Жити не одним днем: що робити зі зруйнованим та пошкодженим житлом українців

Жити не одним днем: що робити зі зруйнованим та пошкодженим житлом українців

Хто і коли може розраховувати на новосілля

Жити не одним днем: що робити зі зруйнованим та пошкодженим житлом українців
Фото: УНІАН

За понад чотири місяці війни багато українців втратили житло через руйнування домівок внаслідок обстрілів та ракетних ударів. Найбільше пошкоджень житлового фонду зафіксовано у Донецькій, Харківській, Київській та Чернігівській областях. За попередніми даними, лише на Київщині зруйновано понад 4000 житлових будинків, у Харкові – понад 1200.

Тимчасовим вирішенням проблеми стає розміщення людей у комунальному житлі на кшталт гуртожитків, розгортання модульних містечок, оренда та вимушена еміграція в країни, які надають тимчасовий прихисток. Але глобально – до майбутньої зими вже необхідно готуватися. А це в першу чергу – розробка законодавчої бази та терміновий пошук фінансування.

Що робиться для того, аби вирішити питання людей, чиє житло зруйноване або пошкоджене російськими ракетами, розбирався Mind.

Скільки житла зруйновано внаслідок війни?

З початку квітня держава збирає інформацію від громадян про зруйноване та пошкоджене житло. Як повідомляють у Мінцифри, станом на 7 липня через застосунок «Дія», урядовий портал та ЦНАПи зареєстровано 225 000 заяв про пошкоджене майно.

«Загалом понад 800 000 українців потребують відновлення чи ремонту житла через повномасштабне вторгнення росії», – зазначає Олена Шуляк, заступниця голови Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

За її словами, площа ушкоджень житлового фонду складає понад 15 млн кв. м. Але з огляду на кількість поданих заяв відносно до загального обсягу постраждалих, можна говорити щонайменше про 35–40 млн кв. м. Зокрема, у Київській школі економіки втрати житлового фонду оцінюють майже у 45 млн кв. м. І ця цифра зростатиме, адже обстріли українських міст не припиняються.

росія заплатить?

рф, що розв’язала цю війну, повинна у прямому сенсі заплатити за зруйновані домівки українців, вважають представники влади та міжнародного суспільства. Одним з головних джерел відбудови України мають стати конфісковані активи росії та російських олігархів по всьому світу.

«Ключовим джерелом відновлення мають бути конфісковані активи росії та російських олігархів, – зазначає прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. – Вони спричинили ці масштабні руйнування і вони мають понести за це відповідальність».

Тут важливо розуміти, що повноцінна відбудова країни можлива лише після остаточної перемоги над агресором та підписання мирного договору на умовах України, в якому буде прописано чіткий механізм виплати репарацій росією. У разі будь-якого формату гібридного миру сподіватися на кошти від рф марно.

Натомість починати відбудову України необхідно вже сьогодні, використовуючи всі можливі джерела фінансування.

План відбудови на $750 млрд

Перші кроки на цьому шляху із підтримкою міжнародної спільноти вже зроблено. На Міжнародній конференції з питань відновлення України, що відбулася 4–5 липня в швейцарському Лугано, було представлено масштабний план післявоєнної відбудови країни. Він розрахований на 10 років та оцінюється у $750 млрд. Кошти надійдуть частково від партнерських грантів – $250–300 млрд, кредитів від партнерів – $200–300 млрд та приватних інвестицій – $250 млрд.

Один із ключових та найдорожчих пунктів плану – відновлення житла та інфраструктури регіонів, на це відведено $150–250 млрд. Передбачається реалізація значної кількості великих та малих проєктів – від будівництва нових житлових об’єктів із забезпеченням принципів енергоефективності та безбар'єрності до очисних споруд та централізованих комунальних систем.

Задля забезпечення будівельними матеріалами планується залучення українських виробників: вікон (5–6 млн одиниць на рік), скла (300 000 тонн на рік), термоізоляційних матеріалів (13 млн кубометрів на рік). Для формування запасів обладнання та комплектуючих створюватимуться логістичні хаби, а самі будинки мають зводити з близьким до нульового рівня енергоспоживанням.

Утім план розрахований на роки, а людям, які втратили жило, потрібно знаходити собі нові оселі вже зараз, до приходу зими.

Яким буде механізм відшкодування

Верховна Рада ще 1 квітня прийняла у першому читанні законопроєкт №7198, який передбачає державну компенсацію за втрачене чи пошкоджене нерухоме майно під час війни.

Компенсацію зможуть отримати громадяни України (власники житла; інвестори в будівництво; члени кооперативів, які викупили житло; спадкоємці), а також управителі багатоквартирних будинків для відновлення місць загального користування.

Передбачаються два варіанти компенсацій за пошкоджене житло:

  • не підлягає відновленню – фінансується нове будівництво;
  • підлягає відновленню – власнику надаються кошти на відновлення або фінансуються необхідні будівельні роботи.

«Нове житло має бути аналогічної житлової площі, але не більше 150 кв. м; у тому ж населеному пункті або за бажанням іншому, але аналогічної категорії, – пояснює ініціатор законопроєкту Олена Шуляк. – Можна отримати житло вищої вартості, профінансувавши різницю самостійно. Компенсація на ремонт визначається за результатами оцінки, а гранична сума компенсації не може перевищувати вартості будівництва нового житла».

Утім станом на середину липня механізм оцінки збитків та відшкодувань ще не прийнято. За словами пані Шуляк, після прийняття у першому читанні документ отримав понад 700 поправок, що потребують додаткового опрацювання. Після цього на нього очікує друге читання в парламенті.

Тим часом в уряді нарешті схвалили єдину форму подання заяв про пошкоджене майно, також прийнято механізм роботи комісій, які обстежують будинки.

Але вже зараз зрозуміло, що коштів для компенсацій, а це, за оцінкою Дениса Шмигаля, щонайменше 40 млрд грн, у бюджеті немає. Тому уряд наразі виділив 1,4 млрд грн із резервного фонду. Кошти призначені для поточних ремонтів (заміна вікон та дверей, лагодження покрівель), щоб підготувати будівлі до опалювального сезону.

Як відбудовуватимуть Київщину?

Із 69 територіальних громад Київської області в 46 є руйнування – це 65% території області.

За офіційною інформацією, на Київщині повністю зруйновано 4835 приватних будинків та 13 292 частково пошкоджені. Також повністю зруйнована 161 багатоповерхівка та 975 частково пошкоджено.

Загалом житло втратили більше ніж 11 000 сімей. Яким чином люди зможуть відбудувати втрачені домівки?

Деякі жителі Київщини, чиє житло зруйновано обстрілами, вже цього року зможуть отримати від держави гроші на нову нерухомість. Це передбачає соціальна програма «Нова оселя», затверджена Київською облрадою наприкінці червня. За умовами програми, буде здійснено викуп 2000 квартир на відкритому ринку нерухомості протягом 2022–2023 років – по 1000 кожного року.

Реєстри формуватимуться в порядку надходження заяв. Для участі потрібно подати відповідну заяву до органів місцевого самоврядування за місцем знаходження знищеного житла. Пріоритет надається сім'ям загиблих внаслідок збройної агресії рф та пільговим категоріям (багатодітним сім'ям, пенсіонерам, людям з інвалідністю тощо).

Для реалізації програми необхідно 2,8 млрд грн, з яких частка бюджетних коштів становить 1,8 млрд грн (з державного, обласного та місцевих бюджетів – відповідно 1 млрд, 605 млн та 200 млн). З інших джерел планується залучити додатково 1 млрд грн. Гроші можуть бути використані для придбання житла в прийнятих в експлуатацію житлових будинках протягом півроку від дня зарахування.

Окремо протягом 2022–2023 років планується збудувати 560 приватних будинків (по 260 кожного року) площею від 70 до 120 кв. м із загальним бюджетом на будівництво 1,7 млрд грн.

Але навіть якщо програма не забуксує на якомусь із етапів, вона вирішить проблему лише частково. Тому очільники територіальних громад області шукають альтернативні варіанти. Так, в Ірпені, де за час окупації зруйновано понад 50% міста, а 71% будинків потребують відновлення, досягли домовленості про допомогу з боку Франці. Наприкінці червня підписано меморандум про співпрацю з Асоціацією мерів міст Франції.

«На першому етапі планується відбудова багатоповерхових будинків, а саме відновлення покрівлі, – зазначає Ірпінський міський голова Олександр Маркушин. – Якщо ми до осені встигнемо відремонтувати ці покрівлі, ми врятуємо будинки, і їхні мешканці повернуться до міста».

Нові принципи містобудування

У Конфедерації будівельників України пропонують механізми компенсацій населенню за втрачене житло шляхом випуску іменних ваучерів. Як зазначають фахівці, це дозволить підібрати первинне чи вторинне житло в будь-якій місцевості. До того ж схема не несе корупційних ризиків: людина сама вирішуватиме, де саме купувати нерухомість та якою вона має бути.

«Такий варіант оптимальний для держави та зручний для тих, кому надається допомога», – зазначає президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе.

У процесі повоєнної відбудови житла важливим буде застосування сучасних методів будівництва з урахуванням енергоефективності будівель та прогресивних принципів містобудування.

«Людей потрібно залучати до загальних містобудівних рішень про те, як мають виглядати їхні нові домівки, – зазначає заступниця голови Архітектурної палати НСАУ Анна Кирій. – Це дозволить мінімізувати конфлікти між короткостроковим та довгостроковими рішеннями на шляху відбудови країни».

Стосовно енергоефективності зрушення вже є. Так, 9 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №6485 «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель». Закон уже передано на підпис президенту.

Зокрема, це допоможе підвищити енергоефективність будинків, а власники тих з них, які постраждали від війни, зможуть отримувати кошти на ремонт від Фонду енергоефективності.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло