Українські біженці коштуватимуть Європі щонайменше 30 млрд євро. Чому це вдала інвестиція?

Українські біженці коштуватимуть Європі щонайменше 30 млрд євро. Чому це вдала інвестиція?

Експерти МВФ підрахували, які країни найактивніше допомагають переселенцям і що від цього виграють

Этот материал также доступен на русском языке This material is also available in English
Українські біженці коштуватимуть Європі щонайменше 30 млрд євро. Чому це вдала інвестиція?
Фото: УНІАН

Олена та Кирило – українські біженці. У сім'ї троє дітей, старшому – 6 років, молодшій доньці – рік. Олена – дизайнер, а Кирило – програміст у великій міжнародній компанії. Вони виїхали з Києва 24 лютого і набули статус осіб під тимчасовим захистом у Ліхтенштейні. Вже в червні російська ракета влучила в їхню київську квартиру, знищивши стелю та стіну. Єдине, що зробила держава на сьогодні, – співробітники МНС прибрали уламки ракети з будівлі. Жодної визначеності щодо того, коли їхнє житло буде відновлено, немає. Мешканці будинку змушені наймати за власний кошт адвоката, який представляє їхні інтереси перед владою Києва. На сьогодні єдиним притулком для сім'ї Олени та Кирила залишається ЄС. Вони – серед мільйонів українських біженців, які рятуються від війни за кордоном.

З 24 лютого понад 12 млн людей залишили Україну, рятуючись від російської агресії. З них 7 млн пройшли реєстрацію в Європі, набули статусу тимчасового захисту в державах ЄС. Міжнародний валютний фонд минулого тижня опублікував аналітичне дослідження, присвячене заходам щодо підтримки українських біженців у Європі.

Згідно з цим звітом, найгостиннішими країнами Єврозони, які прихистили найбільше людей, стали Польща (1,35 млн осіб) і Німеччина (970 000). Але якщо рахувати у відсотках від населення країни, то максимум гостинності виявили Чехія (кількість українців, які отримали у них притулок, становить 4% від населення країни), Естонія (3,9%), Польща (3,6%) та Молдова (3,5%).

Понад 3,9 млн українців отримали статус тимчасового захисту або аналогічні статуси в Єврозоні. Так, Польща видала 1,35 млн ID-карток, Чехія – понад 423 000, Італія – 153 900, Іспанія – 139 000. 90% біженців – жінки з дітьми, від 22 до 44% біженців – діти.

Скільки така гостинність коштує Європі, як впливає на глобальну економіку, чи всі з українців готові повертатися на батьківщину і коли, вивчав Mind.

Наскільки значною є підтримка українців Європою?

За попередніми підрахунками, вартість «навали» українських біженців до ЄС становитиме від 30 до 37 млрд євро на рік, або від 0,19 до 0,23% ВВП Євросоюзу. Хоча значна частина біженців живуть в орендованих квартирах, за які самі платять або ж їм оплачують благодійні організації з України та інших країн.

Частина біженців мають роботу в Україні чи навіть у ЄС. Щоправда, у звіті МВФ не зазначено, про який відсоток людей йдеться. Наприклад, Кирило, чоловік Олени, продовжує працювати програмістом у великій міжнародній компанії.

Зберігають робочі місця та зарплати для своїх співробітників українські комерційні банки та інші великі бізнеси. Для тих же українців, робочі місця яких не збереглися, ЄС виплачує допомогу та надає іншу підтримку, включаючи житло, компенсацію проїзду тощо.

Дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) на травень 2022 року показало, що вартість розміщення біженця в основних європейських країнах становить у середньому 11 577 євро на рік. У цю суму не включено пільги на транспорт, медицину, освіту, навчання місцевої мови та інші послуги.

Наприклад, у Німеччині для тих, хто отримує державну соціальну допомогу, обов'язково відвідування мовних курсів. Це допоможе німецькому уряду інтегрувати кваліфікованих фахівців з України до німецького ринку праці. Угорщина довше за інші країни ЄС зберігає пільги на проїзд – якщо більшість держав Єврозони скасували безкоштовний проїзд для українців ще влітку, то весь громадський транспорт у Будапешті та частина поїздів, що курсують країною, залишаються безкоштовними за українськими паспортами до кінця 2022 року.

Згідно зі звітом МВФ, до кінця квітня 2022 року Європейська комісія виплатила державам-членам 3,5 млрд євро, щоб допомогти їм упоратися з напливом людей, які рятуються від війни в Україні. Серед основних одержувачів – Польща (562 млн євро), Італія (452 ​​млн євро) та Румунія (450 млн євро).

«Довгострокові наслідки для бюджету ЄС можуть бути позитивними, оскільки українські біженці, ймовірно, ефективно інтегруються в ринок праці ЄС», – вважають у МВФ.

Де знайти роботу переселенцю?

«Біженці, як правило, після прибуття мають дуже низький рівень зайнятості, але вона зазвичай збільшується доволі швидко протягом перших кількох років. Ранній доступ до ринків праці має ключове значення для довгострокової економічної інтеграції біженців», – йдеться у звіті МВФ. Насамперед українцям пропонують низькокваліфіковані посади незалежно від реального рівня освіти та професійного досвіду. Це викликає невдоволення самих переселенців, які на батьківщині мали роботу та достаток середнього класу.

«Хотілося б зробити процес інтеграції українців менш забюрократизованим і більш людяним. Наприклад, українці хочуть працювати вже з перших днів після прибуття, але пропозиції є переважно у сфері некваліфікованої праці чи ІТ. При цьому в центрах реєстрації та соціальних організаціях катастрофічно не вистачає людей, які володіють українською чи російською. Але ніхто не набирає українців, які володіють англійською та німецькою, на роботу перекладача, більшість перекладачів – волонтери», – розповідає Інна Звягінцева, фінансовий аналітик, яка зараз мешкає в Австрії.

Щоправда, є приклади, коли українці знаходять роботу, аналогічну до тієї, що мали на батьківщині. Наприклад, Лілія Срібна із пресслужби Нацбанку України зараз працює у пресслужбі Європейського центробанку. Фінансист Олена Домуз працює у банківській сфері Болгарії.

Який зиск отримує сторона, що приймає?

«Хоча спочатку біженці є фінансовим тягарем, через 8–16 років майже всі вони стають чистими платниками податків», – йдеться у дослідженні МВФ з посиланням на роботи вчених Хеннесі (Hennessey) та Хаген-Занкер (Hagen-Zanker). Вважається, що переваги від політики інтеграції біженців переважають над короткостроковими витратами на допомогу на перших етапах.

Також працевлаштування в Європі з часом може стати джерелом валютних грошових переказів в Україну, які завжди вважалися однією з важливих статей платіжного балансу країни. У 2021 році цей показник становив понад $15 млрд.

Окреме питання – це ІТ-компанії з України, частина з яких майже в повному складі евакуювали своїх співробітників до Європи. «Айтівці хвилюються, що їх можуть обкласти податками в країні перебування, оскільки вони перенесли туди «життєвий інтерес» і проживають уже понад півроку. Зараз багато податкових органів країн ЄС починають видавати роз'яснення, що це виняткова ситуація та додаткового оподаткування не буде», – пояснює Денис Кузнєцов, голова компанії ДТС.

За його словами, у майбутньому ІТ-компанії намагатимуться залишитися на українській реєстрації, в якій вони платять 2–5% з обороту, або ж оберуть країни ЄС з найбільш комфортним для себе оподаткуванням.

Як раніше писав Mind, деякі країни в питанні податкового резидентства вирішили піти біженцям назустріч. Податкова служба Польщі до кінця війни не визнаватиме українців польськими податковими резидентами за винятком випадків, коли українець самостійно виявив бажання стати податковим резидентом Польщі. Ірландська податкова ухвалила рішення, що наймані працівники українських компаній, які перебувають в Ірландії та працюють віддалено, не ставатимуть податковими резидентами Ірландії.

Наразі уряд України проводить консультації та переговори з державами, які надають тимчасовий притулок українцям. Однак поки що відповідні зміни не затверджені на законодавчому рівні.

Біженці чи заручники?

У своїх дослідженнях Міжнародний валютний фонд враховує і людей, які перемістилися до росії. Згідно зі звітом, 2,41 млн українців вважаються біженцями на російській території. На жаль, невідомо, скільки з них перебувають там добровільно, а скільки проти своєї волі і чи є переміщеними з окупованих територій України.

МВФ посилається на дані ООН, а саме Управління верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR). Станом на 6 вересня російська влада повідомила ООН про 2 490 480 біженців з України, зареєстрованих у росії. «Усі дані про біженців та переміщених осіб у рф надаються національною владою, це стосується й усіх інших країн. Хоча були зроблені всі зусилля для забезпечення перевірки всієї статистичної інформації, цифри є оціночними даними. Тому що доступ ООН до біженців з України відрізняється залежно від країни», – розповіла Mind Луїза Донован, спеціаліст зі зв'язків Регіонального бюро UNHCR ООН для Європи.

За її словами, ця цифра включає українців, які перетнули міжнародний кордон між Україною та рф, згідно з повідомленнями росії. На території росії прийманням, реєстрацією та загальним реагуванням займаються національні органи. UNHCR ООН має невеликий офіс у москві, проте не має постійної або регулярної присутності на кордоні або в регіонах.

«Мешканці окупованих нині територій у межах України в цій цифрі не враховуються, оскільки вони не перетинали міжнародний кордон і все ще знаходяться на території України, тому вони не вважаються біженцями», – каже Луїза Донован.

Експерт-міжнародник Максим Кухар нагадує, що основні види порушення прав людини в росії та на підконтрольних їй територіях щодо громадян України – це «надумані кримінальні переслідування з метою вимагання, заклик до армії рф і відправлення на фронт в Україну, кримінальні переслідування за політичні висловлювання та громадянську позицію». До того ж раніше ЗМІ повідомляли, що понад 2000 сиріт та дітей, розлучених із сім'ями, та насильно вивезених з України, готують до усиновлення росіянами.

Що потрібно, аби українці поверталися додому?

З України на адресу біженців дедалі частіше лунають заклики повертатися додому та відновлювати економіку. За даними ООН, до кінця серпня 2022 року сюди вже повернулося понад 6 млн людей. Але мільйонам людей повертатися просто нема куди, і якісь чіткі програми для допомоги таким людям у нашій країні відсутні. Потерпілі від обстрілів будинки почасти підлягають знесенню. Людей або переселяють до гуртожитків із дуже слабкими побутовими умовами, або взагалі не пропонують жодної альтернативи.

Виняток – це Ірпінь, Буча та інші постраждалі містечка на Київщині. Вони перебувають у центрі уваги світової громадськості після відвідування всіма можливими політиками та лідерами думок, включаючи Еммануеля Макрона, Бориса Джонсона, лідера групи U2 Боно та багатьох інших.

«Наш будинок повністю від'єднаний від усіх комунікацій, а поверхи, до яких потрапили російські ракети,  спилюватимуть. Людям, навіть якщо їхні квартири не постраждали, сказали перевезти свої речі в інші місця. Жодної допомоги з перевезенням речей або зі знаходженням місця для їхнього зберігання від держави немає. У наших сусідів квартира майже не постраждала, але їхню квартиру теж спиляють. Вартість ремонту ніхто компенсувати не збирається, хоча це величезні гроші», – бідкається киянка Олена. І це – не єдиний приклад. Така сама ситуація у жителів Сєвєродонецька.

Аналітик Даніїл Монін вважає, що 7 млн ​​біженців, які виїхали з України, обвалили рівень споживання в країні приблизно на 25%. При цьому обсяг переказів в Україну зараз залишається на рівні 2021 року. Це може певною мірою підтримувати споживчу активність, але падіння попиту не уникнути. «Фіскальні втрати здатне компенсувати лише зростання економіки та перспективи розвитку. Тоді можна очікувати на повернення біженців», – каже Монін.

Поки що все відбувається навпаки. Люди їдуть не лише від війни, а й від бідності. Наприклад, у Наталі з Дніпра пенсія складає близько 2000 грн. «На ці гроші вижити неможливо. Тоді як єврейська громада Угорщини та Федерація єврейських громад України допомагають мені з місцем проживання та харчуванням в Угорщині», – каже Наталія.

«Щотижневий виїзд 100 000–150 000 українців – це катастрофа для країни. Тому поки що ймовірним є сценарій, що після війни ці сім'ї залишатимуться в Європі, США, Канаді та Туреччині. У цих країнах запроваджуються податкові пільги. А в нас влада говорить про підняття податків навіть під час війни. Облікова ставка 25% від Нацбанку зробила кредити для розвитку бізнесу недоступними. Немає жодної конкурентної переваги для залучення західних компаній. Щоб вони з'явилися, потрібна радикальна податкова реформа», – резюмує Монін.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло