Гіркий цукор: чим загрожують торгові обмеження найбільшого світового виробника
Індія, другий за величиною експортер цукру у світі, вводить обмеження на поставки. Що це означає для глобального продовольчого ринку та України
Індія продовжує залишатися основним ньюсмейкером на світовому ринку продовольства – щоправда, новини, які генерує держава, суцільно тривожні. Після несподіваного ембарго на експорт пшениці, вона обмежує постачання ще однієї базової сільськогосподарської категорії – цукру. В період з 1 червня по 31 жовтня постачальники зобов’язані отримувати дозволи на продаж за кордон усіх видів цукру – цукру-сирцю, рафінованого та білого цукру. Такі обмеження введені вперше за шість років.
Чому так сталося? Міністерство торгівлі та промисловості Індії, обґрунтовуючи необхідність держрегулювання зовнішньої торгівлі, посилається на потребу «підтримати доступність цукру на внутрішньому ринку та стабільну ціну на нього в країні».
Зазначимо, що на відміну від пшениці, експорт цукру не заборонений, а обмежений лімітом у 10 млн тонн. Знову ж таки, на відміну від пшениці, майбутній урожай якої пошкоджений рекордною посухою, запаси цукру в країні перебувають на надвисокому рівні, а ринок відчутно профіцитний.
Індія – найбільший виробник цукру у світі, з річним показником на рівні понад 35 млн тонн, і другий, після Бразилії, експортер цього продукту. В Індії приблизно 50 млн фермерів займаються вирощуванням цукрової тростини, ще мільйони людей задіяні в її транспортуванні та переробці. Внутрішнє споживання оцінюється в 27 млн тонн. Основні покупці індійського цукру – Індонезія, Афганістан, Шрі-Ланка, Бангладеш, ОАЕ, Малайзія та африканські країни.
На які обсяги розраховував світ? У цьому сезоні Індія планувала експортувати 10 млн тонн цукру (укладено контракти вже на 9 млн тонн, відвантажено 7,5 млн тонн) і офіційно ці зобов'язання підтвердила. Таким чином, де-юре баланс збережено. Проте, ризик обмежень та адміністративний контроль над поставками посилюють напруженість на цукрозалежних ринках – зокрема, виробництва етанолу.
Як це позначиться на Україні? Український ринок цукру формально автономний, наскільки це можливо у глобальному світі.
Надвеликі обсяги виробництва радянських часів за останні 30 років скоригувалися до забезпечення внутрішнього ринку. За даними Науково-практичного центру цукробурякового виробництва, у 2021 році 33 українські цукрові заводи виробили близько 1,4 млн тонн цукру, що практично дорівнює обсягам внутрішнього споживання.
Також обнадіює, що основні посіви цукрових буряків та виробничі потужності найбільших виробників цукру зосереджені в західних областях – і їх здебільшого не зачепили бойові дії.
При цьому Україна веде і зовнішню торгівлю цукром, враховуючи відсутність надлишків – у незначних обсягах (експорт цукру генерує менше 0,5% всього українського експорту). Експорт цукру за 2021 рік склав 25 500 тонн. Серед найбільших покупців українського продукту, якщо ранжувати у грошовому еквіваленті закупівель, – Ізраїль, Вірменія Азербайджан.
Чи імпортує Україна цукор? Імпорт цукру останніми роками мав стійку тенденцію до зростання, за січень–грудень 2021 року його обсяг, за даними Держстату, становив близько 164 000 тонн, що на 230% більше, ніж роком раніше. Найбільшими постачальниками цукру в Україну стала Бразилія з часткою в імпорті на рівні 73%. Далі йдуть постачання з Польщі та Бельгії.
Імпорт на рівні 10% від внутрішнього споживання – це помітний ресурс, до якого вдавалися для гасіння цінових коливань.
Чи означає самозабезпечення ринку на рівні 90%, що дефіцит цукру Україні не загрожує, а ціни на нього будуть стабільними? Не зовсім.
До чого готуватися українським цукровикам? Передбачити розвиток бойових дій в Україні складно. Але навіть якщо припустити, що з великою ймовірністю вони не стосуватимуться відносно безпечних зараз західних регіонів, то складності з логістикою, зростання цін на паливо, відтік працівників за кордон або через мобілізацію – це загальні проблеми всіх індустрій.
Крім того, за прогнозами аналітиків Українського клубу аграрного бізнесу, озвученими напередодні війни, витрати на вирощування цукрових буряків протягом 2022 року збільшаться на 44%, що може призвести до скорочення посівних площ та зниження обсягів виробництва цукру, яке і так перебуває на критичному для внутрішнього ринку рівні.
Зазначимо, що цей прогноз не враховував впливу військових дій, а ґрунтувався на стрімкому зростанні вартості ресурсів: добрив, палива, а також переорієнтації фермерів на менш дорогі культури.
Також цукровики – одні із основних постраждалих від кризи на ринку енергоресурсів та зростання цін на них. Цукор – дуже енергоємне виробництво, енергетична складова в собівартості може досягати 60–70%.
Ця проблема проявилася ще минулого сезону, до початку якого ціни на газ досягли історичного максимуму $1000/1000 куб. м, а до кінця року побили всі можливі світові рекорди, досягнувши рівня близько $2000/1000 куб. м.
У грудні минулого року 27 компаній, що входять до асоціації «Укркондпром», повідомили про плани повністю або частково згорнути виробництво солодощів через високі ціни на газ. Тоді частину витрат на купівлю газу для галузі покрив Кабмін – цукрові підприємства отримували його за ціною 34 000 грн/1000 куб. Але навіть з урахуванням цих пільг ціни на цукор, за даними Держстату, минулого року додали 20,4%.
Поточний рік, аж до початку нового сезону (в листопаді-2022), підприємства планували присвятити переведенню заводів на альтернативні джерела енергії. Зі зрозумілих причин ці плани навряд чи будуть реалізовані. Таким чином, цукор нового врожаю, який надійде на ринок наприкінці року, буде гарантовано дорожчим мінімум на 30% від поточного рівня цін.
Імовірність того, що Україні доведеться наступного сезону компенсувати нестачу цукру на внутрішньому ринку зовнішніми поставками, майже 100%. І підвищення цін на цукор у світі, викликане, зокрема, скороченням присутності на ньому індійського товару, – стане нашою безпосередньою проблемою.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].