Надра на-гора: що відбувається з корисними копалинами в Україні

Надра на-гора: що відбувається з корисними копалинами в Україні

І чи може профільний держрегулятор унормувати їхнє використання

Этот материал также доступен на русском языке
Надра на-гора: що відбувається з корисними копалинами в Україні
Фото: depositphotos.com

Державна служба геології та надр (Держгеонадра) очікує, що 2022 року Міністерство екології та природних ресурсів разом із Міністерством економіки знімуть «архаїчне обмеження доступу до геологічної інформації про запаси» стосовно родовищ стратегічних корисних копалин для сталого розвитку держави. Про це нещодавно заявив голова Служби Роман Опімах. Новий перелік із 37 корисних копалин, що містить металічні та неметалічні руди, було затверджено ще 16 липня 2021 року на засіданні РНБО. Його дещо скоротили, виключивши з документа 1997 року такі позиції, як «природний газ», «нафта», «вугілля коксівне», «алмази», «п’єзокварц».

Світова економіка швидко перелаштовується на нові цифрові та електронні стандарти, і визначені 37 корисних копалин уже сьогодні широко використовуються при «зеленому» переході, в інноваційних технологіях та сфері космосу й оборони. Держгеонадра сформувала Атлас стратегічних мінералів України, у якому зібрано понад 200 ділянок. Як тільки він буде затверджений Кабінетом Міністрів, його відкриють для проведення аукціонів або укладання угод про розподіл продукції (УРП).

Втім, поки що для служби більш нагальним залишається реформування своєї діяльності в бік максимального надання сервісних послуг; розширення можливостей для цих послуг у цифровому вигляді; розкриття та професійна підготовка баз даних і геологічної інформації щодо запасів і покладів. А також розв’язання юридичних і законодавчих проблем щодо подальшого розвитку нових родовищ.

На жаль, на тлі глобальної зміни щодо геологічних пріоритетів уже розпочинається саботаж і протистояння на місцях. Як правило, воно відбувається під екологічними гаслами, але часто за ними стоять банальні політичні та бізнесові інтереси. Чим наразі живе Держгеонадра, які новації запроваджує та з якими перепонами стикається, а також як можна підвищити інвестпривабливість вітчизняних надр, законодавчо унормувавши їхнє використання, розбирався Mind.

Які корисні копалини є найбільш цікавими та дорогими?

У 2021 році  за продані спецдозволи держбюджет загалом отримав 1,6 млрд грн, що вдвічі більше запланованого. На електронні аукціони через систему ProZorro було виставлено 217 лотів, продано – 184, за 160 із них покупці вже сплатили до бюджету. Найпопулярнішими виявилися лоти бурштину, було продано 50 ділянок, за 48 із них уже сплачено; а найдорожчими традиційно були нафтогазоносні ділянки. 

Крім того, у регіонах України було продано рекордну кількість спецдозволів – 377, кожен третій з яких на будівельну сировину. Для забезпечення енергетичної незалежності країни під розробку вуглеводнів було передано понад 50 000 кв. км ділянок. Це майже 60% площ, які зараз розробляються в Україні. Переважну більшість отримали компанії НАК «Нафтогаз України».

Було укладено 11 угод про розподіл продукції (УРП), відновлено роботу за УРП на Юзівській нафтогазоносній площі за участі НАК «Нафтогаз України», а перший газ очікується вже 2022 року. Почалися роботи з реалізації проєкту на шельфі Чорного моря. Було актуалізовано інформацію щодо нафтогазових свердловин: наприкінці 2021 року паспорти отримали 12 000 свердловин, наприкінці 2022-го їхня кількість збільшиться до 14 000.

Щодо Олеської площі, яка має статус «замороженої УРП» і на 100% належить компанії НАК «Надра України», робота по ній триває.

«Нею цікавляться, було кілька зустрічей з інвесторами, але, вірогідно, наша геологічна інформація була не досить переконливою для ухвалення цими компаніями позитивного рішення. Поки ми стоїмо на тих позиціях, що раніше підписана УРП має діяти й надалі, бо її перегляд і перепогодження може тривати багато років. На сьогодні у нас уже є продукт, до якого може долучитися інвестор, взявши ті зобов’язання, які там прописані», – розповів Роман Опімах.

Як зорієнтуватися інвестору?

Для економії часу та ресурсу потенційних інвесторів у 2021 році Держгеонадра запустила Єдиний державний геологічний портал України, де зібрано 13 баз даних, зокрема контури родовищ і рудопроявів; перелік спецдозволів на користування надрами; протоколи затвердження запасів; реєстри нафтогазових свердловин і артезіанських свердловин; межі природно-охоронних фондів; підземні водозабори. Фактично це оброблені данні українських геологів, починаючи з 1918 року, коли з’явилося перше геологічне відомство незалежної України. Обробка документів і наповнення баз даних продовжиться і 2022 року.

«Якщо потенційно вас цікавить якась корисна копалина, ви можете знайти її на інтерактивній карті, де міститься геологічна інформація на быльш як 900 об’єктів. Вибрати місцевість, потім перевірити, кому там належить земля над цією корисною копалиною. Потім можете перевірити на предмет наявних обмежень, пов’язаних із належністю до природно заповідного фонду, а також інформацію про проведені геологічні дослідження, пробурені свердловини», – пояснив роботу системи Роман Опімах.

Для тих підприємців, хто вже позиціонує себе як реальний інвестор, служба пропонує інтерактивний Атлас надрокористувача, де зібрано портфоліо більш ніж 500 об’єктів уже готових інвестиційних пропозицій. Торік було додано ще 50 нових інвестиційних об'єктів.

У 2021 році було запущено онлайн-консультації в Єдиному вікні надрокористувача. Для порівняння: 2019-го показник  відмов щодо документів на оформлення ділянок під розробки становив 73%. У 2020 році був введений електронний запис на фахові консультації: їх проводили або телефоном, або призначали час особистої зустрічі, і відмови скоротилися до 64%. Торік з’явилася можливість надсилати документи для перевірки електронними мережами, що значно скоротило контакти з бюрократичним апаратом і технічні помилки заявника. Показник відмов знизився до 53%.

2022 року в системі Єдиного вікна надрокористувача додатково з’являться онлайн-звітування, реєстрація робіт і досліджень, електронний бланк спеціального дозволу. Також планується інтеграція системи в портал «Дія».

Чи можна використовувати надра ефективніше?

Вперше був проведений публічний аудит надр. Разом з РНБО Держгеонадра запустили систему  моніторингу використання надр за допомогою інтерактивних даних із трьох джерел: Державної геологічної служби, Державної податкової служби та Мінюсту. Система дозволяє ознайомитися з усією масою інформації в розрізі  не лише країни, а й області та окремої громади. Сьогодні там можна побачити, хто працює в ОТГ, які є чинні спецдозволи, як розробляються поклади, скільки було сплачено податків до держбюджету, місцевого бюджету і яке співвідношення на одну людину в громаді.

2021 року було анульовано 315 дозволів, тобто майже кожен десятий із чинних. Переважна більшість із них у судовому порядку. Ще 215 подань на анулювання направлено до суду. Зазвичай використовується традиційний механізм – перевірки геологічним контролем надрокористувачів. На 2022 рік передбачено 942 планові перевірки, але після аналізу звітів усіх надрокористувачів можуть бути призначені і позапланові інспекції.

Як боротися з незаконним видобутком?

У 2021 році було понад 300 повідомлень від обласних державних адміністрацій про вірогідні факти незаконного видобутку. Переважно йшлося про місцеву корисну копалину – пісок. Більшість цих випадків було підтверджено як несанкціонований видобуток.

Держгеонадра разом із Геоінформом підготували цифровий застосунок, який дозволить будь-якому представникові поліції у своєму смартфоні перевірити наявність спецдозволу в надрокористувача. Який статус цього спецдозволу, чинний він чи ні.

Сьогодні цей механізм уже використовується. Парламент збільшив штрафи за несанкціонований видобуток місцевих корисних копалин із 1700 грн до 85 000 грн і ввів кримінальну відповідальність на строк ув’язнення до восьми років. Цього року очікується ухвалення законопроєкту №4187, який дозволить нараховувати збитки за незаконну розробку надр.

На жаль, жодні штрафи та кримінальна відповідальність не зупиняють нелегальних видобувачів. Так, нещодавно група місцевих мешканців Царичанського району Дніпропетровської області звернулася до народних депутатів із вимогою припинити роботу нелегального кар’єру з видобутку піску. Ділки пообіцяли місцевим жителям влаштувати ставок для розведення риби. Замість того вже другий рік іде забір піску, який через фірми-прокладки продається на будівництво доріг із програми «Велике будівництво». У Царичанському відділі поліції відкрили кримінальне провадження і чомусь звернулися до експертної установи Дніпро НДІСЕ для проведення двох незрозумілих експертиз. Усе це затягує справу, а пісок розкрадають, не сплачуючи податків ні до державного бюджету, ні до місцевого.  

Хто і як блокує геологічні роботи в Україні?

Держгеонадра почала  розробку нового продукту для місцевих громад – формування мінерально-сировинної бази регіонів, на основі якої створюються геологічні паспорти територіальних громад (ОТГ). Маючи такі паспорти влада на місцях зможе більш ефективно розробляти довгострокові плани розвитку громад і наповнення місцевих бюджетів. Справда, необхідні ще певні зміни до законодавства про децентралізацію, які дадуть більше прав громадам. Разом із тим перелік місцевих корисних копалин скоротили з 48 до 10 позицій.

«На жаль, у нас на сьогодні є дуже багато нарікань щодо місцевих корисних копалин, особливо в частині погодження місцевими органами влади. Ці сигнали йдуть з усього ринку. Тому треба тричі подумати, чи надавати на  погодження ще якісь додаткові корисні копалини. Якщо процедура буде узгоджена або змінена, і вона для місцевих корисних копалин буде така сама, як для загальнодержавних, то цей перелік можна розширити», – зауважив Роман Опімах.

Розширення повноважень місцевої влади щодо розробки корисних копалин – це палиця о двох кінцях. Офіційна розробка родовищ принесе додаткові кошти в бюджети громад. Але, якщо закрити очі на незаконний видобуток, певний зиск із цього можуть отримати керівники громад. Принаймні місцева влада Царичанського району з попереднього кейсу робить вигляд, що не бачить жодних порушень.

А ще до процесу приєднуються різноманітні екологічні організації як місцевого, так і державного рівня. Останнім часом в Україні навіть з’явилося поняття «екологічне рейдерство». Інформація йде з усіх куточків країни: такі «екологічні групи» виступають проти будь-яких розробок корисних копалин. Нещодавно одна з груп прозвітувала, що заблокувала сім об’єктів розробки корисних копалин для будівництва – вапняків, гранітів, цегельної сировини. Але ж не факт, що ці родовища не розроблятимуть у незаконний спосіб і гроші не кластимуть собі в кишеню. І це вже не кажучи про те, що тисячі людей в сільській місцевості залишилися без роботи, а бюджети – без грошей.

Якщо почнуться аукціони з продажу родовищ стратегічних копалин, проблема екосаботажу вийде вже на державний рівень.

Що нового в обліку водних ресурсів?

Україна – вододефіцітна країна, проте досі був відсутній загальний облік джерел питної води, що використовується в господарстві. У 2021 році це почали виправляти і вносити всі наявні водозабори до Єдиного геологічного порталу. На сьогодні на інтерактивну карту нанесено 8500 водозабірних споруд, є інформація про них та обсяги видобутку. На жаль, моніторинг якості та кількісних параметрів цієї води ведеться лише на 140 пунктах, бо тільки на такий обсяг вистачає державного фінансування.

Також є відкрита інформація про дозволи на спеціальне водокористування, їх понад 12 000. Є реєстр, який охоплює 80% усіх наявних артезіанських свердловин під спецдозволами на користування надрами, незабаром там будуть усі 100%. Також з’явиться вся інформація про артезіанські свердловини, які існують під спецдозволами на спеціальне водокористування, – понад 40 000.

Служба геології та надр готова бурити й облаштовувати свердловини у вододефіцитних регіонах України, але на це в держави поки що немає грошей і техніки. 

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло