Нафта, газ та холодна зима: що відбувається на світовому ринку енергоносіїв
І як зліт цін на енергоресурси зачіпає Україну
На світовому енергетичному ринку нова хвиля занепокоєння. Ціни на нафту від середини серпня йшли вгору , а вартість газу в Західній Європі оновлювала нові максимуми. Причому, експерти зазначали, що це ще не межа. Однак цього тижня ціни на енергоносії почали зменшуватися – в очікуванні глобальної рецесії та на тлі новин про новий масований спалах коронавірусу в Китаї. Mind розбирався, чому дорожчають енергоносії, і до яких позначок можуть дійти ціни.
Нафта на максимумах. На початку березня вартість нафти марки Brent на світовому ринку вперше з вересня 2014 року подолала позначку $100/бар., а в червні досягла рівня $122/бар. Потім ціна чорного золота відкотилася до $92–93/бар, але до кінця серпня нафта знову вийшла за рівень $100/бар.
Зміна ціни на нафту марки Brent, $/бар.
Джерело: Investing
З чим пов'язані такі гойдалки? Само собою, зростання цін підігрівається військовим конфліктом між росією та Україною, ставши наслідком накладених на рф численних санкцій.
Проте істотний вплив на вартість нафти надають інші чинники. Переважно це газова криза в Євросоюзі, яка з наближенням холодів та нового опалювального сезону лише загостриться. «Газове питання» у свою чергу підштовхує вгору попит на нафту та її ціну.
Додає нервозності нафтовому ринку й конфлікт у Лівії. У столиці Тріполі відбуваються запеклі зіткнення між прихильниками тимчасового уряду національної єдності (ПНЕ) Лівії, яку очолює Абдель Хаміду Дбейбе, і силами, які лояльні до обраного парламентом прем'єр-міністра Фатхі Башаге.
А оскільки Лівія є одним із найбільших у світі постачальників нафти і входить до складу ОПЕК, є побоювання, що її внутрішньополітичний хаос негативно позначиться на світових постачаннях.
Водночас Саудівська Аравія, яка є неформальним лідером ОПЕК (хоча в складі цього об'єднання понад 10 країн), натякає на необхідність скорочення видобутку нафти. Інші члени ОПЕК її в цьому бажанні підтримують. «Чи обіцяла Саудівська Аравія добувати більше нафти? Ні. Чи готова вона це робити? Так, але потрібні ринкові причини, і робити це необхідно в рамках ОПЕК», – прокоментувала позицію Саудівської Аравії заступник керівника бюро ОПЕК Амена Бакр.
При цьому ОПЕК очікує, що 2022 року середньодобовий попит на нафту у світі порівняно з 2021 роком зросте на 3,36 млн бар./доба до 100,3 млн бар./доба. Відповідно, якщо пропозиція не зможе покривати цей попит повною мірою, нафтові ціни триматимуться на пікових рівнях.
До речі, на початку серпня Міністерство енергетики США (МЕА) підвищило середньорічний прогноз нафтових цін до $104,78/бар. 2022 року.
Що відбувається зі світовим ринком газу? Ціни на газ у Європі 26 серпня пробили новий психологічний рубіж на рівні $3500 за 1000 куб. м. Проте через кілька днів спотова ціна газу (ціна негайної оплати та постачання. – Mind) опустилася нижче $3000 за 1000 кубів.
Зниження цін на газ відбулося на тлі новин про те, що частина країн Євросоюзу до 29 серпня спромоглася заповнити свої підземні сховища блакитним паливом на 80% (Бельгія, Чехія, Данія, Франція, Німеччина, Польща тощо). Це мінімально необхідний запас, щоб безболісно пройти опалювальний сезон.
Втім, це не означає, що енергетична криза в Європі позаду. Вартість газу все одно вдвічі вища, ніж була два місяці тому. У середині червня спотова ціна становила близько $1500 за 1000 куб. м. Тож говорити про кардинальне падіння газових цін явно передчасно.
Крім того, Євросоюз поки що не може похвалитися належною енергетичною безпекою. Адже частка російського газу на ринку ЄС 2021 року становила близько 37%. І хоча Західна Європа обіцяє знизити свою залежність від палива з росії, це складний і тривалий процес. Тож майбутню зиму без російського газу європейські споживачі пережити точно не зможуть.
Частка російських енергоносіїв на ринку Євросоюзу (газ, вугілля, нафта)
Джерело: дані Statistical Review of World Energy
Та й не факт, що росія взагалі не відріже постачання, оскільки вона продовжує скорочувати прокачування «Північним потоком – 1». За проєктної потужності трубопроводу на рівні 167 млн куб. м на добу, зараз через нього проходить лише 33 млн куб. м. «Газпром» зрізає обсяги постачання газу вже не перший місяць, мотивуючи це суто технічними проблемами. Ба більше, з 31 серпня до 2 вересня магістраль взагалі зупиниться на чергову профілактику – і газ по ній не циркулюватиме.
Але навіть за умови, що ЄС якось зможе вирішити своє «газове питання», енергоносії все одно залишаться дорогими щонайменше років п'ять-сім. Такий прогноз у коментарі радіостанції SWR (Südwestrundfunk) озвучив голова Німецького інституту економічних досліджень Марсель Фрацшер. «Ціни на енергію вже ніколи не повернуться на довоєнні значення. Людям слід налаштовуватися на зниження рівня життя», – попередив експерт.
Що цікаво, у прагненні домогтися енергонезалежності Європа, схоже, відклала до кращих часів свої прагнення щодо зниження викидів СО2 в атмосферу та план декарбонізації Green Deal.
Німеччина, Австрія, Франція та Нідерланди в липні оголосили про намір збільшувати вугільну генерацію. А влада Хорватії всерйоз пропонує громадянам опалювати приміщення дровами. Хорватський уряд навіть запропонував зменшити ПДВ на деревину на 5%, щоб збільшити доступність цього виду палива.
Як нафтові «гойдалки» впливають на Україну? Оскільки наша країна залишається залежною від постачання енергоносіїв з-за кордону (за винятком електроенергії хіба що), світові тренди нас безпосередньо зачіпають.
Підтвердження тому – паливний колапс, який Україна пройшла у квітні – травні. Постачання пального вдалося переорієнтувати з інших ринків, замінивши надходження з білорусі та росії, хоча за це й доводиться розплачуватися дзвінкою монетою: ціни на АЗС злетіли практичні вдвічі. Це сталося через те, що нафта на світовому ринку суттєво подорожчала.
Крім того, вартість енергоносіїв закладена у всіх товарах – як у імпортних, так і вітчизняного виробництва. Це одна з причин, чому в липні ми побачили інфляцію на рівні 22% (до липня 2021 року). За даними Держслужби статистики, пальне в липні (рік до року) подорожчало на 78%.
Зміна цін на пальне в Україні
| Паливо та паливно-мастильні матеріали | ||
| Липень 2022 до | червня 2022 | -4,4% |
| грудня 2021 | 70,6% | |
| липня 2021 | 77,7% | |
| Січень-липень 2022 до | січня-липня 2021 | 49,4% |
Джерело: Держстат
Отже, якщо нафта продовжить зростати в ціні, ми відчуємо це не лише в цінах на бензин і дизпаливо на АЗС, а й за вартістю товарів на полицях магазинів. Особливо якщо врахувати, що в ціну енергоносіїв чималий внесок роблять податки.
Комітет Верховної Ради з питань податкової політики 29 серпня затвердив законопроєкт №7668-д про повернення паливних акцизів. «На газ повертається акциз у розмірі 52 євро/1000 л, на бензин і дизель – 100 євро/1000 л, як і пропонував уряд», – повідомив народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк.
Чого чекати від опалювального сезону? Ситуація з природним газом в Україні теж непроста. У 2021 році споживання газу в країні становило близько 27 млрд куб. м. З цього обсягу власний видобуток дав приблизно 50%. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, цього вистачає для того, щоб покрити практично всі потреби населення. У 2022 році, за оцінками Міненерго, споживання газу загалом скоротиться до 18,5 млрд куб. м. Здавалося б, проблем із газопостачанням не повинно бути.
Але, як повідомив Желєзняк, Україні все одно треба звідкись взяти до 5 млрд куб. м. Чи встигне це зробити до холодів НАК «Нафтогаз України» і чи виділить йому кошти Кабмін (адже на виплату за єврооблігаціями, як ми пам'ятаємо, уряд компанії грошей не дав) – питання. Принаймні голова НАК Юрій Вітренко налаштований досить песимістично. Він попередив, що температура в житлових будинках взимку буде десь на 4°C нижчою, ніж зазвичай. А проходження опалювального сезону безпосередньо залежить від фінансування на закупівлю газу.
Єдина втіха для побутових споживачів – у тому, що Кабмін ще в липні ухвалив рішення заморозити тарифи ЖКГ. Тому платежі за тепло поки що особливо не зростуть. З іншого боку, треба розуміти, що рано чи пізно тарифи вистрілять. Отже, за дорогі енергоносії ми все одно заплатимо сповна.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
