Голод скасовується: як стабілізація продовольчої безпеки позначиться на підтримці України
Ціни на харчі повернулися до довоєнних рівнів. Але чи надовго?
Загроза світовій продовольчій безпеці, яка ще кілька місяців тому визнавалася глобальним ризиком номер один, практично повністю зійшла нанівець. На сьогодні вартість злаків, олій та похідних від них продуктів повернулася до довоєнних рівнів, а за деякими позиціями опустилася навіть на нижчі позначки.
Стабілізація відображена в індексі ФАО – показнику, що складається з п'яти компонентів: м'ясо, молочні продукти, зерно, олія, цукор, та показує динаміку цін на базові продукти харчування. Продовольчий індекс знижується вже чотири місяці поспіль. А в липні було зафіксовано падіння цього показника на 8,6%, що є найбільш різким зниженням з жовтня 2008 року. Як така динаміка може позначитися на зацікавленості світу в якнайскорішому закінченні війни в Україні, розбирався Mind.
Як дешевшає продовольство на світовому ринку: що саме і на скільки?
З кожним днем ціни все далі від березневого колапсу, коли вартість продовольства на світовому ринку досягла максимального історичного рівня, а Індекс продовольчих цін ФАО становив 159,3 пункту – найвищий рівень за всю історію спостережень з 1990 року.
Динаміка Індексу продовольчих цін FAO
| Дата | Значення індексу |
| Січень 2022 | 135,6 |
| Лютий 2022 | 141,1 |
| Березень 2022 | 159,7 |
| Квітень 2022 | 158,4 |
| Травень 2022 | 157,9 |
| Червень 2022 | 154,3 |
| Липень 2022 | 140,9 |
Дані: FAO
Зернові за місяць подешевшали на 11,5%, при цьому ціни на пшеницю впали на 14,5%, порівняно з червнем, кукурудза подешевшала на 10,7%. Порівняно із зафіксованим у травні піком цін на зерно вартість пшениці впала на 27%, кукурудзи – на 23%.
Індекс цін на олії опустився на 19,2% – до мінімального значення за останні 10 місяців.
Індекс цін на молочну продукцію на 2,5% нижчий за червневий показник.
Ціни на м'ясо знизилися на 0,5% уперше після піврічного стабільного зростання.
Цукор подешевшав на 3,8%.
Чому продовольство дешевшає і чи є в цьому «заслуга» України?
Ціни знижуються під тиском об'єктивних ринкових факторів: надходження врожаю з північної півкулі та високих перехідних запасів. У частині рослинних олій ціни обвалили очікування значного зростання пропозиції в Індонезії, а також обвал котирувань на соєву та рапсову олію через тривалий період млявого попиту та очікуваного багатого врожаю.
Вплив Стамбульської угоди, яка дозволила повернути, хоч і частково, українське зерно на світовий ринок, не варто переоцінювати – вона була реалізована, коли ціни на продовольство вже почали знижуватися. Власне, це одна з версій, чому кремль пішов на цю угоду – чинник продовольчої безпеки стрімко втрачав свою вагу, тож робив стратегічно вигіднішим «жест доброї волі» саме тоді.
Дивлячись назад, очевидно, що пів року тому фізичних чинників для рекордного зростання цін не було. Березневий сплеск має виключно психологічне підґрунтя і пов'язаний із панічними прогнозами, що експорт із Причорномор'я зупиниться надовго.
Чи може продовольство знову подорожчати й чому?
Ризик невизначеності експортного режиму з портів Одеси зберігається – як і в будь-яких домовленостях, стороною яких є росія. Однак у майбутньому сезоні продовольчій безпеці, крім воєнних, загрожують і галузеві ризики. Директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Біслі заявив, що проблеми з доступом до продовольства у світі зберігатимуться щонайменше до наступного року.
Вартість продуктів може виявитися неприємно високою навіть при формально відкритому експорті з Причорномор'я.
Насамперед потенціал експорту зерна з України значно знизиться через фізичне зменшення врожаю, спричинене тимчасовою анексією частини територій та складнощами при посівній і збиральній кампаніях. На сьогодні прогноз урожаю становить не більше 65 млн тонн, і ця цифра викликає серйозні сумніви щодо достовірності.
Також у багатьох країнах-виробниках, таких як США та країни Євросоюзу, виникли серйозні посухи. І це також позначиться на глобальній пропозиції.
Ще один чинник, який сприяє зростанню цін на майбутній урожай, – рекордно висока вартість добрив. Вона викликана, з одного боку, скороченням поставок росією та білоруссю, а з іншого – високою вартістю газу для їх виробництва.
І, нарешті, подорожчання провокує ослаблення національних валют, таких як турецька ліра та єгипетський фунт. Незважаючи на те, що ціни на агропродукти у доларовому еквіваленті знизилися, на внутрішньому ринку країн-імпортерів, їхня вартість зросла на рівень девальвації.
А втім, очевидно, що гострота «зернового питання» стрімко знижується. Це відображено в цифровому еквіваленті індексу FAO, а також у загальній тональності західних ЗМІ. Якщо у квітні–травні основним наративом були «мільйони вмираючих від голоду в Африці», то зараз актуальна тематика – інфляційні стрибки в Єврозоні та підготовка до опалювального сезону.
Зараз, коли експорт формально розблоковано, проблема продовольчої безпеки здається вичерпаною, і цей фактор уже не підігріватиме міжнародну підтримку. Чи повернеться він до порядку денного, дізнаємося ближче до весни 2023 року, коли стануть зрозумілі перспективи – швидше за все, не блискучі – глобального врожаю майбутнього сезону.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
