Володар гривні: Кирило Шевченко зберіг стабільність банківської системи, але частину проблем залишив своєму наступнику

Володар гривні: Кирило Шевченко зберіг стабільність банківської системи, але частину проблем залишив своєму наступнику

Наскільки заявлена причина відставки відповідає реальній та які основні питання виникнуть згодом

Володар гривні: Кирило Шевченко зберіг стабільність банківської системи, але частину проблем залишив своєму наступнику
Кирило Шевченко
Фото: пресслужба НБУ

Напередодні ввечері, 4 жовтня, голова Національного банку України Кирило Шевченко подав на розгляд Президенту Володимиру Зеленському заяву про відставку. «В силу причин, пов'язаних зі здоров’ям, які я не можу надалі ігнорувати, ухвалив для себе складне рішення. Я залишаю посаду Голови НБУ», – написав він.

Кирило Шевченко очолював Нацбанк з 16 липня 2020 року. Mind згадав, чим цей час запам'ятався фінансовому та суміжним ринкам. Особливої гостроти сприйняттю додає той факт, що каденція Шевченка збіглася в часі з безпрецедентно глобальними випробуваннями – пандемією COVID-19 і повномасштабним вторгненням росії до України.

Що спричинило відставку?

Це рішення стало водночас і очікуваним, і несподіваним. Чутки про те, що крісло під головою банківського регулятора хитається, ходили щонайменше півроку. Проте відставки в горизонті «початок жовтня» не чекав ніхто. Ще кілька днів тому Шевченко курирував співпрацю з МВФ щодо розробки програми фінпідтримки для України. Це дозволяло припустити, що на посаді він пробуде щонайменше до кінця календарного року, коли перезмінка виглядала б логічнішою.

У таких координатах заявлена причина відставки – стан здоров'я, що погіршився, імовірно, правдива, але не вичерпна.

«Заява [про відставку] від одного з топчиновників країни була несподіваною. Річ у тім, що Нацбанк і в мирний час відіграє важливу роль насамперед для банківської системи та економіки загалом. А у воєнний час від нього чекають важливих рішень, які впливають на всіх», – сказав в ефірі телеканалу «Еспресо» фінансовий аналітик групи компаній ICU Михайло Демків.

Як неформальна причина рішення, ухваленого Кирилом Шевченком, називають тривале протистояння регулятора з Мінфіном щодо ставок за ОВДП, а також щодо необхідності друкувати гривню, перед якою ставили Нацбанк. Проте об'єктивно впливу міністра фінансів Сергія Марченка не вистачило б для усунення настільки масштабної фігури, а сам конфлікт був радше стратегічним, ніж особистим.

Ще одна версія – бажання ОП змінити голову НБУ на ближчу та зрозумілу собі персону. Сумніватися в такому варіанті змушує лише те, що Кирило Шевченко, хоч відстоював і зумів зберегти незалежність регулятора, завжди був дуже чуйним до побажань Банкової.

Саме не дуже заохочувана Офісом Президента незалежність могла стати банальною і водночас правдоподібною причиною відставки голови НБУ. Політичний тиск і ризик втрати незалежності регулятора називав причиною свого уходу попередник Шевченка – Яків Смолій.

Якщо ця версія відповідає дійсності, то влада мала надати серйозний аргумент, аби переконати Шевченка написати заяву про відставку. Починаючи з літа Спеціалізована антикорупційна прокуратура завзято запосілася розслідувати кримінальну справу стосовно виведення з державного Укргазбанку мільйонів гривень на користь третіх осіб, які мали залучати нових вкладників – якраз у той час, коли «Укргазом»  керував Шевченко.

Ще одна причина відставки саме зараз – це вдалий час для того, що залишити позитивний враження по собі. На фоні успіхів ЗСУ у контрнаступі, стабілізації гривні та банківської системи Кирило Шевченко вже став не найгіршим очільником регулятора в очах банкірів та населення. А що буде через пів року, особливо коли побажання Мінфіну та ОП щодо викупу облігацій Нацбанком стануть реальністю спрогнозувати важко. Але це вже буде проблема не Шевченка, а його наступника.

Як голова Нацбанку сам визначав свою роль для країни?

Кирило Шевченко вказує, що з перших днів роботи в НБУ він був насамперед антикризовим менеджером, який в умовах повномасштабної війни зумів забезпечити безперебійну роботу фінансової системи, відсутність паніки на валютному ринку, утримав інфляцію і підставив плече держбюджету.

Усе це важко заперечити. Банківський сектор проходив військову кризу без видимих колапсів – банки проводили розрахунки, мораторій на видачу депозитів не запроваджувався, курс залишався контрольованим.

Також Нацбанк пішов на низку непопулярних рішень, зокрема підвищуючи облікову ставку. І робив це, керуючись економічною реальністю, а не побажаннями політиків.

«На докір Шевченкові можна поставити хіба що низку кадрових рішень і великий відтік капіталу після 24 лютого – тут Нацбанк трохи недозакрутив гайки. Але це ми бачимо постфактум, а постфактум завжди легко говорити», – зазначає Михайло Демків.

Хто буде наступним головою НБУ?

Важко уявити, щоб у воєнний час Україна надовго залишилася без керівника однієї з найважливіших державних структур. Крім усього іншого, Нацбанк відіграє ключову роль у перемовинах із МВФ. «Ситуація з відставкою контрольована. Україна не в тому становищі, щоб голова такої важливої інституції подав у відставку, і ми потім місяцями шукали наступника», – каже Демків.

Законодавчо прописані вимоги до голови Нацбанку звужують перелік потенційних кандидатів до ексбанкірів і науковців. Необхідний десятирічний досвід на керівних посадах. Плюс перепоною є причетність до наглядової ради Нацбанку.

Практично безальтернативним кандидатом на цю посаду наразі називають Андрія Пишного – голову правління Ощадбанку у 2014–2020 роках та співзасновника (спільно з головою ОПУ Андрієм Єрмаком) громадської організації «Відчуй», яка допомагає слабочуючим. Який факт виявився важливішим для кар'єрного просування – питання відкрите. Внесення кандидатури Пишного й голосування парламенту може відбутися вже наприкінці цього тижня.

Які виклики дістануться наступникові «у спадок»?

До нового голови регулятора зі старту виникають кілька запитань, які впливатимуть на всю банківську систему, пересічних громадян та економіку.

Перший – політика щодо курсу валют. Яким буде бачення нового керівника зі стратегії фіксованого курсу: він його коригуватиме чи взагалі відпустить.

Другий – можлива емісія. Експерти сходяться на думці, що без неї не обійтися. Цю принципову розбіжність із Мінфіном Кирило Шевченко передав у спадок своєму наступнику.

Третій – регулювання фінансової сфери. Зокрема, страхового ринку, щодо якого Нацбанк останнім часом був дуже суворим і навіть під час воєнного стану проводив «чистку» цього сегменту.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло