Останнє зерно: як пов'язана зміна влади на Шрі-Ланці з війною в Україні

Останнє зерно: як пов'язана зміна влади на Шрі-Ланці з війною в Україні

І чи може продовольча (не)безпека запустити ланцюгову реакцію політичної нестабільності в інших країнах

Этот материал также доступен на русском языке
Останнє зерно: як пов'язана зміна влади на Шрі-Ланці з війною в Україні
Фото: DR

Наприкінці минулого тижня на Шрі-Ланці змінилася влада. Змінилася дуже «ефектно»: з багатотисячними мітингами, сотнею поранених, захопленням президентського палацу, підпалом резиденції прем'єр-міністра та швидкою втечею глави держави під захистом купки військових, які залишилися йому вірними. Опозиція веде перемовини щодо створення тимчасового уряду.

На момент соціального вибуху Шрі-Ланка перебувала в тяжкій економічній кризі. У державі практично не було палива, ліків, частини продуктів харчування, а імпорт зупинився через вичерпання валютних резервів. Інфляція досягла 54%, транспортні витрати додали 70%, за державним боргом було оголошено дефолт.

Перелік проблем великий, але вплив негативних чинників на політичну ситуацію в країні нерівномірний. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що один із таких чинників, що розпалив ситуацію до критичної, – це посилення проблем із продовольством, викликаних у свою чергу війною в Україні. «Ми бачимо вплив цього (російської агресії проти України. – Mind) у всьому світі, і це може бути одним із факторів, які сприяють тому, що сталося в Шрі-Ланці, – сказав він. – Те, що ми бачимо в усьому світі, – це... зниження продовольчої безпеки, яке значно посилилося внаслідок російської агресії проти України».

Наскільки війна в Україні пов'язана зі зміщенням панівного клану Раджпакса на Шрі-Ланці та чи можливі подібні соціальні вибухи й надалі?

Чому виникла криза на Шрі-Ланці? 

Насамперед треба уточнити, що політична криза на острові почалася задовго до 24 лютого 2022 року. Шлях до краху в панівної еліти зайняв 30 місяців.

Уже понад півтора року острівна держава Південної Азії переживає найскладнішу кризу від моменту здобуття незалежності 1948 року.

Клан Раджапакса, який перебував при владі у Шрі-Ланці, – впливова політична династія. Готабай Раджапакса, обійнявши посаду президента 2019 року, призначив свого брата Махінду прем'єр-міністром. Також представники клану акумулювали фінансові, внутрішні та оборонні портфелі.

Президент проводив популістську, руйнівну для економіки політику: зменшив податки, реалізував великі інфраструктурні проєкти на китайські гроші, заборонив використання мінеральних добрив, прагнучи перевести країну на 100% органічний АПК. Також економіку підкосила пандемія COVID-19, що скоротила туризм – одну з основних статей доходів держбюджету.

Чому вона поглибилася?

Президент вірив у швидке відновлення, тому до останнього відмовлявся від звернення по допомогу до МВФ.

Оскільки переговори про позику з МВФ загрузли, а власні резерви для імпорту в держави вичерпалися, припинився приплив до країни предметів першої необхідності, зокрема енергоносіїв. Влада вдалася до вимушених блекаутів – сім'ї по всьому острову мали звернутися до забутої практики використання дров'яних печей. Школи закрилися до «подальшого повідомлення».

У відповідь на ці виклики уряд ухвалив рішення про скорочення робочого тижня для працівників державного сектору – так звана фермерська п'ятниця надавалася півтора мільйонам держслужбовців, щоб вони могли обробити свої городи. За даними ООН, уже наприкінці минулого року чотири з п'яти осіб у країні з населенням 22 млн змушені були пропускати прийоми їжі.

У квітні протестувальники заблокували ворота Міністерства фінансів, яке примикає до офісу президента Готабая Раджапакса, закликаючи до відставки останнього. «Гота, йди додому» («Ghota go gama», «GGG», «гама» – сингальське слово, що означає село) – основне гасло протестантів на вулицях і в соцмережах.

Також набули популярності «кухонні скарги» – мешканці районів стукали каструлями та сковорідками, виявляючи невдоволення. Протести в країні тривали кілька місяців, протягом яких президент відмовлявся піти у відставку.

Останньою краплею стало продовольство.

Як країну «накривав» голод?

Найбільш гостро на Шрі-Ланці відчувався дефіцит борошна й сухого молока. Риба та яйця стали доступні найбіднішим сім'ям не частіше одного разу на місяць. 15% дітей у країні мали недостатню вагу.

Надії на те, що в наступному сезоні ситуація поліпшиться, також не було. Фермери, стикнувшись із подвоєнням витрат і низькою врожайністю, пов’язаною із заборону на добрива, просто відмовилися від вирощування навіть такої базової культури як рис.

Виробництво рису минулого сезону впало на 40–50%, прогнози на поточний показували ще 50% падіння врожайності.

АПК Шрі-Ланки генерує близько третини робочих місць та 8% валового внутрішнього продукту. Експортні надходження від чаю – ключового джерела доходу – скоротилися через зниження врожаю. Президент Раджапакса в нещодавньому інтерв'ю Bloomberg визнав проблеми з виконанням органічної реформи – як з'ясувалося, місцеві виробники органічних добрив не мали достатніх потужностей, а «його не поінформували».

Міністр сільського господарства закликав людей вирощувати врожай удома, заявивши, що це єдиний варіант подолати кризу.

А в травні, коли запаси продовольства були виснажені, зіграв свою роль і чинник війни в Україні. Вторгнення Росії на українську територію 24 лютого поставило під загрозу світові запаси продовольства й енергії та викликало сплеск інфляції. Рекордні світові ціни на зерно та добрива зробили їх імпорт непідйомним для Шрі-Ланки.

У результаті два з п'яти домогосподарств зменшили кількість харчів, що споживається, і перейшли на менш поживну їжу.

За даними Світової продовольчої програми ООН, ситуація з продовольчою безпекою найгірша серед фермерів, насамперед – працівників чайних плантацій. Тут понад половина домогосподарств не має необхідного харчування та можливості його придбати.

Отже, усунення нинішньої влади стало логічним розвитком ситуації.

Де ще продовольча криза може перерости в політичну?

Відповідно до звіту Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН), вплив глобальної продовольчої, паливної та фінансової кризи на глобальну бідність був «значно швидшим», ніж шок від пандемії COVID-19.

Аналіз 159 країн світу, що розвиваються, показав, що стрибки цін на основні товари вже мали «негайний і руйнівний» вплив на найбідніші домогосподарства. У зоні ризику – Балкани, регіон Каспійського моря та країни Африки на південь від Сахари.

«Безпрецедентне зростання цін означає, що для багатьох людей у ​​всьому світі їжа, яку вони могли собі дозволити вчора, сьогодні вже недоступна», – говорить голова ПРООН Ахім Штайнер.

Одним із найважливіших висновків звіту ПРООН є попередження про те, що «цілі країни, що розвиваються» ризикують назавжди відокремитися від світової економіки.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло