Гра втемну: блекаути стали випробуванням для харчової промисловості. У групі ризику – м’ясо, молоко, овочі. З хлібом – простіше

Гра втемну: блекаути стали випробуванням для харчової промисловості. У групі ризику – м’ясо, молоко, овочі. З хлібом – простіше

Миттєвий дефіцит жодній категорії товарів не загрожує, проте деякі підприємства можуть зупинитися без подальшого рестарту

This material is also available in English
Гра втемну: блекаути стали випробуванням для харчової промисловості. У групі ризику – м’ясо, молоко, овочі. З хлібом – простіше
Фото: depositphotos.com

З 10 жовтня росія проводить масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Пошкоджені потужності оперативно відновлюються, проте з ладу виведено низку критично важливих об'єктів. Через це регулятор змушений вдаватися до віялових відключень. Це створює зрозумілий дискомфорт для пересічних громадян, проте він не йде в жодне порівняння зі стресом для промислових споживачів. Особливо вразливими є підприємства харчопрому, у яких високі вимоги щодо безпеки продукції і де відсутність енергопостачання загрожує порушенням виробничих процесів та збитками в масштабі товарної партії.

27 жовтня НЕК «Укренерго» оголосила, що запроваджує ще триваліші, безпрецедентні екстрені відключення світла. Лише в Києві та області виник дефіцит потужності в розмірі 30% споживання.

Як у таких умовах підприємства харчової промисловості балансують між нестачею електроенергії та необхідністю задовольнити попит на продукти харчування?

Чи має українська промисловість подібний досвід жорстких обмежень енергопостачання? У своїй новітній історії Україна вже пережила кілька надзвичайних ситуацій в енергетиці. Причому не всі вони належать до періоду кризових 90-х років.

Так, у недалекому 2017 році через блокаду активістами залізничного сполучення з ОРДЛО було припинено постачання антрацитового вугілля. У результаті під загрозою віялових відключень опинилися споживачі семи областей, переважно на півночі та сході країни. Федерація роботодавців України тоді оцінювала добові збитки промислових підприємств у цих регіонах у 20 млн грн.

Наявність подібного досвіду дозволила сформувати та відпрацювати чіткий алгоритм дій у разі критичної нестачі потужностей.

Як відключають промисловість? Віялові відключення застосовуються до підприємств згідно з певним рейтингом. Практично не підпадають під них об'єкти критичної інфраструктури – лікарні, підприємства комунального сервісу, телекомунікацій та зв'язку. А також – підприємства безперервного циклу, перезапуск яких коштуватиме дорожче, ніж підтримка їхньої роботи.

Для низки великих промислових об'єктів, наприклад хімзаводів, застосовується рівень екологічної броні енергопостачання – тобто достатній для підтримки роботи обладнання, що забезпечує безпеку виробництва. Підприємств харчопрому в цих «перших лавах» немає.

Тож який інструментарій захисту від вимкнень доступний їм? Насамперед, сучасні заводи від самого початку, ще на етапі проєктування, передбачають резервні джерела живлення – підключення до резервних ліній, які мають стати в пригоді в разі перебоїв за основним каналом. Але це спрацьовує не завжди.

Так, у листопаді 2017 року через шквальний вітер у Київській області було пошкоджено лінії електропередач. Серед інших були знеструмлені підприємства комплексу «Агромарс» (ТМ «Гаврилівські курчата»). У результаті за кілька годин стався масовий мор курей – загинуло близько 200 000 голів птиці. Компанія судилася з Київобленерго (безрезультатно), оскільки резервна лінія на період усунення аварії не ввімкнулася.

За нетривалої відсутності електроенергії потребу закривають генератори, ресурсу яких зазвичай вистачає на 5–6 годин для підтримки критичних функцій заводу. Така енергія суттєво – втричі-вп'ятеро – дорожча і вимагає наявності запасів дизеля. Крім того, закупити «на вчора» такі потужні генератори практично неможливо через підвищений попит і вичерпані запаси – їх потрібно замовляти за кордоном.

Та й у загалом тривалому – понад добу – відключенню електропостачання протиставити нема чого. І навіть якщо вдається уникнути прямих втрат, то рівень якості продукції, як правило, сильно страждає.

Хто страждає найпершим? Навіть короткострокові перепади температур шкідливі чи згубні для всіх харчових продуктів. Найскладніше доводиться підприємствам м'ясомолочної промисловості, де і сировина, і готова продукція належать до категорії швидкопсувних.

Через специфіку виробництва молокозаводи потребують підтримки безперебійного енергопостачання, оскільки молокопереробка є системним та безперервним процесом виробництва, зазначають у Спілці молочних підприємств України.

«Внаслідок відключення електроенергії без попередження, молокопереробні підприємства вже безповоротно втратили значні обсяги як молочної сировини, так і виготовленої продукції», – говорить виконавчий директор асоціації Арсен Дідур.

Обленерго висувають до молокозаводів такі самі вимоги, як і до всіх клієнтів – скорочення споживання електроенергії до 50%. Частково економія досягається переходом на нічний режим виробництва, коли навантаження на систему нижче. Проте подальше зменшення енергоспоживання загрожує проблемами для всієї галузі.

Дідур перераховує їх: падіння обсягів виробництва кінцевої продукції; зменшення податків у тому числі із зарплат; зниження закупівельних цін на молоко-сировину; скорочення поголів'я; дефіцит української молочної продукції на полицях торгових мереж; зростання імпорту готової молочної продукції. Асоціація просить «підтримати енергетичне забезпечення молокозаводів».

І такі прохання стікаються до уряду з усіх боків.

А що з хлібом? Хлібозаводи належать до об'єктів критичної інфраструктури, тож економити на цій підгалузі не будуть. Однак аварійні відключення є актуальними і для них.

Всеукраїнська асоціація пекарів зібрала інформацію про необхідність постачання генераторів на свої підприємства для забезпечення безперебійної роботи. Цю заявку надіслано донорським організаціям.

Чого побоюються виробники плодоовочевої групи? Оператори продуктів тривалого зберігання, які, здавалося б, повинні навіть не помітити кілька годин відсутності електрики, також потребують особливого енергетичного контролю. Це, зокрема, стосується овочів і фруктів, сучасні потужності для зберігання яких в Україні й без того недостатні.

Як описує у своїй колонці на AgroTimes Павло Булгаков, міжнародний консультант зі зберігання овочів, охолоджені овочі борщового набору можуть переносити тимчасові нетривалі відключення електроенергії у професійних сховищах. Зокрема, такі випробування можуть без втрат пройти охолоджені морква, буряк, капуста білокочанна.

«Перепади температури їм не на користь, оскільки починається розігрів продукції, хоча й не такий критичний, щоб сказати, що ці овочі одразу зіпсуються. Але в них буде більший відсоток втрат, ніж за стабільного постачання електроенергії», – зазначив Павло Булгаков.

Це не означає, що такі відключення пройдуть безслідно і не вимагатимуть додаткових інвестицій. Приміщення з картоплею та цибулею потрібно як мінімум провітрити, запустивши вентиляцію.

Як планують розв’язувати ці проблеми? Запит харчопрому на «особливе енергетичне ставлення» і внесення підприємств галузі до переліку критичної інфраструктури розглядає Кабмін. Як зазначила міністр економіки України Юлія Свириденко, питання безперебійного постачання електроенергії підприємствам харчопрому під час віялових відключень буде опрацьовано з Міненергетики та місцевою владою.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло