«Постійне членство в Радбезі ООН – це не ліцензія на вбивства»: 32 позиції щодо війни в Україні від 32 країн на Генасамблеї ООН

Лідери та міністри закордонних справ 193 країн – членів Організації Об'єднаних Націй (ООН) обговорили найважливіші проблеми людства на Генеральній Асамблеї в Нью-Йорку.

Mind зібрав найяскравіші думки країн щодо поточної війни в Україні та наводить їх у тому порядку, в якому вони прозвучали з трибуни Генасамблеї ООН.

Основні висловлювання світових лідерів щодо війни в Україні, які прозвучали на старті саміту, можна прочитати тут: «Ми хочемо, щоб Україна чинила опір»: головні меседжі Генеральної Асамблеї ООН

Президент Бразилії Жаїр Болсанару першим зі світових лідерів виступив на Генасамблеї ООН. Лідер найбільшої країни Латинської Америки не засудив жодної із сторін українського конфлікту, обмежившись «розмовою на користь бідних» про необхідність негайно припинити бойові дії, захистити громадянське населення та зберегти інфраструктуру в нашій країні.

«Вирішення конфлікту в Україні може бути досягнуто тільки через переговори та діалог», – наголосив Жаїр Болсанару і повідомив, що Бразилія не приєднається до введення антиросійських санкцій, оскільки вони посилюють поляризацію навколо конфлікту та «блокують канали діалогу».

Президент Сенегалу та голова Африканського союзу Макі Салл попросив не змушувати африканські країни ставати на бік однієї зі сторін конфлікту в Україні. За його словами, держави африканського континенту найбільше постраждали від глобального економічного спаду під час пандемії COVID-19 та для вирішення своїх проблем хочуть співпрацювати з усіма своїми партнерами.

«Я прийшов сказати, що Африка досить постраждала від тягаря історії, що вона не хоче бути розсадником нової холодної війни, а скоріше полюсом стабільності та можливостей, відкритих для всіх її партнерів на взаємовигідній основі», – заявив Макі Салл, зазначивши, що 600 млн із 1,4 млрд африканців досі не мають доступу до електрики.

Президент Туреччини Реджеп Ердоган на Генасамблеї ООН нагадав, що це він організував переговори України з росією і назвав укладену за його посередництвом «Зернову угоду» однією з найбільших успіхів Організації Об'єднаних Націй.

Як писав Mind, турецький лідер ллє воду на млини по обидва боки російсько-української війни, прагнучи стати головним арбітром конфлікту, що відбувається. З трибуни Генасамблеї ООН він закликав міжнародні організації та всі країни підтримати зусилля Туреччини щодо встановлення міцного миру.

«Ми й надалі нарощуватимемо зусилля щодо припинення війни в Україні, що розгорілася з новою силою в останні дні. Виступаємо за врегулювання проблеми на основі територіальної цілісності та з урахуванням незалежності України. Важливо спільно знайти розумне, справедливе та життєздатне дипломатичне рішення, яке дозволить росії та Україні гідно вийти з кризи», – сказав турецький лідер.

Президент Фінляндії Саулі Нііністе у своїй промові засудив розв'язану росією «жорстоку та неспровоковану війну в Україні», яка посилила продуктову, енергетичну та фінансову кризи у світі.

«Давайте не матимемо ілюзій: у світі вирує шторм, – зазначив Саулі Нііністе. – Світ, де панує безкарність, – несправедливий, нестабільний та небезпечний».

Лідер Фінляндії закликав країни продемонструвати глобальну солідарність, посилити співпрацю та відстояти заснований на правилах міжнародний порядок. Він підкреслив, що Україна «здійснює своє невід'ємне право на самооборону» і, судячи з даних з полів битв, робить це «із завидною мужністю, силою та ефективністю».

Президент Швейцарії Іньяціо Кассіс нагадав, що його країна традиційно не залучена до жодних конфліктів, дотримується нейтрального статусу і нікому не надає військової підтримки. Але він наголосив, що Швейцарія не визнає результатів організованих росією «бутафорських» референдумів в окупованих регіонах України і висловив думку про те, що росія має припинити війну в Україні.

Нейтралітет – це «плюс для миру», наголосив у своєму виступі Іньяціо Кассіс. Однак швейцарські ЗМІ пишуть, що на Генасамблеї ООН він як дипломат спрацював у мінус, потиснувши руку офіційному представнику росії сергію лаврову.

Президент Словаччини Зузана Чапутова у своїй промові зазначила, що слабка реакція світу на дії росії у 2014 році призвела до ще більшої агресії.

«Усі ми маємо стати голосом України. Голосом, який продовжуватиме говорити про злочини росії в Україні, щоб нікому не було дозволено здійснювати такі звірства», – сказала Зузана Чапутова, наголосивши на важливості жорстких санкцій проти росії і наданні військової, фінансової та дипломатичної підтримки Україні в її «справедливій та оборонній боротьбі».

Президент Франції Еммануель Макрон назвав розв'язану путіну війну «поверненням до епохи імперіалізму та колоній» і висловив сильний заклик до «нейтральних» країн виступити проти Москви.

«Ті, хто сьогодні мовчить, служать – проти власної волі чи таємно з певною співучастю – справі нового імперіалізму, – заявив Еммануель Макрон. – Сьогодні я хочу чітко сказати: ті, хто хоче імітувати боротьбу неприєднання, відмовляючись чітко висловлюватися, роблять помилку і понесуть історичну відповідальність».

«Ми хочемо, щоб Україна чинила опір і відновила свій суверенітет», – повідомив Еммануель Макрон, оскільки, за його словами, якщо переможе росія, це «прокладе шлях до інших загарбницьких війн».

Президент Литви Гітанас Науседа у виступі закликав покарати росію за «необґрунтовану, неспровоковану та незаконну війну в Україні».

«Ми повинні гарантувати, щоб усі винні у цьому безпрецедентному нападі на Україну, а також на мир та безпеку в Європі були притягнуті до відповідальності. Глобальна спільнота має заснувати спеціальний трибунал для розслідування військових злочинів та забезпечення ефективних форм репатріацій жертвам цих злочинів», – повідомив на Генасамблеї ООН Гітанас Науседа.

Президент Румунії Клаус Йоханніс у своїй промові засудив військову агресію росії, «якій немає виправдання». Він розповів про те, що з початку конфлікту його країна, яка має найдовший кордон з Україною з усіх союзників по НАТО, прийняла понад 2,3 млн українських біженців, надавши їм вільний доступ до освіти, медичних послуг та ринку праці.

Румунія, за словами її президента, стала логістичним хабом для координації постачання міжнародної гуманітарної допомоги в Україну з усього світу, а також допомогла Києву експортувати понад 4 млн тонн зерна. «Наша підтримка не зупинилася на цьому», – запевнив Клаус Йоханніс.

Президент Перу Педро Кастільйо повідомив на Генасамблеї ООН, що його країна відстоює принципи ненападу та територіальної цілісності суверенних держав. За його словами, «не буває доброї чи поганої збройної агресії», і вторгнення росії в Україну незаконне, так само як і окупація Ізраїлем палестинських та арабських земель з 1967 року.

Однак лідер Перу назвав незаконними також будь-які санкції, не схвалені Радою Безпеки ООН, і закликав вжити заходів для відновлення експорту російських добрив, яких потребують найбідніші фермери країн, що розвиваються.

«Необхідно уникати того, щоб економічні санкції загрожували продовольчій безпеці. Зрештою, ця проблема стосується прав людини на їжу», – заявив Педро Кастільйо.

Президент Польщі Анджей Дуда присвятив увесь свій виступ війні в Україні та наслідкам російського вторгнення. Він повідомив, що Польща, населення якої за рік збільшилося за рахунок біженців на 3 млн осіб, і надалі добиватиметься, щоб Росію «притягнули до відповідальності за порушення міжнародного права»: змусили припинити бойові дії, повернути Києву всі землі та виплатити компенсації за збитки.

«Немає справедливості без компенсацій», – наголосив Анджей Дуда.

Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда сфокусував свій виступ на тому, що країнам – членам ООН необхідно відновити довіру до організації, підірвану вторгненням росії – постійного члена Радбезу ООН – в Україну.

«Організація існує не тільки на благо великих держав, але й для всього міжнародного співтовариства, – висловив обурення Фуміо Кісіда. – Щоб повернутися до філософії та принципів ООН, потрібна реформа ООН, зокрема й реформа Ради Безпеки, а також зміцнення функцій ООН, включаючи принцип нерозповсюдження ядерної зброї».

Канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив, що Україна має бути спроможна відбити вторгнення росії. Берлін, запевнив він, надає фінансову, економічну, гуманітарну та військову допомогу Україні та продовжить підтримувати Київ у конфлікті.

«путін відмовиться від війни та своїх імперських амбіцій тільки в тому випадку, якщо зрозуміє: він не може виграти цю війну», –- заявив Олаф Шольц.

Президент США Джо Байден у своїй промові звинуватив росію у прагненні «позбавити Україну права на існування як держави». За його словами, від усвідомлення цього «має стигнути кров».

«Сполучені Штати хочуть, щоб війна завершилася на справедливих умовах, ми всі виступаємо за це. Територію країни не можна забирати силою, і ми протистоїмо діям росії в цьому», – сказав Джо Байден.

За словами американського президента, США надали Києву $25 млрд як пряму економічну підтримку. Також активізувалися ще понад 40 країн, союзників та партнерів США, які допомагають Києву грошима та технікою.

Президент Латвії Егілс Левітс обурився тим, що «путінський бліцкриг перетворився на затяжний кошмар». На його думку, країнам ООН необхідно створити спеціальний міжнародний трибунал для розслідування злочину російської агресії в Україні.

«Ми стоїмо з хоробрим українським народом», – наголосив Егілс Левітс, повідомивши, що Латвія витратила понад 0,8% ВВП на військову, економічну, фінансову та гуманітарну допомогу Києву.

Президент Молдови Майя Санду від імені свого народу висловила глибоке захоплення всім українцям за їхню хоробрість, стійкість та рішучість продовжувати боротьбу за справедливість і свободу.

«Україна бореться за безпеку всіх нас, за безпеку Європи», – сказала Майя Санду.

За її словами, маленька 3-мільйонна Молдова прийняла півмільйона біженців з України, і її економіка та суспільство несуть важку ношу війни. «Наші ресурси виснажені, інвестиції уповільнюються, торговельні та транспортні маршрути порушені, інфляція наближається до 35 відсотків», – нарікала Майя Санду.

Президент Угорщини Каталін Новак рішуче засудила російську агресію в Україні, але закликала членів ООН спрямувати зусилля не на те, щоби виграти війну, а на відновлення миру.

«Той, хто здатний виграти війну, рідко може укласти добрий мир, – процитувала Каталін Новак висловлювання Вінстона Черчілля. – Війна – це зло, і вона нікуди не веде. На війні є лише жертви».

Президент Естонії Алар Каріс засудив параліч ООН щодо жорстокої путінської війни. Він назвав ганебним той факт, що з 24 лютого Генасамблея ООН ухвалила лише одну резолюцію щодо України, і обурився тим, що агресора досі не позбавили права вето в Раді безпеки ООН.

«Допомагати Україні захищати свої права – це наш колективний обов'язок», – нагадав Алар Каріс, дорікнувши «деяким колегам» за небажання пристати на чийсь бік у конфлікті.

Нездатність світової спільноти зупинити російську агресію, за твердженням лідера Естонії, підриває безпеку всіх членів ООН. Зокрема, зростання дезінформації «полегшує будь-якому агресору просування хибних наративів».

Президент Сербії Олександр Вучич повідомив, що підтримує територіальну цілісність усіх членів ООН, включаючи Україну. Але правда, за його словами, полягає в тому, що країни НАТО теж без згоди Радбезу ООН у 1999 році напали на мирну суверенну країну і відібрали у неї регіон (Косово).

«Скажіть, яка різниця між суверенітетом і територіальною цілісністю України та Сербії? У другому випадку було серйозне кричуще порушення, а ви міжнародно визнали це і надали легітимності, принаймні деякі з вас», – заявив Олександр Вучич.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Липавський назвав захист територіальної цілісності України головним пріоритетом Праги, яка головує у Раді Євросоюзу.

З трибуни Генасамблеї ООН міністр засудив фіктивні референдуми, що проводяться росією, і запевнив, що Чехія ніколи не визнає анексію. За його словами, якщо сьогодні території силою відберуть в України, то завтра – у будь-якого з нас.

Прем'єр-міністр Великої Британії Ліз Трасс у своєму виступі розповіла про те, що Україна здобула «надихаючі перемоги» на полях битв і показала свою здатність вигравати війну, отримуючи військову, економічну та політичну підтримку. Тому Лондон продовжить військові постачання Києву і в 2023 році виділить на це щонайменше $2,64 млрд.

«Українці захищають не просто свою країну, вони захищають наші цінності та безпеку всього світу. Ось чому ми маємо діяти… У цей критичний момент конфлікту я обіцяю, що ми збережемо чи збільшимо нашу військову допомогу Україні. Нові озброєння з Великої Британії, включно з реактивними системами залпового вогню, прибувають в Україну навіть під час мого виступу», – повідомила Ліз Трасс.

Глава МЗС Мексики Марсело Ебрард запропонував сформувати групу світових лідерів, які викликають довіру, для ведення мирних переговорів і зниження напруженості між Україною та росією. До цього «комітету з досягнення миру» він запропонував включити прем'єр-міністра Індії Нарендру Моді, а також Папу Римського Франциска.

Мексика не підтримала антиросійських санкцій та висловлювалася проти постачання зброї Україні. «Наша країна продовжуватиме просувати мультилатералізм, міжнародну солідарність і кооперацію як найкращі види протидії глобальним викликам. Поточну міжнародну напруженість не можна усунути силовим шляхом», – заявив Марсело Ебрард.

Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте закликав членів ООН «підтримати принципи» Організації Об'єднаних Націй та «твердо стояти на цьому доти, доки мир, свобода та територіальна цілісність не будуть повністю відновлені в Україні».

За словами Марка Рютте, недавня промова путіна показала, що російський президент програє свою погано продуману війну і його ядерні погрози ще більше згуртують проти нього західні країни.

Нідерланди разом із союзниками продовжать підтримувати Україну «будь-яким наявним способом, скільки б не було потрібно», – запевнив Марк Рютте.

Прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс закликав забезпечити Україну всім необхідним для захисту та запровадити каральні санкції проти російської економіки, щоб іншим агресорам не хотілося нападати на суверенні держави.

Кіріакос Міцотакіс нагадав, що Туреччина 50 років тому незаконно вторглася на Кіпр та окупувала частину острова. Наразі, за його словами, Анкара дестабілізує Східне Середземномор'я, Близький Схід та Кавказ. «Претензії Туреччини на суверенітет над грецькими островами безпідставні й неприйнятні», – заявив Кіріакос Міцотакіс.

Міністр закордонних справ Китаю Ван І, виступаючи на Генасамблеї ООН, закликав країни не «розширювати» українську кризу та пообіцяв підтримувати всі зусилля, які ведуть до мирного врегулювання.

«Китай не сидітиме склавши руки і не підливатиме олії у вогонь, ми збираємося продовжувати по-своєму відігравати свою роль», – повідомив Ван І.

Глава МЗС Таїланду Дон Праматвінай запропонував «усім зацікавленим сторонам конфлікту в Україні, насамперед світовим державам», погодити вихід із української кризи на трьох листопадових заходах: Східноазійському саміті в Пномпені, саміті «Великої двадцятки» на Балі та форумі «Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво» у Бангкоку.

«Це золота можливість домовитися про мир, вирішити кризу в Україні. У листопаді в Південно-Східній Азії пройдуть поспіль три саміти, на які запрошено лідерів світових держав... Це ідеальні платформи для переговорів щодо розв'язання кризи», – сказав Дон Праматвінай.

Глава МЗС Індії Субраманіям Джайшанкар повідомив, що його країна зберегла нейтральну позицію щодо війни в Україні. Раніше Індія відмовилася розірвати ділові зв'язки з росією та приєднатися до західних санкцій.

«Оскільки конфлікт в Україні продовжує вирувати, нас часто запитують, на чиєму ми боці. І щоразу ми відповідаємо прямо і чесно: Індія на стороні миру і твердо стоятиме на ній», – сказав Субраманіям Джайшанкар.

Глава мід білорусі володимир макей звинуватив колективний Захід у розпалюванні нелегітимних воєн у Югославії, Іраку, Лівії та Сирії, а також у спробі ввійти на «історичні східнослов'янські землі». За його словами, конфлікту в Україні не вдалося уникнути через політику розширення НАТО та відмову Заходу співпрацювати та прислухатися до своїх опонентів.

«Тому провину за кровопролиття, що триває в Україні, повною мірою має нести колективний Захід», – заявив володимир макей.

Глава МЗС Венесуели Карлос Фаріа підтримав ініціативу Мексики щодо створення «комітету з досягнення миру в Україні» за участю католицької церкви, генсека ООН та прем'єр-міністра Індії.

Боліваріанська республіка, за його словами, засуджує імперіалізм і супрематизм Заходу і виступає категорично проти військових провокацій, економічні санкції та кампанії ненависті щодо росії та її народу.

«Ці дії не сприяють миру, а розпалюють вогонь війни», – підсумував Карлос Фаріа.

Глава МЗС Сирії Фейсал Мікдад підтримав росію у її війні в Україні. Він висловив думку, що росія захищає не тільки себе, але також відстоює право інших народів відкидати однополярну гегемонію.

«Війна проти Сирії була спробою Заходу затвердити контроль над світом, використовуючи банди терористів», – сказав Фейсал Мікдад.

Глава МЗС Нікарагуа Денис Монкада оголосив, що його країна солідарна з Венесуелою, Кубою, Палестиною, Іраном, росією, Китаєм, Сирією, Сахарою та білоруссю.

«На наших очах формується багатополярний світ, і ми об'єдналися для того, щоб цей світ створити і всіляко його відстоювати»,– заявив Денис Монкада.

Глава МЗС Канади Мелані Жолі виступила за реформування ООН, щоб покарати росію за вторгнення в Україну – «жорстоке, незаконне, невиправдане, таке, що порушує Статут ООН».

«У нас є вибір: або ми поважаємо і захищаємо правила, які ми ефективно виробили протягом поколінь і які дали нам найдовший період миру в сучасній історії. Або ж ми визнаємо, що правила можуть порушуватися сильними, повертаючи нас у темніші часи історії конфліктів, масових переміщень, страждань та загибелі людей», – попередила Мелані Жолі.