Нафтові історії: як «Лукойл» керував українсько-російською «Дружбою»

Нафтові історії: як «Лукойл» керував українсько-російською «Дружбою»

І що означає відновлення транзиту нафти з рф через територію України

Нафтові історії: як «Лукойл» керував українсько-російською «Дружбою»
Фото: depositphotos.com

Учора, 18 серпня, Бюро економічної безпеки (БЕБ) України повідомило, що з його ініціативи заарештовано автомобільні заправні станції, склади, земельні ділянки та корпоративні права 308 об’єктів нерухомості, які належать одній із найбільших мереж АЗС на території України, яка має російське коріння. Загалом під арешт потрапили активи на більш ніж 50 млн грн. За інформацією поінформованих джерел, йдеться про «Лукойл», АЗК якої на території України декілька років тому майже одночасно змінили вивіску на АМІС. Австрійські юристи, які заснували компанію AMIC, є пов'язаними з «Лукойлом» особами. Ця новина надихнула Mind пригадати, як російський «Лукойл» закріпився в українському паливному сегменті та що означає його «повалення». Матеріал є першим у циклі «Нафтові історії», де ми розкриватимемо історичні деталі тривалої російської експансії у вітчизняному ПЕК та нинішні кроки в боротьбі з нею.

Що дізналися співробітники БЕБ? Вони з’ясували, що бенефіціари та службові особи двох компаній – AMIC та «Лукойл», яких бюро, звісно, відкрито не називає, пов’язані між собою, а їхніми фактичними власниками є громадяни російської федерації.

У ході слідства встановлено, що службові особи підприємств упродовж 2015–2022 років штучно завищували витрати цих компаній через отримання кредитів від споріднених структур. До витрат також зараховували відсотки за кредитами. Обидва підприємства декларували збиткову діяльність. А при збитковій діяльності в Україні, премії, включені до вартості імпортованих паливно-мастильних матеріалів, перераховували на користь іноземної компанії.

Загальну суму ухилення від сплати податків обох компаній БЕБ оцінило у чверть мільярда – понад 270 млн грн. А легалізацію капіталу – у суму понад 1 млрд грн.

Як зароджувалася така «практика»? У серпні 2022 року вперше в сучасній українській історії країни Східної Європи почали самостійно оплачувати використання української ділянки нафтопроводу «Дружба». Цей нафтопровід – двонитковий, транскордонний та державний. До появи європейців рф бронювала за собою ексклюзивне право на українські державні потужності обох ниток нафтопроводу.

У 2011–2113 роках стався короткий виняток із такого ексклюзиву. Тоді одна з ниток прокачувала азербайджанську нафту маршрутом Одеса – Броди – Мозир (Білорусь), а інша (паралельна) – продовжувала качати нафту з росії до ЄС.

У ті часи Азербайджан не спромігся досягти конкретних домовленостей з рф. Тож «диверсифіковане» використання «Дружби» припинилося, і вона продовжила качати нафту в один бік.

Хто оплачував прокачку нафти та «замовляв музику»? У 1991–2022 роках за послуги нафтопроводу платила російська державна «транснєфть». Вона на правах замовника мала привілей призначати так званого куратора української ділянки, а точніше – компанію-координатора експорту нафти з рф та білорусі в південно-західному напрямку.

До 2000-х років куратором «Дружби» в Україні був петербурзький «Сургутнєфтєгаз». Це компанія з фінансового пулу Генадія Тимченка, одного з «гаманців» путіна.

Потім куратором нафтових потоків через український державний нафтопровід став «Лукойл». Компанію було створено у 1990-ті завдяки зусиллям Вагіта Алєкперова та Ільгама Мамедгасана оглы Рагімова, інститутського друга та однокурсника путіна. Рагімову преса в різні часи приписувала великий пакет акцій «Лукойлу» – від 7% до 25% акцій, якими він керував через американський траст Templeton Russia and East Europe Fund.

Цей траст, за яким ховалися російські акціонери «Лукойлу», ліквідували у 2014–2015 роках – на початку війни на Сході України. За часів уряду Арсенія Яценюка фонд встиг стати чи не найбільшим власником державних облігацій України. Облігації держзайму почасти стають ключем до успішних переговорів бізнесу й урядовців, але про це трохи нижче.

Як «перевзувався» «Лукойл»? Перед тим як рф 2022 року змінила формат нападу на Україну з прихованого на фронтальний, «Лукойл» продовжував мати статус куратора «Дружби», а от усе інше ретельно сховав. Компанія переоформила свої українські капітали та «ребрендувала» усі свої АЗС на Сході Європи під прапори підставної компанії з Австрії (Amic GmbH).

Це принесло «Лукойлу» неймовірний результат: попри фактичний стан війни між двома країнами, компанія через менеджерів-комісіонерів змогла понад сім років зберігати опосередкований контроль над концерном «Карпатнафтохім». Це найбільше в Україні нафтохімічне виробництво. Воно купує продукти первинної переробки нафти – дистилят і газовий конденсат – та переробляє їх у складніші хімікати.

У стратегії «Лукойлу» концерн мав споживати продукцію НПЗ Lukoil Petrotel із сусідньої Румунії. Цей румунський НПЗ не має великих підвідних трубопроводів. Тому майже цілком залежний від нафти, що підвозиться залізничними цистернами з нафтопроводу «Дружба», робота якого донедавна координувалася тим самим «Лукойлом».   

Що змінилося останнім часом? Паралельно з тим, як європейці замінили росіян в оплаті послуг «Дружби», в історії «Карпатнафтохіму» стався крутий поворот -- 9 серпня українська влада оскаржила та заарештувала активи цього українського хімічного гіганта.

При доволі пристойному господарюванні підприємство з Калуша має можливості збільшити закупівлю нафтової сировини на Сході Європи до більш як 2 млн тонн на рік і завантажити роботою понад 17 000 осіб.

До власників «Карпатнафтохіму» у 2014–2015 роках мав відношення Андрій Іванчук – один із радників експрем'єра Арсенія Яценюка. Цей факт, як і заглиблення в деталі цієї співпраці, несе нинішній владній команді певні політичні зиски.

Тепер, коли декілька НПЗ Східної Європи стали платити «Дружбі» замість «транснєфті» та «Лукойлу», постала наступна проблема: як та кому слід налагоджувати постачання сирої нафти на східноєвропейські заводи, щоб вдосталь завантажити найбільше хімічне підприємство України нафтовими напівфабрикатами.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло