Небезглуздий конфлікт: навіщо Азербайджан напав на Вірменію

Небезглуздий конфлікт: навіщо Азербайджан напав на Вірменію

Експерти пояснили, чому Єреван та Баку відновили воєнні дії після відступу російських військ в Україні

Этот материал также доступен на русском языке
Небезглуздий конфлікт: навіщо Азербайджан напав на Вірменію
Фото: DR

Дві доби, 13 та 14 вересня 2022 року вздовж вірмено-азербайджанського кордону точилися важкі бої, за підсумками яких не відбулося жодних змін на карті. Це поставило під сумнів версії про те, що Захід відкриває у Закавказзі повноцінний «другий фронт» проти росії, або що путін дестабілізує ситуацію з метою зірвати поставки нафти і газу з Азербайджану до Європи.

Так, канцлер Німеччини Олаф Шольц 14 вересня заявив, що між Єреваном і Баку «протікає безглуздий конфлікт, який забирає людські життя». За офіційними даними, за два дні зіткнень загинуло 105 вірменських військовослужбовців і 71 солдат із азербайджанської сторони.

Держсекретар США Ентоні Блінкен також зауважив, що в спалаху бойових дій на вірмено-азербайджанському кордоні «ніхто не зацікавлений», назвавши цю ескалацію «відволіканням» уваги. Глава американського Держдепу припустив, що росія могла використати свій вплив на Єреван і Баку, щоб підлити олії у вогонь їхнього конфлікту та відвести погляди світової спільноти від великої поразки путінської армії в Харківській області.

Збройні сили України з 6 по 12 вересня 2022 року здійснили потужний ривок та звільнили понад 3500 кв. км території, змусивши окупаційні російські війська хаотично відступати, кидаючи зброю та техніку. Те, що на цьому тлі Азербайджан – союзник росії – атакував позиції Вірменії, ще ближчого союзника росії, багато експертів вважають наслідком військових невдач путінської армії в Україні.

Найгірше загострення з 2020 року

Зіткнення на кордоні між Вірменією та Азербайджаном спалахнули в ніч на вівторок, 13 вересня. Як заявило вірменське Міноборони, підрозділи збройних сил Азербайджану відкрили інтенсивний ракетно-артилерійський вогонь із застосуванням безпілотників. Обстрілів зазнали прикордонні вірменські області: Гегаркунікська, Вайоцдзорська та Сюнікська.

Азербайджан підтвердив завдання ударів, назвавши їх відповіддю на «масштабні диверсійні дії» Єревана. Баку стверджує, що вірменські війська вночі замінували шляхи постачання азербайджанських підрозділів у Кельбаджарському та Лачинському районах та обстріляли кілька військових позицій з різного озброєння, у тому числі з траншейних мінометів.

«Уся відповідальність за ескалацію ситуації лежить на військово-політичному керівництві Вірменії. Армія Азербайджану вживає локальних контрзаходів щодо нейтралізації вогневих точок противника, які є виключно легітимними військовими цілями», – заявило Міноборони Азербайджану.

У четвер азербайджанські ЗМІ розтиражували відео розгромленої вірменської військової бази, що знаходилася поблизу населеного пункту Зод у Басаркечярському районі. Видання caliber.az також повідомило про ліквідацію 53 бойових позицій вірменської армії, на яких було знищено 14 гармат та гаубиць, 9 мінометів, 32 одиниці автомобільної техніки та дві системи протиповітряної оборони З-300.

Зіткнення, що відбулися, стали найсерйознішою і найкровопролитнішою ескалацією з часів шеститижневої Карабахської війни 2020 року, яка забрала життя 6500 вірменських і азербайджанських військовослужбовців і була «заморожена» за посередництва москви. Цього разу бойові дії вперше розгорнулися не на спірній території Нагірного Карабаху, де зараз стоїть двотисячний російський миротворчий контингент, а на міжнародно визнаних землях Вірменії.

Небезглуздий конфлікт: навіщо Азербайджан напав на Вірменію

Вікно можливостей для Азербайджану

В інтерв'ю Deutsche Welle військовий експерт Ханна Нотте з Віденського центру із роззброєння висловила думку про те, що важка військова поразка російської армії на Харківщині відкрила для Азербайджану вікно можливостей.

«Коли росія так заклопотана Україною, коли її політичні та дипломатичні сили дуже зосереджені на цьому конфлікті, а її позиція погіршується, дрібніші гравці реагуватимуть на це і перевірятимуть межі своїх можливостей у деяких із тих конфліктів, у яких росія історично була стабілізувальною силою», – зазначила Ханна Нотте.

За її словами, Азербайджан, який підтримує Туреччина, і раніше в періоди ослаблення росії атакував Вірменію, щоб промацати «червоні лінії» та перевірити, наскільки далеко він може зайти. Як писав Mind, 3 серпня 2022 року два вірменські солдати загинули і не менше ніж 19 були поранені внаслідок одноденної азербайджанської військової операції «Відплата» у Нагірному Карабаху.

За словами експертів, у армії Вірменії після розгрому в 2020 році залишилося близько 50% її військового потенціалу, тоді як потенціал азербайджанських збройних сил подвоївся. До того ж Азербайджан за останні кілька місяців посилив свої дипломатичні позиції, уклавши з Євросоюзом кілька енергетичних угод. Баку став важливим партнером для Брюсселя, пообіцявши збільшити експорт газу до ЄС з 8 млрд кубометрів у 2021 році до 12 млрд кубометрів у 2022-му, щоб Європа могла компенсувати перебої у постачанні російського газу.

«Лідери ЄС у попередні роки або відкрито підтримували Вірменію, або виявляли до її конфлікту з Азербайджаном повну байдужість. Тепер вони дуже зацікавлені в запобіганні війні між Єреваном і Баку і змушені вирішувати, з ким їм співпрацювати: з диктатурою, яка обстоює свої законні «права», або з вірменською квазі-демократією, що «нітрохи не має слушності», підпорядковується шовіністам, близька до путіна і ризикує бути поваленою власною армією та радикальними націоналістами», – зазначає австрійський військовий експерт Том Купер, на думку якого, Азербайджан відчув свою військову та дипломатичну перевагу і вирішив «провчити вірмен».

Баку хоче домогтися, щоб Єреван виконав узяті на себе після програшу у війні 2020 року зобов'язання: роззброїв незаконні вірменські формування у Нагірному Карабаху та надав Азербайджану сухопутний транспортний коридор у Нахічевань. Цьому опираються вірменські націоналісти, які мріють про військовий реванш і погрожують повалити уряд Пашиняна, якщо він піде на якісь територіальні поступки.

«Вірменії зроблено болюче попередження про наслідки. Питання ось-ось буде поставлено руба: чи зможе уряд у Єревані, нарешті, вправити мозок місцевим шовіністам – чи ні», – пише Том Купер.

Кошмар для путіна

Перспективи подальшої агресії Азербайджану завдають нового головного болю російському президенту, який має рятувати своє «міні-НАТО» – Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Вірменія, що входить до цього військового блоку, зажадала військової підтримки. Проте інші країни – учасники ОДКБ висловили небажання допомагати Єревану. Наприклад, член комітету з оборони та безпеки мажилісу Казахстану Айдос Сарим заявив, що громадська думка в Казахстані більше схильна підтримати Азербайджан, з яким держава має величезний товарообіг і дуже великі спільні плани.

«Напад Азербайджану на Вірменію – жахливий сценарій для путіна. Його сили вже виснажені та відступають в Україні. Але йому потрібно знайти ще якісь війська, щоб надіслати їх на допомогу Вірменії, інакше ОДКБ, російську відповідь НАТО, буде викрито як паперового тигра», – пише міжнародний кореспондент The Globe and Mail Марк МакКіннон.

Керівництво ОДКБ повідомило про відправку до Вірменії моніторингової місії та пообіцяло на підставі її звітів ухвалити рішення щодо розміщення миротворців у зоні конфлікту. Проте експерти вказують, що у членів цього військового блоку – білорусі, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та росії – або немає можливостей, або немає бажання захищати Вірменію від турецько-азербайджанської коаліції. Тому доля Єревана залежатиме від рішучості армії Ірану заступитися за вірмен.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло