентським спортом та є Президентом Футбольної асоціації студентів Києва. Чи є у ваших планах спільні проєкти Parimatch Foundation з Асоціацією для розвитку молодіжного футболу?
– Зараз пріоритет Фонду – розвиток спортивних програм для дітей до 16 років, але в планах у нас, звичайно, є й робота з дещо старшою молоддю. Адже у 16 років розвиток дитини не зупиняється, вона переходить на наступний етап, на якому їй теж потрібна підтримка.
Хочете приклад? 2018 року на Всесвітній літній гімназіаді в Марокко українські школярі вибороли 113 золотих медалей. У 2019 році в Італії студенти на універсіаді здобули 12 медалей. А на літніх Олімпійських іграх у Токіо, у великому спорті, Україна взяла лише одне золото. Де тут збій? І як це можливо – з такою кількістю талановитих та перспективних дітей? Причина, звісно, у ставленні суспільства до підтримки молоді.
Так склалося, що головними спонсорами успіхів дітей є їхні батьки. Практика показує, що поки вони возять дитину, вкладаються у неї, є результат. Студенти «вилітають із гнізда», стають самостійними – і в них значно менше вкладаються, університетський спорт у нас розвинений дуже мало, якщо порівнювати з європейськими країнами та США. І цей напрям теж треба підтримувати. Parimatch Foundation розглядає таку можливість у найближчому майбутньому.
– Як ви прийшли у благодійність?
– Процитую Катерину Білоруську, яка сказала, що «благодійність – це особлива любов». Мені здається, що бажання ділитися, дарувати цю любов, робити щось для людей має бути зашито в генну структуру людини. Я з дитинства спостерігав, як це робили мої батьки, потім люди, з якими я працював. Для мене це природно. Крім того, я переконаний, що благодійність – це індикатор міри морального розвитку суспільства та України загалом. Мені дуже хотілося б, щоб бажання об'єднуватися і допомагати було внутрішнім станом нашого суспільства, основою його самоорганізації.
