«Хіджабний бунт»: як криваві нічні протести охоплюють Іран
Понад 50 людей загинули в антиурядових мітингах, що хаотично спалахують у сотні міст Ісламської Республіки
Виступи проти обмежень особистих свобод в Ірані еволюціонували в жорстокі антиурядові бунти. Їхні учасники скандують «Смерть диктатору!» і вимагають покласти край правлінню Ісламської Республіки та усунути від влади аятолу Алі Хаменеї.
Що спровокувало бунт?
Приводом для протестів в Ірані стала смерть за сумнівних обставин 22-річної Махси Аміні, яка 13 вересня приїхала до столиці країни й була затримана поліцією вдач за неправильне носіння хіджабу на території метрополітену. Дівчина померла в лікарні 16 вересня після того, як її привезли туди в стані коми з поліцейської дільниці.
Влада стверджує, що Махса Аміні була хвора й померла від серцевого нападу. Однак її сім'я наполягає на тому, що дівчина ніколи не хворіла нічим серйознішим за застуду. Родичі загиблої припускають, що поліцейські били її та проломили їй голову, і зазначають, що не змогли отримати дозвіл побачити її тіло.
Як розвивалися протести?
Після того як звістка про смерть Махси Аміні поширилася в іранських ЗМІ та соцмережах, молоді жінки в Тегерані почали виходити на акції непокори, вимагаючи розслідувати інцидент і покарати винних у загибелі дівчини. На знак протесту вони знімали із себе хіджаби та кидали їх у багаття, порушуючи закон – в Ірані жінки з 9-річного віку не мають права перебувати на публіці без ісламських хусток.
Поступово гасла стали переростати в політичні, і вуличні демонстранти перенаправили свій гнів із хіджабів на інші державні символи. У мережі поширилися відео, як протестувальники на вулицях іранських міст руйнують статуї 83-річного аятоли Алі Хаменеї, підпалюють білборди з його зображенням, а також б'ють співробітників правопорядку та перевертають поліцейські машини.
У іранських протестів з'явилися дві відмінні риси. Вперше їх активними учасниками й натхненниками стали жінки без хіджабів, що донедавна здавалося немислимим.
Іншим сюрпризом для іранської влади став хаотичний характер протестів. Цього разу демонстранти організовуються не лише в центрі Тегерана та великих містах, а й у десятках невеликих поселень по всій країні. Одним із головних осередків цивільного невдоволення стало 40-тисячне місто Ошнавія на північному заході Ірану, з якого минулого тижня демонстранти виганяли поліцію і безперешкодно влаштовували ходу.
«Громадяни Ірану вимагають прав, які в них відібрала Ісламська Республіка, утворена понад 40 років тому – коментує ситуацію Махмуд Амірі-Могаддам, директор правозахисної організації Iran Human Rights, що базується в Норвегії. – Наразі Ісламська Республіка відповідає на мирні протести своїх громадян кулями. Засуджень і висловів занепокоєння вже недостатньо. Міжнародна спільнота має терміново підтримати вимоги іранців та вжити екстрених заходів для припинення масових вбивств громадян».
Станом на 24 вересня офіційна влада визнала загибель 35 осіб під час придушення протестів, зокрема п'яти поліцейських. У правозахисників цифри майже вдвічі вищі. За підрахунками Iran Human Rights, за вісім днів із початку масових акцій через загибель Махси Аміні було вбито щонайменше 54 учасники цих акцій у 13 різних провінціях країни. Сотні людей зазнали поранень, і 739 протестувальників, зокрема 60 жінок, опинилися у в'язницях.
Як реагує влада?
Ультраконсервативний президент Ірану Ібрагім Раїсі оголосив, що до лав протестувальників влилися «вороги держави» і пообіцяв діяти проти них «рішуче».
«Вони (вороги) хочуть осідлати хвилю та спричинити заворушення. Вони думають, що такими діями можуть зупинити націю. Ми багато разів заявляли, що, коли хтось має справедливе зауваження, ми його вислухаємо. Але ж анархія? Порушувати національну безпеку? Безпеку людей? Ніхто не піддасться на це», – заявив Ібрагім Раїсі.
Зі свого боку голова МЗС Ірану Хосейн Амір Абдоллахіян звинуватив утому, що відбувається, Сполучені Штати. За його твердженням, США наперед підготували організовані групи для проведення акцій саботажу. Після початку масових акцій американські найманці скоїли вбивства демонстрантів, щоб звинуватити в цьому владу, і розпалити гнів у суспільстві.
«Мирні протести – це право кожної нації. Однак втручання США у справи Ірану та підтримка бунтівників для здійснення їхнього дестабілізаційного проєкту – явно суперечить тим дипломатичним меседжам, які Вашингтон слав Ірану про необхідність укладання ядерної угоди та забезпечення стабільності в регіоні», – цитує Хосейна Аміра Абдоллахіяна агентство Reuters.
Щоб завадити молодим громадянам організовуватися, влада минулого тижня вимикала електрику в містах країни, обмежувала доступ в інтернет і блокувала популярні соцмережі та месенджери, зокрема WhatsApp, Instagram, Skype, Facebook, Twitter, TikTok та Telegram.
У неділю уряд організував у Тегерані багатотисячний мітинг своїх прихильників, який транслювався державними телеканалами. На вулиці столиці вийшли переважно літні демонстранти з портретами Алі Хаменеї, які виступили на підтримку режиму аятол та обов'язкового носіння жінками хіджабів.
Махса Аміні – це «іранський Джордж Флойд»
Експерти зазначають, що протести через загибель Махси Аміні в Ірані копіюють стиль демонстрацій, що стрясали міста США в травні – червні 2020 року після вбивства білим поліцейським чорношкірого американця Джорджа Флойда. Тоді мітинги в межах антирасистського руху Black Lives Matter за кілька днів поширилися територією Штатів, а потім відбулися ще більш ніж у 2000 міст у 60 країнах світу.
В Ірані нинішні акції протесту, як і раніше в США, проводяться децентралізовано. Активісти організують заходи у своїх містах, розсилаючи на смартфони повідомлення про місце й час проведення. Така схема зберігає ефективність навіть за повного вимкнення інтернету й електрики.
Громадський бунт підтримали багато іранських знаменитостей, які проводять паралелі з міжнародним обуренням смертю Джорджа Флойда та благають світ проявити до них той самий вид солідарності.
«Для Ірану настав момент Джорджа Флойда. Я сподіваюся, що люди продовжать висловлювати обурення смертю Махси Аміні, і ми продовжимо тиск, і весь світ підтримає нас, і в результаті ми досягнемо змін», – каже в поширеному у твіттері вірусному відео ірано-англійський актор Омід Джалілі.
Зміни давно назріли, адже суспільство в Ірані за останні десятиліття стало молодшим і набагато менш релігійним. Близько 60% 80-мільйонного населення країни віком до 30 років, і більшість цих молодих людей більше не хочуть терпіти хіджаби та інші суворі обмеження, встановлені після Ісламської революції 1979 року.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
