Подвійна гра Ердогана: який зиск має Туреччина з української війни

Подвійна гра Ердогана: який зиск має Туреччина з української війни

Анкара випробовує терпіння Заходу, зближаючись із москвою. Які наслідки це матиме для Києва

Этот материал также доступен на русском языке This material is also available in English
Подвійна гра Ердогана: який зиск має Туреччина з української війни
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган під час спільної прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським та генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем, у Львові, 18 серпня 2022 р.
Фото: УНІАН

Президент Туреччини Реджеп Ердоган ллє воду на млини з обох боків російсько-української війни. Заявляючи про те, що Анкара «стоїть на боці України», він допомагає росії звільнятися від економічного тиску Сполучених Штатів та Євросоюзу.

«Ердоган прорубав для путіна суттєву дірку в тій греблі санкцій, яку Захід щосили намагається спорудити для припинення війни в Україні. Це обурює союзників Туреччини по НАТО», – пише New York Times.

Лідер Туреччини 19 липня їздив до Тегерана і 5 серпня до Сочі на переговори з путіним, а 18 серпня – до Львова на зустріч із Володимиром Зеленським. За словами Реджепа Ердогана, весь світ вже відчуває «позитивні ефекти» від його човникової дипломатії, завдяки якій було відкрито «зерновий коридор» для експорту української пшениці Чорним морем. Надалі президент Туреччини планує зробити внесок у завершення війни шляхом переговорів, а потім обіцяє допомогти Києву реконструювати інфраструктуру, що постраждала від війни.

«Де я був два дні тому? В Україні. Де я був тиждень тому? У Сочи. Для чого? Щоб встановити мир у всьому світі», – цитує Ердогана турецька Daily News.

Насторожує те, що дипломатія Ердогана посилює москву. Турецький експорт у рф підскочив з $417 млн ​​у липні 2021 року до $730 млн у липні 2022-го і отримав імпульс для подальшого зростання. П'ять турецьких банків адаптували платіжну систему «Мир», надавши російським компаніям можливість купувати в Європі бажані товари через турецькі посередницькі фірми. Цим прецедентом Анкара підірвала здатність Заходу вводити санкції у світі – тепер Штатам і Євросоюзу буде складніше утримати інші економіки, що розвиваються, такі як Китай та Індія, від надання допомоги росії.

Як довго Туреччині прощатимуть її подвійну гру? Розмірковуючи на цю тему, експерти зробили кілька прогнозів, з якими пропонує ознайомитись Mind.

Прогноз №1: росія розсвариться з Ердоганом

Подвійна гра Ердогана: який зиск має Туреччина з української війни
Президент Туреччини Реджеп Ердоган та президент росії владімір путін
Фото: https://www.atlanticcouncil.org/

Багато хто вірить, що рано чи пізно Туреччина у своїй відкритій підтримці України перетне «червоні лінії» для росії і вступить із кремлем у пряму конфронтацію. Таку думку в інтерв'ю Deutsche Welle висловила експертка британського аналітичного центру RUSI Марина Воротнюк.

«Постачання «Байрактарів» для України – це болюче питання у відносинах між росією та Туреччиною. Це російський мозоль, на який Анкара наступає. Але при цьому Туреччина робить все можливе, щоб це було не надто болісно, ​​і намагається компенсувати це поступками на інших стратегічних напрямках…. Анкара не приєдналася до санкцій Заходу, вона не закрила після 24 лютого свій повітряний простір і дозволяє російським літакам здійснювати міжнародні перельоти, вона також закликає до себе російських туристів», – зазначає Марина Воротнюк.

Зміцнюючи співпрацю з росією, Анкара отримує приплив валюти, якого зараз гостро потребує – в липні інфляція в Туреччині досягла 79%, а курс ліри за рік упав на 50% проти долара. Однак, за твердженням експертів Atlantic Council, Ердоган побоїться взяти в москви надто багато, щоб не втратити статусу незалежного переговорника і не накликати вторинні санкції Заходу на Туреччину. Щоб не ставити під загрозу $178-мільярдний товарообіг із Євросоюзом заради збільшення $35-мільярдного товарообігу з росією, Анкара у своєму «політичному балансуванні» постійно схилятиметься на бік України та Заходу, і може знову зруйнувати крихкі мости дружби з москвою.

Відносини путіна та Ердогана вже не раз мінялися з теплих на ворожі. Туреччина та росія опинялися на межі війни у ​​листопаді 2015 року після знищення російського бомбардувальника Су-24 у небі над сирійсько-турецьким кордоном, а також на початку 2020-го після вбивства 33 турецьких солдатів у «зоні деескалації» на півночі Сирії.

Прогноз №2: США покарають Ердогана

Подвійна гра Ердогана: який зиск має Туреччина з української війни
Президент США Джо Байден і президент Туреччини Реджеп Ердоган
Фото: Anadolu

Туреччина – єдина країна НАТО, яка не підтримала міжнародні санкції проти росії після її вторгнення в Україну. Реджеп Ердоган діє всупереч із Західним альянсом, оскільки він переконаний у винятковості Туреччини. Однак у конгресі США зростає бажання жорстко приструнити Анкару, і Штати можуть запровадити проти Туреччини фінансові санкції, а також попросити західні компанії та банки піти з країни.

«Ердоган вважає, що Туреччина може діяти незалежно як особливий член НАТО. Він вважає, що Туреччина може бути частиною Євросоюзу, ведучи антизахідні дискурси, і що вона має отримувати військову підтримку від США, несучи прапор опору Сполученим Штатам... Чи буде миритися Вашингтон з винятковістю Туреччини? Спроба Ердогана грати на обох сторонах української війни викликала суперечки у політичних колах США», – пише Мустафа Гурбуз, політичний аналітик Американського університету у Вашингтоні.

За твердженням експерта, у конгресі США утворився табір ревізіоністів, які бажають переглянути стосунки з Ердоганом. На їхню думку, Штати повинні прийняти той факт, що Туреччина перестала бути стратегічним партнером, і Вашингтону настав час припиняти миритися з тим, що Анкара не справджує сподівань НАТО.

Прогноз №3: путін і Ердоган відсунуть Захід від України

Подвійна гра Ердогана: який зиск має Туреччина з української війни
Президент Туреччини Реджеп Ердоган, президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш
Фото: https://ntdtv.com.ua/

Незважаючи на те, що Туреччина є членом НАТО і протистоїть росії у чотирьох регіональних конфліктах у Сирії, Лівії, Нагірному Карабаху та Україні, Ердоган має багато спільного з путіним. Цими двома авторитарними лідерами рухає не суперництво один з одним, а прагнення продемонструвати світу свою геополітичну значимість. Ердоган та путін зайняли міцні позиції, щоб відсунути Захід від конфлікту в Україні та розіграти все так, як це було під час вирішення долі Сирії. Таку думку на EUobserver висловив британський політичний консультант Х'юго Блеветт-Мунді.

2011 року після занурення Сирії у громадянську війну росія підтримала алавітський режим президента Башара Асада, а Туреччина – суннітських ісламістів та інші опозиційні угруповання. Сирійський конфлікт став інтернаціоналізованим, і війська росії та Туреччини вступали у прямі конфронтації один з одним. Сприяючи укладенню договорів про припинення вогню між повстанцями та силами Асада у 2016 році, росія та Туреччина стали головними учасниками врегулювання конфлікту. Вони сформували основу для переговорів щодо Сирії в астанинському форматі, що відсунув Захід у бік від сирійського мирного процесу.

«Сьогодні схожа картина розігрується щодо війни в Україні. росія і Туреччина кинулися підтримувати сторони, що протистоять одна одній, з метою просунути спільні регіональні інтереси. Угода між Києвом та москвою про відновлення експорту українського зерна – це індикація того, що росія і Туреччина знову можуть шляхом переговорів ефективно узгоджувати вихід із конфлікту», – зазначає Х'юго Блеветт-Мунді.

У міру того, як Захід все більше втомлюється від війни в Україні через енергетичну кризу та зростання вартості життя, у європейських столицях зростає бажання домовитися про мир. І якщо вони знову довірять ведення переговорів москві та Анкарі, то, на думку Х'юго Блеветта-Мунді, суверенітет і територіальна цілісність України можуть опинитися під загрозою.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло