«Голодуватимете, доки не потоваришуєте з росією»: чи підкориться світ шантажу путіна
Кремль припинив спроби навіть імітувати гуманізм, заявивши, що зняття санкцій – це єдина альтернатива світовому голоду
Шантаж продовольчою безпекою – очевидна тактика росії та прямий наслідок війни та блокади українських портів. Проте досі цей аргумент старанно вуалювався кремлем: на словах російська сторона висловлювала глибоке занепокоєння, декларувала готовність забезпечити безперервність транспортування зернових вантажів, а владімір путін навіть зустрівся з головою Африканського Союзу, президентом Сенегалу Макі Саллом, запевнивши його у своїй підтримці.
Тепер усі ці зовнішні прояви пристойності відкинуто. Як світ зреагував на зміну тональності та що за цим відбуватиметься, розбирався Mind.
Один із рупорів російської пропаганди, головний редактор російського державного ЗМІ RT Маргарита Сімоньян під час модерації панелі з владіміром путіним на Петербурзькому міжнародному економічному форумі заявила, що Захід зрештою буде змушений скасувати санкції, запроваджені проти рф, на тлі загрози глобального голоду. За її словами, вона кілька разів чула від людей у москві: «Уся наша надія – на голод».
«Це означає, що зараз почнеться голод, і вони знімуть санкції і товаришуватимуть із нами, оскільки зрозуміють, що не товаришувати з нами неможливо», – сказала вона.
Цинізм цієї заяви викликав очікувано обурену реакцію в усьому світі.
«Давайте поморимо їх голодом, поки вони не погодяться бути нашими друзями». Такі приємні люди. А потім росіяни дивуються, чому їх ніхто не поважає!» – написав у Твіттері американський політолог та дипломат Майкл Макфол, спеціальний помічник президента Барака Обами з питань національної безпеки та директор відділу росії та Євразії при Раді національної безпеки США.
«З такими друзями, як росія, вороги не потрібні», – вторить відомий політолог Крістоф Штефес.
Цією заявою москва вочевидь перейшла всі морально-етичні межі. Проте набагато важливіше, що світу було надіслано чіткий сигнал: росія робить ставку на продовольчу блокаду, домагаючись від колективного Заходу зняття чи послаблення санкцій.
Чи є ризик, що цей розрахунок справдиться?
Блокування українських портів, яке штучно усунуло Україну зі світового ринку продовольства, прямо й опосередковано зачіпає близько 400 млн людей, переважно в бідних країнах Африки та Азії. Прямий ефект від блокади оцінюється ООН у 46 млн осіб, які стануть на крок ближче до голоду й шукатимуть захисту від нього, мігруючи до благополучної Європи.
Усе це створює серйозний тиск на західні уряди, особливо на тлі заяв представників Африканського Союзу, що вони стали жертвами в чужій війні. Аргументи про неприйнятність агресії росії та вторгнення в Україну, що спричинило тисячі жертв і величезні руйнування, тьмяніють на тлі значно актуальнішої для жителів африканських країн проблеми – дефіциту продовольства, що посилюється.
Лідери африканських країн недвозначно дали зрозуміти США та Євросоюзу, що їхні жителі не готові помирати заради того, щоб у Європі перемогла справедливість. Так, за даними NYT, у середині травня Держдепартамент Сполучених Штатів розіслав телеграму урядам 14 країн, переважно в Північній та Східній Африці, а також Пакистану, Бангладеш, Шрі-Ланки та Туреччини, із закликом не купувати зерно, яке росія вкрала з окупованих територій України.
У телеграмі були озвучені параметри та назви кораблів, які підозрюються в перевезенні. А також обсяги вантажів та специфікації товару, зокрема головний параметр – це зерно може бути підозріло дешевим, проте від цього не перестає бути краденим. Однак, наскільки відомо, цей заклик не справив належного впливу.
Хассан Ханнедже, директор розташованого в Кенії Міжнародного інституту стратегічних досліджень HORN, сказав New York Times, що на тлі десятків мільйонів голодувальників деякі країни воліють імпортувати будь-яке зерно, не запитуючи про його походження: «Африканцям байдуже, звідки вони отримують їжу. І якщо хтось збирається моралізувати із цього приводу, він помиляється», – сказав він.
Хороша новина в тому, що Захід продовжує впевнено стояти на своєму. Ба більше – схоже, бравування загрозою голоду ще сильніше згуртувало антиросійську коаліцію. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель прирівняв навмисну спробу росії заради дипломатичного тиску створити голод до військового злочину.
Погана новина в тому, що за таких координат блокаду українських портів не буде знято в найближчій перспективі, а найімовірніше – до закінчення війни. Про це наразі голосно не говорять, але дії міжнародних партнерів промовистіші за будь-які слова.
Що пропонується для нівелювання продовольчого шантажу?
Для України:
- сприяння в розвитку наземних шляхів експорту, включно зі створенням мережі елеваторів на кордоні, щоб забезпечити комфортне перевантаження у вагони, розраховані на європейську колію, та уникнути черг;
- режим найбільшого сприяння українським зерновим вантажам у європейських портах, зокрема в Гданську;
- надання мобільних елеваторів, щоб зберегти новий врожай в умовах затоварювання. Перша партія таких силосів уже на шляху до України. І хоча український Мінагропрод незграбно намагається приєднатися до цього постачання, проте ініціатива виходила від американської сторони. Такі елеватори являють собою рукави для зберігання – поліетиленові мішки, які можуть вмістити до 200 000 тонн зерна. Їх основний недолік – неможливість забезпечити потрібні показники вологості для збереження якості зернових.
Для Африканських країн і країн Карибського басейну та Тихого океану, які втратили доступ до українського зерна:
- широке фінансування для розв’язання проблем продовольчої безпеки – Єврокомісія ухвалила пропозицію виділити 600 млн євро з резервів Європейського фонду розвитку для «уникнення продовольчої кризи та економічного шоку»;
- зміна парадигми підтримки з креном у нарощування власних виробництв та широке застосування технологій – у комюніке Єврокомісії пояснюється, що із запланованого траншу більша частина – 350 млн євро – призначені для власного виробництва країнами та зміцнення стійкості продовольчих систем. Зокрема, заплановано широку інформаційну кампанію та практикуми щодо застосування технологій і добрив, щоб збільшити самозабезпечення продовольством.
Для росії:
- чергове розширення санкцій.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
